Рішення

від 12.03.2020 по справі 572/3562/19

САРНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 572/3562/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2020 року Сарненський районний суд Рівненської області

в складі:

головуючого судді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.

при секретарі - ВОЗНЮК М.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Сарни справу №572/3562/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки в праві спільної сумісної власності, визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою, в якій просить визначити частку померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , як 1/3 частку у спільному сумісному майні, а саме : земельній ділянці загальною площею 0,1 га. з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташованої по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 56:254:554:00:01:003:0319. Крім цього, позивач просить визнати за нею право власності на 1/3 частку земельної ділянки : площею 0,1 га. з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташованої по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 56:254:554:00:01:003:0319 - в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В поданій позовній заяві позивачем вказано, що ОСОБА_4 є рідним братом позивача - ОСОБА_1 . Після смерті брата відкрилась спадщина, яка складається із 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 , а також земельної ділянки для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,1 га., розташованою за тією ж адресою. Позивач виявила бажання прийняти спадщину, в зв`язку із чим звернулась до нотаріуса, яким останній було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 . Щодо земельної ділянки нотаріусом 29 жовтня 2019 року було відмовлено у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину, яку мотивував тим, що оформлення спадщини є можливим лише після виділення (визначення) частки спадкодавця у спільному майні. Оскільки спірна земельна ділянка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 - позивач просить визначити частку померлого у спільному майні, як 1/3 та визнати за позивачем право власності на вказане майно в порядку спадкування за законом.

В судове засідання позивач подала письмову заяву, якою заявлені вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідачем - ОСОБА_2 , до суду подано письмову заяву, якою відповідач визнав заявлених позивачем вимоги.

Сторонами було заявлено клопотання про розгляд справи у їх відсутність, яке судом задоволено.

Інших клопотань заявлено сторонами не було.

З огляду на позицію сторін, повне визнання позову відповідачем, враховуючи вимоги ч.3 ст.200 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити рішення у цій справі за результатами підготовчого провадження.

Із поданої до суду заяви встановлено, що між сторонами виникли правовідносини з приводу права власності на нерухоме майно.

Вказані правовідносини регулюються нормами ЦК України.

Згідно із ст.328 ЦК України - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Із наданого суду Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22 грудня 2015 року з кадастровим номером 5625455400:01:003:0319, встановлено, що вказана земельна ділянка розташована по АДРЕСА_1 (вулицю переіменовано на АДРЕСА_1 рішенням Клесівської селищної ради №232 від 18 березня 2016 року, копія якого надана суду позивачем).

Вказана земельна ділянка належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що доводиться Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, вказані земельні ділянки належали ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на законних підставах - на праві спільної сумісної власності, оскільки частки у вказаному майні співвласників не визначені.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦК України - спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 370 ЦК України - співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Отже, ОСОБА_4 , виходячи із змісту вказаних вище норм закону, був власником 1/3 частини спірної земельної ділянки.

Відповідно до ст.1218 ЦК України - до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частина спірної земельної ділянки належить до спадкової маси після смерті ОСОБА_4 .

Із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 28 січня 2019 року встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт.Клесів.

Відповідно до дослідженої судом копії свідоцтва від 28 жовтня 2019 року про право на спадщину, а саме : 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_2 ,- ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом майна ОСОБА_4 , на підставі ст.1262 ЦК України.

Таким чином, позивач є спадкоємцем другої черги спадкування після смерті брата - на підставі ст.1262 ЦК України, якою визначено, що у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно із ч.1 ст.1268, 1269 ЦК України позивач є такою, що прийняла спадщину, оскільки звернулась із відповідною заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори, що підтверджується наданою позивачем копією вказаного вище свідоцтва про право на спадщину, в суді встановлено належність спадкодавцеві земельних ділянок, крім цього, відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 29 жовтня 2019 року позивач не може оформити право на спадщину - земельні ділянки, в позасудовому порядку, в зв`язку із тим/, що частка спадкодавця у цьому майні не визначена.

З огляду на наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, ст.ст.328, 368, 370, 1218, 1262, 1268, 1269 ЦК України, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 (жительки АДРЕСА_4 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) про визначення частки померлого у майні, визнання права власності - задоволити.

Визначити частку померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , як 1/3 частку у спільному сумісному майні, а саме : земельній ділянці загальною площею 0,1 га. з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташованої по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 56:254:554:00:01:003:0319.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку земельної ділянки : площею 0,1 га. з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташованої по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 56:254:554:00:01:003:0319 - в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення. У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: