Рішення

від 02.11.2020 по справі 520/3480/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

02 листопада 2020 р. справа № 520/3480/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання - Пузіковій А.С.,

за участі:

представника позивача - Потерайло А.М.,

представника відповідача - Шапошник С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головне управління ДПС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, буд.46, код ЄДРПОУ 43143704) про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київського управління Головного управління ДПС України в Харківській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

- скасувати повідомлення-рішення №0208815706 від 06.12.2019 року Київського управління Головного управління ДПС у м. Харкові направлене ОСОБА_1 .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 року замінено у справі №520/3480/2020 неналежного відповідача з Київського управління Головного управління ДПС України в Харківській області (61002, Харківська обл., місто Харків, вул, Чернишевська, буд.41, код ЄДРПОУ 43191737) на Головне управління ДПС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, буд.46, код ЄДРПОУ 43143704).

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 року задоволено клопотання представника позивача про зміну предмета позову та прийнято до розгляду змінені позовні вимоги, в яких позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області за №0208815706 від 06.12.2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 у зв`язку з вагітністю уклала з Західною ОДПІ м.Харкова ГУ Міністерства доходів і зборів у Харківській області Типовий договір №11 про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування від 17 лютого 2014 року на сплату єдиного внеску (у розмірі 36,6% з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати) з 17.02.2014 року по 17.02.2015 року. До укладення Договору №11 позивач сплачувала єдиний внесок на рахунок за технологічним кодом 71040000, а у період дії Договору №11 позивач сплачувала єдиний внесок на рахунок за технологічним кодом 71050000 (для фізичних осіб підприємців, у т. ч. які обрали спрощену систему оподаткування, осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, та які беруть добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням), оскільки це було визначено особливостями Договору №11 та категорією відповідних платежів. Однак, в період з 17.02.2014 року по 17.02.2015 року, тобто на строк дії Договору №11, платежі за справляння єдиного внеску одночасно безпідставно нараховувалися на рахунок за технологічним кодом 71040000. Тобто, органи фіскальної служби одночасно нараховували платежі за єдиним соціальним внеском одразу на два рахунки: 71050000 та 71040000, в результаті чого на одному з рахунків виникла сума недоїмки у розмірі -5071,80 грн. Однак, органи ДФС виявили подвійне оподаткування та самостійно їх скасували. Неправомірні нарахування єдиного внеску були зняті двома окремими операціями: 1690,60 грн. - 27.05.2014 року та 3381,20 грн. - 19.02.2016 року (код операції - 17) - (зменшення щоквартального нарахування Коригування щоквартального нарахування по єдиному внеску №34-з від 19.02.2016 року), що підтверджується витягом з кабінету платника податків. Хоча подвійне нарахування єдиного внеску було припинено, однак штрафні санкції та пеня ліквідовані не були. З моменту закінчення строку дії Договору, з 17.02.2015 року, ОСОБА_1 сплачує єдиний внесок на рахунок за технологічним кодом 71040000 00 для фізичних осіб-підприємців, у тому числі тих, які обрані спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну підприємницьку діяльність. Рішенням Головного управління ДПС у Харківській області за №0208815706 від 06.12.2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у відношенні позивача застосовано штраф за період з 22.07.2014 року по 15.02.2016 року у розмірі 926,45 грн. та нараховано пеню у розмірі 1041,44 грн. Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернулась зі скаргою від 06.12.2019 року, за наслідками розгляду якої ГУ ДПС у Харківської області надало відповідь від 31.01.2020 №1853/ФОП/20-40-57-06- 20, згідно змісту якої, у Головного управління ДПС у Харківській області відсутні підстави для скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Позивач вважає, що відповідачем порушено норми чинного законодавства України, у зв`язку з неправомірним нарахуванням штрафних санкцій та пені, у зв`язку з чим були порушені права та інтереси фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , які гарантовані Конституцією України, податковим кодексом України та іншими актами чинного законодавства, а тому оскаржуване рішення про нарахування штрафних санкцій та пені є протиправним та підлягає скасуванню.

Через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що оскаржуване рішення винесено правомірно через порушення позивачем строків сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на підставі інтегрованої картки платника податків. З огляду на викладене, відповідач вважає, що оскаржуване рішення винесено правомірно та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав позицію, викладену у адміністративному позові.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у відзиві та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , належним чином зареєстрована в якості фізичної особи - підприємця з 02.04.2012 року, є платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування.

З наявних матеріалів справи вбачається, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 у зв`язку з вагітністю уклала з Західною ОДПІ м.Харкова ГУ Міністерства доходів і зборів у Харківській області Типовий договір №11 про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування від 17 лютого 2014 року на сплату єдиного внеску (у розмірі 36,6% з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати) з 17 02.2014 року по 17.02.2015 року.

До укладення Договору №11 позивач сплачувала єдиний внесок на рахунок за технологічним кодом 71040000, а у період дії Договору №11 позивач сплачувала єдиний внесок на рахунок за технологічним кодом 71050000 (для фізичних осіб підприємців, у т. ч. які обрали спрощену систему оподаткування, осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, та які беруть добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням), оскільки це було визначено особливостями Договору №11 та категорією відповідних платежів.

Однак, в період з 17.02.2014 року по 17.02.2015 року, тобто на строк дії Договору №11, платежі за справляння єдиного внеску одночасно безпідставно нараховувалися на рахунок за технологічним кодом 71040000.

З наявних матеріалів справи вбачається, що органи фіскальної служби одночасно нараховували платежі за єдиним соціальним внеском одразу на два рахунки: 71050000 та 71040000, в результаті чого на одному з рахунків виникла сума недоїмки у розмірі -5071,80 грн.

