Рішення від 27.10.2020 по справі 917/1316/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2020 Справа № 917/1316/20

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ , 39600, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 2, Код ЄДРПОУ 42225136

до Кременчуцького ліцею № 11 Гарант Кременчуцької міської ради Полтавської області, 39600, м. Кременчук, вул. Першотравнева, буд. 53, Код ЄДРПОУ 23553931

про стягнення 412 282 грн. 27 коп.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін:

від позивача Черкова Н.М., посвідчення № 1140 від 20.03.18

від відповідача не з"явився

Товариство з обмеженою відповідальністю КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ звернулось до суду з позовом до Кременчуцького ліцею № 11 Гарант Кременчуцької міської ради Полтавської області про стягнення 412 282 грн. 27 коп. заборгованості за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1736 від 01.01.2010 року з врахуванням Угоди № 1 від 10.06.2019 року про зміну Сторони у зобов`язанні, в тому числі: вартість спожитої теплової енергії в сумі 388 204 грн. 61 коп., пеню в розмірі 13 000 грн. 35 коп., інфляційні нарахування в розмірі 5 800 грн. 41 коп. та 3 % річних від простроченої суми в розмірі 5 276 грн. 90 коп.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 14.08.2020р. суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі, справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 10.09.20, викликати учасників справи у підготовче засідання, запропонувати відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

10.09.20 від відповідача надійшли докази сплати заборгованості та відзив на позов, в якому відповідач просив суд зменшити розмір пені (вх. № 9777, вх. № 9776).

Інші заяви по суті до суду не надходили.

Сторони станом на 10.09.20 про наявність заяв і клопотань суд не повідомляли.

Ухвалою від 10.09.2020р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/1316/20, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 29.09.2020.

14.09.20 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 9916).

Ухвалами від 29.09.2020р. та 13.10.20 відкладено розгляд справи.

Позивач та відповідач були належним чином повідомлені про розгляд даної справи (поштові повідомлення про вручення ухвали суду від 13.10.2020 року в матеріалах справи).

В судове засідання 27.10.20 позивач надав пояснення по справі, в яких зокрема, повідомляється про сплату відповідачем частини боргу та надані докази сплати.

Суд зазначає про можливість сторін під час з`ясування обставин та дослідження доказів давати свої пояснення, наводити свої доводи і міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду в порядку п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 161 ГПК України, суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

З урахуванням зазначеного та з метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, господарський суд враховує при вирішенні спору надані позивачем пояснення під час судового розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з врахуванням часткової сплати відповідачем суми витрат.

Представник відповідача в судове засідання 27.10.20 не з"явилися.

Згідно із приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

За таких обставин, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами, оскільки містить достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Згідно рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 568 від 19.04.2019 року ТОВ КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ визначено виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука від джерела ТОВ КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ.

Відповідно до рішення № 568 від 19.04.2019 року ТОВ КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ з 25.04.2019року надає послуги з теплопостачання.

До 25.04.2019 р., Виконавцем послуг з централізованого опалення та портачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука було АТ Полтаваобленерго. Договори про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води споживачам були укладені з АТ Полтаваобленерго.

Враховуючи зміну виконавця послуг, між Первісним виконавцем АТ Полтаваобленерго , Споживачем - Кременчуцькоим ліцеєм № 11 Гарант Кременчуцької міської ради Полтавської області та Новим виконавцем - ТОВ Кременчуцька ТЕЦ (далі - Позивач) 10.06.2019 року було укладено Угоду № 1 про зміну Сторони у зобов"язанні (далі - Угода).

Згідно п.1 Угоди Сторони домовилися, що Виконавець передає, а Новий виконавець приймає на себе всі права та обов"язки Виконавця, згідно Договору № 1736 від 01.01.2010 року та з 25.04.2019 року стає стороною Договору.

Пунктом 3 Угоди передбачено, що Споживач не заперечує проти заміни Виконавця на Нового виконавця в Договорі і, підписуючи зі своєї сторони цю Угоду, дає згоду на зміну сторони в порядку та на умовах, визначених цією Угодою.

Згідно п.5 Угоди Споживач за отримані з 25.04.2019 р. послуги по Договору проводить розрахунки з Новим виконавцем на рахунок зазначений у даній Угоді. У зв"язку з початком надання послуг з 25.04.2019 р. першим розрахунковим періодом є період з 25.04.2019р. по 31.05.2019 р. Споживач сплачує на користь Нового виконавця вартість отриманих послуг за період з 25.04.2019 р. по 31.05.2019 р. В подальшому розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п.7 Угоди заміна Сторони у зобов язанні за цією Угодою не тягне за собою жодних інших змін умов Договору окрім тих, що передбачені цією Угодою. Ця Угода вважається укладеною з моменту підписання Сторонами та починає діяти з 25.04.2019 року і діє протягом дії Договору (п.8 Угоди).

