Рішення

від 22.10.2020 по справі 907/126/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

22.10.2020 р. м. Ужгород Справа № 907/126/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Л.П.Я.» , м. Ужгород

до відповідача Кредитної спілки «Мрія» , м. Ужгород

про стягнення 21 301 грн. 67 коп., в тому числі 20 222 грн. 70 коп. заборгованості по сплаті оренди та 1 078 грн. 97 коп. заборгованості по сплаті комунальних платежів (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог),

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

Секретар судового засідання - Тягнибок К.О.

представники :

Позивача -

Відповідача - не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю «Л.П.Я.» , м. Ужгород заявлено позов до відповідача Кредитної спілки «Мрія» , м. Ужгород про стягнення 22 580 грн. 39 коп. заборгованості по сплаті орендної плати. Заявою про зменшення позовних вимог № 35 від 07.08.2020 року відповідач просить стягнути з відповідача 21 301 грн. 67 коп., в тому числі 20 222 грн. 70 коп. заборгованості по сплаті оренди та 1 078 грн. 97 коп. заборгованості по сплаті комунальних платежів.

Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови Договору оренди № 5 від 15.11.2016 року (із змінами до нього) в частині взятих на себе договірних зобов`язань щодо сплати орендної плати за користування приміщенням та відшкодування вартості спожитих комунальних послуг, внаслідок чого в нього виникла та рахується заборгованість, яка склала суму 20 222 грн. 70 коп. заборгованості по сплаті орендної плати та 1 078 грн. 97 коп. заборгованості по сплаті комунальних платежів . Позивач через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, на виклик суду жодного разу не з`явився, хоча підготовчі засідання судом неодноразово відкладалися. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали суду було надіслано на його офіційну юридичну адресу, повідомлення про вручення ухвали суду долучено до матеріалів справи), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті. Із заявами та клопотаннями до суду не звертався.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Згідно приписів ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем .

Вивчивши та дослідивши матеріали справи,

суд Встановив:

15.11.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Л.П.Я.» (орендодавцем, позивачем у справі) та Кредитною спілкою «Мрія» (орендарем, відповідачем у справі) був укладений договір оренди № 5, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду, тобто, в тимчасове і платне користування нежиле приміщення загальною площею 57,3 кв.м. на першому поверсі в адмінбудинку, що розташований за адресою: м. Ужгород, вул. Ф.Тіхого, 11 для розміщення офісу орендаря. Доказом вступу орендаря у строкове користування об`єктом оренди є акт приймання-передачі об`єкту від 15.11.2016 року (п.п. 1.1., 1.2. та 2.1. Договору).

На підставі п. 3.1. Договору, передача орендарю об`єкту здійснюється за актом приймання-передачі.

Визначення розміру орендної плати та порядок її сплати сторони погодили у розділі «Орендна плата. Розрахунки між сторонами» Договору та встановили, що орендар починає сплачувати орендну плату з моменту підписання Акту приймання- передачі об`єкту. На момент укладання договору сторони домовились, що орендна плата за 1 кв.м. на місяць буде сплачуватись у розмірі 35 грн. без ПДВ. Орендодавець має право визначити розмір орендної плати шляхом індексації її , але розмір проіндексованої орендної плати не може бути нижчий розміру орендної плати встановленої на дату укладення цього договору. Індексація розміру орендної плати здійснюється з урахуванням офіційно визначеного індексу інфляції. Орендар сплачує щомісяця крім , орендної плати, вказаної у п. 4.1 договору, такі платежі: - вартість використаної електроенергії відповідно до показників лічильника обліку спожитої електроенергії; вартість використаної води та стоків на підставі рахунку; вивезення сміття; інші платежі, погоджені сторонами за договором. Орендна плата за місяць сплачується відповідно до встановлених орендодавцем рахунків та перераховується орендарем щомісячно, попередньо до 05-го числа звітного місяця (п.п. 4.1., 4.2., 4.3. Договору) .

За положенням п. 5.2.2. Договору, орендар взяв на себе зобов`язання своєчасно вносити орендні та інші платежі згідно умов договору та чинного законодавства України.

