Рішення

від 28.10.2020 по справі 910/4260/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.10.2020Справа № 910/4260/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Ваховської К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИЗЕЛЬ-ЛАЙН" (03058, м. Київ, вул. Борщагівська, 173/187, кв. 74)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роберт Бош ЛТД" (02152, прос. Павла Тичини, 1 В, оф. А701)

про відшкодування витрат та збитків 334 142,78 грн.

за участю представників

від позивача: Бондаренко І.О., Крепель Д.І.

від відповідача: Подоляк В.Г.

У судовому засіданні 28.10.2020, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДИЗЕЛЬ-ЛАЙН" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роберт Бош ЛТД" про стягнення 334 142,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "ДИЗЕЛЬ-ЛАЙН" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Роберт Бош ЛТД" здійснюють продаж на території України однакових товарів, останній постійно намагається зловживати своїм монопольним становищем, використовує на митниці свої права інтелектуальної власності та ініціює питання щодо затримання товарів позивача під час митного оформлення, зловживаючи своїми правами передбаченими ст. 399 Митного кодексу України. У зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача витрати (збитки) пов`язані із оплатою доставки товарів в Україну засобами експрес доставки у розмірі 119 471,76 грн, витрати пов`язані із додатковим зберіганням товару у розмірі 18 623,32 грн, витрати пов`язані із невиконанням ТОВ "ДИЗЕЛЬ-ЛАЙН" своїх зобов`язань перед контрагентами у розмірі 169 047,70 грн та витрати на підготовку та складання претензій на адресу відповідача у розмірі 27 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2020 відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 13.05.2020.

17.04.2020 через загальний відділ діловодства суду надійшло від відповідача клопотання про продовження строку для подання відзиву та відкладення підготовчого засідання у справі у зв`язку з Постановою КМУ від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-Cov-2 (зі змінами внесеними Постановою КМУ від 8 квітня 2020р. №262).

13.05.2020 на електронну пошту суду надійшло клопотання відповідача про витребування оригіналів доказів у Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИЗЕЛЬ-ЛАЙН".

У судовому засіданні 13.05.2020 суд на місці ухвалив задовольнити клопотання відповідача про витребування доказів та відкласти підготовче засідання на 10.06.2020.

21.05.2020 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання позивача про долучення належних чином завірених копій документів на виконання ухвали суду від 13.05.2020.

09.06.2020 до канцелярії суду надійшов письмовий відзив відповідача на позовну заяву, у якій останній зазначає, що позивачем не наведено ні протиправної поведінки відповідача, ні його вини, що виключає підстави для стягнення з останнього збитків, які пов`язані із оплатою доставки товарів в Україну, додатковим зберігання товару, пов`язані із невиконанням ТОВ "ДИЗЕЛЬ-ЛАЙН" своїх зобов`язань та витрат пов`язаних із послугами адвоката.

У судовому засіданні 10.06.2020 суд на місці ухвалив задовольнити усне клопотання позивача про відкладення розгляду справи, відклавши підготовче засідання на 24.06.2020.

19.06.2020 через загальний відділ діловодства суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач заперечуючи проти доводів відповідача зазначає, що викладені у позові обставини вказують на наявність у складі дій (бездіяльності) відповідача винної поведінки та складу цивільного правопорушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді відшкодування збитків та витрат, понесених позивачем у зв`язку із призупиненням митного оформлення товару позивача. Позивач також звертає увагу, що всі документи, які пов`язані із протиправним зупиненням товарів, містять посилання на конкретну декларацію, товар, який зупинено, на конкретний вид витрат та збитків, суми таких витрат та докази їх оплати. У наданій відповіді позивач також зазначає, що сплачені ним штрафи на користь контрагентів були офіційно задекларовані та інформація подана до фіскальних органів, про що свідчить податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ТОВ "ДИЗЕЛЬ-ЛАЙН"; Квитанція №1 про подання рахунку до контролюючого органу; повідомлення про направлення; квитанція№2 про прийняття розрахунку; повідомлення про отримання звітності.

У судовому засіданні 24.06.2020 представник позивача заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з отримання відповіді на запит №11062020 від 11.06.2020, який адресовано Начальнику Київської Митниці Держмитслужби.

