Рішення

від 28.10.2020 по справі 289/1744/19

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/1744/19

Номер провадження 2/289/239/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2020 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Сіренко Н.С.,

за участю: секретаря судового засідання Галькевич Ю.В.,

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Василевської О.А.,

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Шклярук Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Потіївської сільської ради об`єднаної територіальної громади Радомишльського району Житомирської області, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на майно в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулася до суду із позовною заявою, в якій просить суд встановити факт, що ОСОБА_1 є рідною онукою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та просить визнати в порядку спадкування за законом після смерті останньої за позивачем право власності на 62/100 частини будинку АДРЕСА_1 , на земельні ділянки та на житловий будинок АДРЕСА_2 , вказуючи на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помір її рідний батько ОСОБА_5 , після смерті якого його майно успадкувала мати спадкодавця ОСОБА_4 (баба позивача) як єдиний спадкоємець та на підставі свідоцтва про право на спадщину від 26.11.1997 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 стала власником 62/100 частин будинку в АДРЕСА_1 .

Також за життя ОСОБА_4 була власником наступного майна:

-земельної ділянки площею 0,2980 га кадастровий номер 1825082200:12:000:0271;

-земельної ділянки площею 2,3791 га кадастровий номер 1825082200:05:000:0137;

-земельної ділянкиплощею 0,2500 га кадастровий номер 1825082200:02:002:0003;

-земельної ділянкиплощею 2,2847 га кадастровий номер 1825082200:05:000:0159;

-земельної ділянкиплощею 0,2660 га кадастровий номер 1825082200:12:000:0293, всі земельні ділянки розташовані на території Гута-Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області;

-житлового будинку АДРЕСА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , позивач ОСОБА_1 звернулася своєчасно до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, заведена спадкова справа №158(2016).

Однак в червні 2019 року позивач дізналася про винесення Радомишльським районним судом Житомирської області 11.04.2017 рішення, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 про спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 належного їй майна, також цим рішенням задоволено зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання за ним як за покупцем права власності на 62/100 частин будинку в АДРЕСА_1 . Вказане рішення суду було оскаржене позивачем ОСОБА_1 , постановою Житомирського апеляційного суду від 23.09.2019 рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 11.04.2017 скасоване, у задоволенні позовів ОСОБА_6 та ОСОБА_2 відмовлено. Таким чином, 62/100 частин будинку в АДРЕСА_1 , наразі знову входить до спадкового майна ОСОБА_4 та не належить ОСОБА_2 .

Після звернення ОСОБА_1 до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину, останнім відмовлено у видачі вказаних свідоцтв із зазначенням двох причин:

-через розбіжність в написанні прізвища баби та батька позивача ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ) відсутнє підтвердження родинних відносин між позивачем та спадкодавцем;

-відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Щодо встановлення факту родинних відносин ОСОБА_1 посилається на те, що від цього факту безпосередньо породжуються юридичні наслідки - прийняття спадщини після смерті баби як онукою, так як іншим шляхом усунути вказані розбіжності неможливо, прав чи інтересів третіх осіб дане питання не зачіпає, так як інших спадкоємців немає.

Щодо визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_3 оспорює право позивача на спадщину, не надає нотаріусу правовстановлюючі документи та не приймає спадщину, що і стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою від 01.11.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання, встановлено відповідачам строк на подачу відзиву на позовну заяву, а позивачу - відповіді на відзив (т.1 а.с.53-54). Судом було направлено сторонам копії ухвали про відкриття провадження у справі, а відповідачам також і копії позову з додатками. Вказані відправлення сторонами отримано, що підтверджується зворотними поштовими повідомленнями (т.1 а.с.81,82,83).

09.12.2019 на адресу суду від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого слідує, що останній заперечує щодо задоволення позовних вимог, зазначає, що він являється спадкоємцем майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , щодо місця знаходження правовстановлюючих документів на спадкове майно зазначає, що вказані документи знаходяться в с. Потіївка, а позивач ОСОБА_1 не зверталася до нього щодо отримання цих документів. Зазначає, що позивачем не доведено відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, так як вона не додала постанову нотаріуса про таку відмову. Посилаючись на те, що він разом із позивачем має право успадкувати майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 в рівних долях, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі (т.1 а.с.85-89).