За Договором № 1736 від 01.01.2010 року про постачання теплової енергії в гарячій воді, сторони узгодили, зокрема, наступне :

- Теплопостачальна організація зобов`язується надавати Споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а Споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки та на умовах, передбачених договором і додатками до нього (п. 1.1 Договору);

- тарифи на послуги з теплопостачання затверджуються в установленому порядку відповідно до ЗУ Про теплопостачання та діючого законодавства України. (п. 1.2 Договору);

- за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію Споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції та 3 % річних за весь час прострочення (п. 4.2.2 Договору).

За даними позивача Договір не розривався і на даний час є діючим.

До Договору сторонами було укладено (підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками сторін), зокрема, наступне:

- Додаток № 1 до Договору Перелік об`єктів;

- Додаток № 2 до Договору обсяги теплового навантаження та теплоспоживання;

- Додаток № 3 до Договору "Тарифи на теплову енергію";

- Додаток № 4 до Договору "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію".

Додатком № 2 до Договору встановлено фактичні обсяги теплового навантаження та теплопостачання і орієнтовна вартість теплової енергії відпущеної Споживачу за поточний рік відповідно до тарифів діючих на момент укладання Договору, а Додатком № 3 до Договору встановлено тариф на момент укладення Договору, можливість його зміни і повідомлення про це Споживача.

Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються у відповідності до п. 23 Правил користування тепловою енергією (далі Правила) затверджених постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007 року, п. 2.2.2 Договору та Додатку № 4 Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію до Договору.

Згідно з п. 23 Правил - розрахунки за використану теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору, на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. Згідно з п. 2 Додатку № 4 до Договору - Споживач, який має прилади обліку, щомісяця самостійно знімає покази станом на 25 число календарного місяця (розрахункового періоду), оформлює Відомість про фактичні покази розрахункових приладів обліку та надає її Теплопостачальній організації для здійснення розрахунку, оформлення рахунку та Акта про обсяги спожитої Споживачем теплової енергії . Наявність приладу обліку на об`єкті Споживача вказано в Додатку № 1 до Договору.

Згідно пункту 1 Додатку № 4 до Договору - Розрахунковим періодом с календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації прогнозовану вартість теплової енергії за вказаними в Додатку № 2 Гкал (гігакалорії), передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми заборгованості на початок місяця. Сплату рахунків Теплопостачальної організації, виписаних на виконання даного Договору, Споживач зобов`язаний проводити не пізніше 7 (семи) календарних днів з моменту їх надсилання (надання). За дату оплати приймається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації.

Позивачем у жовтні 2019 року, листопаді 2019 року, грудні 2019 року, січні 2020 року, лютому 2020 року, березні 2020 року було виконано договірні зобов`язання з надання послуг по постачанню споживачу теплової енергії.

В дотримання умов Договору, сторонами складались відомості та акти про фактичні обсяги спожитої теплової енергії, які підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін (копії наявні у матеріалах справи).

Позивачем в дотримання умов Договору було пред`явлено відповідачу відповідні рахунки на оплату отриманої ним енергії (копії наявні у матеріалах справи).

За даними позивача в порушення умов Договору відповідачем не проведено оплату вартості спожитої теплової енергії за січень 2020 року, лютий 2020 року в сумі 338 204 грн. 61 коп.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача вартості спожитої теплової енергії в сумі 412 282 грн. 27 коп. заборгованості, в тому числі: вартість спожитої теплової енергії в сумі 388 204 грн. 61 коп., пеню в розмірі 13 000 грн. 35 коп., інфляційні нарахування в розмірі 5 800 грн. 41 коп. та 3 % річних від простроченої суми в розмірі 5 276 грн. 90 коп.

У відзиві відповідач проти позову просив суд зменшити розмір пені.

Після звернення до суду з позовом та закриття підготовчого провадження позивач повідомив суд про часткову сплату відповідачем заборгованості у сумі 81 101 грн. 70 коп. та надав відповідні докази в підтвердження цього.

При вирішенні справи судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи, зокрема: договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1736 від 01.01.2010 року з додатками, Угоду № 1 від 10.06.2019 року про зміну Сторони у зобов`язанні, відомості про фактичні покази засобів обліку теплової енергії за спірний період, акти про обсяги спожитої (поставленої) Споживачем (субспоживачем) теплової енергії за спірний період, рахунки на оплату спожитої за спірний період, докази оплати та ін.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов`язання за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1736 від 01.01.2010 р. щодо здійснення поставки товару.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ст. 612 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до наявних у справі доказів станом на дату звернення позивача до суду борг у розмірі 388 204 грн. 61 коп. відповідачем був не сплачений.

Доказів сплати вартості отриманої теплової енергії в зазначений умовами договору термін за жовтень 2019 року, листопад 2019 року, грудень 2019 року, січень 2020 року, лютий 2020 року, березень 2020 року відповідачем суду не подано.

