Постанова

від 02.11.2020 по справі 320/2235/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/2235/19 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Чаку Є.В., Сорочка Є.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства Скиби Віталія Григоровича Відродження до Головного управління ДФС у Київській області, ДФС України про визнання протиправними та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство Скиби Віталія Григоровича Відродження звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення №967122/23573603 про відмову в реєстрації податкової накладної №35 від 25.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №967116/23573603 про відмову в реєстрації податкової накладної №40 від 27.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №967117/23573603 про відмову в реєстрації податкової накладної №43 від 30.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати ГУ ДФС у Київській області зареєструвати податкові накладні №35 від 25.10.2017, №40 від 27.10.2017, №43 від 30.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного отримання ДФС України.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року позов задоволено

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головного управління ДФС у Київській області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, про відмову у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що відмова у реєстрації спірних податкових накладних є правомірною.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційних скарг та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, Позивач зареєстрований як юридична особа 03.10.1995 за №13351200000000224, що підтверджується випискою з ЄДРПОУ.

Матеріалами справи встановлено, що 22.06.2017 року між ФГ Скиби Віталія Григоровича Відродження та ТОВ Суффле Агро Україна було укладено договір купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи № 1000027981 , за умовами якого ФГ Скиби Віталія Григоровича Відродження зобов`язується поставляти ТОВ Суффле Агро Україна товар (кукурудзу) на умовах даного договору. На виконання договору №1000027981 від

22.06.2017 року, ФГ Скиби Віталія Григоровича Відродження поставив 25.10.2017 ТОВ Суффле Агро Україна кукурудзи на суму без ПДВ - 253957 грн. 06 коп. всього з ПДВ - 304748 грн.47 коп. Вказане підтверджується: видатковою накладною №35 від

25.10.2017, товарно-транспортної накладної №63 від 24.10.2017, товарно-транспортної накладної №61 від 24.10.2017, товарно-транспортної накладної №59 від

24.10.2017, акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.10.2017.

Позивачем під час здійснення операції з постачання вищезгаданого товару було оформлено податкову накладну №35 від 25.10.2017 на суму без ПДВ - 253957 грн. 06 коп. всього з ПДВ - 304748 грн.47 коп. 13.11.2017 позивачем направлено для реєстрації податкову накладну №22 на суму без ПДВ - 253957 грн. 06 коп. всього з ПДВ - 304748 грн.47 коп.

Проте, згідно інформації зазначеної у Квитанції №1 від 13.11.2017, направленої ДФС України через Автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів ДФС України, версія 2.2.15.9 на адресу позивача, реєстрація документа була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПЕС України, оскільки ПН відповідає критеріям оцінки ступеня ризику визначеному пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН\РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 1005 та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

25.10.2018 позивачем до Комісії ДФС України були подані копії документів та пояснення до вищезгаданої господарської операції та податкової накладної для направлення, зокрема наступні копії: бухгалтерська довідка №1 від 24.10.2017, фінансовий звіт суб`єкта малого підприємства, звіт про витрати на виробництво сільського господарства за 2017, наявність сільськогосподарської техніки у 2017 році, копія договору поставки №1300014842 від 01.01.2017 року.

Проте, Комісією Головного управління ДФС у Київській області прийнято рішення №967122/23573603 від 26.10.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №35 від 25.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, 22.06.2017 року між ФГ Скиби Віталія Григоровича Відродження та ТОВ Суффле Агро Україна було укладено договір купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи № 1000027981 , за умовами якого ФГ Скиби Віталія Григоровича Відродження зобов`язується поставляти ТОВ Суффле Агро Україна товар (кукурудзу) на умовах даного договору.

На виконання договору №1000027981 від 22.06.2017 року, ФГ ОСОБА_1 Відродження поставив 27.10.2017 ТОВ Суффле Агро Україна кукурудзи на суму без ПДВ - 343287 грн. 55 коп. всього з ПДВ - 411945 грн.06 коп. Вказане підтверджується: видатковою накладною №40 від 27.10.2017, товарно-транспортної накладної №66 від 27.10.2017, товарно-транспортної накладної №67 від 27.10.2017, товарно-транспортної накладної №68 від 27.10.2017, товарно-транспортної накладної №69 від 27.10.2017, акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.10.2017.

Позивачем під час здійснення операції з постачання вищезгаданого товару було оформлено податкову накладну №40 від 27.10.2017 на суму без ПДВ - 343287 грн. 55 коп. всього з ПДВ - 411945 грн.06 коп.

13.11.2017 позивачем направлено для реєстрації податкову накладну №40 від 27.10.2017 на суму без ПДВ - 343287 грн. 55 коп. всього з ПДВ - 411945 грн.06 коп.

Проте, згідно інформації зазначеної у Квитанції №1 від 13.11.2017, направленої ДФС України через Автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів ДФС України, версія 2.2.16.2 на адресу позивача, реєстрація документа була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки ПН відповідає критеріям оцінки ступеня ризику визначеному пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН\РК в СРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 1005 та запропоновано Позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

25.10.2018 позивачем до Комісії ДФС України були подані копії документів та пояснення до вищезгаданої господарської операції та податкової накладної для направлення, зокрема наступні копії: бухгалтерська довідка №2 від 25.10.2017, фінансовий звіт суб`єкта малого підприємства, звіт про витрати на виробництво сільського господарства за 2017, наявність сільськогосподарської техніки у 2017 році, копія договору поставки №1300014842 від 01.01.2017 року.

