Рішення

від 29.09.2020 по справі 280/3852/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 вересня 2020 року о/об 10 год. 03 хв.Справа № 280/3852/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства «Український графіт» (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе. 20, код ЄДРПОУ 00196204)

до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22 код ЄДРПОУ 43350935)

про визнання протиправними та скасування рішень,

за участі представників:

від позивача - Смірнова І.Г.

(діє на підставі договору № 804/1980140/16 від 01.02.2019)

від відповідача - Лактіонова О.М. (діє на підставі витягу )

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства Український графіт (далі - позивач) до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), відповідно до якого позивач просить суд:

-визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000062/2 від 23 квітня 2020 року, №UA110230/2020/000063/2 від 24 квітня 2020 року, UA110230/2020/000069/2 від 29 квітня 2020 року №UA 110230/2020/000067/2 від 29 квітня 2020 року, №UA110230/2020/000071/2 від 06 травня 2020 року;

-визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, оформлені картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного-призначення №UA110230/2020/00125, №UA110230/2020/00127, №UA110230/2020/00136, №UA110230/2020/00134, №UA110230/2020/00141.

Ухвалою суду від 15 червня 2020 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначено на 05 серпня 2020 року.

05 серпня 2020 року строк проведення підготовчого провадження продовжено на 30 днів, а наступне підготовче засідання призначено на 07 вересня 2020 року.

07 вересня 2020 року протокольною ухвалою суду за згодами учасників справи підготовче провадження у справі закрито, а справу призначено до розгляду по суті на 07 вересня 2020 року. Разом з тим в судовому засіданні судом оголошено перерву у розгляді справи до 29 вересня 2020 року.

Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 29 вересня 2020 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідачем протиправно витребувано у Приватного акціонерного товариства «Український графіт» додаткові документи на підтвердження митної вартості товару, оскільки рахунки (INVOICE) подані ПрАТ Укрграфіт разом із митною декларацією, містять всі необхідні реквізити згідно призначенню цього документ всі дані щодо товару та його ціни, всі відомості, які підтверджують числові значення митної вартості товару, необхідні для визначення його вартості та здійснення розрахунків, а банківські платіжні документи до митного органу не могли бути подані, оскільки на момент декларування товару рахунки, відповідно до умов контракту, не було оплачена позивачем. Таким чином, вказує, що відповідно до вимог митного законодавства та роз`яснень митного органу. ПрАТ Укрграфіт було подано разом митними деклараціями належні та достатні документи для підтвердження митної вартості задекларованого товару, а не подання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, в даному випадку повністю узгоджується із приписами частини 2 статті 53 Митного кодексу України. Разом з тим, вказує, що визначені контрактом умови оплати товару та їх фактичне виконання покупцем безпосередньо ціни товару в жодному разі не стосуються, а відтак це не може бути підставою для виникнення сумнівів щодо вартості товару, вказаної в контракті, специфікації та в рахунку на оплату, та не може бути підставою для витребування додаткових документів у декларанта. ПрАТ Укрграфіт подано до митного оформлення всі необхідні документи згідно частини 2 статті 53 Митного кодексу України, що не містять жодних розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки та є достатніми для підтвердження митної вартості товару й містять всі дані відповідно до обраного методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту ). В даному випадку митним органом були витребувані у ПрАТ Укрграфіт додаткові документи за відсутності на це визначених частиною 3 статті 53 МК України обґрунтованих підстав.

В судовому засіданні представник Приватного акціонерного товариства «Український графіт» просила суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник Дніпровської митниці Держмитслужби проти позову заперечив з підстав викладених у письмовому відзиві (вх. №31182 від 07 липня 2020 року), відповідно до якого зазначив, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості встановлено розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Зокрема відповідно до пункту 5.1 контракту від 14 лютого 2020 року № 0IL.01-06.1/54/804/23-16/2020334/34 оплата здійснюється протягом 20 календарних днів з дати рахунка. До митного оформлення надано рахунок від 06 квітня 2020 року № І05-35553; 13 квітня 2020 року №І05-35572. Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено. Зазначає, що позивачем подано додаткові документи, однак у митниці наявна інформація щодо вищих рівнів митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Вказує, що враховуючи результати здійснення митних формальностей з контролю правильності визначення митної вартості, виявлені невідповідності відомостей у документах, наданих у підтвердження заявленої декларантом митної вартості під час здійснення митного контролю та оформлення та додатково заявою, у митниці були відсутні підстави для скасування рішень про коригування митної вартості.

