Ухвала

від 28.10.2020 по справі 922/2076/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"28" жовтня 2020 р.Справа № 922/2076/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Васильєві А.В.

розглянувши справу

за позовом Керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави, в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби, м. Харків, в особі Куп`янської міської ради, м. Куп`янськ. до 1. Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та капітального будівництва Куп`янської міської ради Харківської області, м. Купянськ, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінжиніринг Постач", м. Ірпінь про визнання незаконним та скасування рішення та визнання недійсним договору за участю представників:

прокуратури - Хряк О.О., посв. № 053701 від 03.09.2019,

першого позивача - Альман Л.П., посв. від 19.09.2019,

другого позивача - Саяпін В.М., дов. № 200-25-02/7 від 05.02.2020,

першого відповідача - Сивні М.С., дов. № 70-06 від 10.01.2020,

другого відповідача - Чекурьов Є.В., адвокат.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області, в інтересах держави, в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби, м. Харків (перший позивач), в особі Куп`янської міської ради, м. Куп`янськ (другий позивач), звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та капітального будівництва Куп`янської міської ради Харківської області, м. Куп`янськ (перший відповідач), Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінжиніринг Постач", м. Ірпінь (другий відповідач), в якому просить суд:

1. Визнати незаконним та скасувати рішення тендерного комітету Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та капітального будівництва Куп`янської міської ради Харківської області (ЄДРПОУ 22726737) про визнання переможцем відкритих торгів з закупівлі робіт за державні кошти, ТОВ «Спецінжиніринг Постач» (ЄДРПОУ 39699116), оформлене протоколом засідання тендерного комітету № 8 від 29.04.2020.

2. Визнати недійсним договір від 15.05.2020 №119 на закупівлю робіт: Реконструкція самопливного каналізаційного колектора по вул. Садова від вул. Давидова-Лучицького до КНС-1 L=2809м в м. Куп`янськ, Харківської області, ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 (ДК 021:2015 45454000-4 «Реконструкція» ), укладений між Управлінням житлово-комунального господарства, благоустрою та капітального будівництва Куп`янської міської ради Харківської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецінжиніринг Постач» .

3. Витрати зі сплати судового збору покласти на відповідачів.

Ухвалою господарського суду від 03.07.2020 відкрито провадження у справі № 922/2076/20 та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 03.08.2020 об 11:00 год.

Ухвалою господарського суду від 30.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/4146/17 до судового розгляду по суті на 01.10.2020 об 11:30 год.

У судовому засіданні 28.10.2020 прокурор та представник першого позивача позовні вимоги підтримали, з підстав, викладених у позові, та наполягали на їх задоволенні.

Представники другого позивача та першого відповідача у судовому засіданні 28.10.2020 проти позову заперечували, підтримали подані клопотання про залишення позову прокурора без розгляду (вх. №№ 20777, 17638).

Представник другого відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та підтримав правові позиці другого позивача та першого відповідача у справі.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Суд, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, наявними у матеріалах справи та поданими учасниками судового процесу в процесі судового розгляду, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Керівник Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області, в інтересах держави, в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби, м. Харків, в особі Куп`янської міської ради, м. Куп`янськ, звернувся з позовом до господарського суду Харківської області, предметом якого є визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та капітального будівництва Куп`янської міської ради Харківської області, про визнання переможцем відкритих торгів з закупівлі робіт за державні кошти, ТОВ "Спецінжиніринг Постач", оформлене протоколом засідання тендерного комітету № 8 від 29.04.2020 та визнання недійсним договору від 15.05.2020 №119 на закупівлю робіт: Реконструкція самопливного каналізаційного колектора по вул. Садова від вул. Давидова-Лучицького до КНС-1 L=2809m в м. Куп`янськ. Харківської області. ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 (ДК 021:2015 45454000-4 Реконструкція), укладеного між Управлінням житлово-комунального господарства, благоустрою та капітального будівництва Куп`янської міської ради Харківської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецінжиніринг Постач".

Звертаючись до господарського суду з даним позовом, прокурор зазначив, що виконання зобов`язань, укладених з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призводить до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті ЗУ «Про публічні закупівлі» та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в ст. 3 даного Закону, що в свою чергу негативно впливає на видаткову частину бюджету, а тому є порушенням економічних інтересів держави, що відповідно до ст. 131-1 Конституції України, покладає на органи прокуратури обов`язок здійснювати представництво інтересів держави в суді, шляхом пред`явлення та підтримання даного позову. З огляду на вищезазначене, прокурор зазначає, що звертається до суду у зв`язку з тим, що тендерний комітет Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та капітального будівництва Куп`янської міської ради діє всупереч інтересам держави, що полягає у порушенні Закону України «Про публічні закупівлі» при проведенні самої процедури закупівлі та відповідно при укладенні договору від 15.05.2020 №119, внаслідок чого порушуються права та інтереси держави щодо раціонального та ефективного використання бюджетних коштів, що не відповідатиме меті ЗУ «Про публічні закупівлі» та принципам, за якими мають здійснюватися державні закупівлі, закріпленими в ст. 3 вказаного Закону.

Таким чином, на думку прокурора, Управлінням житлово-комунального господарства, благоустрою та капітального будівництва Куп`янської міської ради та ТОВ "Спецінжиніринг Постач» , внаслідок ігнорування правових норм при проведенні переговорної процедури та при укладенні договору, порушено права та інтереси держави.

Прокурор зазначає, що позивачами - органами Державної аудиторської служби України та Куп`янською міською радою до теперішнього часу не вжито заходів до усунення зазначених порушень, що призводить до порушення економічних інтересів держави, необхідність захисту яких покладено на прокуратуру. Зокрема, опрацюванням відомостей електронної системи закупівель на сайті «Ргоzогго» встановлено, що, як протягом проведення процедури закупівлі, так і на час звернення прокурора із позовною заявою, в електронній системі відсутня інформація про початок моніторингу оскаржуваної процедури закупівлі, висновок про результати моніторингу закупівлі не оприлюднено. Будь-які заходи з боку Куп`янської міської ради, з метою усунення порушень, до цього часу також не вжито. Прокурор вказує, що на теперішній час, на стадії вже виконання договору, існує загроза того, що дана закупівля так і залишиться поза увагою уповноваженого органу фінансового контролю та органу місцевого самоврядування, як наслідок будуть незаконно витрачені бюджетні кошти. Відсутність претензійно-позовної роботи з відповідачами у справі свідчить про нездійснення уповноваженими державними органами покладених на них законом обов`язку із захисту державних інтересів.

Таким чином, нездійснення позивачами захисту інтересів держави у спірних правовідносинах - є підставою для подання позову безпосередньо прокурором із повідомленням Північно-Східний офіс Держаудитслужби та Куп`янську міську раду Харківської області про намір звернутися до господарського суду із позовною заявою, в порядку ч. 4 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру".

Надаючи правову кваліфікацію позиції прокурора при зверненні до господарського суду з даним позовом, суд виходить з наступного.

Положеннями ст. 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін, як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France), № 61517/00, 31 березня 2005 року).

Водночас, є категорія справ, де ЄСПЛ зазначив, що підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» , ЄСПЛ у рішенні висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Повноваження прокурора у спірних правовідносинах визначено, зокрема, Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру» , Господарським процесуальним кодексом України.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Основного Закону, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді, у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

ЗУ "Про прокуратуру" визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 ЗУ "Про прокуратуру" на прокуратуру покладається, зокрема, така функція, як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" регламентовано особливості представництва інтересів громадянина або держави в суді, що полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

Ч. 3 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави, у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

26.05.2020 Велика Палата Верховного Суду у справі № 912/2385/18 прийняла постанову, якою вирішила виключні правові проблеми у сфері представництва прокурором інтересів держави в суді, зокрема, 1) чи повинен прокурор доводити бездіяльність компетентного органу або ж достатньо простого посилання на таку бездіяльність у позові при обґрунтуванні підстав для представництва; 2) якими доказами прокурор має доводити бездіяльність компетентного органу; 3) чи зобов`язаний прокурор перед зверненням до суду з`ясовувати причини бездіяльності такого органу або ж достатньо доведення самого факту бездіяльності без зазначення і доведення суду її причин.