19.12.2019 представником позивача адвокатом Миколайчуком П.В. подано відповідь на відзив, з тексту якого вбачається, що останній не погоджується із доводами відповідача ОСОБА_3 , так як відсутні жодні підстави стверджувати, що спадкоємцем майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 нарівні з позивачем є також ОСОБА_3 лише тому, що він являється онуком останньої, так як він не прийняв спадщину у визначеному законодавством порядку. Щодо правовстановлюючих документів зазначає, що право позивача на прийняття спадщини не може ставитися в залежність від бажання іншої особи, яка навіть не прийняла спадщину, надавати чи не надавати наявні в нього правовстановлюючі документи. Щодо оцінки листа нотаріуса вказує, що він хоч і не названий постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва, однак, із його змісту чітко і недвозначно вбачається, що в нотаріальному порядку позивач не може оформити спадщину через зазначені в листі причини. ПосиланняОСОБА_3 на право на 1/2 спадкового майна представник позивача вважає надуманими та безпідставними (т.1 а.с.103-104).

Представник Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області відзив на позовну заяву у встановлений строк не надав.

Ухвалою від 20.12.2019 суддею Сіренко Н.С. вказану справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче засідання на 17.02.2020 (т.1 а.с.110).

Ухвалою від 17.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (т.1 а.с.133).

21.07.2020 від адвоката Василевської О.А. надійшла заява про її участь у справі як представника позивача ОСОБА_10 (т.2 а.с.1-3).

В судовому засіданні представник позивача адвокат Василевська О.А. підтримала позовні вимоги з підстав, зазначених у позові. Додатково пояснила, що в позасудовому порядку її довіритель не має можливості встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у зв`язку із смертю баби позивача ОСОБА_4 та батька позивача ОСОБА_5 , а оскільки інших спадкоємців, які у встановленому порядку прийняли спадщину після смерті баби ОСОБА_4 немає, то встановлення цього факту не порушить нічиїх прав, а встановлення такого факту необхідно для прийняття спадщини після смерті баби її онукою. Оскільки ОСОБА_3 оспорює право на спадщину ОСОБА_1 , не надає нотаріусу правовстановлюючі документи та не приймає спадщину, позивач має право на судовий захист своїх спадкових прав шляхом визнання права власності на зазначене в позовній заяві спадкове майно. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Шклярук Ю.Л. заперечила щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання права власності на 62/100 частин будинку в АДРЕСА_1 з тих підстав, що право власності на вказаний будинок зареєстровано на її довірителя ОСОБА_2 , а отже вказаний будинок не входить до спадкового майна після смерті ОСОБА_4 , просила суд відмовити у задоволенні позову в цій частині, стосовно інших вимог позивача - покладається на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив.

28.10.2020 від представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Матюшенка О.М. електронною поштою надійшла заява про розгляд вказаної справи без його участі, в зв`язку із розірванням договору про надання правової допомоги (т.2 а.с.12-13).

Відповідач -Потіївська сільська рада Радомишльського району Житомирської області, направила до суду заяву про розгляд справи без участі представника сільської ради, позовні вимоги підтримує (т.1 а.с.240).

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 адвоката Василевської О.А. та представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Шклярук Ю.Л., дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до наступного.

Згідно положень ст. 12 ЦПК України , цивільне судочинство здійснюється на садах змагальності сторін і кожна сторона зобов`язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 (прізвище при народженні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 змінено на ОСОБА_1 в зв`язку з реєстрацією шлюбу (т.1 а.с.6), а 05.11.2014 змінено в зв`язку з реєстрацією шлюбу на ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками записані: батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_14 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 (т.1 а.с.11).

Згідно свідоцтва про народження батька позивача ОСОБА_5 останній народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьками записані: батько - ОСОБА_15 , мати - ОСОБА_4 (т.1 а.с.12,13).

Як вбачається із матеріалів справи, 04.04.1931 видано свідоцтво про народження №9, а саме ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6, про що записано в книзі народжень за 1931 р. під № 9 , а в посвідці №7 про народження, виданої 25.11.1938 зазначено Про народження ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.9).

В паспорті серії НОМЕР_2 особисті дані про спадкодавця зазначені ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.8).

Із копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.11.1997 вбачається, що спадщину після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняла його мати ОСОБА_4 (т.1 а.с.11,14).

Згідно свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_3 , ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті якої заведено спадкову справу №158(2016), в якій наявна заява про прийняття спадщини ОСОБА_1 , інших заяв про прийняття спадщини у спадковій справі немає (т.1 а.с.10,40).

10.10.2018 Потіївською сільською радою Радомишльського району Житомирської області видана Довідка №399 про те, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті проживала і була зареєстрована в АДРЕСА_2 . Разом з нею на день смерті та протягом шести місяців після смерті більше ніхто не проживав і не був зареєстрований, протягом шести місяців ніхто спадщину фактично не прийняв (т.1 а.с.13).

Матеріалами справи підтверджується факт належності спадкодавцю ОСОБА_4 на праві приватної власності наступного майна: житловий будинок АДРЕСА_2 (т.1 а.с.15,17,76); 62/100 частин будинку в АДРЕСА_1 (т.1 а.с.14); земельна ділянка площею 0,2980 га кадастровий номер 1825082200:12:000:0271 (т.1 а.с.15 зворот,23,28,71); земельна ділянка площею 2,3791 га кадастровий номер 1825082200:05:000:0137 (т.1 а.с.16,26,72); земельна ділянка площею 0,2500 га кадастровий номер 1825082200:02:002:0003 (т.1 а.с.20,29); земельна ділянка площею 2,2847 га кадастровий номер 1825082200:05:000:0159 (т.1 а.с.16 зворот, 21,27,73а); земельна ділянка площею 0,2660 га кадастровий номер 1825082200:12:000:0293 (т.1 а.с.15 зворот,22,25), всі земельні ділянки розташовані на території Гута-Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області.

Із постанови Житомирського апеляційного суду від 23.09.2019 вбачається (т.1 а.с.36-38), що у березні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Радомишльської міської ради Житомирської області, в якому просив визнати за ним право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Третя особа ОСОБА_2 в березні 2017 року звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_3 , в якому просив визнати за ним як покупцем право власності на куплені ним у 2015 році за 50000,00 грн у ОСОБА_4 62/100 частин житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 7917,00 грн. Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 11.04.2017 позовні вимоги ОСОБА_3 та третьої особи ОСОБА_2 задоволено. Визнано за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно, яке належало його рідній бабі - ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 85 років в селі Заміри і яке складається із 62/100 ідеальних частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться заадресою: АДРЕСА_3 .

За апеляційною скаргою ОСОБА_1 вказане рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 11.04.2017 скасоване і ухвалене нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Радомишльської міської ради Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно та зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Радомишльської міської ради Житомирської області про визнання права власності на придбане за договором купівлі-продажу майно.

10.07.2019 приватним нотаріусом на заяву ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04.07.2019 повідомлено, що в спадковій справі померлої ОСОБА_4 за № 158/2019 заповіт відсутній, а тому заявнику ОСОБА_1 необхідно довести родинні відносини з померлою ОСОБА_4 , крім того необхідно надати відповідні правовстановлюючі документи (т.1 а.с.42).

При дослідженні спадкової справи 158/2016 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , яка заведена приватним нотаріусом Радомишльською нотаріального округу Житомирської області Мельниченко Н.М. встановлено, що єдиним спадкоємцем померлої, який у визначений чинним законодавством строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, є ОСОБА_1 (копія спадкової справи т.1 файл а.с.80).

Відповідачем ОСОБА_3 на підтвердження своїх заперечень на позовну заяву надано копію свідоцтва про одруження 12.02.1994 його батьків ОСОБА_3 із ОСОБА_7 (т. а.с.90), копію свідоцтва про народження його батька ОСОБА_5 (т.1 а.с.91), довідку Потіївської сільської ради від 02.09.2019 про те, що ОСОБА_20 проводила похорон та поминальні обіди своєї свекрухи ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.92).