В судовому засіданні представник Дніпровської митниці Держмитслужби просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши доводи позовної заяви, відзиву відповідача, перевіривши матеріали справи, судом встановлено наступне.

1. На підставі укладеного між ПрАТ Укрграфіт та компанією VKG OIL AS (Естонія) контракту № OIL.01-06.1/54/804/23-16/2020334/34 від 14 лютого 2020 року, Додаток № 2 (Специфікація № 2) до контракту, продавцем-виробником товару - VKG OIL AS (Естонія) поставлено на адресу ПрАТ Укрграфіт партію обумовленого Додатком № 2 (Специфікація № 2) товару - кокс смоляний по EE 10528765 TS 8:2017 в кількості 166 400 кг. суха вага 154 760 кг (з вологою 3%) на умовах DAP - границя України (станція Соловечно-екс. Південно-Західної залізниці) згідно Інкотермс-2010.

Згідно умов Додатку .№ 2 (Специфікація № 2) до контракту вартість товару складає 174 євро за 1 тону в перерахунку на 3 % масової частки вологи, з урахуванням чого загальна вартість поставленої партії товару становить 26 928,24 євро.

21 квітня 2020 року ПрАТ Укрграфіт подано до підрозділу митного органу м/п Запоріжжя UА110230 електронну митну декларацію форми МД-2 внутрішній № 3867 митним органом присвоєно № UA110230/2020/008992.

Разом із митною декларацією ПрАТ Укрграфіт до митного органу подано:

сертифікати якості товару №38. № 39. №40 від 06 квітня 2020 року

рахунок (invoice) № 105-35553 від 06 квітня 2020 року (0380);

залізничні накладні С0278915. С0278918. С0278920 від 07 квітня 2020 року (0722);

контракт № OIL.01 -06.1/54/804/23-16/2020334/34 від 14 квітня 2020 року (4100);

додаток № 2 (специфікація №2 ) від 31 березня 2020 року до контракту (4103).

21 квітня 2020 року митницею направлено повідомлення, в якому зазначено про необхідність надання митниці (за наявності) додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару та обраний метод її визначення згідно вимог пункту 3 статті 53 МК України.

Декларанта зобов`язано надати наступне: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

23 квітня 2020 року ПрАТ Укрграфіт для підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення митному органу надані:

прибутковий ордер від 15 квітня 2020 року №200109п;

лист ДЗІ від 30 січня 2020 року №25/194-Л з роз`ясненнями щодо правових підстав діяльності та статусу експертних висновків ДП Держзовнішінформ

копію митної декларації країни відправлення від 06 квітня 2020 року №20ЕЕ5130ЕЕ71015400;

висновок ДЗІ від 17 квітня 2020 року №25/32-1 про вартісні характеристики товару;

виписку з бухгалтерської документації від 22 квітня 2020 року №10/1436.

Інші зазначені в повідомленні декларанту документи (каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару) не були надані, через їх відсутність у ПрАТ Укрграфіт , про що митний орган своєчасно поінформовано.

ПрАТ Укрграфіт направили до продавця запити № 34/1413 від 21 квітня 2020 року з проханням надати такі документи

Однак, від продавця-виробника товару надійшов лист відповідь VKG OIL AS б/н на запит ПрАТ Укрграфіт із повідомленням про неможливість надати цю інформацію.

