Рішення

від 28.10.2020 по справі 535/607/20

КОТЕЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 535/607/20

Провадження № 2/535/203/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

28 жовтня 2020 року смт Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Мальцев С.О.,

з секретарем судового засідання Білик Н.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в смтКотельва в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Маркет Комерц Про" про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати;-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства "Маркет Комерц Про" про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 19 085,29 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 07.02.2019 року по 11.09.2019 року в розмірі 45 654,68 грн.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що він з 02 грудня 2015 року був офіційно прийнятий на роботу ПП ВКФ Оліка код ЄДРПОУ 39118813 на посаду слюсаря-ремонтника (наказ № 95К від 01.12.2019 р.). Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.12.2019 року, ПП ВКФ Оліка код ЄДРПОУ 39118813, змінила назву на Приватне підприємство Маркет Комерц Про , та місце знаходження місто Київ, Шевченківський район, вулиця Олеся Гончара, 75. До серпня 2018 року відповідач регулярно виплачував заробітну плату, потім взагалі заробітна плата виплачувалася не в повному розмірі. 13 травня 2019 року звільнений з роботи на підставі наказу № 49К від 25 червня 2019 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, в матеріалах справи міститься заява в якій позивач просить розгляд справи провести без його участі, зазначивши що позовні вимоги підтримує повністю, та просить їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач приватне підприємство Маркет Комерц Про у судове засідання не з`явилось, про час та місце розгляду справи повідомлялося в установленому законом порядку, відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК УКраїни. Про причини неявки суд не повідомили. Клопотань про відкладення розгляду справи, заперечень чи відзиву на позов на адресу Котелевського районного суду від приватне підприємство Маркет Комерц Про не надійшло.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 , є інвалідом 2 групи загального захворювання, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 видане 30 грудня 2016 року (а.с.9).

З 02 грудня 2015 року був офіційно прийнятий на роботу ПП ВКФ Оліка код ЄДРПОУ 39118813 на посаду слюсаря-ремонтника (наказ № 95К від 01.12.2019 р.).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.12.2019 року, ПП ВКФ Оліка код ЄДРПОУ 39118813, змінила назву на Приватне підприємство Маркет Комерц Про , та місце знаходження місто Київ, Шевченківський район, вулиця Олеся Гончара, 75.

Відповідно до статті 90 ЦК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер їі діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування. Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування. Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.

Зміна назви юридичної особи тягне тільки правовий наслідок проведення державної реєстрації змін, пов`язаних зі зміною назви, до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Таким чином, зміна назви юридичної особи не тягне на собою правонаступництва у зв`язку з відсутністю нового учасника цивільних відносин.

Керуючись ч.1 ст.115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

До серпня 2018 року відповідач регулярно виплачував заробітну плату, потім взагалі заробітна плата виплачувалася не в повному розмірі.

13 травня 2019 року звільнений з роботи на підставі наказу № 49К від 25 червня 2019 року, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_2 (а.с.10).

Частиною 1 ст.47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу .

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Після звільнення позивачу ОСОБА_1 не видали належно оформлену трудову книжку, яка на даний момент знаходиться у відповідача та не проведено розрахунок, тому він звернувся до Управління Держпраці у Полтавській області на яке покладено завдання нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, за допомогою у вирішені питання щодо проведення розрахунку ПП ВКФ Оліка по виплаті всіх сум які належать працівникові під час звільнення.

Листом Управління Держпраці у Полтавській області від 08 серпня 2019 року №16-С1009/15/14-04/234 повідомлено, що в ході проведення інспекційного відвідування встановлено, що наказом № 95К від 01.12.2019 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу на посаду слюсаря-ремонтника з 02.12.2015 року. Наказом № 49К від 25.06.2019 р. його було звільнено з посади слюсаря-ремонтника з 13.05.2019 р. за прогул без поважних причин згідно п.4 ст.40 КЗпП України. Підстава звільнення: доповідні записки, акти про відсутність на роботі, табелі обліку робочого часу.

При цьому, копія наказу про звільнення позивачу не направлялася, що є порушення вимог ч.2 ст.47 КЗпП України щодо обов`язку власника або уповноваженого ним органу у день звільнення видати працівникові копію наказу про звільнення з роботи.

В ході проведення інспекційного відвідування Держпраці виявлене порушення вимог ч.1 ст.115 КЗпП України та ч.1 ст.24 Закон України Про оплату праці щодо строків та періодичності виплати заробітної плати.

Так, згідно розрахункового листка за червень 2019 р. сума заборгованої заробітної плати на день звільнення складає 45654,68 грн.

За результатами інспекційного відвідування до посадових осіб підприємства вжито заходи згідно наданих повноважень. Згідно ст.232 КЗпП України трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижче оплачуваної роботи розглядаються безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах.

Відповідно до ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Після звільнення ОСОБА_1 відповідач не надав копію наказу про звільнення та не повернув належно оформлену трудову книжку, а також розрахунок по заробітній платі на сьогоднішній день так і не проведено.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач вважає дії посадових осіб ПП ВКФ Оліка є незаконними, та такими які порушують його конституційні права.

Згідно з ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до статті 27 Закону України Про оплату праці порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеній в постанові від 21.01.2015 року у справі № 6-195цс14, механізм здійснення розрахунку середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати .

Методика розрахунку середнього заробітку для всіх інших виплат визначена в абзаці 3 пункту 2 Порядку, в якому зазначено, що у всіх інших випадках (крім розрахунку виплат за відпустку) збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з абзацом першим пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (середньогодинна) заробітна визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

З огляду на викладене при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року, постанові Верховного Суду України №6-2807цс16 від 01 березня 2017 року.

