Рішення

від 22.10.2020 по справі 910/12342/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.10.2020Справа № 910/12342/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Бортнюк М.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-Постачальне підприємство Завод Київспецпідйомтранс (01103, м. Київ, вул. О. Вишні, 5, код 36756129)

до Приватного акціонерного товариства Київський річковий порт (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 70, код 03150071)

про стягнення 55 745,36 грн,

Представники сторін:

від позивача Петрик М.М. адвокат за ордером КВ № 197449 від 12.08.2020

від відповідача не з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-Постачальне підприємство Завод Київспецпідйомтранс (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Київський річковий порт (далі - відповідач) про стягнення 55 745,36 грн заборгованості за договором № 205 від 26.10.2018 (55 000,00 грн основного боргу та 745,35 грн пені).

В обґрунтування позовних вимог позивач постався на неналежне виконання відповідачем його обов`язку своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату за поставлений товар та виконані роботи по договору № 205 від 26.10.2018.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 26.08.2020 відкрив провадження у справі № 910/12342/20 та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, призначив судове засідання у справі на 24.09.2020, встановив учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав.

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частинною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У судове засідання 24.09.2020 з`явився представник позивача, підтримав заявлені вимоги.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, явку уповноваженого представника у засідання суду не забезпечив. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105475094448, ухвалу суду про відкриття провадження від 26.08.2020 відповідач отримав 04.09.2020.

24.09.2020 судом відкладено розгляд справи на 13.10.2020, відповідача повідомлено про наступне судове засідання відповідно до ст. 120 ГПК України.

12.10.2020 засобами електронного зв`язку відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із необхідністю часу для підготовки до судового розгляду, пошуку уповноваженого представника - спеціаліста у галузі права та ознайомлення із матеріалами справи.

13.10.2020 у зв`язку з неявкою представника відповідача, судом відкладено розгляд справи на 22.10.2020.

22.10.2020 відповідач засобами електронного зв`язку подав вдруге клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою уповноваженого представника та неможливістю забезпечити явку іншого представника у засідання суду 22.10.2020.

У судове засідання 22.10.2020 з`явився представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи заперечив.

Розглянувши клопотання відповідача, подане 22.10.2020, про відкладення розгляду справи на іншу дату, суд протокольною ухвалою відмовив в його задоволенні з огляду на визначені процесуальні строки розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та у зв`язку з недоведеністю підстав та обставин, якими мотивоване вказане клопотання, неподанням заявником жодних доказів, у т.ч. щодо неможливості відповідача забезпечити подання письмової заяви по суті спору, заперечень, враховуючи, що явка учасників справи судом не визнавалась обов`язковою.

Приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 22.10.2020, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На виконання вимог статті 222 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.10.2018 між ПАТ Київський річковий порт (замовником за договором, відповідачем) та ТОВ ВПП Завод Київспецпідйомтранс (виконавцем за договором, позивачем) був укладений договір №205 (надалі - договір), предметом якого є виготовлення, поставка, монтаж виконавцем балок кінцевих крана опорного в/п 2 т, кранової естакади з висотою підйому Н=3,6 м б/в та підкранового шляху, рейсів, проведення випробувань та здача в експлуатацію кран-балки за адресою: вул. Електриків, 12-М в Подільському районі міста Києва, згідно з габаритним кресленням.

Пунктом 2.1 договору визначено, що загальна сума договору складає 320 000,00 грн. з ПДВ.

У п. 2.2 договору встановлено порядок здійснення розрахунків: замовник зобов`язується здійснити оплату згідно з цим договором шляхом оплати 75% попередньої оплати від загальної суми договору, вказаної в п. 2.1, протягом 3 банківських днів з моменту підписання цього договору; 25% протягом трьох днів з моменту закінчення виконання умов п. 1 цього договору та прийняття робіт.

Відповідно до п. 3.2 договору, роботи вважаються виконаними після фактичного виконання та надання виконавцем замовнику технічної документації, яка передбачена діючим законодавством України:

- паспорт та інструкцію по експлуатації;

- декларацію про відповідність UA.TR.104.D.0285-18 від 10.04.2018;

- дозвіл на застосування №1368.17.32 від 18.05.2017;

- сертифікат відповідності UA.PN.104.0315-18 від 06.04.2018;

- декларацію відповідності UA.TR.104.D.0545-18 від 12.06.2018;

- сертифікат відповідності UA.PN.104.0621-18 від 12.06.2018;

- дозвіл на застосування №1716.17.32 від 20.06.2017;

- акт монтажу та налагодження устаткування підіймального та вантажного;

- акт заміру електроопору ізоляції;

- акт нівеліровки підкранових шляхів;

- проект виконання робіт (ПВР);

- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки №1070.16.21 від 28.04.2016.

З наданих матеріалів та пояснень позивача вбачається, що договірні відносини між сторонами по договору № 205 від 26.10.2018 були предметом розгляду Господарським судом міста Києва справи № 910/8383/19 за позовом ПАТ Київський річковий порт до ТОВ Виробничо-постачальне підприємство Завод Київспецпідйомтранс про зобов`язання виконати умови договору та стягнення 42 871,23 грн. з підстав неналежного виконання ТОВ Виробничо-постачальне підприємство Завод Київспецпідйомтранс зобов`язання з виконання робіт.

Рішенням Господарського суду міста Києві від 11.11.2019 у справі № 910/8383/19, яке набрало законної сили 10.12.2019, позовні вимоги ПАТ Київський річковий порт задоволено повністю, присуджено до стягнення з ТОВ Виробничо-постачальне підприємство Завод Київспецпідйомтранс пеню у розмірі 42 871,23 грн та судовий збір у розмірі 3 842,00 грн; зобов`язано ТОВ Виробничо-постачальне підприємство Завод Київспецпідйомтранс виконати умови п. 3.2 договору № 205 від 26.10.2018, а саме виконати та надати ПАТ Київський річковий порт технічну документацію, яка передбачена діючим законодавством України: паспорт та інструкцію по експлуатації; декларацію про відповідність UA.TR.104.D.0285-18 від 10.04.2018; дозвіл на застосування №1368.17.32 від 18.05.2017; сертифікат відповідності UA.PN.104.0315-18 від 06.04.2018; декларацію відповідності UA.TR.104.D.0545-18 від 12.06.2018; сертифікат відповідності UA.PN.104.0621-18 від 12.06.2018; дозвіл на застосування №1716.17.32 від 20.06.2017; акт монтажу та налагодження устаткування підіймального та вантажного; акт заміру електроопору ізоляції; акт нівеліровки підкранових шляхів; проект виконання робіт (ПВР); дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки № 1070.16.21 від 28.04.2016.

Вказаним судовим рішенням встановлено факт перерахування ПАТ Київський річковий порт на рахунок ТОВ Виробничо-постачальне підприємство Завод Київспецпідйомтранс передоплати у розмірі 240 000,00 грн. за платіжним дорученням № 3525 від 26.10.2018, ненадання доказів підтвердження факту передання ПАТ Київський річковий порт технічної документації, перелік якої міститься в п. 3.2 договору, та вказано, що факт виготовлення, поставки та монтажу спірної продукції не заперечувався представниками сторін в судових засіданнях.

Звертаючись до суду з позовом у справі № 910/12342/20, позивач - ТОВ Виробничо-постачальне підприємство Завод Київспецпідйомтранс зазначив, що здійснив передачу технічної документації відповідно до рішення суду у справі № 910/8383/19, проте відповідач не виконав зобов`язання щодо здійснення остаточної оплати за виконані роботи, у т.ч. у визначені строки, у зв`язку з чим позивачем заявлені вимоги про стягнення 55 000,00 грн основного боргу та 745,35 грн пені за прострочення виконання зобов`язання.