У судовому засіданні 24.06.2020 суд на місці ухвалив задовольнити усне клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, відклавши підготовче засідання на 21.07.2020.

15.07.2020 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання позивача про витребування доказів по справі № 910/4260/20.

У судовому засіданні 21.07.2020 суд на місці ухвалив задовольнити клопотання про витребування доказів та оголосити перерву у підготовчому засіданні до 02.09.2020.

29.07.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИЗЕЛЬ-ЛАЙН" б/н від 28.07.2020 про виправлення описки в ухвалі Господарського суду м. Києва від 21.07.2020, а саме у тексті ухвали помилково зазначено торгову марку "BOSH" замість "BOSCH".

Так, з матеріалів справи вбачається, що при виготовленні тексту ухвали по справі № 910/4260/20 від 21.07.2020 судом було допущено описку, щодо вірного написання торгової марки "BOSCH" помилково зазначено "BOSH".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2020 суд виправив описку допущену в ухвалі Господарського суду м. Києва від 21.07.2020 № 910/4260/20 зазначивши, що мотивувальну частину ухвали та її п.2 резолютивної частини слід читати в наступній редакції: "Витребувати у Державної митної служби України належним чином засвідчені копії документів: - повний пакет документів і заяв (копії завірені печаткою митниці), які були подані представником правовласника торгової марки BOSСH та на підставі яких було внесено у митний реєстр об`єктів права інтелектуальної власності згідно переліку визначеного у п.1, та п.п.1, п.2 Розділу 2 Наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 648 "Про затвердження Порядку реєстрації у митному реєстрі об`єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону", та які були подані і діяли протягом 2019 року".

У судовому засіданні 02.09.2020 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 23.09.2020.

21.09.2020 до канцелярії суду надійшли письмові пояснення позивача, у яких останній зазначає, що виходячи зі змісту п. 47 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, та довіреності компанії Роберт Бош ГмбХ від 04.02.2019, із нотаріально посвідченим перекладом, ТОВ Роберт Бош Лтд являється належним відповідачем у справі, та є уповноваженою і відповідальною особою щодо захисту прав інтелектуальної власності торгової марки BOSСH в Україні. Таким чином, відповідач несе відповідальність з підстав неправомірного зупинення товару позивача та порушення процедури, визначеної ч. 10 ст. 399 МК України, та особою яка зобов`язана відшкодувати декларанту витрати та збитки, що спричинені призупиненням митного оформлення.

У судовому засіданні 23.09.2020 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 07.10.2020.

У судовому засіданні 07.10.2020, розглядаючи справу по суті, суд на місці ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні до 28.10.2020.

22.20.2020 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання відповідача про подання доказів та заява про поновлення строку для їх подання.

У судовому засіданні 28.10.2020 представник відповідача підтримав подане клопотання про подання доказів та заяву про поновлення строку для їх подання. Представник позивача щодо заявленого клопотання та заяви заперечував та просив залишити їх без розгляду.

Статтею 194 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Імперативною нормою ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Зважаючи на те, що вищевказане клопотання відповідача не містить обґрунтованих причин, з яких воно не було заявлено у підготовчому провадженні, приймаючи до уваги, що подання клопотання має місце після закриття підготовчого засідання та призначення розгляду справи по суті, суд, керуючись ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив залишити його без розгляду.

У судовому засіданні 28.10.2020 суд заслухав представника позивача, який підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору. Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ДИЗЕЛЬ-ЛАЙН", на митному пості Київської міської митниці ДФС, було подано декларації для митного оформлення товару, а саме: автозапчастин торговельної марки Bosch, виробник: Bosch, код за УКТ ЗЕД - 8409990000, 8413308000 зокрема, митні декларації: UA100290/2019/061550, UA100290/2019/062061, UA100290/2019/062287, UA100290/2019/062499, UA100200/20191029025, UA100200/2019/029928, UA100200/2019/033578, UA100200/2019/034761, UA100290/2019/060016, UA100290/2019/060617, UA100290//2019/060921, UA100290/2019/061186, UA100290/2019/061242, UA100290/2019/061413, UA100200/2019/030992.