ОСОБА_1 працював на посаді слюсаря-ремонтника, тривалість робочого часу становила 40 годин на тиждень.

Згідно довідки ОК-7, та розрахунку за березень 2019 року мені нарахована заробітна плата становила - 6067,60 грн., а в квітні 2019 року - 4284,60 грн., (всього - 10352,20 грн.). Кількість відпрацьованих днів у березні 2019 року становила 20 днів в розрахунку дорівнює 160 годин, у квітні 2019 року - 21 день, в розрахунку дорівнює 168 годин, (всього відпрацьовано за два місяці - 41 день, 328 годин) відповідно розмір середньоденної заробітної плати становить 252,50 грн. за 8-годинний робочий день.

Враховуючи його звільнення з 13 травня 2019 року, стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні здійснюється з 14 травня 2019 по 13 липня 2020 включно. Кількість робочих днів за цей період становила 219 (в травні - 14, в червні - 20, в липні - 23, в серпні - 22, у вересні - 21, жовтні - 22, листопаді - 21, грудні - 21, січні 2020 - 21, лютому - 20, березні - 21, квітні - 21, травень - 20, червень - 20, липень - 9).

Відповідно розмір середньої заробітної плати за цей період, встановлений шляхом добутку множення середньоденної заробітної плати 252,50 грн. на кількість робочих днів (296), становить 74740 грн.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, який міститься у постанові від 25.04.2012 р. у справі N 6-23цс12, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин (статті 3, 4, 11, 31 ЦПК).

КЗпП України не містить будь-яких обмежень чи винятків щодо компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівників, а ст.2371 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди в обраний ним спосіб, зокрема, повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір якої суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у її житті та з урахуванням інших обставин.

Аналогічна позиція міститься у п.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2012 р. N 10-1389/0/4-12 "Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм трудового права".

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, а має самостійне юридичне значення.

Моральна шкода має тривалий характер яка полягає у душевних стражданнях позивача, які спричинені діями відповідача який затримував виплату заробітної плати, та на даний момент і досі не розрахувався після мого звільнення, хоча відповідач знав, що ОСОБА_1 має інвалідність і потребує витрат на лікування, у зв`язку з цим відповідач поставив його у в скрутне матеріальне становище та змусив економити на придбанні необхідного для життя та докладати додаткових зусиль для організації свого життя, а саме купівлю ліків, оплату комунальних послуг, на які його пенсії по інвалідності не вистачає.

Враховуючи зазначені обставини позивач вважає, що йому завдано моральну (немайнову) шкоду у розмірі 15000 грн., а також заборгованість на день позову становить: по нарахованій заробітній платі в розмірі 45 654,68 грн.; середня заробітна плата у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні в розмірі 74740 грн. за час прострочення розрахунку з 14 травня 2019 року по 13 липня 2020 року підлягає стягненню з відповідача.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини справи, те, що позивач має інвалідність і потребує витрат на лікування, натомість відповідач затримував виплату заробітної плати, та на даний момент і досі не розрахувався після звільнення позивача, та поставив його в скрутне матеріальне становище, змусив його економити на придбанні необхідного для життя та докладати додаткових зусиль для організації свого життя, а саме купівлю ліків, оплату комунальних послуг, на які його пенсії по інвалідності не вистачає.

Втрата здоров`я позивача призвела до втрати нормальних життєвих зв`язків, незручностей в побуті і вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя. Позивач отримав негативні зміни в житті, додаткові витрати та зниження матеріального становища - зниження прибутків та витрати на постійне медикаментозне лікування. А тому, виходячи із характеру душевних страждань ОСОБА_1 та із засад розумності і справедливості, суд вважає, що до стягнення підлягає 5000 грн. моральної шкоди.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок, є підставою для застосування відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку. Така позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26 грудня 2011 у справі № 6-77цс11.

Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню в судовому порядку на користь позивача середній заробіток позивача у зв`язку з затримкою розрахунку при звільненні 74740 грн., а також нарахована та невиплачена заробітна плата у розмірі 45 654,68 грн., а всього 138072,85 грн., та моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також, суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 840 грн. 40 коп.

Керуючись ст. ст. 94, 115, 116, 233 КЗпП України, ст. 24 Законом України Про оплату праці , ст. ст. 12, 81, 82, 141, 142, 247, 258, 263-265, ст.ст. 280-282, ст.288, ст.430 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Маркет Комерц Про" про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати - задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства Маркет Комерц про , ідентифікаційний код 9118813 на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 45 654,68 (сорок п`ять тисяч шістьсот п`ятдесят чотири грн. 68 коп.).

Стягнути з приватного підприємства Маркет Комерц про , ідентифікаційний код 9118813 на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14 травня 2019 року по 13 липня 2020 року в розмірі 74740 грн. (сімдесят чотири тисячі сімсот сорок гривень).

Стягнути з приватного підприємства Маркет Комерц про , ідентифікаційний код 9118813 на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) моральну (немайнову) шкоду в розмірі 5000 грн. (п`ять тисяч гривень).

В решті вимог позову відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць.

Стягнути з приватного підприємства Маркет Комерц про , ідентифікаційний код 9118813 в дохід держави 840 грн. 80 коп. (вісімсот сорок грн. 80 коп.) судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3

Відповідач: Приватне підприємство Маркет Комерц Про , місце знаходження: 04107 місто Київ, Шевченківський район, вулиця Олеся Гончара, 75, код ЄДРПОУ 39118813.

В повному обсязі рішення складено 04.11.2020 року.

Суддя: С.О. Мальцев