Постанова

від 29.10.2020 по справі 440/1841/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2020 р.Справа № 440/1841/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Ділбарян А.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2020, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, м. Полтава, по справі № 440/1841/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРТУС-ВР"

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

07 квітня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІРТУС-ВР" (далі по тексту - ТОВ "ВІРТУС-ВР", позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової служби України (далі по тексту - ДПС України, відповідач-1), Головного управління ДПС у Полтавській області (далі по тексту - ГУ ДПС у Полтавській області, відповідач-2), в якій просив суд:

- визнати протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області від 06.03.2020 №1479033/41339197 про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.11.2019 №34;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 15.11.2019 №34, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІРТУС-ВР" датою первинного подання для реєстрації;

- судові витрати стягнути з відповідачів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області від 06.03.2020 №1479033/41339197 про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.11.2019 № 34 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню через те, що воно винесено на підставі документа, який не є нормативним актом, не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості, в ньому відсутній конкретний перелік документів, який необхідно позивачу подати до податкового органу для реєстрації податкової накладної від 15.11.2019 №34, при цьому позивачем до податкового органу подавався повний пакет документів, а тому наявні підстави для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати спірну податкову накладну від 15.11.2019 № 34 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 по справі № 440/1841/20 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРТУС-ВР" (вул. Драгоманова, буд. 4, м. Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область, 37300, код ЄДРПОУ 41339197) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ 53, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 43142831) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС України в Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1479033/41339197 від 06 березня 2020 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 15 листопада 2019 року № 34, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІРТУС-ВР" датою її подання - 27.11.2019.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України в Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРТУС-ВР" судові витрати у розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні).

ГУ ДПС у Полтавській області, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість рішення суду першої інстанції, неповноту, надання невірної правової оцінки обставинам справи та наявним у справі доказам, на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 по справі № 440/1841/20 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що реєстрація податкової накладної від 15.11.2019 №34 була зупинена у зв`язку з тим, що відповідно до п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку з 13.09.2019 ТОВ "ВІРТУС-ВР" включено до переліку ризикових платників за ознакою в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування . У зв`язку з зупиненням реєстрації вказаної податкової накладної позивачем було надано ряд документів, в ході опрацювання яких встановлено надання 63 екземплярів платіжного доручення №1047 від 04.11.2019. У зв`язку з неподанням: договорів, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури / інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків ГУ ДПС у Полтавській області правомірно прийнято спірне рішення від 06.03.2020 №1479033/41339197. Стверджує, що подання вказаних документів до суду не може бути підставою для задоволення позову та скасування спірного рішення від 06.03.2020 №1479033/41339197, оскільки такі документи не перевірялися контролюючим органом. Посилається на позицію Верховного Суду, яка викладена у постановах від 06.02.2018 по справі № 810/4293/16 та від 12.04.2018 № 678/896/17 щодо дискреційних повноважень податкового органу в питаннях реєстрації податкових накладних.

Представник позивача в надісланому до суду письмовому відзиві просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог без змін, як законне та обґрунтоване, з підстав та мотивів, які є тотожніми, з викладеними в позові. З огляду на те, що спірне рішення винесено на підставі документа, який не є нормативним актом та не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості.

Представниками сторін надано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату (ГУ ДПС у Полтавській області з посиланням на запровадження карантину до 31 грудня 2020 року та неможливості у зв`язку з цим прибути до суду, а представником позивача з огляду на хворобу та ознаки covid-19.

Щодо клопотання представника відповідача колегія суддів зауважує, що відповідно до відеозвернення Президента України від 16.03.2020 всі без винятку органи державної влади зобов`язані продовжувати роботу у звичайному режимі. Крім того, наведені відповідачем постанови Кабінету Міністрів України не містять положень, якими б встановлювались обмеження, пов`язані із впровадженням на території міст Суми та Харків карантину, що забороняють продовжувати роботу, митним органам, зокрема.

Отже, постановами Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 № 760 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України та від 14.10.2020 року № 956 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 , не припинено роботу органів державної влади - як судів, так і органів Державної митної служби України, у зв`язку з чим відповідач як орган державної влади, зобов`язаний організувати свою роботу таким чином, щоб забезпечити виконання покладених на нього повноважень, а відтак, посилання на вказані вище постанови Кабінету Міністрів України, як на підставу для відкладення судового засідання без викладення безпосередньо обставин, які перешкоджають представнику відповідача прибути до суду у визначений судом строк для участі у розгляді справи, є неприйнятним.

