Постанова

від 28.10.2020 по справі 910/11548/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2020 р. Справа№ 910/11548/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Полякова Б.М.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря судового засідання Чміль Я.Є. та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засіданні від 28.10.2020 розглянувши апеляційну скаргу Ліквідатора Кредитної спілки "Слобода-Кредит" арбітражного керуючого Лялюк В.М.

на ухвалу господарського суду міста Києва від 02.07.2020

у справі №910/11548/18 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом Кредитної спілки "Слобода-Кредит"

до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1

про стягнення 4 917 427,17 грн

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.07.2020 у справі № 910/11548/18 позов залишено без розгляду.

Не погодившись з вказаною ухвалою, Ліквідатор Кредитної спілки "Слобода-Кредит" арбітражний керуючий Лялюк В.М. звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 02.07.2020; оскаржувану ухвалу скасувати; надіслати та передати справу № 910/11548/18, в якій розглядається позовна заява Кредитної спілки "Слобода-Кредит" до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" про стягнення 4 917 427,17 грн на підставі укладеного між сторонами договору банківського строкового вкладу №11/1-К, до Господарського суду Харківської області у складі колегії суддів Міньковський С.В., Усатий В.О., Яризько В.О. для розгляду в межах справи №5023/277/11 про банкрутство Кредитна спілка "Слобода-Кредит".

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що судом першої інстанції в порушення ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства не передано відповідну позовну заяву у справі №910/11548/18 до господарського суду Харківської області для розгляду в межах справи №5023/277/11 про банкрутство Кредитної спілки "Слобода-Кредит", а прийнято оскаржувану ухвалу, якою залишено позовну заяву кредитної спілки Слобода-Кредит без розгляду, коли суд вже не був компетентним судом для прийняття рішень за вимогами кредитної спілки "Слобода-Кредит", оскільки з 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

18.09.2020 від представника ПАТ Акціонерного банку Укргазбанк надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що позивач не наводить жодного аргументу незаконності оскаржуваної ухвали в частині залишення позову без розгляду на підставі невиконання позивачем вимог ухвали місцевого господарського суду від 18.03.2020 у даній справі.

22.09.2020 від представника ПАТ Укргазбанк надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №910/11548/18 до набрання законної сили рішенням у справі №5023/277/11 за заявою про визнання недійсним договору про надання правової допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012, додаткової угоди №2 від 27.08.2018.

26.10.2020 від арбітражного керуючого Лялюка В.М. надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі, за наявними матеріалами справи.

27.10.2020 від представника ПАТ Укргазбанк надійшло доповнення до клопотання про зупинення провадження у справі №910/11548/18.

Учасники провадження про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином направленням на адреси місцезнаходження учасників справи копій відповідних ухвал суду.

Стаття 43 ГПК України (далі - ГПК України) зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Частиною 11 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд прийшов до висновку не відкладати розгляд справи та вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги без участі представників певних учасників провадження, що не з`явились у судове засідання, так як учасники справи належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи.

У судовому засіданні 28.10.2020 представник ПАТ Укргазбанк заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив суд в її задоволенні відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін. Також, підтримав своє раніше подане клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення спору у справі №5023/277/11 щодо повноваженнь особи, яка підписала позов у даній справі.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів прийшла до висновку про відхилення клопотання про зупинення провадження у справі, та про задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно ч. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи .

Вказані правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №922/1962/17, від 17.12.2019 у справі №917/131/19, від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17, від 23.01.2020 у справі № 917/130/19.

Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18.

При цьому пов`язаною є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч.ч. 4-6 ст. 75 ГПК України).

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №910/12694/18, від 17.04.2019 у справі №924/645/18, від 20.12.2019 у справі № 910/13234/18, від 13.09.2019 у справі № 912/872/18, від 21.02.2019 у справі № 910/974/18.

На розгляді суду першої інстанції знаходилась справа №910/11548/18 за позовом Кредитної спілки "Слобода-Кредит" до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 , про стягнення 4 917 427,17 грн на підставі укладеного між сторонами договору банківського строкового вкладу. При цьому предметом апеляційного перегляду є ухвала господарського суду міста Києва від 02.07.2020 у справі № 910/11548/18, якою позов залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Предметом спору у справі №5023/277/11, до розгляду якої заявник (відповідач) просить зупинити провадження у справі №910/11548/18, є вимоги про визнання недійсним договору про надання правової допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012, додаткової угоди №2 від 27.08.2018, тобто розглядається спір щодо повноважень особи, якою підписаний позов, який вирішується у даній справі №910/11548/18.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. (ч. 4 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на вищевказане, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутня об`єктивна неможливість розгляду цієї справи (де предметом апеляційного перегляду не є спір по суті, а лише ухвала про залишення позову без розгляду) до набрання законної сили рішенням у справі №5023/277/11, до якої заявник просить зупинити провадження у даній справі (де розглядається спір про визнання недійсним договору про надання правової допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012, додаткової угоди №2 від 27.08.2018). Наявність чи відсутність повноважень у особи, якою підписаний позов, який розглядається у даній справі №910/11548/18, не впливає на апеляційний перегляд оскаржуваної ухвали та не встановлює обставини, що можуть вплинути на оцінку доказів у даному апеляційному проваджені.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.02.2011 господарським судом Харківської області порушено провадження у справі №5023/277/11 про банкрутство Кредитної спілки Слобода-кредит , яка є стороною за договором банківського строкового вкладу від 29.07.2008 №11/1-К, на якому грунтуються вимоги до ПАТ АБ Укргазбанк про стягнення 4917427,17 грн, що є предметом спору у цій справі №910/11548/18.

