Ухвала

від 29.10.2020 по справі 127/23478/20

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/23478/20

Провадження №1-кс/127/10457/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

слідчого ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «Брістон-Інбуд» про скасування майна, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна.

Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02.09.2020 у справі №127/18768/20, було накладено арешт на нерухоме майно, серед іншого на квартиру АДРЕСА_1 . Копію ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 02.09.2020 у справі № 127/18768/20 товариство не отримувало, про наявність арешту стало відомо після отримання Інформаційної довідки: 5002162520031-2687776002 від 28.09.2020. Вважаймо, у застосуванні такого заходу, як арешт майна, накладений ухвалою слідчою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02.09.2020 по справі №127/18768/20 в подальшому немає потреби, з огляду на наступні обставини. Право власності на частку у Товаристві ОСОБА_6 набула на підставі Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 24.03.2017, шо був укладений із ОСОБА_7 . Товариство, у свою чергу, набуло право власності на нерухоме майно (квартиру) на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 38095634 від 13.11.2017. Тобто, вже після набуття ОСОБА_8 частки у статутному капіталі Товариства. Відповідно до ухвали, органи досудового розслідування вказують, шо учасник Товариства ОСОБА_9 , що також займає посаду директора є сестрою ОСОБА_7 яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками ст. 190 КК України. При цьому, орган досудового розслідування зазначає, шо фактично вказаним Товариством здійснює керівництво ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в дійсності працює медичною сестрою. Тобто, фактично вказують, шо таке підприємство є фіктивним, водночас, будь-яких доказів при цьому не падають. Таким чином, арешт нерухомого майна, що накладений оскаржуваною ухвалою порушує "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав Товариства. Арешт нерухомого майна без будь-якої причетності ОСОБА_8 до кримінального правопорушення є надмірним та не відповідає принципу розумності строків кримінального провадження. У відповідності до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.97 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. На підставі викладених обставин, арешт нерухомого майна, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02.09.2020 у справі № 127/18768/20, в подальшому не має потреби та підлягає скасуванню.

Адвокат ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

За змістом рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 у справі № 1-9/2011 вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За даних обставин, врахувавши, що суд вичерпав усі можливості та вчинив усі необхідні дії щодо належного повідомлення адвоката ОСОБА_5 про розгляд скарги, а тому вважає за необхідне розглянути справу у відсутність останнього.

Слідчий ОСОБА_3 та прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні вказали, що на даний момент досудове розслідування не завершене та проводяться слідчі та процесуальні дії, спрямовані на встановлення наявності ознак скоєння кримінального правопорушення, а тому просив відмовити у задоволенні клопотання для попередження настання наявних ризиків.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що слідчим СУ ГУНПу Вінницькійобласті проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні № № 12020020000000031, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.01.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02.09.2020 у справі №127/18768/20, було накладено арешт на нерухоме майно, серед іншого на квартиру АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що ухвала про арешт майна суперечить вимогам КПК України та безпосередньо п.п. 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК України.

Відповідно доч.1ст.174КПК Українипередбачено,що підозрюваний,обвинувачений,їх захисник,законний представник,інший власникабо володілецьмайна,представник юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,які небули присутніпри розглядіпитання проарешт майна,мають правозаявити клопотанняпро скасуванняарешту майнаповністю абочастково.Таке клопотанняпід часдосудового розслідуваннярозглядається слідчимсуддею,а підчас судовогопровадження -судом.

В даному випадку не встановлено обставин, які б свідчили про те, що арешт накладено з порушенням вимог діючого законодавства, загальних принципів міжнародного права, отже при арешті майна було дотримано принципу «законності» і він не був свавільним, саме втручання є пропорційним, адже відповідає тяжкості правопорушення.

Обставин, передбачених ст. 174 КПК України, які б слугували підставою для скасування арешту майна повністю чи частково не встановлено, оскільки досудове розслідування не завершене та проводяться слідчі та процесуальні дії спрямовані на встановлення достовірних обставин кримінального правопорушення.

З метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, перетворення, відчуження вказаного майна, слідчий суддя вважає, що до проведення необхідних процесуальних та слідчих дій, арешт вказаних речей скасуванню не підлягає, оскільки такі дії можуть зашкодити кримінальному провадженню.

З огляду на вищенаведене, слідчий суддя вважає, що клопотання адвоката ОСОБА_5 є передчасним, а тому задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 174, 309, 370, 372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволені клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «Брістон-Інбуд» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області №127/18768/20 від 02.09.2020, а саме квартири заадресою: АДРЕСА_2 , площею 59,1 кв.м - відмовити.

Ухвала слідчого судді не підлягає апеляційному оскарженню.

Слідчий суддя