Після подання вищевказаних декларації, Київською міською митницею були направлені на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИЗЕЛЬ-ЛАЙН" листи про призупинення митного оформлення товару, зокрема: №8955/10/26-70-18-03 від 19.10.2019, №9514/10/26-70-18-03 від 07.11.2019, №9355/10/26-70-18-03 від 31.10.2019, №8109/10/26-70-18-03 від 10.09.2019, №8518/10/26-70-18-03 від 24.09.2019, №8927/10/26-70-18-03 від 11.10.2019, №9131/10/26-70-18-03 від 23.10.2019, №8216/10/26-70-18-03 від 12.09.2019, №8450/10/26-70-1803 від 20.09.2019, №8668/10/26-70-18-03 від 30.09.2019, № 8729/10/26-70-18-03 від 03.10.2019, №8788/10/26-70-18-03 від 04.10.2019, №8880/10/26/-70-18-03 від 10.10.2019, 8234/10/26-70-18-03 від 13.09.2019, 9227/10/26-70-18-03 від 28.10.2019.

У вказаних листах було зазначено, що до митного реєстру об`єктів права інтелектуальної власності № 004126 внесено об`єкт права інтелектуальної власності - знак для товарів і послуг " BOSCH ", права на який захищаються у відповідності із свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 1544 від 30.09.1993, зокрема для вищезазначених товарів, та у зв`язку з тим, що одержувач зазначених товарів - TОB "Дизель-Лайн" не внесений до митного реєстру, як імпортер оригінальних товарів, що містять вищезазначений об`єкт права інтелектуальної власності, є підстави вважати, що переміщення через митний кордон України даних товарів має ознаки порушення прав інтелектуальної власності. З огляду на зазначене та згідно ст. 399 Митного Кодексу Київською міською митницею ДФС було призупинено митне оформлення товару позивача на строк до 10 робочих днів.

Позивач звертаючись з позовом до суду зазначає, що внаслідок протиправних дій відповідача щодо не внесення інформації відносно TОB "Дизель-Лайн" як імпортеру оригінальних товарів, позивачем були понесені витрати (збитки) пов`язані із оплатою доставки товарів в Україну засобами експрес доставки у розмірі 119 471,76 грн, витрати пов`язані із додатковим зберіганням товару у розмірі 18 623,32 грн, витрати пов`язані із невиконанням ТОВ "ДИЗЕЛЬ-ЛАЙН" своїх зобов`язань перед контрагентами у розмірі 169 047,70 грн та витрати на підготовку та складання претензій на адресу відповідача у розмірі 27 000,00 грн. Тобто, витрати (збитки) на загальну суму 334 142,78 грн, які позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об`єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб; використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом; умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об`єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону (ч.ч.2-4 ст.426 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 424 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності є: право на використання об`єкта права інтелектуальної власності; виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності; виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання.

Судом встановлено, що 16 серпня 2019 року представник Подоляк В.Г., який діяв на підставі довіреності від 23.07.2019, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Роберт Бош ЛТД", та довіреності від 04.02.2019, виданої Компанією Роберт Бош ГмбХ, звернувся до Державної фіскальної служби України з заявою про сприяння захисту майнових прав на об`єкт права інтелектуальної власності компанії Роберт Бош ГмбХ.

У поданій заяві представник звертався з проханням включити до митного реєстру об`єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону знак для товарів і послуг "BOSCH" за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 1544.

Таким чином, підписуючи вищевказану заяву про сприяння захисту майнових прав на об`єкт права інтелектуальної власності, особа повідомлялась про негативні наслідки, які можуть настати в разі невиконання вимог ч. 10. ст. 399 Митного Кодексу України, що підтверджується змістом самої заяви.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 399 Митного кодексу України у разі якщо митний орган на підставі даних митного реєстру об`єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, виявляє ознаки порушення прав інтелектуальної власності щодо товарів, пред`явлених до митного контролю та митного оформлення, їх митне оформлення призупиняється, а товари підлягають розміщенню на складі цього органу. Рішення про призупинення митного оформлення товарів на строк до 10 робочих днів і в разі необхідності продовження цього строку не більш як на 10 робочих днів приймає керівник митного органу або особа, яка виконує його обов`язки. У день прийняття рішення про призупинення митного оформлення товарів митний орган засобами факсимільного та/або електронного зв`язку повідомляє правовласника про факт пред`явлення цих товарів до митного оформлення, а декларанта - про причини призупинення їх митного оформлення, а також повідомляє декларантові найменування та адресу правовласника. У повідомленні правовласнику зазначаються: митне оформлення яких саме товарів призупинено, їх кількість, причини та строк призупинення, найменування та адреса власника товарів, а також інша необхідна інформація.