Також Велика Палата у цій справі зазначила, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» , і, якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

В тому, числі, Велика Палата дійшла висновку про те, що звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (п. 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

У справі № 587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абз. 1 і 2 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» ).

У п. 51 цієї постанови Велика Палата вказала, що процедура, передбачена абз. 3 і 4 ч. 4 ст. 23 Закону застосовується до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Тож, досліджуючи наявність підстав для звернення прокурора до суду з даним позовом, суд, з урахуванням висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у справі № 912/2385/18 та у справі №587/430/16-ц, встановив наступне.

На підтвердження обставин бездіяльності позивачів - Північно-східного офісу Держаудитслужби, м. Харків, та Куп`янської міської ради, м. Куп`янськ, для звернення до суду, прокурор вказує, що опрацюванням відомостей електронної системи закупівель на сайті «Ргоzогго» встановлено, що, як протягом проведення процедури закупівлі, так і на час звернення прокурора із позовною заявою в електронній системі відсутня інформація про початок моніторингу оскаржуваної процедури закупівлі, висновок про результати моніторингу закупівлі не оприлюднено. Будь-які заходи з боку Куп`янської міської ради, з метою усунення порушень до цього часу також не вжито. Прокурор вказує, що на теперішній час, на стадії вже виконання договору, існує загроза того, що дана закупівля так і залишиться поза увагою уповноваженого органу фінансового контролю та органу місцевого самоврядування, як наслідок будуть незаконно витрачені бюджетні кошти. Відсутність претензійно-позовної роботи з відповідачами у справі свідчить про нездійснення уповноваженими державними органами покладених на них законом обов`язку із захисту державних інтересів.

Таким чином, нездійснення позивачами захисту інтересів держави у спірних правовідносинах - є підставою для подання позову безпосередньо прокурором із повідомленням Північно-Східний офіс Держаудитслужби та Куп`янську міську раду Харківської області про намір звернутися до господарського суду з позовною заявою, в порядку ч. 4 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру".

Суд зазначає, що бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися, як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Як встановлено судом, під час вирішення даного спору, позовна заява про визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету, визнання недійсним договору на закупівлю робіт від 15.05.2020 № 119, надійшла на адресу Куп`янської міської ради Харківської області 25.06.2020 (зареєстрована в Ізюмській місцевій прокуратурі 25.06.2020 № 37/3-5262вих-20).

Натомість, повідомлення про прийняття рішення про здійснення представництва інтересів Північно-східного офісу Держаудитслужби, та Куп`янської міської ради Харківської області та направлення позовної заяви до господарського суду Харківської області надійшла на адресу Куп`янської міської ради Харківської області - 26.06.2020 (зареєстрована в Ізюмській місцевій прокуратурі 24.06.2020 року № 37/3-5244вих-20).

Тобто, прокурором з різницею в один день надано повідомлення про наміри звернення до суду з приводу представлення інтересів Куп`янської міської ради та подано позов.

Куп`янською міською радою 06.07.2020 до Ізюмської місцевої прокуратури була направлена відповідь за вих. № 984-26-05 на повідомлення про прийняття рішення про здійснення представництва інтересів Північно-східного офісу Держаудитслужби, Куп`янської міської ради Харківської області та направлення позовної заяви до господарського суду Харківської області. Куп`янська міська рада повідомляє, що не вбачає порушень під час проведення процедур закупівлі робіт: Реконструкція самопливного каналізаційного колектора по вул. Садова від вул. Давидова-Лучицького до КНС-1 L=2809м в м. Куп`янськ, Харківської області, ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 (ДК 021:2015 45454000-4 Реконструкція). В разі необхідності, Куп`янською міською радою буде самостійно здійснено захист законних інтересів територіальної громади. Також повідомлено, що підстави для звернення Ізюмської місцевої прокурату в інтересах Куп`янської міської ради до господарського суду - відсутні.