Проте, Комісією Головного управління ДФС у Київській області прийнято Рішення №967116/23573603 від про відмову в реєстрації податкової накладної №40 від 27.10.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, 22.06.2017 року між ФГ Скиби Віталія Григоровича Відродження та ТОВ Суффле Агро Україна було укладено договір купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи № 1000027981 , за умовами якого ФГ Скиби Віталія Григоровича Відродження зобов`язується поставляти ТОВ Суффле Агро Україна товар (кукурудзу) на умовах даного договору.

На виконання договору №1000027981 від 22.06.2017 року, ФГ Скиби Віталія Григоровича Відродження поставив 30.10.2017 ТОВ Суффле Агро Україна кукурудзи на суму без ПДВ - 251186 грн. 40 коп. всього з ПДВ - 301423 грн.68 коп. Вказане підтверджується: видатковою накладною №43 від 30.10.2017, товарно-транспортної накладної №71 від 29.10.2017, товарно-транспортної накладної №72 від 30.10.2017, товарно-транспортної накладної №79 від 30.10.2017, акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.10.2017.

Позивачем під час здійснення операції з постачання вищезгаданого товару було оформлено податкову накладну №43 від 30.10.2017 на суму без ПДВ - 251186 грн. 40 коп. всього з ПДВ - 301423 грн.68 коп.

13.11.2017 позивачем направлено для реєстрації податкову накладну 43 від 30.10.2017 на суму без ПДВ -251186 грн. 40 коп. всього з ПДВ - 301423 грн.68 коп.

Проте, згідно інформації зазначеної у Квитанції №1 від 13.11.2017, направленої ДФС України через Автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів ДФС України, версія 2.2.15.9 на адресу позивача, реєстрація документа була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ІЖ України, оскільки ПН відповідає критеріям оцінки ступеня ризику визначеному пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН\РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567.

За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 1005 та запропоновано Позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

25.10.2018 позивачем до Комісії ДФС України були подані копії документів та пояснення до вищезгаданої господарської операції та податкової накладної для направлення, зокрема наступні копії: фінансовий звіт суб`єкта малого підприємства, звіт про витрати на виробництво сільського господарства за 2017, наявність сільськогосподарської техніки у 2017 році, копія договору поставки №1300014842 від 01.01.2017 року.

Проте, комісією Головного управління ДФС у Київській області прийнято Рішення №967117/23573603 від про відмову в реєстрації податкової накладної №43 від 30.10.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями позивач звернувся до суду з даним

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).

Положеннями пункту 12 Порядку № 1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

У відповідності до п. 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Приписами пункту 201.16 статті 201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117), (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Положеннями пункту 5 Порядку №117 встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктом 6 Порядку №117 передбачено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено ПН/РК, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 7 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу ПН/РК відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких ПР/НК зупиняється.

Положеннями пункту 10 Порядку №117 визначено, що зупинення реєстрації ПН/РК критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Нормами п. 12 Порядку № 117 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно п. 13 Порядку № 117, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 14 Порядку №117 передбачено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

У відповідності до п. 15 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Приписи п. п. 18-20 Порядку №117 визначають, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація поданих платником податкових накладних зупинена через відповідність вимогам пункту 6 Критеріїв ризиковості платника податку, а тому, запропоновано надати пояснення та/або копії документів.

У спосіб, визначений Порядком № 117, платником направлено контролюючому органу пояснення та копії документів до зазначених господарських операцій та податкових накладних.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не вказано у зазначеній квитанції конкретного переліку документів, які необхідно надати позивачу.

Крім того, у відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу, відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Відповідно до п. 21 Порядку №117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Таким чином, колегія суддів наголошує, що рішення Комісії повинні містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкових накладних та бути обґрунтованим.

При цьому, колегія суддів зазначає, що можливість виконання платником податків обов`язку щодо надання документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено пунктом 14 Порядку №117, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Тобто, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи. Зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій. Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто, узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.

Таким чином, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкових накладних. Разом з тим, оскаржувані рішення не містить чіткого переліку документів, неподання яких стало підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладеної, у ньому лише вказано перелік документів, які можуть подаватись платником податків. Таким чином, податковим органом в оскаржуваному рішенні не наведено жодної конкретної інформації щодо причин, підстав та обґрунтувань прийняття такого рішення.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, в оскаржуваних рішеннях не зазначено, які саме із наданих документів складено з порушенням законодавства та норми якого саме закону порушено, причин неврахування поданих позивачем документів.

На думку колегії суддів, здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу, оскільки, перевірка податкових накладних є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 20 серпня 2019 року у справі №2540//3009/18.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про протиправність оскаржуваних рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних, а тому задля належного захисту порушеного права позивача, необхідно зобов`язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №35 від 25.10.2017, №40 від 27.10.2017, №43 від 30.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного отримання ДФС України, датою їх фактичного подання, що буде гарантією остаточного вирішення спору між сторонами та належним способом поновлення порушених прав позивача.

Відповідачем в апеляційній скарзі не наведеного обґрунтувань, у чому полягає неправильність чи неповнота встановлення судом першої інстанції обставин справи або невірність застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді: