Рішення

від 04.11.2020 по справі 240/11135/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2020 року м. Житомир справа № 240/11135/20

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Шимоновича Р.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін" із позовом, у якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 10.12.2018 року №0068835412 в частині застосування штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних у розмірі 78671 грн. 30 коп.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що спірне рішення прийнято за результатами камеральної перевірки має ознаки повторності, проведення камеральної повторно Податковим кодексом України не передбачено. На думку позивача, висновки акту перевірки щодо порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є помилковими, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене на підставі таких висновків, підлягає скасуванню.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 року відкрито загальне позовне провадження. Призначено підготовче засідання на 09 вересня 2020 року.

13 серпня 2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зауважив, що під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв у межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України, а відтак відсутні підстави для скасування такого рішення та задоволення позовних вимог.

У судове засідання прибув представник позивача та представник відповідача.

У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги, з підстав зазначених у позовній заяві.

У свою чергу, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, зауважив, що висновок про застосування штрафних санкцій на підставі п.120-1.1 ст. 120-1 ПК України відповідає нормам діючого законодавства.

Протокольною ухвалою суду від 09 вересня 2020 року подальший розгляд справи вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Новоград-Волинським управлінням ГУ ДФС у Житомирській області проведена камеральна перевірка позивача з питань дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних, якою на думку відповідача встановлено порушення вимог п. 201.10 ПК України, а саме: несвоєчасно зареєстровано в ЄРПН податкові накладні за звітні періоди лютий, квітень, серпень-грудень 2017 року, січень жовтень 2018 року (акт перевірки від 15.11.2018 №3971/06-30-54-12-31).

Відповідачем на підставі п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, застосовано до позивача штрафні санкції та винесено оскаржуване податкове-повідомлення рішення від 10.12.2018 року №0068835412 у розмірі 443678,12 грн.

Позивачем було подано відповідачу заперечення на акт перевірки, які залишились без задоволення. Після позивачем було подано скаргу на податкове повідомлення-рішення від 10.12.2018 року №0068835412 до ДФС України від 20.02.2019 року №8273/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарги, яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення протиправним звернувся до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.

05.03.2019 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2018 р. №0068835412.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 року у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін" (вул.Юрія Глухова,31, м. Новоград-Волинський, Житомирська обл., 11700, ЄДРПОУ 13553723) відмовлено за безпідставністю.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року - без змін.

Постановою Верховного Суду від 03.03.2020 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін" задоволено частково, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року - скасовано та направлено справу на новий розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 року справу прийнято до провадження судді Житомирського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 року позовну заяву залишено без розгляду.

17 липня 2020 року представник Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубін" звернувся повторно до суду з даним позовом.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства, ознайомившись із доводами представників сторін, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію зведених податкових накладних.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п. п. 14.1.60 п. 14.1 ст.14 ПК України (далі ПК України), Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу /орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно п. 194.1 ст. 194 операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Відповідно п. 201.10. ст. 201 при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Окрім того, п. 120-1.1 ст. 120 порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів, 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок у строк від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок у строк від 31 до 60 календарних днів.

Порядок заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267) в редакції на час виникнення спірних правовідносин

Пункт 8 Порядку № 1307 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини:

01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);

02 - Складена на постачання неплатнику податку;

03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;

04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;

05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;

06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;

07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;

08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість;

09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;

10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

11 - Складена за щоденними підсумками операцій;

12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);

13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;

14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;

15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.

В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

Відповідно до п. 12 Порядку № 1307 у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у графі "Отримувач (покупець)" зазначається "Неплатник", а у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "100000000000".

Визначаючись щодо позовних вимог, суд зазначає наступне.

Норма пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України встановлює юридичну відповідальність за порушення платником податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної. При цьому законодавець окреслює ряд виключень, а саме окреслює коло різновидів податкових накладних, за несвоєчасну реєстрацію яких, платник податків не підлягатиме юридичній відповідальності у порядку цієї норми.

Диспозиція пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України передбачає, що штраф не застосовується за порушення граничних строків для реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Для звільнення від відповідальності необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року № 640/3423/19.

Щодо доводів позивача про протиправне повторне проведення камеральних перевірок за один і той самий період з одних самих підстав, суд враховує наступне.

Згідно п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Як зазначено у п.76.1 ст.76 ПК України камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних, як це встановлено п.200.10 ст.200 ПК України.

Приписами п.86.1 ст.86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до 86.2 статі 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст.42 цього Кодексу.

Після подання податкової звітності, дані, зазначені у декларації, перевіряються податковим органом на протязі 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, не складання податковим органом акта за сплином строку перевірки свідчить про відсутність порушення.

Порядок проведення камеральної перевірки та його процедуру врегульовано ст.76 ПК України, зокрема, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення перевірки не обов`язкова.

Приписами п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться у приміщенні податкового органу виключно на підставі податкових декларацій (розрахунків), поданих платником податків. Об`єктом перевірки за положеннями цього підпункту є серед іншого дані Єдиного реєстру податкових накладних.

Об`єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться у розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом.

Проведення повторної камеральної перевірки Податковим кодексом України не передбачено.

З матеріалів справи слідує, що відповідні періоди вже були предметом аналогічних камеральних перевірок, а саме: акт №82/06-30-54-12-31 від 13.11.2017 (період: листопад 2016, квітень, червень та вересень 2017); акт №337/0-30-54-12-31 від 22.01.2018 (період: жовтень 2017); акт №1255/06-30-54-12-31 від 16.04.2018 (період: лютий 2018).

Предмет проведеної перевірки (акт перевірки від 15.11.2018 №3971/06-30-54-12-31) за наслідком якої було складене спірне рішення, співпадає з предметами камеральних перевірок за ті самі податкові періоди. Відтак, спірне рішення прийнято за результатами камеральної перевірки, що має ознаки повторної.

Питання неприпустимості проведення камеральної перевірки за один і той же період, з одних і тих же підстав досліджувалось Верховним Судом у справі №824/51/16-а (постанова від 05.02.2019 року).

Протиправність проведення камеральної перевірки, висновки якої безпідставно покладені в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, обумовлює безпідставність визначення податкового правопорушення і, як наслідок цього, безпідставність застосування штрафу.

Суд враховує, що судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Верховного Суду сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Вказаний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 року по справі №826/17123/18.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши докази, наявні у справі, що мають значення для правильного вирішення спору, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 9, 72-77, 90, 132, 134, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 10.12.2018 року №0068835412 в частині застосування штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних у розмірі 78671 грн. 30 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04 листопада 2020 року.

Суддя Р.М.Шимонович