23 квітня 2020 року відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA110230/2020/000062/2 від 23 квітня 2020 року, відповідно до якого митна вартість імпортованого ПрАТ Укрграфіт товару визначена відповідачем із застосуванням методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів згідно наявної у митного органу інформації та становить 292 євро за 1 тону (МД UA110230/2020/006554 від 20 березня 2020 року), а загальна вартість партії товару, відповідно становить - 45 189.92 євро, що на 18 261,68 євро більше митної вартості товару, заявленої ПрАТ Укрграфіт (26 928.24 євро) та про відмову у митному оформленні (випуску) товарів (картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110230/2020/00125).

З метою випущення товару у вільний обіг ПрАТ Укрграфіт подано до митного органу нову МД № UA110230/2020/009182 від 23 квітня 2020 року

2. На підставі укладеного між ПрАТ Укрграфіт та компанією VKG OIL AS (Естонія) контракту № OIL.01-06.1/54/804/23-16/2020334/34 від 14 лютого 2020 року, додаток № 2 (Специфікація № 2) до контракту, продавцем-виробником товару - VKG OIL AS (Естонія) поставлено на ПрАТ Укрграфіт партію обумовленого Додатком № 2 (Специфікація № 2) товару - кокс смоляний по EE 10528765 TS 8:2017 в кількості 161 350 кг. суха вага 150 060 кг (з вологою 3%) на умовах DAP - границя України (станція Соловечно-екс. Південно-Західної залізниці) згідно Інкотермс-2010.

Згідно умов Додатку №2 (Специфікація № 2) до контракту вартість товару складає 174 євро за 1 тону в перерахунку на 3 % масової частки вологи, з урахуванням чого загальна вартість поставленої партії товару становить 26 110. 44 євро.

23 квітня 2020 року ПрАТ Укрграфіт подано до підрозділу митного органу м/п Запоріжжя UA110230 електронну митну декларацію форми МД-2 внутрішній № 3885, митним органом присвоєно № UA110230/2020/009236.

Разом із митною декларацією ПрАТ Укрграфіт до митного органу подано:

сертифікати якості товару №№41,42.43 від 06 квітня 2020 року (0003):

рахунок (invoice) № 105-35553 від 06 квітня 2020 року (0380):

залізничні накладні С0278922. С0278924. С0278927 від 07 квітня 2020 року (0722);

контракт № OIL.01-06.1/54/804/23-16/2020334/34 від 14 лютого 2020 року (4100)

додаток № 2 (специфікація № 2) від 31 березня 2020 року до контракту (4103).

23 квітня 2020 року митницею на адресу декларанта направлено повідомлення про необхідність надання 1) виписки з бухгалтерської документації; 2) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

24 квітня 2020 року ПрАТ Укрграфіт для підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення надані митному:

висновок ДП Держзовнішінформ № 25/32-1 від 17 квітня 2020 року про вартісні характеристики товару:

копію митної декларації країни відправлення 20ЕЕ5130ЕЕ71015400 від 06 квітня 2020 року;

виписку з бухгалтерської документації - прибутковий ордер № 200110п від 15 квітня 2020 року;

виписку з бухгалтерської документації ПрАТ Укрграфіт (відомість руху ТМІД за 15 квітня 2020 року) вих. № 10/1455 від 23 квітня 2020 року;

- лист ДП Держзовнішінформ №25/194-Л від 30 січня 2020 року з роз`ясненнями щодо правових підстав діяльності та статусу експертних висновків ДП Держзовнішінформ .

Інші зазначені в повідомленні декларанту документи (каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару) не були надані, через їх відсутність у ПрАТ Укрграфіт , про що митний орган своєчасно поінформовано.

24 квітня 2020 року відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA110230/2020/000063/2 від 24 квітня 2020 року відповідно до якого митна вартість імпортованого ПрАТ Укрграфіт товару визначена відповідачем із застосуванням методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів згідно наявної у митного органу інформації та становить 292 євро за 1 тону (МД UA110230/2020/006554 від 20 березня 2020 року), а загальна вартість партії товару, відповідно становить - 43 817, 52 євро. що на 17 707, 08 євро більше митної вартості товару, заявленої ПрАТ Укрграфіт (26 110, 44 євро). та про відмову у митному оформленні (випуску) товарів (картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110230/2020/00127).

З метою випущення товару у вільний обіг ПрАТ Укрграфіт було подано до митного органу нову МД № UA її 0230/2020/009360 від 24 квітня 2020 року.

3. На підставі укладеного між ГІрАТ Укрграфіт та компанією VKG OIL AS (Естонія) контракту № OIL.01-06.1/54/804/23-16/2020334/34 від 14.02.2020. Додаток №2 (Специфікація № 2) від 31 березня 2020 року до контракту, продавцем-виробником товару - VKG OIL AS (Естонія) було поставлено на ПрАТ Укрграфіт партію обумовленого Додатком № 2 (Специфікація №2) товару - кокс смоляний по EE 10528765 TS 8:2017 в кількості 162 700 кг. суха вага 155 540 кг (з вологою 3%) на умовах DAP - границя України (станція Соловечно-екс. Південно-Західної залізниці) згідно Інкотермс-2010.

Згідно умов Додатку № 2 (Специфікація № 2) від 31 березня 2020 року до контракту вартість товару складає 174 євро за 1 тону в перерахунку на 3 % масової частки вологи, з урахуванням чого загальна вартість поставленої партії товару становить 27 063.96 євро.

28 квітня 2020 року ПрАТ Укрграфіт було подано до підрозділу митного органу м/п Запоріжжя UA110230 електронну митну декларацію форми МД-2 внутрішній № 3900. митним органом присвоєно № UA110230/2020/009564.

Разом із митною декларацією ПрАТ Укрграфіт подано:

сертифікати якості товару №№ 46. 47. 48 від 13 квітня 2020 року (0003);

рахунок (invoice) № 105-35572 від 13 квітня 2020 року (0380);

залізничні накладні С0279351, С0279354. С0279355 від 14 квітня 2020 року (0722);

контракт № OIL.01-06.1/54/804/23-16/2020334/34 від 14 лютого 2020 року (4100);

додаток № 2 (специфікація № 2) від 31 березня 2020 року до контракту (4103).

28 квітня 2020 року митницею на адресу декларанта направлено повідомлення в якому зазначено про необхідність надання митниці: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

29 квітня 2020 року ПрАТ Укрграфіт для підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення були надані:

висновок ДП Держзовнішінформ № 25/32-1 від 17 квітня 2020 року про вартісні характеристики товару;

копії митної декларації країни відправлення 20ЕЕ5130ЕЕ71070973 від 13 квітня 2020 року;

виписку з бухгалтерської документації - прибутковий ордер №200116п від 21 квітня 2020 року;

виписка з бухгалтерської документації ПрАТ Укрграфіт (відомість руху ТМЦ за 21.04.2020) вих.№ 10/1518 від 29 квітня 2020 року - лист ДП Держзовнішінформ №25/194-Л від 30 січня 2020 року з роз`ясненнями щодо правових підстав діяльності та статусу експертних висновків ДП Держзовнішінформ .

Інші зазначені в повідомленні декларанту документи (каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару) не були надані, через їх відсутність у ПрАТ Укрграфіт , про що митний орган своєчасно поінформовано.

29 квітня 2020 року відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA110230/2020/000069/2 від 29 квітня 2020 року відповідно до якого митна вартість імпортованого ПрАТ Укрграфіт товару визначена відповідачем із застосуванням методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів згідно наявної у митного органу інформації та становить 292 євро за 1 тону (МД UA110230/2020/006554 від 20 березня 2020 року), а загальна вартість партії товару, відповідно становить - 45 417.68 євро. що на 18 353.72 євро більше митної вартості товару, заявленої ПрАТ Укрграфіт (27 063. 96 євро). та про відмову у митному оформленні (випуску) товарів (картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110230/2020/00136).