Колегія суддів зауважує, що саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи ані митних органів ані судів, крім того явка відповідача в судове засідання судом обов`язковою не визнавалася, представник відповідача не був позбавлений можливості взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду або подати додаткові письмові пояснення по суті справи, повідомити про наявність інших доказів правомірності своїх дій, які не були раніше подані до суду, якщо б вважав це за необхідне. Проте, відповідач не скористався своїм правом, у клопотанні про відкладення розгляду справи не зазначив причин, які безпосередньо перешкоджають йому взяти участь у судовому засіданні поза межами зали суду.

При вирішенні клопотання представника позивача колегією суддів враховано, що в судове засідання, яке було призначене на 15.10.2020, представник не прибув, надав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке було задоволено судом. Свою правову позицію щодо вимог апеляційної скарги виклав у надісланому на адресу суду письмовому відзиві.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

З огляду на наведені норми, беручи до уваги, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, враховуючи повторну неявку сторін та можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами без надання пояснень представниками сторін, з метою дотримання строку розгляду справи, встановленого ст.309 КАС України, колегія суддів вважає, що клопотання задоволенню не підлягають, та вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі представників сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга ГУ ДПС у Полтавській області не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "ВІРТУС-ВР" (код ЄДРПОУ 41339197) зареєстровано як юридична особа 17.05.2017, номер запису 15601020000000964 та є платником податку на додану вартість.

Видами діяльності ТОВ "ВІРТУС-ВР" є, зокрема, Неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90); Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.19); Роздрібна торгівля комп`ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.41); Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткуванням у спеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.42); Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами (код КВЕД 47.99); Діяльність у сфері проводового електрозв`язку (код КВЕД 61.10).

15.11.2019 між ТОВ "ВІРТУС-ВР" (продавець) та ТОВ КВА (покупець) укладено договір купівлі-продажу №15/11-2019, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця належний продавцю товар, який зазначений у видатковій накладній, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору. Покупець зобов`язується здійснити оплату в розмірі 100% вартості товару не пізніше ніж за 30 календарних днів після дати поставки товарів /а.с. 37/.

На виконання умов договору №15/11-2019 від 15.11.2019 позивачем відвантажено ТОВ "КВА" товар, про що виписано видаткову накладну від 15.11.2019 №752 /а.с. 21, 34/.

Позивач 15.11.2019 за фактом першої події (дата відвантаження товару) склав податкову накладну №34 на загальну суму 138025,74 грн, у т.ч. ПДВ - 23004,29 грн /а.с. 21/, яка була подана для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН) 27.11.2019.

Того ж дня, платником податку отримано квитанцію, у якій зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної від 11.11.2019 № 1 зупинена, оскільки податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» , запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН /а.с. 16/.

На виконання зазначених вимог позивачем складено та подано до контролюючого органу письмові пояснення щодо реальності здійснення господарської операції.

Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДПС в Полтавській області 06.03.2020 прийнято рішення №1479033/41339197 про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.11.2019 № 34 в ЄРПН з огляду на ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків /а.с. 14/.

Не погоджуючись з рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач оскаржив його до Полтавського окружного адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного рішення, оскільки невиконання ГУ ДПС у Полтавській області законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності, через що дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати спірну податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом підпункту "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) (далі по тексту - ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.18 №117, яка була чинною на час виникнення спірних відносин (втратила чинність з 10.12.2019) (далі по тексту - Порядок №117), визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 5 Порядку №117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктами 6, 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 12 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік інформації, обов`язкової для фіксації у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою.

Згідно з пунктом 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Таким чином, на час виникнення спірних відносин та прийняття оскаржуваних рішень, реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій та критеріїв ризиковості платника податків.

Критерії ризиковості платника податків та критерії ризиковості здійснення операцій станом на час складення позивачем спірних податкових накладних були визначені у листі ДФС України від 07.08.2019 N 1962/99-99-29-01-01.

Слід вказати, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій, мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а, відтак, є неправомірним.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18, від 21.05.2019 у справі № 815/2791/18, від 09.07.2019 у справі №140/2093/18, від 30.07.2019 у справі № 320/6312/18, від 02.10.2019 у справі № 520/10372/19.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкових накладних обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкових накладних або відмову у реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

Як зазначалось вище, в силу приписів п.13 Порядку № 117 критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, зазначаються у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка (квитанція) надсилається платнику податку.

Також, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування міститься пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п.14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як вбачається зі змісту наявної в матеріалах справи копії квитанції від 27.11.2019 ГУ ДПС у Полтавській області в обґрунтування зупинення реєстрації податкової накладної від 15.11.2019 №34 послався на відповідність податкової накладної, складеної позивачем, критеріям, визначеним пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку» , при цьому, не вказав, у яких фактичних обставинах він вбачає таку відповідність.

Підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків, затверджених листом ДФС України 07.08.2019 N 1962/99-99-29-01-01, встановлено перелік обставин, за наявності яких комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податку.