Згідно ст. ст. 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними засобами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" № 5 від 31.03.1995 , суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

З огляду на перелічені вище документи, які були надані сторонами та досліджені в судовому засідання, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , являється дочкою ОСОБА_5 , який є сином ОСОБА_4 , а отже позивач наданими суду документами довела, що вона є рідною онукою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо визнання за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 права власності на спадкове майно, суд прийшов до висновку щодо їх задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Відповідно ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, та батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. ст. 1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу в строк шість місяців, заяву про прийняття спадщини.

У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 використала своє право на звернення з заявою про прийняття спадщини та звернулася до нотаріуса у встановлений законом строк, являється єдиним спадкоємцем, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , однак, позбавлена можливості оформити в нотаріальному порядку право на спадщину через відсутність у неї правовстановлюючих документів на спадкове майно (про що чітко і недвозначно роз`яснено нотаріусом т.1 а.с.42), які після смерті спадкодавця ОСОБА_4 передані відповідачу ОСОБА_3 , що підтверджується наявною в матеріалах справи та дослідженою в судовому засіданні розпискою останнього (т.1 а.с.31).

Водночас, відповідач ОСОБА_3 спадщину після смерті баби ОСОБА_4 не прийняв, правовстановлюючі документи позивачу не надає, як і не надав їх на вимогу суду.

Щодо посилань представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Шклярук Ю.Л. на ту обставину, що позовні вимоги в частині визнання за позивачем права власності на 62/100 частин будинку в АДРЕСА_1 , так як їх власником згідно реєстраційних даних являється відповідач ОСОБА_2 , а тому вказане майно не входить до складу спадкового, а тому в цій частині позов не може бути задоволеним, суд вважає їх безпідставними з огляду на таке.

Так, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на 62/100 частин будинку в АДРЕСА_1 зареєстровано на ОСОБА_2 на підставі рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 11.04.2017 (т.1 а.с.75).

В той же час в судовому засіданні було встановлено, що рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 11.04.2017, яке було підставою для реєстрації права власності на спірний будинок за ОСОБА_2 , було скасоване постановою Житомирського апеляційного суду від 23.09.2019 (т.1 а.с.36-38).

Приймаючи рішення суд враховує правову позицію Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постанові від 17.04.2019 у справі № 916/641/18 та постанові від 10.04.2018 у справі № 927/849/17, згідно якої свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права, і не породжує, не змінює і не припиняє певні права та обов`язки, тобто не є правочином. Однак, свідоцтво видається на підтвердження існування права, яке виникло внаслідок певного правочину і такий посвідчуваний документ є чинним, якщо є дійсною правова підстава його видачі. Чинність документа є показником, який характеризує його юридичну силу, тобто якщо правова підстава (правочин), у зв`язку з якою був виданий документ, визнана недійсною, то такий правочин не породжує в його сторін прав, а відтак свідоцтво як посвідчувальний документ втрачає свою юридичну силу, і не може підтверджувати право, яке вже відсутнє.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України , суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Приймаючи до уваги, що позивачу в отриманні свідоцтва про право на спадщину нотаріусом фактично відмовлено, однак, позивач є спадкоємцем майна ОСОБА_4 згідно закону і прийняла спадщину, отже за нею слід визнати право власності на спадкове майно.

З огляду на встановлені обставини суд дійшоввисновку про наявність належних правових підстав для задоволення заявлених позивачем ОСОБА_1 вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. 10-13, 76-81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ), Потіївської сільської ради об`єднаної територіальної громади Радомишльського району Житомирської області (12225, Житомирська обл., Радомишльський р-н, с. Потіївка, вул. Центральна, 31, Код ЄДРПОУ 04343903), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 ) про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є рідною онукою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на:

-62/100 частини будинку АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,2980 га кадастровий номер 1825082200:12:000:0271;

- земельну ділянку площею 2,3791 га кадастровий номер 1825082200:05:000:0137;

- земельну ділянку площею 0,2500 га кадастровий номер 1825082200:02:002:0003;

- земельну ділянку площею 2,2847 га кадастровий номер 1825082200:05:000:0159;

- земельну ділянку площею 0,2660 га кадастровий номер 1825082200:12:000:0293;

- житловий будинок АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в дольовому порядку понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1718,93 грн., по 859,46 грн. з кожного.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 05.11.2020.

Суддя Н. С. Сіренко