З долучених до матеріалів справи листів №8955/10/26-70-18-03 від 19.10.2019, №9514/10/26-70-18-03 від 07.11.2019, №9355/10/26-70-18-03 від 31.10.2019, №8109/10/26-70-18-03 від 10.09.2019, №8518/10/26-70-18-03 від 24.09.2019, №8927/10/26-70-18-03 від 11.10.2019, №9131/10/26-70-18-03 від 23.10.2019, №8216/10/26-70-18-03 від 12.09.2019, №8450/10/26-70-1803 від 20.09.2019, №8668/10/26-70-18-03 від 30.09.2019, № 8729/10/26-70-18-03 від 03.10.2019, №8788/10/26-70-18-03 від 04.10.2019, №8880/10/26/-70-18-03 від 10.10.2019, 8234/10/26-70-18-03 від 13.09.2019, 9227/10/26-70-18-03 від 28.10.2019 вбачається, що Київською міською митницею згідно ст. 399 Митного Кодексу України було призупинено митне оформлення товару Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИЗЕЛЬ-ЛАЙН" на строк до 10 робочих днів.

Згідно з ч.ч. 7, 8 ст. 399 Митного кодексу України, у разі якщо протягом перших 10 робочих днів після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів правовласник письмово не поінформує митний орган, що призупинив митне оформлення таких товарів, про звернення до суду з метою забезпечення захисту прав інтелектуальної власності або не звернеться до такого митного органу з письмовим вмотивованим клопотанням про продовження строку призупинення митного оформлення, то за відсутності ознак порушення митних правил товари, митне оформлення яких було призупинено, підлягають митному оформленню в установленому порядку. У разі якщо протягом перших 10 робочих днів після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів правовласник письмово поінформує митний орган про звернення до суду з метою забезпечення захисту прав інтелектуальної власності або звернеться до такого митного органу з письмовим вмотивованим клопотанням про продовження строку призупинення митного оформлення, то призупинення митного оформлення вказаних товарів може бути продовжено митним органом, але не більш як на 10 робочих днів.

У разі якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, до митного органу, що призупинив митне оформлення товарів, не буде подано ухвалу суду про заборону вчинення певних дій у справі про порушення прав інтелектуальної власності або відповідне рішення іншого уповноваженого державного органу, то за відсутності ознак порушення митних правил товари, щодо яких було прийнято рішення про призупинення митного оформлення, підлягають митному оформленню в установленому порядку. У такому разі відшкодування декларанту та іншим особам витрат та збитків, спричинених призупиненням митного оформлення, здійснюється за рахунок правовласника (ч. 10. ст. 399 Митного Кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що в період з вересня по листопад 2019 року рішення щодо призупинення митного оформлення товарів були скасовані на підставі листів Компанії "Роберт Бош ЛТД", що діє від імені правовласника торгівельної марки "BOSCH" - компанія "Robert Bosch GmbH", відповідно до яких остання надала згоду на поновлення митного оформлення товарів торгової марки "BOSCH", зокрема, по митних деклараціях:

- UА100200/2019/029025 від 06.09.2019 - Рішення скасоване 17.09.2019 - лист - згода (вх. митниці від 17.09.2019 № 12428/10/ЕЗ);

- UА100290/2019/060016 від 06.09.2019 - Рішення скасоване 18.09.2019 - лист - згода (вх. митниці від 18.09.2019 № 12488/10/ЕЗ);

- UА100200/2019/029928 від 12.09.2019 - Рішення скасоване 13.09.2019 - лист - згода (вх. митниці від 13.09.2019 № 12341/10/ЕЗ);

