Ухвала

від 05.11.2020 по справі 514/920/19

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 514/920/19

Провадження № 1-р/492/3/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2020 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Арциз Одеської області клопотання начальника Тарутинського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській областіпро роз`яснення порядку виконання вироків відносно засудженого ОСОБА_3 , -

ВСТАНОВИВ:

До Арцизького районного суду Одеської області надійшло клопотання начальника Тарутинського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській областіпро роз`яснення порядку виконання вироків відносно засудженого ОСОБА_3 .

Згідно клопотання Тарутинського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області від 20.10.2020 року вбачається, що на обліку Тарутинського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській областіперебуває ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений 31.01.2018 року вироком Тарутинського районного суду Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням вимог ст. ст. 69, 101 КК України у виді арешту строком на 15 діб, на підставі ст. ст. 104,75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік. 13 червня 2019 року ухвалою Одеського апеляційного суду, вирок Тарутинського районного суду Одеської області від 31.01.2018 року скасовано в частині вирішення цивільних позовів, в решті вирок залишено без змін. 30 вересня 2019 року ОСОБА_3 було засуджено вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк сім років з конфіскацією всього майна. 16 жовтня 2020 року до Тарутинського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області, надійшла копія вироку від 26.05.2020 року відносно ОСОБА_3 , засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього майна. В установчій частині вироку зазначено: «раніше судимого: 31.01.2018 року Тарутинським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 15 діб арешту, на підставі ст. ст. 104, 75 КК України, звільнено від відбування покарання з іспитовим строком один рік», проте з резолютивної частини вироку Арцизького районного суду Одеської області від 26.05.2020 року вбачається, що судом не вирішено питання щодо приєднання невідбутої частини покарання за вироком Тарутинського районного суду Одеської області від 31.01.2018 року, оскільки засуджений ОСОБА_3 вчинив нове кримінальне правопорушення після винесення зазначеного вироку суду, однак до повного відбуття призначеного ним покарання, у зв`язку з зазначеним, просить роз`яснити порядок виконання вироку Тарутинського районного суду Одеської області від 31.01.2018 року та вироку Арцизького районного суду Одеської області від 26.05.2020 року.

Відповідно до п. 14 ч. 1ст. 537 КПК Українипід час виконання вироків суд, визначений частиною другоюстатті 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

В судове засідання учасники судового провадження не з`явились, про дату, час та місце розгляду клопотання були повідомлені належним чином, про причину своєї неявки суду не повідомили, з заявами про розгляд клопотання за їх відсутності до суду не звертались.

Відповідно до ч. 5ст. 539 КПК неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою.

У зв`язку з неприбуттям учасників судового провадження, судом в силу ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.

Суд, дослідивши клопотання, матеріали кримінального провадження, прийшов до наступних висновків.

Питання, які вирішуються судом під час виконання вироків передбачені у ст. 537 КПК України, відповідно до вимог якої, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою ст. 539 КПК України, має право вирішувати такі питання, зокрема: про застосування покарання за наявності кількох вироків.

Судом встановлено,що 31.01.2018року ОСОБА_3 засуджений вирокомТарутинського районногосуду Одеськоїобласті зач. ч. 3 ст. 185 КК України і призначено покарання згідно ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням вимог ст. 69, 101 КК України у виді арешту строком на 15 діб. На підставі ст. ст. 104, 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік. Згідно ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_3 обов`язок періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. В силу положень ч. 1 ст. 165 КВК України іспитовий строк ОСОБА_3 обчислюється з моменту проголошення вироку, тобто з 31 січня 2018 року. 13 червня 2019 року ухвалою Одеського апеляційного суду, вирок Тарутинського районного суду Одеської області від 31.01.2018 року скасовано в частині вирішення цивільних позовів, в решті вирок залишено без змін.

Крім того,26травня 2020року ОСОБА_3 засуджений вирокомАрцизького районногосуду Одеськоїобласті зач. ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки. На підставі ч. 4ст. 70 ККУкраїни шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком, більш суворим, призначеного за вирокомІзмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 30.09.2019 р., остаточно визначено ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 7 років із конфіскацією всього майна. Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту його затримання, тобто з 1 липня 2019 р. зарахувавши покарання відбуте частково за попереднім вироком від 30.09.2019 рокуІзмаїльського міськрайонного суду Одеської області, з 1 липня 2019 р. до набрання вироком законної сили, виходячи з розрахунку день за день.

Відповідно до положень ст. 539 КПК України, роз`яснень п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 1990 року «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов`язаних з виконанням вироків», коли щодо засудженого є вирок, який не виконано і про який не було відомо суду, який постановив останній за часом вирок, суд за місцем виконання вироку зобов`язаний визначити порядок застосування покарання за всіма вироками.

Згідно ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст. Таким чином необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю або суперечливістю викладених у ньому висновків, тобто коли зміст рішення є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для осіб, які мають його виконувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішенняпитання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених, зокрема, п. 11 ст. 537 цього Кодексу, а саме про застосування покарання за наявності кількох вироків.

Згідно з п. 25 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року № 7, "Про практику призначення судами кримінального покарання" суд, призначаючи покарання за кількома вироками, повинен визначити вид і розмір основного й додаткового покарань за знову вчинений злочин (злочини), а потім повністю або частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком із посиланням на ст. 71 КК України. При складанні покарань у порядку, передбаченому зазначеною статтею, загальний його розмір не може бути більшим за максимальну межу, встановлену для цього виду покарання в Загальній частині КК. Якщо за знову вчинений злочин призначено передбачене законом максимальне покарання, не відбута частина покарання за попереднім вироком підлягає поглиненню. Коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК України: спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК України; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків. За наявності щодо засудженого вироку, який не виконано і про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок, суд за місцем виконання цього вироку зобов`язаний визначити порядок застосування покарання за всіма вироками відповідно до ст. 71 КК України.

Також у п. 25 вищевказаної постанови зазначено, що питання визначення порядку застосування покарання за наявності декількох вироків можуть вирішуватися в стадії виконання вироку у випадках, якщо стосовно засудженого є не звернений до виконання вирок, про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок. При призначенні покарання за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків слід забезпечити недопущення порушення конституційних прав засудженого та виконання постановлених відносно нього вироків, а також не допустити погіршення становища засудженого під час вирішення питання про застосування покарання за наявності кількох вироків, як то передбачено нормами ст. ст. 70,71 КК України.

Проте, згідно з роз`ясненнями, що викладено у п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов`язаних із виконанням вироків» від 21.12.1990 р. № 11, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому ст. 539 КПК України, питання, які зачіпають суть вироку та погіршують становище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків в частині кваліфікації злочинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що вказані вироки необхідно виконувати самостійно, оскільки суд не має процесуальних повноважень в порядку, передбаченому п. 11 ч. 1 ст. 539 КПК України вирішувати питання, які зачіпають суть вироку, змінюють його.

Таким чином, зазначені обставини є підставою для винесення ухвали про самостійне виконання вироку Тарутинського районного суду Одеської області від 31.01.2018 року та вироку Арцизького районного суду Одеської області від 26.05.2020 року.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 537, 539 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання начальника Тарутинського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській областіпро роз`яснення порядку виконання вироків відносно засудженого ОСОБА_3 - задовольнити.

Вирок Тарутинського районного суду Одеської області від 31.01.2018 року та вирок Арцизького районного суду Одеської області від 26.05.2020 року відносно засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - виконувати самостійно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області протягом семи днів з дня її проголошення.

СУДДЯ

Арцизького районного суду ОСОБА_1

Одеської області