Окрім цього, згідно ЗУ "Про публічні закупівлі" моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи. Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання, в порядку передбаченому ст. 7-1 цього Закону.

Вже 02.07.2020 Північно-східним офісом Держаудитслужби було прийнято рішення про проведення моніторингу закупівлі: Реконструкція самопливного каналізаційного колектора по вул. Садова від вул. Давидова-Лучицького до КНС-1 L=2809м в м. Куп`янськ, Харківської області, ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 (ДК 021:2015 45454000-4 Реконструкція). Підстава здійснення моніторингу: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. 15.07.2020 в системі публічних закупівель "Ргоzогго" Північно-східним офісом Держаудитслужби було опубліковано висновок про результати моніторингу закупівлі. 21.07.2020 Управлінням житлово-комунального господарства, благоустрою та капітального будівництва Куп`янської міської ради було оприлюднено через електронну систему закупівель інформацію та аргументовані заперечення до висновку, в яких зазначено, що рішення тендерного комітету управління про визначення переможця процедури відкритих торгів учасника ТОВ "Спецінжиніринг Постач" є правомірним і не суперечить діючому законодавству та принципам здійснення публічних закупівель.

Вказані обставини свідчать про здійснення належного контролю з боку Північно-східного офісу Держаудитслужби за вказаною закупівлею.

Крім того, відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 року № 43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель. Держаудитслужба, є юридичною особою публічного права, тому в разі необхідності, може самостійно вжити необхідних заходів для усунення виявлених порушень, зокрема звернутись до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові № 912/2385/18 звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

З висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у підпунктах 76-81 вказаної постанови слідує, що для підтвердження підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Таким чином, вказані обставини не свідчать, що прокурором було надано органу місцевого самоврядування та Держаудитслужбі розумний строк на розгляд повідомлення та вжиття відповідних заходів щодо захисту інтересів держави або надання мотивованої відповіді. Фактично прокурор, передчасно звернувшись до суду, перебрав на себе функції компетентного органу, уповноваженого державою захищати відповідні інтереси, підмінивши його.

А, отже, суд вважає, що прокурором не дотриманий порядок повідомлення компетентного органу передбачений ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» .

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, про те що прокурор, звертаючись до суду з позовом, не обґрунтував обставини бездіяльності компетентного органу (Куп`янської міської ради та Північно-східного офісу Держаудитслужби) щодо захисту інтересів держави, а тому не підтвердив підстав представництва інтересів держави в суді, відповідно до положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Якщо суд, після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів, установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України (п. 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо: 2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи вищенаведене, відсутність підстав для звернення прокурора в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби, м. Харків, та Куп`янської міської ради, м. Куп`янськ, до господарського суду Харківської області, суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду, згідно п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, а отже клопотання другого позивача та першого відповідача про залишення позову без розгляду підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Звертаючись із даним позовом до господарського суду, прокурор сплатив судовий збір у загальному розмірі 4204,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 1431 від 19.06.2020.

П. 4 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Відтак, суд роз`яснює Керівнику Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області про можливість повернення сплаченого судового збору за ухвалою суду у разі подання до суду відповідного клопотання.

Керуючись п. 2 ч.1 ст. 226, ст.ст. 232 - 235, 255 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області, в інтересах держави, в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби, м. Харків, в особі Куп`янської міської ради, м. Куп`янськ, до Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та капітального будівництва Куп`янської міської ради Харківської області, м. Куп`янськ, та Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінжиніринг Постач", м. Ірпінь - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили після її оголошення та може бути оскаржена, згідно зі ст. 256 ГПК України, протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області.

Ухвалу підписано 02.11.2020.

Суддя Р.М. Аюпова справа № 922/2076/20