Рішення

від 04.11.2020 по справі 304/1262/20

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/1262/20 Провадження № 2/304/397/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2020 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Чепурнова В. О.,

з участю секретаря судового засідання - Гавій Л.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/1262/20 за позовом ОСОБА_1 до Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 . 06 листопада 2008 року мати склала заповіт, за яким все своє майно, житловий будинок і все те, що буде належати їй на день смерті, заповіла їй. Вона прийняла спадщину за матір`ю, оскільки протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, проживала у спадковому будинку та проживає там на даний час, про відмову від спадщини не заявляла. Крім неї спадщину ніхто не прийняв, оскільки на момент смерті матері разом з нею проживала лише вона зі своїм сином ОСОБА_3 , заяву нотаріусу про прийняття спадщини ніхто не подавав. Вона ж є єдиним спадкоємцем за заповітом, оскільки право на обов`язкову частку у спадщині на підставі ст. 1241 ЦК України не має ніхто, тому що малолітніх, неповнолітніх, повнолітніх непрацездатних дітей у її матері ОСОБА_2 на момент смерті не було, непрацездатного вдівця чи непрацездатних батьків теж, її батько помер ще до матері. Однак коли вона звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом, то у зв`язку з тим, що документ, який посвідчує право власності на вказаний житловий будинок відсутній, їй було відмовлено у оформленні спадщини. На підставі наведеного просить позов задовольнити.

У підготовче судове засідання позивач не з`явилася, подала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила такі задовольнити, а також не вирішувати питання судових витрат.

Представник відповідача у підготовче судове засідання також не з`явилася, попередньо подала заяву про розгляд справи за відсутності представника сільської ради та визнала позов у повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У підготовчому судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області 18 квітня 2011 року (а. с. 4). Крім цього з наявного у матеріалах справи Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 13 лютого 2020 року вбачається, що матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_4 , яка 18 грудня 1982 року уклала шлюб з ОСОБА_5 , після чого змінила прізвище на ОСОБА_6 , що стверджується копією Свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 18 грудня 1982 року (а. с. 8, 9).

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, за яким все своє майно, що буде їй належати на день смерті, заповіла доньці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією заповіту, посвідченого 06 листопада 2008 року секретарем Порошківської сільської ради Перечинського району та зареєстрованого у реєстрі за № 228 (а. с. 7).

Довідкою виконкому Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області № 1942 від 29 вересня 2020 року підтверджується, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , де на момент її смерті були зареєстровані та проживали донька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та онук ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 10, 11).

Як вбачається з повідомлення в. о. завідувача Перечинської державної нотаріальної контори від 30 жовтня 2020 року № 174/01-16 згідно Інформаційної довідки зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №62279312, спадкова справа за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заведена (а. с. 25).

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 цього Кодексу спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 цього Кодексу спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Разом з цим, як вбачається з повідомлення державного нотаріуса Перечинської державної нотаріальної контори від 09 жовтня 2020 року № /01-16, позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 , оскільки відсутній документ, що посвідчує право власності на вказаний житловий будинок і таке не було зареєстроване (а. с. 15).

Як роз`яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 Про судову практику в справах про спадкування від 30 травня 2008 року у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно висновків Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у пункті 3.1. Листа Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Так, у судовому засіданні встановлено, що оскільки ОСОБА_1 , будучи спадкоємцем за заповітом, прийняла спадщину за матір`ю ОСОБА_2 , оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не відмовилася від спадщини, а тому вважається такою, що прийняла спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ч. 1 ст. 1222 цього Кодексу спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно ч. 3 ст. 1296 цього Кодексу відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже враховуючи те, що позивач протягом встановленого законом строку прийняла спадщину, однак у неї існують перешкоди у оформленні права на спадщину в нотаріальному порядку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Що стосується питання розподілу судових витрат, то з врахуванням поданої позивачем заяви, в якій остання просить питання щодо судових витрат не вирішувати, а також положень ст. 13 ЦПК України, за якими суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, суд приходить до висновку, що таке волевиявлення позивача не суперечить вимогам закону та не порушує права відповідача, тому може бути задоволене судом.

На підставі наведеного та керуючись ст. 328, 331, 377, 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1223, 1261, 1268, 1297 ЦК України, ст. 6-13, 76, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1 до Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за заповітом за спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок АДРЕСА_1 з належними до нього господарськими будовами та спорудами.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Порошківська сільська рада Перечинського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04351207; місцезнаходження: 89230 Закарпатська область Перечинський район с. Порошково, вул. Центральна, № 78.

Головуючий: Чепурнов В. О.