З метою випущення товару у вільний обіг ПрАТ Укрграфіт було подано до митного органу нову МД № UA110230/2020/009749 від 30 квітня 2020 року та сплачено на 107 341, 36 грн. більше митних платежів (різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митницею), шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

4. На підставі укладеного між ПрАТ Укрграфіт та компанією VKG OIL AS (Естонія) контракту № OIL.01-06.1/54/804/23-16/2020334/34 від 14 лютого 2020 року, Додаток №2 (Специфікація № 2) від 31 березня 2020 року до контракту, продавцем-виробником товару - VKG OIL AS (Естонія) було поставлено на ПрАТ Укрграфіт партію обумовленого Додатком № 2 (Специфікація №2) товару - кокс смоляний по EE 10528765 TS 8:2017 в кількості 52 150 кг. суха вага 49 860 кг (з вологою 3%) на умовах DAP - границя України (станція Соловечно - екс. Південно-Західної залізниці) згідно Інкотермс-2010.

Згідно умов Додатку № 2 (Специфікація № 2) від 31 березня 2020 року до контракту вартість товару складає 174 євро за 1 тону в перерахунку на 3 % масової частки вологи, з урахуванням чого загальна вартість поставленої партії товару становить 8 675. 64євро.

27 квітня 2020 року ПрАТ Укрграфіт подано до підрозділу митного органу м/п Запоріжжя UA110230 електронну митну декларацію форми МД-2 внутрішній № 3897, митним органом присвоєно № UA110230/2020/009476.

Разом із митною декларацією ПрАТ Укрграфіт подано до митного органу:

сертифікат якості товару №49 від 13 квітня 2020 року (0003):

рахунок (invoice) № 105-35572 від 13 квітня 2020 року (0380);

залізнична накладна С0279357 від 14 квітня 2020 року (0722);

контракт № OIL.01-06.1/54/804/23-16/2020334/34 від 14 лютого 2020 року (4100)

додаток № 2 (специфікація № 2) від 31 березня 2020 року до контракту (4103).

28 квітня 2020 року митницею на адресу декларанта направлено повідомлення в якому зазначено про необхідність надання митниці 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

29 квітня 2020 року ПрАТ Укрграфіт для підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення надані митному органу наступні додаткові документи:

висновок ДП Держзовнішінформ № 25/32-1 від 17 квітня 2020 року про вартісні характеристики товару;

копія митної декларації країни відправлення 20ЕЕ5130ЕЕ71070973 від 13 квітня 2020 року;

виписку з бухгалтерської документації - прибутковий ордер №200112п від 22 квітня 2020 року;

виписка з бухгалтерської документації ПрАТ Укрграфіт (відомість руху ТМЦ за 22 квітня 2020 року) вих.№ 10/1493 від 28 квітня 2020 року;

лист ДП Держзовнішінформ №25/194-Л від 30 січня 2020 року з роз`ясненнями щодо правових підстав діяльності та стату су експертних висновків ДГІ Держзовнішінформ .

Інші зазначені в повідомленні декларанту документи (каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару) не були надані, через їх відсутність у ПрАТ Укрграфіт , про що митний орган своєчасно поінформовано.

29 квітня 2020 року відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA110230/2020/000067/2 від 29 квітня 2020 року, відповідно до якого митна вартість імпортованого ПрАТ Укрграфіт товару визначена відповідачем із застосуванням методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів згідно наявної у митного органу інформації та становить 292 євро за 1 тону (МД UA110230/2020/006554 від 20 березня 2020 року), а загальна вартість партії товару, відповідно становить - 14 559.12 євро, що на 5 883, 48 євро більше митної вартості товару, заявленої ПрАТ Укрграфіт (8675, 64 євро), та про відмову у митному оформленні (випуску) товарів (картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110230/2020/00134).

З метою випущення товару у вільний обіг ПрАТ Укрграфіт було подано до митного органу нову МД № UA110230/2020/009676 від 29 квітня 2020 року.

5. На підставі укладеного між ПрАТ Укрграфіт та компанією VKG OIL AS (Естонія) контракту № OIL.01-06.1/54/804/23-16/2020334/34 від 14 лютого 2020 року, додаток №2 (Специфікація № 2) від 31 березня 2020 року до контракту, продавцем-виробником товару - VKG OIL AS (Естонія) було поставлено на ПрАТ Укрграфіт партію обумовленого Додатком № 2 (Специфікація №2) товару - кокс смоляний по ЕЕ 10528765 TS 8:2017 в кількості 280 650 кг. суха вага 265 770 кг (з вологою 3%) на умовах DAP - границя України (станція Соловечно-екс. Південно-Західної залізниці) згідно Інкотермс-2010.

