Рішення

від 25.10.2020 по справі 924/669/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" жовтня 2020 р. Справа № 924/669/20

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є, за участю секретаря судового засідання Попика О.В. розглянувши матеріали

за позовом заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави, м. Хмельницький

до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю "Житниця Поділля" с. Щиборівка Красилівський район, Хмельницька область

про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки

Представники сторін:

позивача: Грамчук Т.А. прокурор відділу прокуратури Хмельницької області

відповідача 1: не з`явився

відповідача 2: не з`явився

Рішення виноситься після оголошеної у судовому засіданні 21.10.2020р. перерви.

В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою від 05.06.2020р. провадження у справі відкрито та зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 912/2385/18. Ухвалою від 03.08.2020р. провадження у справі поновлено, підготовче засідання призначено на 31.08.2020р. У підготовчому засіданні 31.08.2020р. оголошено перерву до 16.09.2020р. Ухвалою від 16.09.2020р. підготовче засідання відкладено на 05.10.2020р. Ухвалою від 05.10.2020р. закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 21.10.2020р. У судовому засіданні 21.10.2020р. оголошено перерву до 26.10.2020р.

Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.

Прокурор в інтересах держави звернувся із позовом до суду в якому просить визнати недійсним наказ Головного управління Держгекадастру у Хмельницькій області від 02.08.2017р. № 22-15663-СГ та витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Житниця Поділля", код ЄДРПОУ 32883721, на користь держави земельну ділянку з кадастровим номером 6823080800:03:014:0029, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Волосовецької сільської ради (Меджибізька селищна територіальна громада) Летичівського району Хмельницької області. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 02.08.2017 №22-15663-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки із зміною виду цільового призначення з "для ведення фермерського господарства" на вид "для ведення особистого селянського господарства" площею 2 га (кадастровий номер 6823080800:03:014:0029), що знаходиться за межами населених пунктів Волосовецької сільської ради (Меджибізька селищна територіальна громада) Летичівського району Хмельницької області та передано її у власність для ведення особистого селянського господарства (проект розроблено на підставі наказу від 02.02.2017 №22-1997-СГ). На підставі зазначеного наказу реєстратором Олешинської сільської ради Андрієвською М.В. 03.05.2018 зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку. У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.05.2018 №4009 право власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_1 припинено та 24.05.2018 зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю "Житниця Поділля".

Прокурор також вказує, що згідно із Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Реєстром прав власності на нерухоме майно, Держаним реєстром Іпотек, Єдиним реєстром заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 18.07.2017 №22-14851-СГ отримав у приватну власність (право зареєстровано 21.07.2017) земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6822181300:03:007:0038) для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Борисівської с/р Ізяславського району. Окрім того, на підставі наказу ГУ Держгеокадастру від 13.06.2017 №22-11284-СГ ОСОБА_1 отримав у власність (право власності зареєстровано 29.06.2017) земельну ділянку кадастровий номер 6825089000:06:006:1417 площею 1га та земельну ділянку кадастровий номер 6825089000:05:004:0319 площею 1 га на території Чабанівської с/р Хмельницького району.

Зазначене підтверджує, як вважає прокурор, що ОСОБА_1 на час отримання спірної земельної ділянки (наказ від 02.08.2017 №22-15663-СГ) неодноразово використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання. Таким чином, констатує прокурор, всупереч вимог ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України, ОСОБА_1 при зверненні до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою, надав недостовірну інформацію про те, що не використав право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. З огляду на викладене, як зазначає прокурор, земельна ділянка площею 2 га (кадастровий номер 6823080800:03:014:0029), що знаходиться за межами населених пунктів Волосовецької сільської ради (Меджибізька об`єднана територіальна громада) Летичівського району, вибула із земель державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника цих земельних ділянок - держави.

Прокурор вважає, що належним способом захисту у вказаних правовідносинах є вимога про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 02.08.2017 № 22-15663-СГ, звернута до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

В судовому засіданні 12.10.2020р. прокурором подано клопотання у якому повідомляє про зміну назви органу із прокуратури Хмельницької області на Хмельницьку обласну прокуратуру та просить стягнути судовий збір на користь Хмельницької обласної прокуратури.

Відповідач 1 у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує та вказує, що ОСОБА_1 дійсно при зверненні до Головного управління не повідомив, що вже використав своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки, відтак земельна ділянка з кадастровим номером 6823080800:03:014:0029 була набута ним протиправно.