- UА100290/2019/060617 від 20.09.2019 - Рішення скасоване 23.09.2019 - лист - згода (вх. митниці від 23.09.2019 № 12617/10/ЕЗ);

- UА100200/2019/030992 від 20.09.2019 - Рішення скасоване 24.09.2019 - лист - згода (вх. митниці від 24.09.2019 № 12670/10/ЕЗ);

- UA100290/2019/060921 від 27.09.2019 - Рішення скасоване 02.10.2019 - лист - згода (вх. митниці від 02.10.2019 № 12909/10/ЕЗ);

- UA100290/2019/061186 від 03.10.2019 - Рішення скасоване 08.10.2019 - лист - згода (вх. митниці від 08.10.2019 № 13079/10/ЕЗ);

- UA100290/2019/061242 від 03.10.2019 - Рішення скасоване 08.10.2019 - лист - згода (вх. митниці від 08.10.2019 № 13092/10/ЕЗ);

- UА100290/2019/061480 від 10.10.2019 - Рішення скасоване 10.10.2019- лист - згода (вх. митниці від 10.10.2019 № 13176/10/ЕЗ);

- UA100200/2019/033578 від 10.10.2019 - Рішення скасоване 22.10.2019 - лист - згода (вх. митниці від 22.10.2019 № 13476/10/ЕЗ);

- UA100290/2019/061550 від 11.10.2019 - Рішення скасоване 22.10.2019 - лист - згода (вх. митниці від 22.10.2019 № 13475/10/ЕЗ);

- UA100200/2019/034761 від 22.10.2019 - Рішення скасоване 06.11.2019 - відповідно до частини 7 статті 399 Митного кодексу України (закінчення строків призупинення);

- UA100290/2019/062061 від 24.10.2019 - Рішення скасоване 11.11.2019 - відповідно до частини 7 статті 399 Митного кодексу України (закінчення строків призупинення);

- UА100290/2019/062287 від 30.10.2019 - Рішення скасоване 14.11.2019 - відповідно до частини 7 статті 399 Митного кодексу України (закінчення строків призупинення);

- UA100290/2019/062499 від 04.11.2019 - Лист правовласника (вх. митниці від 07.11.2019 № 14053/10/ЕЗ) про надання дозволу на огляд товару та остаточного вирішення питання про відібрання зразків; Рішення скасоване 12.11.2019 - лист - згода (вх. митниці від 12.11.2019 № 14168/10/ЕЗ).

З листа №7.8-1/18/11/11824 від 15.06.2010 вбачається, що Київською митницею Держмитслужби не було отримано відомостей, передбачених ч. 10 ст.399 Митного кодексу України, зокрема, відповідачем не надано по вищевказаним деклараціям рішення суду про порушення прав інтелектуальної власності Tовариством з обмеженою відповідальністю "Дизель-Лайн".

За доводами позивача, внаслідок вищенаведених протиправних дій відповідача, TОB "Дизель-Лайн" були понесені витрати (збитки), зокрема, пов`язані із додатковим зберіганням товару у розмірі 18 623,32 грн, пов`язані із оплатою доставки товарів в Україну засобами експрес доставки у розмірі 119 471,76 грн, пов`язані із невиконанням ТОВ "ДИЗЕЛЬ-ЛАЙН" своїх зобов`язань перед контрагентами у розмірі 169 047,70 грн.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

У відповідності до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно ч. 15 ст. 399 Митного кодексу України у разі призупинення митного оформлення товарів, зазначених у цій статті, відшкодування митним органам витрат, пов`язаних із зберіганням цих товарів, здійснюється за рахунок правовласника.