Провадження у справі про банкрутство Кредитної спілки Слобода-кредит порушено за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 21.10.2019).

Отже, на момент звернення Кредитної спілки Слобода-кредит із вказаним вище позовом до суду першої інстанції (30.09.2018) щодо неї вже здійснювалося провадження у справі № 5023/277/11 про банкрутство.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

За змістом частини другої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частинами першою, другою статті 4 ГПК України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду , а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням .

Системний аналіз наведених норм процесуального закону свідчить, що право особи на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду, в тому числі додержання правил юрисдикції у господарських судах.

Частиною 6 статті 12 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Суд звертає увагу, що 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII (далі - КУзПБ).

У пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону країни Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Відповідно до частини першої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником ; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (частина друга статті 7 КУЗПБ).

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Тобто законодавець указав, що у Законі України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом містяться процесуальні норми, які передбачають особливості розгляду справ указаної категорії.

Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом №2343-XII втратив чинність з 21.10.2019, з набранням чинності КУзПБ.

Відтак можна зробити висновок, що КУзПБ також передбачає особливості розгляду справ про банкрутство, що і підтверджено у статті 7 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі "Дія 97 проти України" від 21.10.2010).

Суд нагадує про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються (рішення ЄСПЛ у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997).

Частина друга статті 7 КУзПБ визначає підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює, спори стороною яких є боржник, з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником.

З огляду на вказані положення законодавства України, чинного на момент прийняття оскаржуваної ухвали, розгляд всіх майнових спорів, стороною яких є боржник у справі про банкрутство, з позовними вимогами щодо майна боржника, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Тобто, суд першої інстанції після 21.10.2019 повинен був передати дану справу до розгляду в межах справи про банкрутство Кредитної спілки Слобода-Кредит .

Проте, всупереч наведеному, суд першої інстанції не передав матеріали даної справи за позовною заявою про стягнення суми коштів для розгляду за підсудністю до суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство Кредитної спілки Слобода-Кредит та залишив позов без розгляду в даному позовному провадженні поза межами справи про банкрутство № 5023/277/11.

Згідно із статтею 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право на справедливий судовий розгляди справи судом, встановленим законом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції.

ЄСПЛ у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]".

За таких обставин прийняття оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом у даній справі з порушенням правил виключної підсудності є таким, що в цілому нівелює порядок розгляду справ за участю боржника у справі про банкрутство та ставить під сумнів саму сутність судового розгляду.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення Європейського суду з прав людини "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").

З урахуванням викладеного, суд визнає обґрунтованими доводи скаржника про те, що оскаржуване судове рішення про залишення позову без розгляду, прийнято поза межами провадження у справі про банкрутство Кредитної спілки Слобода-Кредит в даному випадку, тобто не компетентним судом. Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, діяв не як "суд, встановлений законом", у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції.

Пунктом 1 частини 3 статті 277 ГПК України встановлено, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.

Так, 15.01.2020 у цивільній справі №607/6254/15-ц щодо розгляду трудового спору, відповідачем у якого було ДП Укрветсанзавод Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову, якою ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.07.2017 та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 05.09.2017 скасувала, матеріали справи №607/6254/15-ц передала до господарського суду міста Києва, на розгляді якого перебуває справа № 910/6968/16 про банкрутство ДП Укрветсанзавод .

Таке урегулювання процедури розгляду майнових спорів за участю особи, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі майнові спори за участю особи відповідача, щодо якої порушено процедуру банкрутства.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції від 02.07.2020 у даній справі - скасувати та направити справу до господарського суду Харківської області для розгляду у межах справи №5023/277/11 про банкрутство Кредитної спілки Слобода-Кредит .

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст.ст. 269, 270, 271, 275, 277, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" про зупинення провадження у справі №910/11548/18 - відхилити.

Апеляційну скаргу Ліквідатора Кредитної спілки "Слобода-Кредит" арбітражного керуючого Лялюка В.М. - задовольнити.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 02.07.2020 у справі №910/11548/18 скасувати.

Справу №910/11548/18 за позовом Кредитної спілки "Слобода-Кредит" до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 , про стягнення 4 917 427,17 грн направити до господарського суду Харківської області для розгляду в межах справи №5023/277/11 про банкрутство Кредитної спілки "Слобода-Кредит".

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Північного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у випадках, у порядку та строк, передбачені ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст виготовлено 03.11.2020.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді Б.М. Поляков

В.О. Пантелієнко