Разом з тим, надіслана позивачу контролюючим органом квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН від 27.11.2019 не містить посилань на конкретний критерій чи перелік критеріїв, що у розумінні пп.1.6 п.1 Критеріїв свідчили б про наявність достатніх підстав для зупинення їх реєстрації. Також в цій квитанції не викладено пропозиції щодо надання конкретних документів, які, на думку податкового органу, є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

За вищевикладених обставин, слід дійти висновку, що контролюючим органом не доведено наявності підстав для зупинення реєстрації податкової накладної від 15.11.2019 № 34 у ЄРПН.

Відповідно до пункту 15 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Пунктами 18-21 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідно до пунктів 23, 24 Порядку №117 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 №391, Комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно та/або які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач, після отримання квитанцій про зупинення реєстрації ЄРПН подав до ГУ ДПС у Полтавській області письмові пояснення разом з копіями первинних документів щодо здійснення відповідних господарських операцій, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії повідомлення № 1 від 04.03.2020 щодо податкової накладної від 15.11.2019 №34.

У цьому повідомленні зазначено, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про здійснення господарських операцій між ТОВ Віртус-ВР та його контрагентом ТОВ КВА наявні правові підстави для реєстрації податкової накладної №34 від 15.11.2019 на суму 138025 грн 74 коп. в т.ч. ПДВ - 23004,29 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як пояснив представник позивача в ході розгляду справи у суді першої інстанції, у зв`язку з перебоями в роботі програми позивачем до податкової накладної надано 63 рази платіжне доручення № 1047 від 04.11.2019.

Позивачем до матеріалів справи були надані письмові пояснення, первинні документи по господарським операціям з ТОВ КВА та первинні документи на придбання реалізованих ТОВ КВА товарів від контрагентів позивача - ТОВ СВП ПЛЮС , ТОВ Дисконт М , ТОВ Цифротех , ТОВ Фенікс Компані ЛТД .

Колегія суддів, дослідивши вказані первинні документи, надані позивачем первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. ПК України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

При цьому колегія суддів зазначає, що виконання завдань адміністративного судочинства залежить від з`ясування адміністративним судом всіх обставин у справі та правильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 75 КАС України).

Приписи статті 76 КАС України встановлюють, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що право платника довести обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, не обмежене поданням виключно тих доказів, що надавалися ним контролюючому органу. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Крім цього, вимоги частини четвертої статті 9 КАС України зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 806/434/16, від 18 листопада 2019 року у справі № 815/1088/15, від 31 березня 2020 року у справі № 140/10/19, від 21 травня 2020 року у справі №560/391/19.

Отже, посилання відповідача в апеляційній скарзі на безпідставність врахування судом першої інстанції документів, які не були надані до повідомлення про подання пояснень та копрій документів від 04.03.2020 № 1 є необґрунтованими.

Наданими позивачем первинними документами в повній мірі підтверджено факт реалізації товарів, за результатами яких позивачем було виписано податкову накладну від 15.11.2019 №34.

Отже, колегія суддів вважає, що реальність здійснення господарської операції підтверджується усіма необхідними документами.

Колегія суддів зауважує, що в силу ч.2 ст.2 КАС України будь-які рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.18 у справі №822/1817/18, від 02.04.19 у справі №822/1878/18.

Натомість, оспорювані у цій справі рішення суб`єкта владних повноважень - Комісії ГУ ДПС у Полтавській області не містять чіткого визначення підстав та мотивів для їх прийняття, що свідчить про необґрунтованість таких рішень.

Відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкової накладної, складеної позивачем у ЄРПН.

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання податкового органу на позицію Верховного Суду, яка викладена у постановах від 06.02.2018 по справі № 810/4293/16 та від 12.04.2018 № 678/896/17, з огляду на те, що такі постанови прийняті за інших фактичних обставин, а саме: у справі № 678/896/17 оскаржувалася постанова Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому Департаменту патрульної поліції про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, а у справі № 810/4293/16 оскаржувалося податкове повідомлення-рішення й Верховний Суду виходив з того, що суди не мають права самостійно виносити податкові повідомлення-рішення про донарахування позивачам податкових зобов`язань.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що Комісія ГУ ДПС у Полтавській області при прийнятті рішення від 06.03.2020 №1479033/41339197 про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.11.2019 №34, діяла необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття таких рішень, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без дотримання вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому наявні підстави для визнання протиправними та скасування даних рішень.

Відповідно до абзацу третього пункту 28 Порядку №117 податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Як встановлено пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної контролюючим органом обрано лише відповідність цієї накладної критеріям ризиковості платника податку, що не знайшло свого підтвердження у ході судового розгляду справи, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну від 15.11.2019 №34, складену ТОВ "ВІРТУС-ВР", в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 по справі № 440/1841/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич Повний текст постанови складено 04.11.2020.