Ухвала

від 04.11.2020 по справі 480/1102/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 листопада 2020 р.Справа № 480/1102/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат в адміністративній справі за апеляційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.03.2020 року, головуючий суддя І інстанції: С.М. Гелета, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 06.03.20 року по справі №480/1102/19

за позовом ОСОБА_1

до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06.03.2020 року позов ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області про зобов`язання вчинити дії - задоволено частково.

Зобов`язано управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності у зв`язку з встановленням вищого ступеня втрати стійкої професійної працездатності, з урахуванням іншої професійної хвороби, пов`язаної з виконанням трудових обов`язків, відповідна до висновку МСЕК від 10.04.2014 року серія 10 ААА № 224873, згідно якого ОСОБА_1 встановлено ступінь втрати професійної працездатності - 15% сенсоневральної туговухості первинно, з урахуванням раніше виплаченої суми 63787,50 грн.

В задоволенні інших вимог - відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020 року апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області залишено без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.03.2020 року по справі № 480/1102/19 залишено без змін.

28.10.2020 року Другим апеляційним адміністративним судом прийнято додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області (40022, м. Суми, площа Троїцька, 5, код ЄДРПОУ 41312573) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 1500грн. (одна тисяча п`ятсот гривень).

02.11.2020 року на адресу Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника позивача адвоката Цуркана В.І. про ухвалення додаткового судового рішення по справі.

В обгрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення представник позивача зазначає, що додатковим договором про правничу допомогу визначена додаткова доплата за правове супроводження по суті і у межах даного договору в 1000.00 грн., одноразового внеску будь яким платіжним способом (на розрахунковий чи картковий рахунок (особистий рахунок) адвоката, пошто, тощо) або внесенню готівкою безпосередньо адвокату (на розсуд та за вибором Клієнта).

Відповідно до ч.2-5 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ст. 30 Закону № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Без сумніву, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Закону № 5076-VI. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Так, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Предметом спору у даній справі є зобов`язання вчинити дії Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області щодо призначення та виплати страхових виплат (соціальних виплат) відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" одноразової допомоги за наслідками стійкої втрати працездатності, що є категорією справ незначної складності.

З матеріалів справи вбачається, що додатковим рішенням Другого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2020 року на користь позивача вже стягнуто з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області витрати на правову допомогу на загальному розмірі 1500,00 грн. (одна тисяча пятсот гривень).

Таким чином, колегія суддів беручи до уваги розмір вже стягнених судових витрат на користь позивача та виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви для ухвалення додаткового судового рішення у справі.

Так, колегія суддів дійшла висновку, що розмір вартості наданих послуг визначених в додатковому договорі є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, та бере до уваги, що Другим апеляційним адміністративним судом від 28.10.2020 року вже вирішено питання щодо розподілу судових витрат у справі №480/1102/19, та стягнуто з відповідача на користь позивача 1500грн., що на думку колегії суддів є співрозмірними витратами на правничу допомогу у даній категорії справ незначної складності.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Про відмову в ухваленні додаткового судового рішення суд постановляє ухвалу (ч.4 ст.252 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу адвоката з відповідача у розмірі 2500 гривень.

Керуючись 132, 134, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника позивача адвоката Цуркана В.І. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О. Судді (підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Макаренко Я.М.