Ухвала

від 21.10.2020 по справі 761/32783/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/32783/20

Провадження № 1-кс/761/20195/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2020 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.03.2018, у кримінальному провадженні №42018111200000194 від 19.03.2018,

ВСТАНОВИЛА:

13 жовтня 2020 року адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.03.2018, у кримінальному провадженні №42018111200000194 від 19.03.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, в обґрунтування якого зазначив наступне.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.03.2018 клопотання заступника начальника Обухівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури про арешт майна у кримінальному провадженні №42018111200000194 від 19.03.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, було задоволено.

Накладено арешт шляхом заборони державним реєстраторам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо набуття або припинення права власності та користування, зміни власників та користувачів, зміни форми власності та порядку користування на земельні ділянки, зокрема на земельну ділянку площею 1,0000 га за кадастровим номером 3220485800:01:001:0042 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельну ділянку площею 1,0000 га за кадастровим номером 3220485800:01:001:0043 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області та які перебувають у користуванні СВК «Розаліївський» на підставі договорів оренди.

Власником вказаної земельної ділянки була ОСОБА_5 , яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 10.03.2020 виданим Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у місті Києві.

Спадкоємцем на спадкове майно, у тому числі на вищезазначену земельну ділянку, за законом є дочка померлої ОСОБА_4 .

У жовтні 2020 року державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії про видачу спадкоємцеві свідоцтва про право на спадщину за законом, зокрема у зв`язку з тим, що на спадкове майно, а саме на вищевказані земельні ділянки, нотаріусом було виявлено наявність зареєстрованого обтяження.

Однак, як вбачається з матеріалів клопотання, постановою старшого слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 від 20.09.2019 кримінальне провадження №42018111200000194 від 19.03.2018, в рамках якого накладено арешт, закрито у зв`язку з відсутністю складу злочину та закінченням строку досудового розслідування.

Крім того, у матеріалах вказаного кримінального провадження відсутні будь-які дані про те, що злочинними діями завдана шкода, а також дані про наявність цивільного позову.

Посилаючись на зазначене, заявник просить скасувати накладений арешт, оскільки у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.

Представник заявника, яким подано клопотання до суду, в судове засідання не з`явився, про час та дату розгляду клопотання був повідомлений завчасно та належним чином, жодних заяв та клопотань, в тому числі про відкладення судового розгляду, додаткових пояснень, до суду не надав.

Враховуючи стислі строки розгляду клопотань в порядку ст.174 КПК України, з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, слідчий суддя вважає за доцільне розглянути клопотання у відсутність представника заявника адвоката ОСОБА_3 , з урахуванням наявних у слідчого судді матеріалів.

Уповноважена особа СУ ГУНП в Київській області у кримінальному провадженні №42018111200000194 в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомлено, жодних клопотань до суду не надходило.

Крім того, судом також направлявся запит щодо надання в судове засідання матеріалів кримінального провадження №42018111200000194, однак такі матеріали слідчому судді надані не були. Водночас від слідчого не надійшло жодної заяви, клопотання або пояснень з приводу розгляду клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна.

Враховуючи передбачені ч.2 ст. 174 КПК України строки розгляду зазначеної категорії клопотань, слідчий суддя приходить до висновку про можливість проведення судового розгляду за відсутності слідчого.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього документи, приходить до наступного висновку.

У відповідності до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення,пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.2 ст.173 ПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт накладався у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння,що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт накладається у випадках, передбачених п.3, 4 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із ст.1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Київській області знаходилося кримінальне провадження №42018111200000194 від 19.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України.

Так, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.03.2018 в межах кримінального провадження № 42018111200000194 накладено арешт на земельні ділянки, у тому числі на земельні ділянки, які належать на праві власності ОСОБА_5 .

Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді, арешт на вказане майно накладено з метою збереження речових доказів, оскільки майно відповідає критеріям визначеним у ст.98 КПК України та визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, а також наявні правові підстави для арешту майна, оскільки потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна на цьому етапі кримінального провадження.

Крім того, зі змісту ухвали вбачається, що слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання про арешт майна потреби органу досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а сукупність отриманих судом даних, відповідно до ст.170 КПК України, була достатньою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

При цьому, до матеріалів клопотання долучено та надано слідчим у судовому засіданні, постанову старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 від 20.09.2019, якою кримінальне провадження №42018111200000194 закрито на підставі ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу злочину та закінченням строку досудового розслідування.

Статтею 174 КПК України передбачені умови та підстави для скасування арешту, зокрема, якщо вони доведуть, що в подальшому застосування цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином слідчий суддя вважає доцільним скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 березня 2018 року, не вбачаючи потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки постановою слідчого від 20.09.2019 кримінальне провадження №42018111200000194 закрито у зв`язку з відсутністю складу злочину та закінченням строку досудового розслідування, а відтак клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИЛА:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.03.2018, у кримінальному провадженні №42018111200000194 від 19.03.2018, задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.03.2018, у кримінальному провадженні №42018111200000194 від 19.03.2018, частково, а саме на:

земельну ділянку площею 1,0000 га за кадастровим номером 3220485800:01:001:0042 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

земельну ділянку площею 1,0000 га за кадастровим номером 3220485800:01:001:0043 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

які розташовані на території Розалїївської сільської ради, Білоцерківського району, Київської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1