Рішення

від 04.11.2020 по справі 918/938/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2020 р. м. Рівне Справа № 918/938/20

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.,

розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житло-Рівне"

про стягнення в сумі 24 070,33 грн.

секретар судового засідання: Коваль С.М.;

представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

ОПИС СПОРУ

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житло-Рівне" про стягнення заборгованості в сумі 24 070,33 грн., з яких: 17 938,45 грн. пеня, 3 023,33 грн. 3% річних, 516,88 грн. інфляційних втрат та 2 591,67 грн. збитки.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29 січня 2019 року між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Житло-Рівне" було укладено договір №7369/19-ТЕ-28 постачання природного газу.

На виконання умов договору позивач передав у власність відповідачу природний газ на загальну суму 226 491,18 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу.

Позивач зазначає, що відповідач несвоєчасно виконав свої зобов`язання по оплаті за переданий газ у визначений договором строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги п. 6.1. договору.

У зв`язку з наведеним, за несвоєчасне виконання зобов`язань з оплати переданого газу та споживання товару в погоджених сторонами об`ємах, позивач нарахував 17 938,45 грн. пені, 3 023,33 грн. 3% річних, 516,88 грн. інфляційних втрат та 2 591,67 грн. збитків, які просить стягнути з відповідача у судовому порядку.

Відзиву на позов відповідач суду не надав.

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 29 вересня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до слухання в засіданні на 20 жовтня 2020 року.

Ухвалою суду від 20 жовтня 2020 року розгляд справи відкладено на 03 листопада 2020 року.

03 листопада 2020 року позивачем подано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

В судове засідання представники сторін не з`явились.

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

29 січня 2019 року між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник, позивач) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Житло-Рівне" (споживач, відповідач) було укладено договір №7369/19-ТЕ-28 постачання природного газу (далі - договір).

Відповідно до положень пункту 1.1. договору, постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Постачальник передає споживачу природний газ орієнтовним в період з 01 січня 2019 року по 30 квітня 2019 року обсягом до 53 тис. куб. м. (п. 2.1. договору).

Відповідно до положень пункту 3.8. договору, приймання - передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному періоді, оформлюється актом приймання - передачі.

Ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2018 року № 867 (пункт 4.1. договору).

Згідно із умовами пункту 4.2. договору, ціна за 1000 куб. м. газу становить 6 235,51 грн. (7 482,61 грн. з ПДВ).

Відповідно до умов пункту 5.1. договору, оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктами 7.1. та 7.2. договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством і цим договором. У разі прострочення споживачем оплати згідно з пунктами 5.1., 5.6. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 17,8% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років (п. 9.3. договору).

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 січня 2019 року до 30 квітня 2019 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1. Договору).

На виконання умов договору позивач передав відповідачу природний газ на загальну суму 226 491,18 грн., що підтверджується актами приймання-передачі газу за лютий-квітень 2019 року (а.с. 23-25).

Відповідач здійснив оплату за поставлений природний газ, що не заперечується позивачем. Однак, оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у визначений договором строк, чим порушив умови пункту 5.1 договору. Факт невчасного розрахунку підтверджується банківськими виписками.

Враховуючи зазначені прострочення у розрахунках за договором, позивач нарахував відповідачу пеню за періоди з 26.03.19 по 09.09.19, з 26.04.19 по 16.09.19 та з 28.05.19 по 29.09.19 в розмірі 17 938,45 грн.

Пунктом 3.13 договору передбачено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п. 2.1 договору), споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки в порядку, визначеному п. 5.7 договору. При цьому, розмір збитків визначається таким чином:

3.13.1 якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період;

3.13.2 якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, споживач зобов`язаний відшкодувати збитки за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою: В = (Vф-Vп) х Ц х К, де: Vф - об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за цим договором відповідно до акту приймання-передачі природного газу; Vп - замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений в п. 2.1 договору; Ц- ціна природного газу за цим договором; К - коефіцієнт, який дорівнює 0,5.

Пунктом 5.7 договору передбачено, що відшкодування постачальнику збитків, розрахованих відповідно до умов п. 3.13 договору, здійснюється наступним чином:

- постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо споживач порушив п. 3.9 договору та не надав акт приймання передачі, то використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м.) та замовлених обсягів, визначених п. 2.1 договору, розраховує збитки відповідно до п. 3.13.1 або 3.13.2 п.3.13 договору;

- постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає споживачу акт - претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків;

- споживач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов`язаний відшкодувати постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії.

Відповідно до умов підпункту 8 пункту 6.2 договору, споживач зобов`язаний, зокрема, відшкодувати збитки, розраховані відповідно до п. 3.13 договору.

Відповідно до умов підпункту 4 пункту 6.3 договору, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків , що виникли через порушення споживачем умов п. 2.1 договору у разі, якщо відхилення фактично використаних споживачем в розрахунковому періоді обсягів газу більш ніж на 5% (як в бік збільшення, так і зменшення фактично використаних обсягів) відрізняється від замовлених.

