Рішення

від 02.11.2020 по справі 907/536/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.11.2020 м. Ужгород Справа № 907/536/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В. , розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елерон» , м. Ужгород

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-Транс Оптіма» , м. Ужгород

про стягнення 71989,00 грн.

секретар судового засідання - Корольчук М.М.

сторони не викликались

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ

Позивач заявив позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-Транс Оптіма» про стягнення 71989,00 грн. боргу за поставлений на виконання договору поставки № ЕЛ/02/01-07-2019 від 01.07.2019 товар, посилаючись на ст. ст. 11, 530, 526, 611, 625, 692 Цивільний кодекс України, ст. ст. 175, 179, 193, 265 ГК України.

При зверненні з позовом товариство-позивач заявило клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить суму 7102,00 грн., яка складається з 2102,00 грн. сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 04 серпня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір в порядку спрощеного провадження без виклику сторін та встановлено строки для подання заяв по суті спору.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду була надіслана на його офіційну юридичну адресу, однак, повернута суду без вручення її адресату з відміткою органу поштового зв`язку про причини не вручення: за закінченням терміну зберігання), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч.ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Правова позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не оплатив відпущений йому на виконання договору поставки № ЕЛ/02/01-07-2019 від 01.07.2019 товар, внаслідок чого у нього виникла заборгованість на суму 71989,00 грн., яка є предметом спору.

Заперечення відповідача

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

01 липня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Елерон» (надалі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Л-Транс Оптіма» (надалі - Покупець) укладено Договір поставки № ЕЛ/02/01-07-2019, за умовами якого постачальник зобов`язався передавати у власність (поставляти), а Покупець - приймати та оплачувати Товар, загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна яких визначена у Додатках до цього Договору.

Пунктом 1.6 Договору сторони погодили, що додатками є: Рахунки (рахунки-фактури), сплачені Покупцем; Заправочні відомості; Видаткові накладні за товар (зведені видаткові накладні); Акти приймання-передачі (зведені акти приймання-передачі); Інші письмові додаткові угоди сторін до договору.

Розділом 4 Договору сторони погодили порядок розрахунків, зокрема, такі здійснюються на умовах попередньої (авансової) оплати. При цьому, за попередньою згодою Сторін, передбачена можливість проведення розрахунків за цим Договором шляхом оплати за кожну поставлену партію Товару не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання Сторонами зведених видаткових накладних та/або зведених актів прийомки-передачі на таку поставку Товару.

На виконання умов Договору позивач на підставі видаткових накладних № 4430 від 31.10.2019 на суму 72349,40 грн, № 5254 від 30.11.2019 на суму 19784,60 грн та № 5924 від 31.12.2019 на суму 24255,00 грн поставив відповідачу товар, що підтверджується підписом уповноваженої особи у відповідній графі про отримання та відтиском печатки товариства.

За твердженням позивача отриманий товар товариство оплатило частково, а саме: на суму 44400,00 грн. Таким чином борг відповідача перед позивачем складає 71989,00 грн.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як установлено судом, факт відпуску товару позивачем належним чином доведено долученими до матеріалів справи накладними, заправочними відомостями, однак, доказів повної оплати відповідачем отриманого товару матеріали справи не містять.

В ході судового розгляду, відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За таких обставин, розглянувши спір на підставі поданих позивачем доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 71989,00 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, на відповідача покладається 2102,00 грн. витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 81, 129, 236, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-Транс Оптіма» (8818, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Шопена, буд. 9, кв. 10, код ЄДРПОУ 40436443) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елерон» (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Проектна, буд. 11, код ЄДРПОУ 22100995) суму 71989,00 грн (сімдесят одна тисяча дев`ятсот вісімдесят дев`ять гривень 00 коп.) боргу за поставлений товар, а також 2102,00 грн .(дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) на відшкодування судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.В. Андрейчук