За умовами п. 8.1. Договору договір вступає в силу та починає обчислюватися з дати підписання договору та діє до 14.11.2017 року.

Договором від 26.06.2017 року про внесення змін до Договору оренди від 15.11.2016 року № 5, сторонами внесено зміни в п. 2.1. Договору та викладено його в наступній редакції: «п. 2.1. Об`єктом оренди є нежитлове приміщення загального площею 76,8 кв.м. (в тому числі, 6,7 кв.м. площа загального користування) на першому поверсі в адмінбудинку, що розташований за адресою: м. Ужгород, вул. Ф.Тіхого, 11 з 26.06.2017 року» .

У відповідності до Договору від 14.11.2017 року про внесення змін до Договору оренди від 15.11.2016 року № 5, внесено зміни в п. 8.1. Договору та викладено в наступній редакції: «п. 8.1. Цей договір вступає в силу та починає обчислюватись з дати підписання Акту приймання-передачі об`єкту в оренду та діє до 31.12.2018 року» .

Згідно Договору від 07.12.2018 року про внесення змін до Договору оренди від 15.11.2016 року № 5, сторони домовились викласти пункти 4.1. та 8.1. Договору у наступній редакції: «п. 4.1. Орендар починає сплачувати орендну плату з моменту підписання Акту приймання-передачі об`єкту. На момент укладання цього Договору сторони домовились, що орендна плата за 1 м.кв. на місяць буде сплачуватись у розмірі 65 грн. без ПДВ. Орендодавець має право визначити розмір орендної плати шляхом індексації її, але розмір проіндексованої орендної плати не може бути нижчий розміру орендної плати, встановленої на дату укладання цього Договору. Індексація розміру орендної плати здійснюється з урахуванням офіційно визначеного індексу інфляції» ; «п. 8.1. Цей договір вступає в силу та починає обчислюватись з дати підписання Акту приймання-передачі об`єкту в оренду та діє до 31 грудня 2019 року» .

Невиконання відповідачем умов договору оренди № 5 від 15.11.2016 року (із змінами до нього) в частині сплати орендної плати та сплати комунальних платежів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 20 222 грн. 70 коп. по сплаті оренди та 1 078 грн. 97 коп. по сплаті комунальних платежів , стало підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача зазначеної суми заборгованості по сплаті орендної плати та комунальних платежів в примусовому порядку.

В ході судового розгляду спору, відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим положеннями статті 46 ГПК України, а також статті 165 ГПК України щодо подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Нормою ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно статтею 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договори укладені між сторонами по справі, як цивільно - правові правочини є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином (ст. 204 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем порушено умови Договору оренди № 5 від 15.11.2016 року (із змінами до нього), у зв`язку з чим за ним рахується заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 20 222 грн. 70 коп. та заборгованість по сплаті комунальних платежів у розмірі 1 078 грн. 97 коп.

Враховуючи вищевказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 20 222 грн. 70 коп. та заборгованості по сплаті комунальних платежів у розмірі 1 078 грн. 97 коп. підлягає задоволенню повністю.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 20 222 грн. 70 коп. заборгованості по сплаті орендної плати та заборгованості по сплаті комунальних платежів у розмірі 1 078 грн. 97 коп. документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими. Позов підлягає задоволенню в повному обсязі .

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

З врахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 2 102 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Кредитної спілки «Мрія» , 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, Набережна Незалежності, буд. 21, під`їзд 6, офіс 2 (код ЄДРПОУ 22089934) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Л.П.Я.» , 88018, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Б.Хмельницького, буд. 21 (код ЄДРПОУ 20444526) суму 21 301 (Двадцять одну тисячу триста одну гривню) грн. 67 коп., в тому числі 20 222 (Двадцять тисяч двісті двадцять дві гривні) грн. 70 коп. заборгованості по сплаті оренди та 1 078 (Одну тисячу сімдесят вісім гривень) грн. 97 коп. заборгованості по сплаті комунальних платежів, а також суму 2 102 (Дві тисячі сто дві гривні) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

4. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 04.11.2020 року.

Суддя Пригара Л.І.