Судом встановлено, що у зв`язку з тим, що розмитнення товарів було призупинено, такий товар зберігався платно, до моменту вирішення питання щодо остаточного митного оформлення. Всі витрати з даного зберігання були покладені на позивача, оскільки несплата коштів за додаткове зберігання товару, не передбачала його повернення.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі виставлених рахунків Дочірнього підприємства міжнародних експрес-перевезень Юкрейнієн Парсел Сервіс та згідно платіжних доручень, позивачем за митними деклараціями UA100290/2019/061550, UA100290/2019/062061, UА100290/2019/062287, UA100290/2019/062499, UА100200/2019/029025, UА100200/2019/030992, UA100200/2019/033578, UA100200/2019/034761, UА100290/2019/060016, UA100290/2019/061242, UA100290/2019/061413 було сплачено 18 623,32 грн, тобто, на вищевказану суму TОB "Дизель-Лайн" були понесені витрати пов`язані із додатковим зберіганням товару, митне оформлення якого було зупинене за заявою відповідача.

Матеріалами справи також підтверджується факт понесення позивачем витрат (збитки) пов`язаних з оплатою доставки товарів в Україну засобами експрес доставки у розмірі 119 471,76 грн, зокрема, платіжними дорученнями №555 від 09.10.2019, №561 від 21.10.2019, №563 від 28.10.2019, №568 від 13.11.2019, №2223 від 26.09.2019, №536 від 13.09.2019, №2233 від 03.10.2019 (рахунок-фактура №IEVI06098), №565 від 28.10.2019, №2282 від 29.10.2019 (рахунок-фактура №IEVI06595), №532 від 04.09.2019, №543 від 18.09.2019, №549 від 25.09.2019, №551 від 30.09.2019, №553 від 02.10.2019, №551 від 30.10.2019 щодо оплати доставки товару за п`ятнадцятьма митними деклараціями по яким було призупинено митне оформлення.

Крім вищенаведених витрат, позивачем також були понесені витрати пов`язані із невиконанням ТОВ "ДИЗЕЛЬ-ЛАЙН" своїх зобов`язань перед контрагентами у розмірі 169 047,70 грн.

Так, з долучених до матеріалів справи договорів поставки обладнання, які укладались між позивачем та контрагентами, передбачалось, що у разі затримки поставки товару ТОВ "ДИЗЕЛЬ-ЛАЙН" в передбачений договором строк, останній зобов`язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого товару.

Судом встановлено, що згідно договору поставки обладнання №03102019 від 03.10.2019 та претензії №22/2019 від 28.10.2019 позивачем на підставі платіжного доручення №2301 від 07.11.2019 було сплачено штраф у розмірі 37 175,50 грн (митна декларація UA100290/2019/061550); згідно договору поставки обладнання №21102019 від 21.10.2019 та претензії №1 від 07.11.2019 позивачем на підставі платіжного доручення №2304 від 11.11.2019 було сплачено штраф у розмірі 37 524,30 грн (митна декларація UA100290/2019/062061); згідно договору поставки обладнання №24102019 від 24.10.2019 та претензії №8 від 15.11.2019 позивачем на підставі платіжного доручення №2328 від 20.11.2019 було сплачено штраф у розмірі 7 746,50 грн (митна декларація UА100290/2019/062287); згідно договору поставки обладнання №28102019 від 28.10.2019 та претензії №15/11 від 15.11.2019 позивачем на підставі платіжного доручення №2318 від 18.11.2019 було сплачено штраф у розмірі 44 844,40 грн (митна декларація UA100290/2019/062499); згідно договору поставки обладнання №05102019 від 05.10.2019 та претензії №10251019 від 25.10.2019 позивачем на підставі платіжного доручення №2300 від 07.11.2019 було сплачено штраф у розмірі 18 360,00 грн (митна декларація UA100200/2019/033578); згідно договору поставки обладнання №15102019 від 15.10.2019 та претензії №05112019 від 05.11.2019 позивачем на підставі платіжного доручення №2303 від 11.11.2019 було сплачено штраф у розмірі 23 397,00 грн (митна декларація UA100200/2019/034761).

З урахуванням вищезазначеного та на підставі наданих до матеріалів справи документів, які підтверджують факт понесення позивачем витрат пов`язаних із додатковим зберіганням товару, з оплатою доставки товарів в Україну засобами експрес доставки, а також додаткових витрат пов`язаних із невиконанням ТОВ "ДИЗЕЛЬ-ЛАЙН" своїх зобов`язань перед контрагентами та сплатою останнім штрафних санкцій за невчасну поставку товару, щодо якого було зупинено митне оформлення на підставі заяви відповідача, суд приходить до висновку, що завдана Товариством з обмеженою відповідальністю "Роберт Бош ЛТД" майнова шкода позивачу у розмірі 307 142,78 грн є обґрунтованою, доведеною та такою, що підлягає відшкодуванню відповідачем.