Разом із тим, зауважує, що рішення органів виконавчої влади (накази Головного управління) про передачу земельної ділянки у власність є актами індивідуальної дії і вичерпують себе в момент їх прийняття. Відновленням можливого порушеного права держави/територіальної громади є не скасування наказу Головного управління, а визнання недійсним права власності. Стосовно скасування рішень (наказів) Головного управління про надання дозволів на виготовлення документацій із землеустрою, звертає увагу суду на рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 в п.5 якого визначено, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Таким чином, підсумовує, Головне управління не має права скасовувати свої рішення (накази) без згоди суб`єктів, за заявами яких були видані такі накази. Крім того, зауважує, що спірним наказом не лише передавалася земельна ділянка у власність гр. ОСОБА_1 (п. 2 наказу), а й затверджувалася відповідна документація із землеустрою на земельну ділянку (п. 1 наказу), яка відповідає законодавству та є чинною.

Крім того повідомляє, що згідно позицій Верховного суду України викладеної в постановах від 06.10.2015 року у справі №21-1306а15, від 30.09.2015р. у справі № 911/3396/14, від 11.11.2014 року у справі № 21-405а14, позов, предметом якого є скасування рішення органу владних повноважень щодо передачі у власність чи оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов`язанні з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах. Також, згідно із висновками, викладеними у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2020 року по справі № 910/1809/18, власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна. Подібні за змістом висновки сформульовані, зокрема, у пункті 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16. У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, в яких на підставі цих рішень виникли права та були надалі відчужені. Крім того, підстави витребування майна у добросовісного володільця регулюється ст.388 ЦК України, а не незаконним володільцем, підстави витребування майна від якого унормовано у ст.387 ЦК України.

Таким чином, підсумовує відповідач 1, згідно позиції Великої Палати Верховного Суду задоволення позовної вимоги про визнання недійсним оскаржуваного наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області не буде ефективним способом захисту позивача, адже задоволення такої вимоги не призведе до відновлення володіння земельною ділянкою. Така вимога не є нерозривно пов`язаною з вимогою про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння. При цьому позивач у межах розгляду справи про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішень органів державної влади, місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання їх недійсними, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не тягнуть правових наслідків, на які вони спрямовані. З огляду на викладене, у позові просить відмовити.

Відповідач 2 у відзиві проти позову заперечує та зазначає, що між гр. ОСОБА_1 та ТОВ "Житниця Поділля" 24.05.2018р. було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер 6823080800:03:014:0029), який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.05.2018 року. ТОВ "Житниця Поділля" сплатило ОСОБА_1 визначену договором купівлі-продажу земельної ділянки суму в розмірі 62400,00грн. Відмічає, що договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 24.05.2018 року, укладений між гр. ОСОБА_1 та ТОВ "Житниця Поділля", посвідчений приватним нотаріусом, Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А., право власності на земельну ділянку зареєстровано за ТОВ "Житниця Поділля" відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Отже, вважає відповідач, даний договір повністю відповідає нормам чинного законодавства України.

Поряд і цим звертає увагу суду, що витребування майна від добросовісного набувача, яким є ТОВ "Житниця Поділля" з огляду на підстави набуття ним права власності на спірну земельну ділянку, залежить від обставин вибуття майна з володіння власника, а саме держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, адже, як слідує із статті 388 ЦК України, наявність у діях власника майна волі на передачу цього майна, виключає можливість його витребування від добросовісного набувача. Спірна земельна ділянка вибула з володіння власника на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 02.08.2017 року № 22-15663-СГ, яким спірну земельну ділянку передано у власність ОСОБА_1 , тобто з волі власника, яка вбачається і підтверджується з відповідно прийнятого наказу. Надані позивачем докази, не дають можливості встановити факт того, що спірна земельна ділянка вибула із володіння держави поза її волею.

Крім того, зауважує відповідач 2, на момент укладення договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки 13.05.2018 року, право власності на останню було зареєстроване відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за гр. ОСОБА_1 . Зважаючи на це він мав повне право розпоряджатись своєю власністю у будь-який спосіб не заборонений законом, в т.ч. і продати земельну ділянку. На момент здійснення правочину його право власності не було жодним чином обмежено. А тому, безпідставним також є посилання позивача на п. 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав", де зазначено, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами той факт, що ОСОБА_1 не мав права відчужувати належну йому на праві приватної власності спірну земельну ділянку. Враховуючи викладене, у позові просить відмовити.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-1427-СГ від 26.01.2017р. надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність: місце розташування об`єкта землеустрою: за межами населених пунктів Борисівськох сільської ради Ізяславського району Хмельницької області; орієнтовний розмір земельної ділянки - 2га із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-14851-СГ від 18.07.2017р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 , яка розташована за межами населених пунктів Борисівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

Надано у власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6825089000:05:004:0319), земельну ділянку площею 1 га (кадастровий номер 6822181300:03:007:0038) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані за межами населених пунктів Борисівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-1997-СГ від 02.02.2017р. надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зі зміною цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення; місце розташування об`єкта землеустрою: із земельної ділянки (кадастровий номер 6823080800:03:014:0020), яка розташована за межами населених пунктів Волосовецької сільської ради Летичівського району Хмельницької області; орієнтовний розмір земельної ділянки 2га. Цільове призначення земельної ділянки до його зміни для ведення фермерського господарства; цільове призначення земельної ділянки після його зміни для ведення особистого селянського господарства.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-15663-СГ від 02.08.2017р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зі зміною виду цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначення землі сільськогосподарського призначення.

Надано у власність гр. ОСОБА_1 : земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6823080800:03:014:0026) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовані за межами населених пунктів Волосовецької сільської ради Летичівського району Хмельницької області.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-2079-СГ від 03.02.2017р. надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність зі зміною цільового призначення: місце розташування об`єкта землеустрою: за межами населених пунктів Чабанівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області; розмір земельної ділянки №1 1га (6825089000:05:004:0319), розмір земельної ділянки №2 1га (6825089000:06:006:1447). Вид цільового призначення земельних ділянок до його зміни для ведення фермерського господарства; вид цільового призначення земельних ділянок після його зміни для ведення особистого селянського господарства.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-11284-СГ від 13.07.2017р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність зі зміною виду цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначення землі сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 6825089000:05:004:0319, кадастровий номер 6825089000:06:006:1447).

Надано у власність гр. ОСОБА_1 : земельну ділянку площею 1 га (кадастровий номер 6825089000:05:004:0319), земельну ділянку площею 1 га (кадастровий номер 6825089000:06:006:1447) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані за межами населених пунктів Чабанівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

24.05.2018р. між ОСОБА_1 та ТОВ "Житниця Поділля" укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки за яким ТОВ "Житниця Поділля" отримано у власність земельну ділянку загальною площею 2га, розташовану за адресою Хмельницька область, Летичівський район Волосовецька сільська рада, цільове призначення земельною ділянки надана для ведення особисто селянського господарства, кадастровий номер 6823080800:03:014:0026.

Зважаючи на викладене, оскільки спірна земельна ділянка вибула із земель державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника цих земельних ділянок Держгеокадастру у Хмельницькій області прокурор в інтересах держави звернувся із даним позовом до суду.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Матеріалами справи встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 02.08.2017 №22-15663-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки із зміною виду цільового призначення з "для ведення фермерського господарства" на вид "для ведення особистого селянського господарства" площею 2 га (кадастровий номер 6823080800:03:014:0029), що знаходиться за межами населених пунктів Волосовецької сільської ради (Меджибізька селищна територіальна громада) Летичівського району Хмельницької області та передано її у власність для ведення особистого селянського господарства (проект розроблено на підставі наказу від 02.02.2017 №22-1997-СГ).

На підставі зазначеного наказу реєстратором Олешинської сільської ради Андрієвською М.В. 03.05.2018 зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.05.2018р. право власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_1 припинено та 24.05.2018р. зареєстровано за ТОВ "Житниця Поділля".

Судом береться до уваги, що згідно із ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками з земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання (ч. 4 ст. 116 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектара. Поряд із цим, як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 по справі № 525/1225/15-ц, з урахуванням вимог ст.ст. 116, 118, 121, 134 ЗК України отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах.

Водночас, згідно із Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Реєстром прав власності на нерухоме майно, Держаним реєстром Іпотек, Єдиним реєстром заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 18.07.2017 №22-14851-СГ отримав у приватну власність (право зареєстровано 21.07.2017) земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6822181300:03:007:0038) для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Борисівської сільськох ради Ізяславського району Хмельницької області.

Окрім того, на підставі наказу ГУ Держгеокадастру від 13.06.2017 №22-11284-СГ ОСОБА_1 отримав у власність (право власності зареєстровано 29.06.2017) земельну ділянку кадастровий номер 6825089000:06:006:1417 площею 1 га та земельну ділянку кадастровий номер 6825089000:05:004:0319 площею 1 га на території Чабанівської с/р Хмельницького району Хмельницької області.

Зазначене підтверджує, що ОСОБА_1 на час отримання спірної земельної ділянки (наказ від 02.08.2017 №22-15663-СГ) неодноразово використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання.

Таким чином, всупереч вимог ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України, ОСОБА_1 при зверненні до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою, надав недостовірну інформацію про те, що не використав право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Як випливає зі змісту ст. 16, 21 Цивільного кодексу України, 152 Земельного кодексу України права та законні інтереси держави як власника спірної земельної ділянки можуть бути захищені судом шляхом визнання недійсними актів органів державної влади, що суперечать законодавству. Тому належним способом захисту у вказаних правовідносинах є вимога про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 02.08.2017 № 22-15663-СГ, звернута до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Доводи відповідача 1 про неефективність даного способу захисту права судом до уваги не приймається, оскільки останній передбачений чинним законодавством і вибір того чи іншого способу захисту порушеного права є правом позивача. Крім того, саме оскаржуваним наказом ОСОБА_1 надано у власність спірна земельна ділянка, і саме на підставі наказу було зареєстровано право власності на неї. Судом також звертається увага, що у Постанові Великої Палати ВСУ від 22.01.2020р. у справі №910/1809/18 мова йде про саме можливість власника з дотриманням вимог статті 388 ЦК України витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Відповідно Верховний Суд і вказав, що для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна. Крім того, спірна земельна ділянка була відчужена за договором купівлі - продажу лише один раз.