Згідно умов Додатку № 2 (Специфікація № 2) від 31 березня 2020 ркоу до контракту вартість товару складає 174 євро за 1 тону в перерахунку на 3 % масової частки вологи, з урахуванням чого загальна вартість поставленої партії товару становить 46 243.98 євро.

06 травня 2020 року ПрАТ Укрграфіт було подано до підрозділу митного органу м/п Запоріжжя UА110230 електронну митну декларацію форми МД-2 внутрішній № 4281. митним органом присвоєно № UA110230/2020/010118.

Разом із митною декларацією ПрАТ Укрграфіт подано до митного органу:

сертифікати якості товару №№52, 53, 54 від 16 квітня 2020 року № 55, 56 від 20 квітня 2020 року (0003);

рахунок (invoice) № 105-35584 від 20 квітня 2020 року;

рахунок (invoice) № 105-35590 від 20 квітня 2020 року (0380)

залізничні накладні С0279590 від 17 квітня 2020 року С0279593 від 21 квітня 2020 року (0722);

контракт № OIL.01-06.1/54/804/23-16/2020334/34 від 14 лютого 2020 року (4100);

додаток № 2 (специфікація № 2) від 31 березня 2020 року до контракту (4103).

06 травня 2020 року митницею на адресу декларанта направлено повідомлення зобов`язано декларанта надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації: 2) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

06 травня 2020 року ПрАТ Укрграфіт для підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення були надані митному органу наступні додаткові документи:

висновок ДП Держзовнішінформ № 25/32-1 від 17 квітня 2020 року про вартісні характеристики товару;

копія митної декларації країни відправлення 20ЕЕ5130ЕЕ71135630 від 16 квітня 2020 року;

виписку з бухгалтерської документації - прибутковий ордер № 200131п від 30 квітня 2020 року

виписка з бухгалтерської документації ПрАТ Укрграфіт (відомість руху ТМЦ за 06 травня 2020 року) вих.№ 10/1553 від 06 травня 2020 року;

лист ДП Держзовнішінформ №25/194-Л від 30 січня 2020 року з роз`ясненнями щодо правових підстав діяльності та статусу експертних висновків ДП Держзовнішінформ .

Інші зазначені в повідомленні декларанту документи (каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару) не були надані, через їх відсутність у ПрАТ Укрграфіт , про що митний орган своєчасно поінформовано.

06 травня 2020 відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA110230/2020/000071/2 від 06 травня 2020 року відповідно до якого митна вартість імпортованого ПрАТ Укрграфіт товару визначена відповідачем із застосуванням методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів згідно наявної у митного органу інформації та становить 292 євро за 1 тону (МД UA110230/2020/006554 від 20 березня 2020 року), а загальна вартість партії товару, відповідно становить - 77 604.84 євро. що на 31360,86 євро більше митної вартості товару, заявленої ПрАТ Укрграфіт (46243,98 євро). та про відмову у митному оформленні (випуску) товарів (картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110230/2020/00141).

З метою випущення товару у вільний обіг ПрАТ Укрграфіт подано до митного органу нову МД № UA110230/2020/010202 від 07 травня 2020 року.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями Дніпровської митниці Держмитслужби, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI, який набув чинності з 01 червня 2012 року.

Відповідно до частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (частина 1 статті 257 Митного кодексу України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з частини 2 статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно із частиною 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України вбачається, що цим Кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур , якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідності до частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7статті 54 Митного кодексу України).

Відповідно до частин 1 - 3 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Таким чином, аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27 червня 2019 року в адміністративній справі №803/667/17.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Судом встановлено, що декларантом (позивачем у справі) для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару були подані всі документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України.

