Рішення

від 05.11.2020 по справі 200/8486/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2020 р. Справа№200/8486/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таурус-2015» про стягнення з платника податків податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДПС у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таурус-2015» , в якому просить суд стягнути кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «Таурус-2015» (ЄДРПОУ 39722862) в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 15300,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ Таурус-2015 перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Донецькій області, Маріупольське управління, Центральна ДПІ (Центральний район м.Маріуполь). Станом на 24.07.2020 за ТОВ Таурус-2015 рахується податковий борг у розмірі 15 300,00 грн., що раніше не був заявлений до суду, який виник з причини несплати донарахованих штрафних санкцій. У зв`язку з несплатою відповідачем узгоджених грошових зобов`язань контролюючим органом було сформовано податкову вимогу №1124117 від 30.12.2016, яка отримана особисто платником 14.02.2017. Податкова вимога не оскаржувалась та не відкликалась.

Позивач вважає, що оскільки зазначена сума заборгованості перед бюджетом в розмірі 15 300 грн. самостійно відповідачем не сплачена, у ГУ ДПС у Донецькій області виникли правові підстави для стягнення боргу.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Надісланий за вказаною у позовній заяві юридичною адресою (адреса реєстрації підтверджується витягом безкоштовного запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) поштовий конверт з процесуальним документом суду повернувся на адресу суду з відміткою органу поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до приписів статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвала суду від 18 вересня 2020 року вважається врученою відповідачу належним чином, оскільки скеровувалася на зазначену у позовній заяві, підтверджену витягом з безкоштовного запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, поштову адресу.

За таких обставин судом було здійснено всі заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідачем на день розгляду справи відзиву на позовну заяву не було подано.

Згідно частини п`ятої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач, Головне управління ДПС у Донецькій області, діє на підставі положення про Державну податкову службу України та у своїй діяльності керується Податковим кодексом України.

Статус Державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Таурус-2015» зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01.04.2015 року за № 12741020000011522, (код ЄДРПОУ 39722862), зареєстроване за юридичною адресою: 87548, Донецька обл., місто Маріуполь, просп.Будівельників, б.125 та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області, Маріупольське управління, Центральна ДПІ (Центральний район м.Маріуполь).

Як вбачається з розрахунку суми позовних вимог, сума податкового боргу у розмірі 15 300,00 грн., виникла на підставі донарахування штрафних санкцій за актом перевірки (поточний рік) Податкове повідомлення-рішення (форма ПС) №0096514603 від 03.08.2018.

15.06.2018 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Таурус-2015» (код ЄДРПОУ 39722862) з питань неподання податкової звітності з податку на додану вартість за лютий-грудень 2017 року, січень-квітень 2018 року, про що складено Акт №1033/05-99-46-03/39722862.

За результатом вказаної перевірки встановлено порушення ТОВ «Таурус-2015» підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 та пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, а саме 15 випадків неподання податкових декларацій з податку на додану вартість за періоди лютий-грудень 2017 року, січень-квітень 2018 року.

Акт перевірки було направлено податковим органом засобами поштового зв`язку та повернуто до контролюючого органу поштовою службою з відміткою за закінченням терміну зберігання 21.07.2018.

На підставі Акту перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення від 03.08.2018 №0096514603 яким до ТОВ «Таурус-2015» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 15 300,00 грн. за платежем Податок на додану вартість, яке було направлено податковим органом засобами поштового зв`язку та повернуто до контролюючого органу поштовою службою з відміткою за закінченням терміну зберігання 08.09.2018.

У зв`язку з несплатою Товариством з обмеженою відповідальністю «Таурус-2015» узгоджених податкових зобов`язань, податковим органом було сформовано податкову вимогу форми Ю від 30.12.2016 року № 11241-17 на суму 30 846,85 грн., яка була отримана представником підприємства 14.02.2017 року.

Вказана вимога не оскаржувалась та не відкликалась.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий Кодекс України (далі ПК України).

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.6.1 ст.6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до 54.3.1. Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.

Згідно з п.п.54.3.3. п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

Відповідно до пункту 57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п. 49.2. ст. 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Відповідно до п.п. 49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п.п.49.18.6 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на прибуток для податкової декларації, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно з п.203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 120.1. ст.120 Податкового кодексу України, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Як встановлено матеріалами адміністративної справи, 15.06.2018 контролюючим органом була проведена камеральна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Таурус-2015» (код ЄДРПОУ 39722862) з питань неподання податкової звітності з податку на додану вартість за лютий-грудень 2017 року, січень-квітень 2018 року, про що складено Акт №1033/05-99-46-03/39722862. За результатами чого складено Акт камеральної перевірки за №1033/05-99-46-03/39722862 від 15.06.2018.

Контролюючим органом складено Податкове повідомлення-рішення від 03.08.2018 року №0096514603, що на підставі до акта перевірки № 1033/05-99-46-03/39722862 від 15.06.2018 встановлено порушення п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 та п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України та на підставі п.п.54.3.13 п.54.3 ст.54 і п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції у сумі 15 300 грн., яке направлено засобом поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, повернуто з приміткою пошти за закінченням терміну зберігання 08.09.2018.

Згідно із п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Із матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення-рішення, яким визначено суму штрафної санкції було надіслано на адресу відповідача поштою, однак було повернуто до податкового органу не врученим. Указане рішення відповідачем ні у адміністративному, ні у судовому порядку оскаржено не було, а отже сума штрафної санкції є узгодженою, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. (п.59.3 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст.59 ПК України).

Податковим органом вживались заходи щодо погашення платником податкового боргу шляхом винесення податкової вимоги форми Ю від 30.12.2016 року № 11241-17 на суму 30 846,85 грн., яка була отримана платником 14.02.2017 року.

Суму податкового боргу відповідачем погашено не було, у зв`язку із чим податкова вимога повторно не надсилалась.

Суд вважає, що податковим органом сформовано податкову вимогу відповідно до вимог статті 58 ПК України, відтак позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Пункт 59.5 ст. 59 ПК України визначає, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Стаття 61 ПК України передбачає, що контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів покладено на органи фіскальної служби.

Відповідно до припису норми п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Підпункт 20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України передбачає право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Як зазначено у п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не в повному обсязі вжиті заходи з самостійного погашення податкового боргу.

Строки добровільної сплати узгоджених податкових зобов`язань сплинули, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобов`язань, не призвели до їх погашення. На дату розгляду справи, вказана заборгованість відповідачем у повному обсязі не сплачена, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи, що відповідачем не спростовано доводів позивача та не надано суду доказів погашення податкового боргу, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень за відсутності понесення ним витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Донецькій області (юридична адреса: 87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, буд.59, ЄДРПОУ 43142826) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таурус-2015» (юридична адреса: 87548, Донецька область, м.Маріуполь, пр.-т Будівельників, буд.125 ЄДРПОУ 40550758) про стягнення з платника податків податкового боргу - задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «Таурус-2015» (ЄДРПОУ 39722862) в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 15 300,00 грн.

Судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 05 листопада 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя П.В. Кочанова