З огляду на викладене, вимога про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 02.08.2017 № 22-15663-СГ є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, а тому підлягає задоволенню.

Поряд із цим, за змістом ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319, ч. 1 ст. 321 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

До позовів про права на нерухоме майно у контексті частини третьої статті 16 ГПК України, відносяться позови щодо захисту речових прав на нерухоме майно, як то: віндикаційний - про витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України); негаторний - про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України); про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (стаття 392 того ж Кодексу) тощо.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його із чужого незаконного володіння.

Зміст приписів ст. 388 ЦК України свідчить, що предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння. Предметом доказування у справах за такими позовами становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

З вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння за правилами як ст. 387 так і ст. 388 ЦК України, може звертатися лише особа, яка є власником майна, чи належним його володільцем, відтак до кола предмету доказування в даному випадку входить доведення належності позивачу на праві власності або володінні, за законом чи договором, спірного нерухомого майна.

Судом встановлено, що земельна ділянка площею 2 га (кадастровий номер 6823080800:03:014:0029), що знаходиться за межами населених пунктів Волосовецької сільської ради (Меджибізька об`єднана територіальна громада) Летичівського району, вибула із земель державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника цих земельних ділянок - держави.

Згідно із п. 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК). Якщо в такій ситуації (саме так обґрунтовано підставу позову) пред`явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 ЦК. У зв`язку із цим, коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.

Витребування майна від добросовісного набувача залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна - відчужувача за першим правочином. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №916/2130/15, від 06.03.2019 у справі № 911/3158/17.

Судом береться до уваги, що державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області делеговано повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної форми власності.

Незаконність дій Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області при прийнятті рішення, на підставі якого ОСОБА_1 повторно безоплатно отримав у власність земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства понад норму, встановлену Земельним кодексом України, не може оцінюватися як воля власника спірного нерухомого майна держави на вибуття майна із його володіння. Тобто воля держави як власника земель може виражатися лише в таких діях органу виконавчої влади, які відповідають вимогам законодавства та інтересам держави. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного суду України від 15.03.2017 у справі № 916/2130/15, від 05.10.2016 у справі №916/2129/15, від 25.01.2017 у справі №916/2131/15, у постанові Верховного Суду від 23.01.2019 №916/2130/15.

Усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) напрацьовані критерії сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном згідно із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції: чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право: Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів. Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року, "Кривенький проти України" від 16 лютого 2017 року).

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16).

До категорій земель за основним цільовим призначенням належать, зокрема, землі сільськогосподарського призначення (пункт "а" частини першої статті 19 ЗК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Доводи відповідача 2 викладені у відзиві на позов не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи, а тому судом до уваги не приймаються.

Враховуючи викладене, встановлені судом обставини незаконного вибуття спірної земельної ділянки із власності держави, позовна вимога про витребуваня у ТОВ "Житниця Поділля" земельної ділянки з кадастровим номером 6823080800:03:014:0029, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Волосовецької сільської ради (Меджибізька селищна територіальна громада) Летичівського району Хмельницької області є обґрунтовано, підтвердженою матеріалами справи, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави, м. Хмельницький до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю "Житниця Поділля" с. Щиборівка Красилівський район Хмельницька область про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки задовольнити.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгекадастру у Хмельницькій області від 02.08.2017р. № 22-15663-СГ.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Житниця Поділля", код ЄДРПОУ 32883721, на користь держави земельну ділянку з кадастровим номером 6823080800:03:014:0029, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Волосовецької сільської ради (Меджибізька селищна територіальна громада) Летичівського району Хмельницької області.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (м. Хмельницький, вул. Інституцька, 4/1 код ЄДРПОУ 39767479) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3 код ЄДРПОУ 02911102) - 2102грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Житниця Поділля" (с. Щиборівка, Красилівський район Хмельницька область, код ЄДРПОУ 32883721) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3 код ЄДРПОУ 02911102) - 2102грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення до Північно - західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 04.11.2020р.

СуддяМ.Є. Муха

Віддруковано 4 прим.: 1 - до справи, 2 - Хмельницька обласна прокуратура (пров. Військоматський 3 м. Хмельницький, 29001), 2 - відповідачу 1 (вул. Інститутська, 4/1 м. Хмельницький, 29016), 3 - відповідачу 2 (с. Щиборівка, Красилівський р-н, Хмельницька обл., 31070). Всім з повідомленням про вручення.