Проте, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, згідно вимог статті 53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Однак, суд не приймає посилання відповідача про наявність розбіжностей в поданих до митного оформлення документах, а саме відповідно до пункту 5.1 контракту від 14 лютого 2020 року № 01L.01-06.1/54/804/23-16/2020334/34 оплата здійснюється протягом 20 календарних днів з дати рахунка, а відповідно до пункту 4 частини 2 статті 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено, з огляду на таке з огляду на наступне.

Так, згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є зокрема: 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не с об`єктом купівлі- продажу); 4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

При цьому, приписами Митного кодексу України не встановлено обов`язок декларанта в будь-якому разі подати митниці банківські платіжні документи щодо оплати оцінюваного товару, навіть якщо на час митного оформлення товару настав строк оплати згідно умов контракту.

Пунктом 4 частини 2 статті 53 Кодексу чітко визначено, що банківські платіжні документи мають бути подані декларантом митниці виключно у разі, якщо рахунок сплачено.

Разом із митними деклараціями ПрАТ Укрграфіт подано до митного органу рахунки (інвойси), контракт та Додаток (Специфікацію) до контракту, якими визначено вартість товару.

Рахунки (інвойси), подані ПрАТ Укрграфіт разом із митною декларацією, містять всі необхідні реквізити згідно призначенню цього документу, всі дані щодо товару та його ціни, всі відомості, які підтверджують числові значення митної вартості товару, необхідні для визначення його вартості та здійснення розрахунків.

Банківські платіжні документи до митного органу не могли бути подані, оскільки на момент декларування товару рахунки, відповідно до умов контракту, не було оплачено позивачем.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим, відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №804/4680/16.

Крім того, судом враховано, що протягом терміну, визначеного частиною 8 статті 55 Митного кодексу України, позивачем подавались заява про повернення (вивільнення) фінансової гарантії, до яких для підтвердження митної вартості товару ПрАТ Укрграфіт долучені платіжні доручення в іноземній валюті, однак відповідачем самостійно у добровільному порядку оскарженні рішення про коригування митної вартості скасовані не були, у зв`язку із чим позивач був змушений звернутись до суду.

Слід зауважити, що митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару, оскільки такі розбіжності стосується виключно порядку виконання умов контракту.

Суд відхиляє посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Розглядаючи матеріали справи судом встановлено, що позивачем по суті не могло бути подано до митного органу банківські платіжні документи, оскільки відповідно до пункту 5.1 контракту № OIL.01-06.1/54/804/23-16/2020334/34 від 14 лютого 2020 року укладеного між ПрАТ Укрграфіт та продавцем товару - VKG OIL AS. передбачено, що оплата здійснюється протягом 20 календарних днів з дати рахунка.

Так, судом встановлено:

21 квітня 2020 року до митного органу ПрАТ Укрграфіт подано МД-2 №UA110230/2020/008992, дата інвойсу 06 квітня 2020 року;

23 квітня 2020 року до митного органу ПрАТ Укрграфіт подано МД-2 №UA110230/2020/009236, дата інвойсу 06 квітня 2020 року;

28 квітня 2020 року до митного органу ПрАТ Укрграфіт подано МД-2 №UA110230/2020/009564, дата інвойсу 13 квітня 2020 року;

27 квітня 2020 року до митного органу ПрАТ Укрграфіт подано МД-2 №UA110230/2020/009476, дата інвойсу 13 квітня 2020 року;

06 травня 2020 року до митного органу ПрАТ Укрграфіт подано МД-2 №UA110230/2020/010118, дата інвойсу 20 квітня 2020 року.

Тобто, на дату митного оформлення товару у декларанта не сплив строк сплати за прибраний товар за договором № OIL.01-06.1/54/804/23-16/2020334/34 від 14 лютого 2020 року, а відтак такі документи могли бути дійсно відсутні у декларанта, що не порушує норм чинного законодавства та не може впливати на визначену митну вартість товару, оскільки іншими наданими документами у повній мірі підтверджується митна вартість.

