Ухвала

від 03.11.2020 по справі 542/1364/20

НОВОСАНЖАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1364/20

Провадження № 2/542/678/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 листопада 2020 року смт Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі судді Афанасьєвої Ю.О., розглянувши матеріали позовної заяви представника ОСОБА_1 , адвоката Берлименко Тетяни Володимирівни, до територіальної громади в особі Новосанжарської селищної ради Новосанжарського району Полтавської області, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

До Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява представника ОСОБА_1 , адвоката Берлименко Тетяни Володимирівни, до територіальної громади в особі Новосанжарської селищної ради Новосанжарського району Полтавської області, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Однак, дана позовна заява не відповідає вимогам 7 ст. 177 ЦПК України.

Згідно з частиною 7 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частин першої, третьої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частиною першою статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Особливості представництва в цивільному судочинстві передбачено, серед іншого, частиною четвертою статті 62 ЦПК України, згідно з якою повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

У свою чергу, відповідно Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність (частина перша статті 26) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з частиною другою ст.26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Суд зобов`язаний перевірити щонайменше дві складові представництва, а саме, факт наявності повноважень на представництво інтересів певної особи та, окремо, обсяг таких повноважень, а саме: право на звернення з відповідним процесуальним документом до відповідного суду (інстанції) у конкретний момент часу.

Таке право представника на звернення від імені довірителя може бути підтверджено лише документом, який демонструє дійсне волевиявлення учасника справи на надання повноважень конкретному адвокату, та є належним доказом, що дозволяє суду перевірити весь обсяг наданих повноважень.

Згідно з позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 18 жовтня 2018 року у справі № 811/1507/18, повноваження представника, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру, виданого на ведення справи в суді або довіреністю; по-друге, ордер, на відміну від довіреності, не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату; повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання позовної заяви, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об`єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.

Таким чином, суд може виконати імперативну вимогу процесуального закону та перевірити наявність права в довірителя на підписання конкретного документу лише за умови, якщо разом з ордером додано завірену належним чином копію договору про надання правової допомоги (витягу з договору), про який зазначено у такому ордері.

Відповідно до п. 4, 5, 14, 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.

Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об`єднання (бюро) зобов`язані вказати на звороті ордера.

Ордер містить наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги / доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно достатті 19 Закону Про адвокатуру та адвокатську діяльність ; прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правову допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро / адвокатського об`єднання та його місцезнаходження); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро / адвокатського об`єднання, яке видає ордер; дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі Адвокат ); підпис адвоката, який правову допомогу, якщо ордер виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі Адвокат ); підпис керівника адвокатського бюро / адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро / адвокатського об`єднання у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро / адвокатським об`єднанням.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що, по-перше, повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру виданого на ведення справи в суді або довіреністю; по-друге, ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату.

Як вбачається з позовної заяви остання підписана особою, яка зазначена як представник - адвокат Берлименко Т.В.

Слід зазначити, що повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання позовної заяви, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об`єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.

На підтвердження повноважень представника надана копія (а не оригінал) ордера серії ПТ №217348 від 29.10.2020 року про надання правової допомоги ОСОБА_1 , договір про надання правової допомоги не був долучений до позовної заяви.

Через що суд позбавлений можливості перевірити наявність повноважень у адвоката Берлименко Т.В. на підписання позовної заяви.

Згідно з п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

В порушення вказаних норм в позовній заяві не вказаний: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) відповідача.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із статтею 3 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір, сплачується у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом у позовній заяві викладено вимогу майнового характеру щодо визнання право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, на 1- кімнатну житлову квартиру та на земельну ділянку.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Однак, позивачем не зазначено ціни позову.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання фізичною особою позову майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 176 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пунктах 11, 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову, і саме з такої ціни позову (в національній валюті), визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті.

Відповідно до пункту а пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 №20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності`визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

Позивачем ціну позову не зазначено та судовий збір сплачений в розмірі 840,80 грн.

На підтвердження же вартості майна, з приводу якого виник спір, позивачем до матеріалів справи надано звіт про оцінку вартості житлового будинку, відповідно до якого його ринкова вартість становить 160 100 грн., звіт про оцінку вартості 1-кімнатної квартири, відповідно до якого її ринкова вартість становить 110 400 грн., відомостей же про грошову оцінку земельної ділянки, площею 1090 кв.м., право власності на яку просить визнати представник позивача, матеріали позовної заяви не містять.

За таких обставин, позивачем при подачі позовної заяви повинно бути сплачено судовий збір, виходячи з загальної суми вказаних вимог, враховуючи вартість житлового будинку, квартири та земельної ділянки (вартість якої не визначена позивачем).

Для визначення ціни позову позивачу слід долучити до позовної заяви оцінку вартості земельної ділянки станом на час звернення до суду, чи інший доказ про вартість вказаного нерухомого майна та визначити ціну позову, відповідно до якого доплатити судовий збір.

Коректне визначення вартості майна, ціни позову також необхідно для визначення підсудності.

Так, відповідно до частини 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

В даному позові, один з об'єктів нерухомого майна, на яке позивач просить визнати за ним право власності, є 1-кімнатна житлова квартира АДРЕСА_1 .

Крім того, однією з позовних вимог є вимога про зобов`язання ПП ПБТІ Інвентаризатор надати ОСОБА_1 розроблений технічний паспорт на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Однак, заявляючи вимогу до ПП ПБТІ Інвентаризатор , представником позивача, при визначенні кола осіб, які беруть участь у справі, не вказано ПП ПБТІ Інвентаризатор з вказанням його процесуального статусу, а також відомостей, визначених п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України.

Крім того така вимога є вимогою немайнового характеру, за якою судовий збір не сплачений.

Частиною 3 статті 6 Закону України Про судовий збір передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЗУ Про судовий збір №3674-VІ від 08.07.2011 року передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відповідному співвідношенні до ціни позову у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 7 Закону України Про державний бюджет на 2020 рік з 1 січня 2020 року встановлений показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2102 грн.

Відповідно до п.п. 2 п.1 ч.2 ст. 4 ЗУ Про судовий збір ставка судового збору за подання позовної заяви фізичною особою немайнового характеру встановлюються у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.).

Таким чином, позивачем має бути сплачений судовий збір за вимогою немайнового характеру в розмірі 840,80 грн.

Судовий збір належить оплатити за наступними реквізитами:

отримувач коштів Н-Санжарське УК/Н-Санжар. р-н/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37464450;

банк отримувача Казначейство України (ЕАП);

рахунок отримувача UA708999980313171206000016331

код класифікації доходів бюджету 22030101.

найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Відповідно до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Берлименко Тетяни Володимирівни, до територіальної громади в особі Новосанжарської селищної ради Новосанжарського району Полтавської області, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, про що повідомити позивача.

Позивачу роз`яснити, що в разі невиконання вказаних недоліків, дана позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Ю.О.Афанасьєва