Відповідач письмового відзиву на позов, будь-яких заперечень на доводи позивача не надав.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зазначене також кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір № 205 від 26.10.2018 є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як вже зазначалось судом, за умовами п. 2.2 договору визначено умови оплати виконаних робіт: 75% від загальної суми договору ( 320 000,00 грн) протягом 3 банківських днів з моменту підписання договору та 25% протягом 3 днів з моменту закінчення виконання умов п. 1 цього договору та прийняття робіт.

Платіжним дорученням № 3525 від 26.10.2018 відповідач здійснив перерахування позивачу попередньої оплати у розмірі 240 000,00 грн., 06.02.2019 на підставі платіжного доручення № 4556 перераховано платіж у сумі 25 000,00 грн, всього 265 000,00 грн.

Згідно з положеннями п. 3.2 договору роботи вважаються виконані після фактичного виконання та надання виконавцем замовнику технічної документації, яка передбачена чинним законодавством України згідно з узгодженим у цьому пункті переліком.

У зв`язку з невиконанням позивачем своїх зобов`язань за договором в частині передачі результатів робіт після фактичного їх виконання у вигляді технічної документації, обставини та факт чого встановлений рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2019 у справі № 910/8383/19, ТОВ Виробничо-постачальне підприємство Завод Київспецпідйомтранс у судовому порядку зобов`язано здійснити відповідне виконання договірних зобов`язань.

10.12.2019 на підставі рішення суду у справі № 910/8383/19 були видані накази.

Постановою Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ВП № 60942954 від 04.05.2020 про примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва від 10.12.2019 у справі № 910/8383/19 закінчено виконавче провадження в порядку п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України Про виконавче провадження у зв`язку зі сплатою боржником боргу, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження у повному обсязі.

Постановою Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ВП № 60942954 від 04.05.2020 про примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва від 10.12.2019 у справі № 910/8383/19 закінчено виконавче провадження в порядку п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України Про виконавче провадження у зв`язку з надходженням від боржника документів: накладна Укрпошти № 0306211687780 та опис вкладення у цінний лист, згідно з якими всю необхідну технічну документацію, визначену виконавчим документом, направлено на адресу стягувача, що свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі.

Відтак, вказані документи та обставини правовідносин сторін підтверджують, що позивачем виконано, хоча і в порядку виконання рішення суду, зобов`язання за договором № 205 від 26.10.2018 щодо передачі технічної документації після фактичного виконання робіт.

За умовами п. 2.2, п. 3.3 договору прийняття робіт оформляються актом здачі-приймання виконаних робіт, який є підставою для здійснення остаточних розрахунків та передачі виконавцю 25% вартості виконаних робіт.

Судом встановлено, що згідно з описом вкладення в цінний лист та накладною Укрпошти № 0306211687780 від 27.04.2020 технічна документація була надіслана позивачем відповідачу та згідно з відомостями з пошукового ресурсу Укрпошти отримана останнім 12.05.2020.

06.05.2020 позивач листом № 06/05-01 від 06.05.2020 надіслав поштовим відправленням № 0306211686970 на адресу відповідача для підписання Акт виконаних робіт згідно за договором № 205 від 26.10.2018 у двох екземплярах та висловив вимогу здійснити доплату за надані послуги та виконані роботи. Згідно з відомостями з пошукового ресурсу Укрпошти вказана кореспонденція вручена відправнику 11.05.2020.

Примірник Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № ПЗ-000057 за договором № 205 від 26.10.2018 на загальну суму 320 000,00 грн вартості виготовлення, поставки монтажу та проведення випробувань продавцем балок кінцевих кранів опор, копія якого долучена до матеріалів справи, відповідачем не підписаний.

Доказів висловлення відповідачем вмотивованої відмови від його підписання, заперечень щодо переліку, якості, ціни чи інших недоліків робіт, неприйняття/повернення технічної документації, як результату робіт, суду не надано.