Необхідно зазначити про те, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст. VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі Оцінка товарів для митних цілей , згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

При цьому митний орган перевіряє правильність визначення саме числового значення і саме складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, достовірність та точність заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вищезазначених нормах.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

З огляду на наведені норми, суд також зазначає, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору, а обов`язок доведення митної вартості товару покладається саме на декларанта.

При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 05 червня 2018 року по справі 804/475/16 (провадження №К/9901/32960/18).

Необхідно зауважити, що Законом України №227-V від 05.10.2006 "Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" Верховна Рада України постановила: Приєднатися до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 року в м.Брюсселі, в тому числі Додатку I та Додатку II до нього, прийнявши Спеціальні додатки (додаток III до Протоколу).

Відповідно до Стандартного правила 8 Розділу 1 Спеціального додатку А "Додатку III до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Спеціальні додатки)" у випадках, коли митна служба вимагає документи в зв`язку з представленням їй товарів, інформація, що міститься у цих документах, обмежується лише даними, необхідними для ідентифікації товарів та транспортного засобу.

Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №18 "Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі" 26-29 березня 2001 року вимагають, щоб документарні вимоги були зведені до мінімуму.

Відповідно до Стандартного правила 3.16. Розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) від 18.05.1973: "На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства".

Отже, митний орган може додатково вимагати лише ті документи, які можуть усунути обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару.

Як матеріалами справи підтверджено, сумніви у відповідача щодо ненадання позивачем платіжних банківських документів, відповідно до митного оформлення товару, а відтак є сумнів про митну вартість такого товару, є хибними.

Позивач діяв у відповідності до визначених у договорі умов і не може митне оформлення товару залежати від припущень митного органу.

Щодо посилань відповідача та те, що враховуючи вимоги частини 2 статті 60 МКУ використана наявна в митниці інформація щодо раніше визначених митних вартостей подібного товару, то суд ставиться до цього критично на підставові наступного.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року №689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Вищевказані сумніви митного органу судом відхиляються, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення саме складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Як вбачається з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості в самому рішення зазначено лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості. Приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості митницею у графі 33 спірних рішень, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсягів партії подібних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваного товару із застосуванням другорядного методу.

Такий підхід для формування оскаржуваних рішень про коригування митної вартості прямо суперечать цитованим вище положенням законодавства, що є самостійною підставою для їх скасування. Вказана позиція підтверджується уставленою судовою практикою Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду викладеної в постанові від 21 грудня 2018 року у справі №815/1670/17.

Оцінюючи оскаржувані рішення у сукупності з іншими обставинами справи, суд приходить переконання, що загальні посилання на норми Митного кодексу України, зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, не можуть вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятих суб`єктом владних повноважень рішень.

При цьому, суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення подібних товарів, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000062/2 від 23 квітня 2020 року, №UA110230/2020/000063/2 від 24 квітня 2020 року, UA110230/2020/000069/2 від 29 квітня 2020 року №UA 110230/2020/000067/2 від 29 квітня 2020 року, №UA110230/2020/000071/2 від 06 травня 2020 року та відповідні рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, оформлені картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного-призначення №UA110230/2020/00125, №UA110230/2020/00127, №UA110230/2020/00136, №UA110230/2020/00134, №UA110230/2020/00141 є такими, що підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для задоволення позовних вимог.

У силу вимог частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Український графіт» (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе. 20, код ЄДРПОУ 00196204) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22 код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000062/2 від 23 квітня 2020 року, №UA110230/2020/000063/2 від 24 квітня 2020 року, UA110230/2020/000069/2 від 29 квітня 2020 року №UA 110230/2020/000067/2 від 29 квітня 2020 року, №UA110230/2020/000071/2 від 06 травня 2020 року.

Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, оформлені картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного-призначення №UA110230/2020/00125, №UA110230/2020/00127, №UA110230/2020/00136, №UA110230/2020/00134, №UA110230/2020/00141.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Український графіт» (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе. 20, код ЄДРПОУ 00196204) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22 код ЄДРПОУ 43350935) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 18 537,02 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуваннями доповнень пункту 3 розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення виготовлено та підписано 05 листопада 2020 року.

Суддя Д.В. Татаринов