Рішення

від 04.11.2020 по справі 910/12788/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.11.2020Справа № 910/12788/20 За позовом Державного підприємства "Державний проектний інститут "ДІПРОВЕРФ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Телеком"

про стягнення 40471,34 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Відповідача на користь Позивача боргу та санкцій за договором зберігання №28/05/2019 від 02.02.2019, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань.

До матеріалів справи (до позовної заяви) залучені належні докази виконання Позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання Відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення Відповідача про відкриття судом провадження у справі - відповідна ухвала суду надсилалися на адресу місцезнаходження Відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

З залученого до матеріалів справи зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що ухвалу суду було отримано Відповідачем 14.09.2020, проте Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову (відзив), або будь-які інші письмові заперечення чи пояснення по справі та/або процесуального характеру.

Враховуючи наведене, та за відсутності подання Відповідачем відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

02.05.2019 між Державним підприємством "Державний проектний інститут "Діпроверф" (зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СВ-Телеком" (поклажодавець) було укладено Договір зберігання №28/05/2019 (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зберігач зобов`язується прийняти від поклажодавця і за плату зберігати майно останнього, а також повернути поклажодавцеві відповідне майно в схоронності в обумовлений Договором строк.

Згідно п. 1.4 та п. 1.5 Договору строк зберігання: з 02 травня 2019 року по 31 жовтня 2019 року. Місце зберігання: м. Київ, вул. Преображенська, 25.

За змістом п. 3.1.3 Договору поклажодавець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг зі зберігання майна у відповідності з розділом 4 цього Договору.

Оплата за послуги по зберіганню майна складаються з базової плати та компенсації витрат зберігача на утримання місця зберігання (п. 4.1 Договору).

Базова оплата становить 2750,00 грн, ПДВ - 550,00 грн, всього - 3300,00 грн в місяць (п. 4.2 Договору).

Поклажодавець компенсує витрати зберігача, пов`язані з наданням послуг зберігання, а саме: витрати на оплату спожитої електричної та теплової енергії, а також витрати, що пов`язані із утриманням місця зберігання (п. 4.3. Договору).

Відповідно до п. 4.4. Договору оплату послуг по зберіганню майна, в частині базової оплати, поклажодавець здійснює щомісячно, до 20 числа за наступний місяць, шляхом перерахування на банківський рахунок зберігача, за реквізитами, вказаними в розділі 11 Договору.

Оплату послуг по зберіганню майна, в частині компенсації витрат зберігача, що пов`язані з наданням послуг зберігача, поклажодавець здійснює щомісячно, до 7 числа за минулий місяць, шляхом перерахування на банківський рахунок зберігача, за реквізитами, вказаними в розділі 11 Договору. (п. 4.5. Договору).

За умовами п. 9.1 Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з 2 травня 2019 року і діє по 31 жовтня 2019 року. У разі, якщо за місяць до закінчення терміну Договору жодна із сторін письмово не заявить про намір розірвати чи змінити його, Договір вважається пролонгованим на наступні шість календарних місяців.

Відповідно до Акта прийому-передачі №1 від 02.05.2019 року до Договору відповідач передав, а позивач прийняв майно для відповідального зберігання, перелік якого зазначено в Додатку №1 до Акта прийому-передачі №1 від 02.05.2019.

У подальшому позивачем складались та підписувались сторонами Акти надання послуг зберігання за період з листопада 2019 року по червень 2020 року на загальну суму 26400 грн., копії яких наявні у матеріалах справи.

Позивач в позовній заяві зазначає, що Акт наданих послуг за червень 2020 року був надісланий Відповідачу листом №42 від 16.07.2020, однак з невідомих Позивачу причин відповідний акт не підписаний Відповідачем.

Станом на звернення до суду із цим позовом Відповідачем так і не було оплачено за надані послуги зі зберігання його майна у сумі 26400 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Наявність у Відповідача не погашеної заборгованості в сумі 26400 грн. за надані послуги зі зберігання майна відповідно до Договору зберігання №28/05/2019 від 02.05.2019 Позивачем належним чином відповідно до ст.ст. 525, 526, 530, ЦК України та ст. 193 ГК України доведено, документально підтверджено і Відповідачем не спростовано.

Розрахунок заборгованості судом перевірено та визнано обґрунтованим, тому позовні вимоги про стягнення 26400 грн. заборгованості підлягають задоволенню.

12.06.2020 між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору зберігання №28/05/2019 від 02.05.2019 за умовами якої сторони домовилися достроково розірвати Договір з 01.07.2020.

За умовами п. 2 Додаткової угоди Відповідач зобов`язаний забрати належне йому майно у строк до 30.06.2020 включно за актом приймання-передавання.

Однак, Відповідач забрав лише частину свого майна, що підтверджується Актом прийому-передачі майна до Договору зберігання №28/05/2019 від 02.05.2019 відповідно до якого зберігач передав поклажодавцю його майно, згідно переліку зазначаеному у Додатку №1 до Акта.

Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов`язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання ( ч. 3 ст. 946 ЦК України).

Згідно п. 6.7 Договору та Додаткової угоди №1 у випадку, якщо поклажодавець не забере належне йому майно у встановлений строк, то зберігач має право вимагати від поклажодавця сплати неустойки в розмірі подвійної базової плати за зберігання майна за весь час прострочення та компенсацію витрат, пов`язаних із зберіганням.

На підтаві викладеного Позивачем нарахована неустойка за період з 01.07.2020 по 21.08.2020 в сумі 11070,97 грн.

Крім того, Позивачем на підставі п. 6.3 Договору, ст.ст. 546, 549, 625 ЦК України нараховано інфляційне збільшення боргу в сумі 462 грн., 3% річних у сумі 349,87 грн. та пеню у сумі 2188,50 грн.

Розрахунки штрафних санкцій судом також перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильними (зокрема, оскільки розраховані Позивачем санкції не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом за заявлений у позові період нарахування), а їх розмір є доведеним залученими Позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку Відповідача.

З огляду на наведене позовні вимоги про стягнення інфляції в сумі 462 грн., 3% річних у сумі 349,87 грн., пені у сумі 2188,50 грн. та неустойки у сумі 11070,97 грн. визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Судові витрати, у які Позивачем включено витрати по оплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ст.ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Телеком" (04107, м. Київ, вул. Дмитрівська, 37-А; ідентифікаційний код 32425264) на користь Державного підприємства "Державного проектного інституту "ДІПРОВЕРФ" (03110, м. Київ, вул. Преображенська, 25; ідентифікаційний код 14311465) 26400 (двадцять шість тисяч чотириста) грн. заборгованості, 2188 (дві тисячі сто вісімдесят вісім) грн. 50 коп. пені, 462 (чотириста шістдесят дві) грн. інфляційних втрат 349 (триста сорок дев`ять) грн. 87 коп. 3% річних, 11070 (одинадцять тисяч сімдесят) грн. 97 коп. неустойки, а також 2102 (дві тисячі сто дві) грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені розділом IV ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.