17 травня 2019 року позивач направив відповідачу акт-претензію №26-601-19 від 14.02.2019 в якій зазначив, що за підсумками березня 2019 року різниця між замовленим обсягом газу та фактичним перевищує 5%, у зв`язку з чим позивач просив сплатити збитки в розмірі 11 871,31 грн.

Листом від 07 листопада 2019 року № 26/10-3103-19 адресованим відповідачу, позивач змінив розрахунок збитків за підсумками березня 2019 року та вимагав у відповідача оплатити збитки у розмірі 1 008,25 грн.

19 червня 2019 року позивач направив відповідачу акт-претензію №26-1952-19 від 11.06.2019 в якій зазначив, що за підсумками квітня 2019 року різниця між замовленим обсягом газу та фактичним перевищує 5%, у зв`язку з чим позивач просив сплатити збитки в розмірі 18 816,89 грн.

Листом від 22 листопада 2019 року № 26/10-4021-19 адресованим відповідачу, позивач змінив розрахунок збитків за підсумками квітня 2019 року та вимагав у відповідача оплатити збитки у розмірі 1 583,425 грн.

Крім того, позивач, керуючись положеннями статті 625 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу 3 023,33 грн. 3% річних та 516,88 грн. інфляційних втрат.

Докази оплати зазначених розмірів збитків, штрафних санкцій та інших нарахувань в матеріалах справи відсутні.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін

З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються постачання природного газу. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої права в частині своєчасної оплати отриманого відповідачем природного газу порушеними, а вимоги про нарахування відповідачу пені, інфляційних, 3% річних та збитків обґрунтованими.

Як унормовано положеннями статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Частиною 1 статті 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 6 статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено частинами 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У силу вимог частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями статті 525 ЦК України, та частини 6 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як передбачено пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Судом взято до уваги, що згідно частини 2 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За змістом статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено вище суд встановив, що оплату за поставлений газ відповідач здійснював несвоєчасно.

Суд здійснив перевірку розрахунку позивача щодо пені, інфляційних втрат та 3% річних. За висновком суду розрахунок здійснено відповідно до умов договору та норм чинного законодавства. Розрахунок позивача є правильним, законним та обґрунтованим. Відповідач не спростував такі вимоги позивача. А отже, позовні вимоги про стягнення 17 938,45 грн. пені, 3 023,33 грн. 3% річних, 516,88 грн. інфляційних втрат мають бути задоволені.

Згідно з правилами статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Положеннями статті 220 ГК України визначено, що боржник, який прострочив виконання господарського зобов`язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Згідно з нормами статті 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до норм статті 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Приписами статті 226 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Відповідно до положень статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Окремо слід зазначити, що статтею 624 ЦК України унормовано, що договором може бути встановлено обов`язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

Дослідивши умови укладеного між сторонами договору, що регулюють підстави та порядок нарахування неустойки та збитків суд встановив, що передбачена неустойка може бути застосована у випадку прострочення споживачем оплати поставленого товару, тоді як наявність підстав для нарахування збитків сторони пов`язали з неналежним виконанням умов договору щодо обсягів спожитого газу. Відтак суд не вбачає підстав для застосування в даному випадку положень частини 2 статті 624 ЦК України, так як сторони договору розмежували передбачені статтею 611 ЦК України види відповідальності за порушення зобов`язань.

Враховуючи вищенаведене суд робить висновок, що нарахування позивачем 2 591,67 грн. збитків відповідають положенням укладеного між сторонами правочину узгоджуються з приписами законодавства, а відтак підлягають до задоволення.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, згідно з нормами статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Правилами статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Висновки суду

На думку суду, встановлені обставини щодо прострочення відповідачем договірних зобов`язань з оплати поставленого товару та невиконання умов договору щодо використання товару в погоджених сторонами обсягах, свідчать про порушення відповідачем прав позивача. Суд погоджується з аргументами позивача стосовно обґрунтованості вимог про стягнення пені, інфляційних втрат, 3 % річних та збитків.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати в сумі 2 102,00 грн. судового збору підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житло-Рівне" (33024, Рівненська обл., місто Рівне, вулиця Млинівська, будинок 26, код ЄДРПОУ 42584438) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького 6, код ЄДРПОУ 20077720) 17 938 (сімнадцять тисяч дев`ятсот тридцять вісім) грн. 45 коп. пені, 3 023 (три тисячі двадцять три) грн. 33 коп. 3% річних, 516 (п`ятсот шістнадцять) грн. 88 коп. інфляційних втрат, 2 591 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто один) грн. 67 коп. збитків та 2 102 (дві тисячі сто два) грн. 00 коп. судового збору.

Позивач (Стягувач): Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького 6, код ЄДРПОУ 20077720).

Відповідач (Боржник): Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житло-Рівне" (33024, Рівненська обл., місто Рівне, вулиця Млинівська, будинок 26, код ЄДРПОУ 42584438).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя Качур А.М.