Рішення

від 04.11.2020 по справі 120/4622/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

04 листопада 2020 р. Справа № 120/4622/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю ТУТАН про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності

ВСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУТАН" (далі - відповідач, ТОВ "ТУТАН") про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 12600,00 грн., в тому числі за основним платежем 10390,00 грн., штрафними санкціями 2210,00 грн та пенею 0,00 грн. що складається:

- з податку на додану вартість в сумі 2210,00 грн. (штрафні санкції);

- з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 10390,00 грн. (основний платіж).

Податковий борг виник на підставі податкових повідомлень рішень від 20.09.2019 № 0117625004, від 06.02.2019 № 0017905005, від 04.04.2019 № 0048985005 та податкової декларації з податку на прибуток підприємства від 27.02.2019.

У зв`язку з тим, що Товариство самостійно не сплачує узгоджену суму зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган звертається до суду з позовом про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, а також накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку.

Ухвалою від 07.09.2020 відкрито провадження у справі та, відповідно до ст. 262 КАС України, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Цією ж ухвалою сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Про надходження позовної заяви до суду та відкриття провадження у справі секретарем судового засідання 21.09.2020 повідомлено директора Товариства, про що складено телефонограму. Під час надіслання телефонограми отримано інформацію про адресу електронної пошти відповідача, з метою її використання для надіслання інформації про хід розгляду справи.

Копію ухвали про відкриття провадження від 07.09.2020 надіслано відповідачу на електронну адресу: aliosmansaricam@gmail.com , про що складена відповідна довідка від 21.09.2020. Однак, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, причини неподання відзиву на позовну заяву не повідомив.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові аргументи, викладені у позовній заяві, суд встановив наступне.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "ТУТАН", як суб`єкт підприємницької діяльності зареєстровано 06.06.2017 (а.с.3-5).

Згідно інтегрованої картки платника податків за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 12600,00 грн., в тому числі за основним платежем 10390,00 грн., штрафними санкціями 2210,00 грн та пенею 0,00 грн. що складається:

- з податку на додану вартість в сумі 2210,00 грн. (штрафні санкції);

- з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 10390,00 грн. (основний платіж) (а.с.11-12, 15-16).

Податковий борг виник на підставі податкових повідомлень рішень від 20.09.2019 № 0117625004, від 06.02.2019 № 0017905005, від 04.04.2019 № 0048985005 (а.с.17-19) та податкової декларації з податку на прибуток підприємства від 27.02.2019 (а.с.13-14).

Разом з тим, вказана заборгованість відповідачем не сплачена, що і стало підставою для звернення до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Обов`язок сплати податків платником передбачений п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI), відповідно до якого, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Відповідно до п. 54.5 ст. 54 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п. 56.1 ст. 56 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI не підлягає оскарженню грошове зобов`язання самостійно визначене платником податків.

Таким чином, самостійно визначене податкове зобов`язання відповідача з податку на прибуток підприємства, зазначене ним в податковій декларації за 2018 рік, є узгодженим з дня подання такої декларації.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Однак, в порушення вказаних вище норм відповідач у встановлений строк суму податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємства повністю не погасив, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Крім того, відповідачем не були повністю сплачені штрафні санкції відповідно до податкових повідомлень-рішень.

В силу п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що податкові повідомлення - рішення на підставі яких у відповідача виник податковий борг надсилалися за податковою адресою юридичної особи, а тому згідно ст. 42 ПК України, вважаються врученими.

При розгляді цієї справи, доказів оскарження/скасування податкових повідомлень-рішень до суду не надано. Таким чином, на час ухвалення рішення у справі прийняті контролюючим органом податкові повідомлення - рішення є чинними, а податкове зобов`язання вважається узгодженим.

За правилами, визначеними п. 59.1 ст. 59 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вказаної норми законодавства, податковим органом надіслано ТОВ "ТУТАН" податкову вимогу форми Ю від 21.03.2019 № 22502-50 на суму 10726,13 грн. (а.с.20).

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ст. 59 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), штрафних (фінансових) санкцій та пені, що складає всього 12600,00 грн., в тому числі за основним платежем 10390,00 грн., штрафними санкціями 2210,00 грн. та пенею 0,00 грн.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, встановлено право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Щодо накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку, суд зазначає наступне

Право податкового органу на звернення до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, передбачено п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Норма п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, окрім того, що надає повноваження органу ДПС на звернення до суду, визначає й підстави для накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Підставами для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків є наявність у цього платника податків податкового боргу та відсутність майна та/або наявність майна, балансова вартість якого менша суми податкового боргу.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 вересня 2019 року (справа № 804/4273/13-а).

В силу вимог абз. 2 п. п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Отже, за змістом вищевказаних норм чинного законодавства підставою для звернення податкового органу до суду із вимогою про накладення арешту на кошти платника податків є відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, в тому числі недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу, або ж майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Як видно з матеріалів справи, перед зверненням до суду з відповідним позовом позивач вжив необхідних заходів з метою встановлення наявності у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг.

Так, згідно інформаційної довідки з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстру іпотек, реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо суб`єкта від 19.03.2020 № 204744892 підтверджується відсутність у відповідача нерухомого майно, на яке можливо звернути стягнення (а.с.8).

Відповідно до службової записки заступника начальника управління податків і зборів з фізичних осіб повідомлено, що за відповідачем відсутня інформація про зареєстровані транспортні засоби (а.с.9).

Крім того, листом Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області від 09.09.2020 № 10/4428-19 на запит позивача від 27.08.2020 № 24696/9/02-32-50-07 повідомлено, що за відповідачем станом на 02.09.2019 транспортні засоби не зареєстровані (а.с.10).

Отже, на думку суду, позивач належними і допустимими доказами підтвердив факт відсутності у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашений спірний податковий борг. При цьому суд зауважує, що відповідні підтверджуючі документи були зібрані податковим органом саме у зв`язку з виникненням такого боргу. Відтак, на переконання суду позовні вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банках в межах суми податкового боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "ТУТАН" (код ЄДРПОУ 41375366) кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 12600,00 (дванадцять тисяч шістсот гривень 00 коп.).

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУТАН" (код ЄДРПОУ 41375366), що відкриті в установах банків, в межах суми податкового боргу.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 43142454);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТУТАН" (вул. Гладкова, 1, оф. 2, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 41375366).

Суддя Богоніс Михайло Богданович