Так, матеріалами справи підтверджується факт сплати вартості отриманої теплової енергії з порушенням зазначеного умовами договору терміну за жовтень 2019 року, листопад 2019 року, грудень 2019 року, січень 2020 року, що враховано позивачем при розрахунку суми заборгованості при зверненні з позовом.

Крім того, матеріалами справи підтверджено те, що відповідач під час розгляду справи частково погасив заборгованість на загальну суму 81 101,70 грн., що підтверджується платіжними документами від 17.09.2020 та від 09.10.2020.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на те, що відповідач під час розгляду справи частково погасив заборгованість на загальну суму 81 101,70 грн., наявність доказів такої сплати, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині вимог про стягнення 81 101,70 грн. підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми боргу період за січень 2020 року, лютий 2020 року, березень 2020 року в сумі 307 102 грн. 91 коп. є обґрунтованими, підтверджені належними доказами та такими, що підлягають задоволенню, в частині вимог про стягнення 81 101 грн. 70 коп. провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

У відповідності до п. 6 Додатку № 4 до Договору, п. 4.2.2. Договору № 1731 про постачання теплової енергії в гарячій воді, ЗУ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань - за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію Споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування із застосуванням індекс інфляції та 3 % річних за весь час прострочення, що передбачено ст. 625 ЦК України - боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Крім того, частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків, що додані до позовної заяви, за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію Відповідачу нараховано:

-пеня за жовтень 2019 року, листопад 2019 року, грудень 2019 року та січень 2020 року на загальну суму 13 000 грн. 35 коп. за загальний період з 02.11.2019 року по 11.03.2020 року.

- 3% відсотків річних за жовтень 2019 року, листопад 2019 року, грудень 2019 року, січень 2020 року, лютий 2020 року та березень 2020 року за загальний період з 02.11.2019 року по 06.07.2020 року у розмірі 5 276 грн. 90 коп.

- інфляційні нарахування за грудень 2019 року, січень 2020 року, лютий 2020 року та березень 2020 року станом на 06.07.2020 року у розмірі 5 800 грн. 41 коп.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, суд прийшов до висновку, що заявлений розмір пені відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань".

Проте, суд дійшов висновку зменшити розмір нарахованої пені на 60%, виходячи з наступного.

У відповідності до статті 233 Господарського кодексу України У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи те, що відповідач є закладом освіти, який фінансується з міського бюджету, заборгованість утворилася через відсутність своєчасного фінансування, а також те, що дії відповідача щодо несвоєчасного виконання взятих на себе зобов`язань за договором не мали негативних наслідків у вигляді збитків, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд зменшує розмір пені на 60%, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково в розмірі 5 200 грн. 14 коп.

При цьому судом враховано зазначену у рішенні від 11.07.2013 № 7-рп/2013 правову позицію Конституційного Суду України, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків.

За даних обставин, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення вартості спожитої теплової енергії в сумі 307 102 грн. 91 коп.; пені в розмірі 5 200 грн. 14 коп., інфляційних нарахувань в розмірі 5 800 грн. 41 коп. та 3 % річних від простроченої суми в розмірі 5 276 грн. 90 коп. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, в частині вимог про стягнення 81 101 грн. 70 коп. провадження у справі підлягає закриттю, в іншій частині - у позові слід відмовити.

Посилання відповідача у відзиві на виникнення заборгованості з незалежних від його установи причин з огляду на ненадходження коштів з міського бюджету для виконання зобов"язань за договором як на підставу для залишення позову без задоволення судом визнаються необгрунтованими з огляду на те, що частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання. Крім того, законодавством не установлено залежності оплати товару від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.03.2018 року у справі №904/6252/17.

Також судом враховано, що Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Враховуючи викладене, заперечення відповідача судом до уваги не береться.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При вирішенні спору судом враховано, що матеріали справи не містять будь-яких заперечень відповідача щодо вказаних позивачем обставин та наданих доказів, зокрема, заперечень щодо розміру заборгованості, зазначеного позивачем, розміру і порядку нарахувань.

Враховуючи приписи ст.ст. 123, 129 ГПК України, судовий збір покладається судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (без урахування зменшення судом розміру пені).

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Кременчуцького ліцею № 11 Гарант Кременчуцької міської ради Полтавської області, 39600, м. Кременчук, вул. Першотравнева, буд. 53, Код ЄДРПОУ 23553931 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ, 39600, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 2 Код ЄДРПОУ 42225136 вартість спожитої теплової енергії в сумі 307 102 грн. 91 коп.; пеню в розмірі 5 200 грн. 14 коп., інфляційні нарахування в розмірі 5 800 грн. 41 коп., 3 % річних від простроченої суми в розмірі 5 276 грн. 90 коп. та 4 967 грн. 71 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В частині вимог про стягнення 81 101 грн. 70 коп. провадження у справі закрити.

4. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 04.11.20

Суддя Киричук О.А.