Частиною четвертою статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно зі статтею 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

При цьому статтею 853 ЦК України передбачено, що якщо замовник не зробить заяви щодо невідповідності виконаної роботи умовам договору, відступів у виконанні роботи, інших недоліків під час прийняття робіт, він втрачає право у подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як наслідок, перевірка фактичного обсягу, вартості робіт, які включені до акта, покладається на особу, що приймає роботи з боку замовника, під час підписання актів.

Отже, враховуючи приписи зазначених норм права, за відсутності висловлення відповідачем будь-яких зауважень щодо отриманої технічної документації, передачі робіт за Актом № ПЗ-000057, у т.ч. у процесі розгляду даної справи по суті заявлених вимог, суд дійшов висновку, що роботи, виконані відповідно до домовленостей сторін, з огляду на отримання відповідачем 11.05.2020 Акту, технічної документації 12.05.2020, у відповідача виник обов`язок щодо здійснення розрахунків: доплати 25% від загальної суми виконаних робіт у 3-денний строк, який фактично настав 15.05.2020.

Згідно з розрахунком позивача, неоплаченими залишились 55 000,00 грн вартості виконаних робіт, враховуючи 240 000,00 грн попередньої оплати за платіжним дорученням № 3525 від 26.10.2018 та 25000,00 грн вартості виконаних робіт за платіжним дорученням № 4556 від 06.02.2019.

Оскільки підрядні роботи фактично прийняті відповідачем, заборгованість відповідача зі сплати повної вартості виконаних робіт у розмірі 55 000,00 грн. належним чином доведена, доказів сплати відповідачем вказаної суми визначені у строки матеріали справи не містять, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у сумі 55 000,00 грн є обґрунтованими та підлягає задоволенню в повному обсязі.

У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо повної та своєчасної сплати за виконані підрядні роботи позивачем нараховано до стягнення 745,35 грн пені.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Проаналізувавши доводи сторін та надавши оцінку зібраним доказам та фактичним обставинам справи, судом встановлено, що відповідач є таким, що прострочив виконання робіт у строк, визначений умовами договору.

Положеннями статті 611 ЦК України та статті 230 ГК України унормовано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,

Відповідно до частини 2 статті 883 Цивільного кодексу України, за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 6.3 договору визначено, що у випадку, коли замовник порушив термін оплати по даному договору, він повинен виплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від заборгованості за кожен день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 745,36 грн за період з 15.05.2020 по 15.06.2020 прострочення виконання зобов`язання, суд зазначає, що нарахування пені з 15.05.2020 є передчасним з огляду настання строку оплати суми 55 000,00 грн - 15.05.2020 (зі спливом 3-денного строку з дня отримання відповідачем акту виконаних робіт та технічної документації - 12.05.2020) та відповідно прострочення - з 16.05.2020.

За розрахунком суду, належною до стягнення є сума 721,31 грн пені за період з 16.05.2020 по 15.06.2020 ( в межах кінцевої дати розрахунку позивача).

Відповідач письмового відзиву, свого контррозрахунку суми позову, належних та допустимих доказів на спростування викладених обставин не надав, стверджувань позивача не спростував.

Згідно з ч.ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу у сумі 55 000,00 грн, пені у сумі 721,31 грн. В решті суми пені належить відмовити у зв`язку з безпідставністю нарахування.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 74, 86, 129, 232, 236-240, 248-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Київський річковий порт (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 70, код 03150071) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-Постачальне підприємство Завод Київспецпідйомтранс (01103, м. Київ, вул. О. Вишні, 5, код 36756129) основний боргу у сумі 55 000 грн (п`ятдесят п`ять тисяч гривень 00 коп), пеню у сумі 721,31 грн (сімсот двадцять одну гривню 31 коп), витрат зі сплати судового збору у розмірі 2 101,09 грн (дві тисячі сто одну гривню 09 коп).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04.11.2020.

Суддя О.Г. Удалова