Постанова

від 27.10.2020 по справі 826/1017/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/1017/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Григорович П.О., Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.

при секретарі Хмарській К.І.

за участю

представника відповідача: Ткаленко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2020 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Київградосервіс до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Київградосервіс (далі по тексту - позивач, ТОВ Київградосервіс ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач, Департамент) в якому просило визнати незаконною та скасувати постанову № 31/16/073-3386 від 20.12.2016 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2020 року зазначений позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, який з`явився у призначене судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати, виходячи з наступного.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 13.12.2016 року Департаментом було проведено перевірку на об`єкті: будівництво готелю на вул. Павлівська, 7 літ. А .

За результатом проведеної перевірки, контролюючим органом складено акт перевірки від 13.12.2016 року та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

20.12.2016 року Департаментом, на підставі акта позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 13.12.2016 року, прийнято постанову № 31/16/073-3386, якою до ТОВ Київградосервіс , за порушення п.8 ч.3 ст.2 Закону України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності застосовано штраф у сумі 65 250,00 грн. (далі по тексту - оскаржувана постанова).

Підставою для прийняття оскаржуваної постанови стало встановлення на об`єкті будівництва готелю на вул. Павлівській, 7, літ. А у Шевченківському районі міста Києва те, що не всі будівельники носять будівельні каски та сигнальні жилети.

Позивач, в обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що фактично жодного працівника ТОВ Київградосервіс станом на дату проведення перевірки на об`єкті будівництва не було і не могло бути, оскільки об`єкт був переданий позивачем представникові замовника 19.10.2016 року за відповідним актом приймання-передачі, внаслідок чого доводи, викладені в оскаржуваній постанові є необґрунтованими.

Вважаючи оскаржувану постанову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, дійшов висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували залучення позивачем власних працівників або працівників, залучених за цивільно-правовими угодами, які б виконували будівельні роботи без касок і жилетів, внаслідок чого постанова про накладення штрафу є неправомірною та підлягає скасуванню за не доведеності відповідачем обставин наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого п.8 ч.3 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України Про архітектурну діяльність , Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Усі нормативно-правові акти в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про архітектурну діяльність для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі по тексту - Порядок № 553).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку № 553 визначено, що підставами для проведення позапланової перевірки є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

На підставі звернення ОСОБА_1 (Вх.01.11.2016 року № 073/Н-137) посадовою особою Департаменту проведено перевірку об`єкта будівництва готелю на вул. Павлівській, 7, літ. А у Шевченківському районі міста Києва .

Абзацом 11 пункту 7 Порядку № 553 визначено, що під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Таким чином, є можливим дійти висновку, що участь суб`єкта містобудування або його представника при здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю є обов`язковою.

Як вбачається з акта перевірки та не заперечується представником позивача, участь у позаплановій перевірці приймала довірена особа замовника будівництва ТОВ Коло-Центр - ОСОБА_2 .

Під час проведеної перевірки встановлено, що Департаментом ДАБІ зареєстровано замовнику будівництва ТОВ Коло-Центр декларацію про початок виконання будівельних робіт від 19.08.2016 року № КВ 030162320570.

За інформацією зазначеною замовником будівництва ТОВ Коло-Центр у вказаній вище декларації проектна документація розроблена проектною організацією ТОВ КИЇВГРАДОСЕРВІС , та затверджена наказом замовника від 11.07.2018 року № 18. Генеральний підрядник - ТОВ КИЇВГРАДОСЕРВІС .

Під час проведення перевірки, посадовій особі Департаменту було видано контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення, у зв`язку з встановленням тимчасової огорожі на період підготовчих робіт для будівництва готелю на вул. Павлівській, 7, літ. А у Шевченківському районі міста Києва за № 16100221-Шв, відповідно до яких замовник ТОВ Коло-Центр , виконавець робіт - ТОВ КИЇВГРАДОСЕРВІС .

21.11.2016 року під час виїзду на місце, посадовими особами встановлено, що за вказаною адресою виконуються підготовчі роботи, а саме: демонтаж існуючого будинку.

Як зазначено скаржником в апеляційній скарзі, судом першої інстанції не надано оцінку та не досліджено доводи відповідача, а саме:

- що на об`єкт будівництва не ведеться журнал робіт, чим порушено п. 1.17 ДБН А.3.1-5-2009;

- не дотримаються вимоги ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення , а саме: не всі будівельники носять будівельні каски та сигнальні жилети, чим порушено п.4.30 зазначених державних будівельних норм.

Так, відповідно до ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення усі особи, що перебувають на будівельному майданчику, зобов`язані носити захисні каски, сигнальні жилети. Працівники та інженерно-технічні робітники без захисних касок та інших заходів індивідуального захисту до виконання робіт не допускаються.

У якості доказів, порушення позивачем будівельних норм і правил надано докази фотофіксації (а.с.65).

Дослідивши зазначені докази, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що посадовими особами Департаменту підтверджено належними доказами, що на об`єкті будівництва будівельниками проводяться роботи без захисних касок, сигнальних жилетів та інших заходів індивідуального захисту.

Щодо доводів позивача про те, що матеріали перевірки, які долучені відповідачем до матеріалів справи, не містять жодного доказу про те, що особи, які знаходились без касок і жилетів є працівниками позивача, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що даний факт не має бути встановлений і доведений контролюючим органом, оскільки зазначені особи проводили роботи на об`єкті будівництва, де позивач є виконавцем робіт, що підтверджується контрольною карткою №16100221-Шв (а.с.66).

Крім того, даних про внесення змін до даної контрольної картки №16100221-Шв, де зазначено виконавцем робіт ТОВ КИЇВГРАДОСЕРВІС , суду апеляційної інстанції не надано.

Таким чином, вказані доводи позивача є необґрунтованими та помилково взяті судом першої інстанції до уваги.

Так, пунктами 16-17 Порядку № 533 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до п. 15 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 244 (далі по тексту - Порядок № 244) Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.

Не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що вносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписаний суб`єктом містобудування, щодо якого він складений.

Справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи (п.16 Порядку № 244).

Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів (п.19 Порядку № 244).

Правовими положеннями п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності регламентовано, що суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти мінімальних заробітних плат.

Під час розгляду матеріалів, за результатами перевірки, позивача визнано винним у вчиненні правопорушення п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності , винесено оскаржувану постанову, якою накладено штраф на останнього.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок Департаменту про наявність підстав для визнання ТОВ Київградосервіс винним у вчиненні вищезазначеного правопорушення та відповідно обґрунтованість та законність оскаржуваної постанови.

Таким чином, у контексті спірних правовідносин та обставин даної справи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в даному випадку позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права.

У зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 242, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - задовольнити повністю .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2020 року - скасувати .

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Київградосервіс до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю .

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Н.П. Бужак

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено 03.11.2020 року