При цьому, посилання відповідача на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Роберт Бош ЛТД" не є належним відповідачем у справі, спростовується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, довіреністю від 04.02.2019, виданої Компанією Роберт Бош ГмбХ, на уповноваження Товариства з обмеженою відповідальністю "Роберт Бош ЛТД" представляти інтереси Роберт Бош ГмбХ на території України з питань охорони та захисту торгівельних марок (знаків для товарів та послуг), що належать Роберт Бош ГмбХ у відносинах з Державною фіскальною службою України, її підпорядкованими органами, включаючи митні органи, а також перед іншими органами державної влади, усіма юридичними особами, організаціями, установами та асоціаціями, перед державними та іншими органами, органами місцевого самоврядування, органами з питань захисту прав споживачів, нотаріальними органами, правоохоронними органами, судами всіх інстанцій та юрисдикцій, національної поліції, а також перед фізичними особами.

Що стосується вимог позивача щодо стягнення з відповідача витрат на підготовку та складання претензій у розмірі 27 000,00 грн, то останні не підлягають задоволенню, оскільки як вбачається із доданих до матеріалів справи претензій №1-№15, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДИЗЕЛЬ-ЛАЙН" зверталось з останніми до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роберт Бош ЛТД" стосовно відшкодування понесених збитків за п`ятнадцятьма митними деклараціями з метою досудового врегулювання спору, з посиланням на ст. 19 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Господарського процесуального кодексу України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

Суд зазначає, що право позивача на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів передбачений ст. 55 Конституцією України та ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, а тому досудове врегулювання спору між сторонами є лише правом, а не обов`язком позивача.

Таким чином, враховуючи, що підготовка та складання претензій, тобто, досудове врегулювання спору не було обов`язковим для відновлення позивачем свого порушеного права, суд не вбачає підстав для стягнення понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "ДИЗЕЛЬ-ЛАЙН" витрати у розмірі 27 000,00 грн як збитків, останні могли бути включені позивачем до судових витрат, з огляду на те, що правова допомога у даній справі надається тим же адвокатом, який надавав професійну правничу допомогу щодо досудового врегулювання спору у даній справі.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИЗЕЛЬ-ЛАЙН".

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в частині задоволених позовних вимог.

Що стосується судових витрат відповідача на правову допомогу у сумі 20 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з вимогами п.п. 1-2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як свідчать матеріали справи, з метою належного захисту прав позивача та надання професійної правничої допомоги в господарському суді між адвокатом Крепелем Дмитром Ігоровичем (свідоцтво №4191/10 від 17.06.2010) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДИЗЕЛЬ-ЛАЙН" укладено договір про надання правової допомоги від 10.02.2020.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження виконання позивачем умов договору та понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, останнім надано до матеріалів справи рахунки-фактури №2 від 13.02.2020, №3 від 13.02.2020, №04 від 13.02.2020 та платіжне доручення №2483 від 14.02.2020 щодо їх оплати на суму 20 000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Приймаючи до уваги наслідки вирішення даної справи - часткове задоволення позовних вимог, враховуючи те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, а також зважаючи на співмірність розміру витрат з наданими послугами, суд дійшов висновку, що витрати позивача на правову допомогу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 18 383,92 грн.

Керуючись ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Роберт Бош ЛТД" (02152, прос. Павла Тичини, 1 В, оф. А701, ідентифікаційний код 14347262) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИЗЕЛЬ-ЛАЙН" (03058, м. Київ, вул. Борщагівська, 173/187, кв. 74, ідентифікаційний код 39138803) понесені витрати та збитки у розмірі 307 142 (триста сім тисяч сто сорок дві) грн 78 коп., судовий збір у розмірі 4 607 (чотири тисячі шістсот сім) грн 14 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 18 383 (вісімнадцять тисяч триста вісімдесят три) грн 92 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04.11.2020

Суддя Л. Г. Пукшин