Після виявлення факту подвійного нарахування єдиного внеску, контролюючим органом самостійно були зняті подвійні нарахування двома окремими операціями: 1690,60 грн. - 27.05.2014 року та 3381,20 грн. - 19.02.2016 року (код операції - 17) - (зменшення щоквартального нарахування Коригування щоквартального нарахування по єдиному внеску №34-з від 19.02.2016 року), що підтверджується витягом з кабінету платника податків.

При цьому, штрафні санкції та пеня, застосовані за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у відношенні позивача скасовані не були.

З наявних матеріалів справи вбачається, що з моменту закінчення строку дії Договору, з 17.02.2015 року, ОСОБА_1 сплачує єдиний внесок на рахунок за технологічним кодом 71040000 00 для фізичних осіб-підприємців, у тому числі тих, які обрані спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну підприємницьку діяльність.

Рішенням Головного управління ДПС у Харківській області за №0208815706 від 06.12.2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у відношенні позивача застосовано штраф за період з 22.07.2014 року по 15.02.2016 року у розмірі 926,45 грн. та нараховано пеню у розмірі 1041,44 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернулась зі скаргою від 06.12.2019 року, за наслідками розгляду якої ГУ ДПС у Харківської області надало відповідь від 31.01.2020 №1853/ФОП/20-40-57-06- 20, згідно змісту якої, у Головного управління ДПС у Харківській області відсутні підстави для скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

По суті спірних правовідносин судом встановлено наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року N 2464-VI (далі - Закон України N2464) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На підставі Закону України №2464 розроблено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 8 та ст. 12 Закону N 2464, єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6, п.8 ст.9 Закону України №2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Частиною 12 статті 9 Закону України №2464 передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону України №2464, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п.4 ч. 1 ст. 4 цього Закон, які обрали спрощену систему оподаткування, на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Платники, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний соціальний внесок (п. 2 ч. 6 розділу ІV Інструкції 449).

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України № 2464, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, є недоїмкою.

Пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України № 2464 передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до частини 2 пункту 2 розділу VIІ Інструкції 449, розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску виноситься за даними інформаційної системи та без проведення перевірки.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, позивачем надано докази своєчасної сплати ЄСВ за період з 17.02.2014 року по 17.02.2015 року, тобто у період дії Договору №11 позивач сплачувала єдиний внесок на рахунок за технологічним кодом 71050000 для фізичних осіб підприємців, у т. ч. які обрали спрощену систему оподаткування, осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, та які беруть добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням), оскільки це було визначено особливостями Договору №11 та категорією відповідних платежів.

При цьому, судом встановлено, що в період з 17.02.2014 року по 17.02.2015 року контролюючим органом безпідставно нараховувалися на рахунок за технологічним кодом 71040000.

Згідно з положеннями розділу VII Інструкції №449, за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Відповідно до п. 8 розділу VI Інструкції №449 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Пунктом 11 ст. 9 Закону України №2464 передбачено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно з п.11 ст. 25 Закону України 2464 орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за неперерахування або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до положень ч.10 статті 25 Закону України 2464, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

З огляду на викладене, для підтвердження факту несплати єдиного внеску, необхідно встановити, що платник єдиного внеску не вчиняв дії, спрямовані на перерахування єдиного внеску до державного бюджету. Здійснення помилки під час перерахування єдиного внеску до державного бюджету в строк, встановлений п.1 ч.2 ст.6, п.8 ст.9 Закону України 2464, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника єдиного внеску при його сплаті, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених п.11 ст. 25 Закону України 2464. Помилкове зазначення іншого рахунку в платіжному дорученні під час сплати суми збору не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми єдиного внеску у визначений вказаною нормою Закону строк, а відтак і для застосування на підставі п.11 ст.25 Закону штрафних (фінансових) санкцій.

Також, позивачем фактично було здійснено необхідні дії для повного та своєчасного виконання свого обов`язку щодо сплати єдиного внеску.

Судом встановлено, що позивачем вживалися заходи для своєчасної та повної сплати єдиного внеску та фактично була здійснена сплата єдиного внеску, що було підтверджено належними доказами під час судового розгляду справи.

Таким чином, оскільки перерахування коштів з помилковим зарахуванням контролюючим органом на рахунок за технологічним кодом 71040000, з подальшим зменшенням сплачених позивачем сум, не вплинуло на виконання обов`язку платника зі сплати єдиного внеску та ним самостійно нараховане зобов`язання за зазначеним платежем, суд вважає безпідставним та необґрунтованим твердження контролюючого органу, що зазначена помилка може бути достатньою підставою для винесення рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Окрім цього, судом встановлено, що саме контролюючий орган несвоєчасно вчинив дії щодо виправлення технологічного коду зарахування коштів, своєчасно сплачених позивачем, лише 27.05.2014 року на суму 1690,60 грн. та 19.02.2016 року на 3381,20 грн., тобто з тривалим запізненням та без їх повернення платнику, що повністю спростовує позицію відповідача про наявність у діях позивача ознак несплати (перерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску.

Вказаної правової позиції дотримується колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, провівши системний аналіз законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, та яка використана у рішенні Колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 02.12.2015 р. у справі №21-3920а15.

Окрім цього, у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 року по справі №813/1008/16 зазначено, що помилка при зазначенні невідповідного рахунку, не може слугувати підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування ЄСВ.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29 січня 2019 року по справі №803/1039/17, від 30 жовтня 2018 року по справі №824/7/16-а.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином суд приходить до висновку, що рішення Головного управління ДПС у Харківській області за №0208815706 від 06.12.2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головне управління ДПС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, буд.46, код ЄДРПОУ 43143704) про скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області за №0208815706 від 06.12.2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, буд.46, код ЄДРПОУ 43143704) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 05.11.2020 року.

Суддя Біленський О.О.