Рішення

від 05.11.2020 по справі 580/4583/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2020 року справа № 580/4583/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Базис-Черкаси" до Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Базис-Черкаси" (далі - товариство, позивач), подало позов, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Придніпроського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фесенка Юрія Миколайовича ВП № 63248472 від 07 жовтня 2020 року про відкриття виконавчого провадження зі стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Базис-Черкаси" на користь держави виконавчого збору у розмірі 20000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що оскаржувана постанова є такою, що підлягає скасуванню, оскільки відповідач не здійснював заходів щодо примусового виконання рішень суду, так як товариством в добровільному порядку було виконане рішення Черкаського апеляційного суду від 04 серпня 2020 оку у цивільній справі № 711/6364/18 до відкриття виконавчого провадження державним виконавцем.

19 жовтня 2020 року позивач подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення виконавчого збору.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2020 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Базис-Черкаси" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково.

Вжито заходи забезпечення адміністративного позову у справі № 580/4583/20 шляхом зупинення стягнення на підставі постанови головного державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фесенка Юрія Миколайовича про стягнення виконавчого збору ВП № 63092690 від 22.09.2020 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі на 02.11.2020.

02 листопада 2020 року позивач подав до суду клопотання, в якому, зокрема, просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, а також клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Усними ухвалами Черкаського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року, занесеними до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, вирішено розгляд справи проводити у порядку письмового провадження на підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що постановою головного державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 22.09.2020 відкрито виконавче провадження № 63092690 щодо примусового виконання виконавчого листа Придніпровського районного суду № 711/6364/18, виданого 20.08.2020, про зобов`язання ТОВ "Ост-Інвест-Черкаси", ТОВ "Базис-Черкаси" не чинити перешкод у користуванні ОСОБА_1 нежитловим приміщенням, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 ) та позначені на "Поверховому плані" № 3, № 4, № 5, № 6, коридором № 1, тамбуром № 1, сходами № ІІ, сходами № ІІІ та сходами № ІV, забезпечення ОСОБА_1 та іншим особам за її дорученням, безперешкодне користування визначеними приміщеннями в будь-який день року та будь-який час доби на власний розсуд, згідно його цільового використання, визначеного правовстановлюючими документами.

Також, 22.09.2020 відповідачем у виконавчому провадженні № 63092690 прийнято постанову про стягнення з ТОВ "Бази-Черкаси" виконавчого збору у розмірі 20000,00 грн відповідно до частини 2 статі 27 Закону України "Про виконавче провадження".

07 жовтня 2020 року головним державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним фактичним виконанням виконавчого листа Придніпровського районного суду № 711/6364/18, виданого 20.08.2020, вказана постанова прийнята у відповідності до пункту 9 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження".

07 жовтня 2020 року головним державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) прийнято постанову № 63248472 про відкриття виконавчого провадження щодо виконання постанови Придніпровського ВДВС у м. Черкаси ЦМУМЮ (м. Київ) № 63092690 про стягнення з ТОВ "Базис-Черкаси" виконавчого збору на користь держави у сумі 20000,00 грн.

Позивач вважає таку постанову державного виконавця протиправною та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з чим звернувся до суду з відповідним позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VІІІ).

Згідно ст. 5 Закону № 1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно зі статтею 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Виконавчий збір не стягується: за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; у разі виконання рішення приватним виконавцем; за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Отже, зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст. 27 Закону № 1404-VIII, за умови, що примусове виконання рішення передбачає його справляння, є обов`язком державного виконавця.

Крім того, проаналізувавши положення статей 26, 27 Закону № 1404-VIII в аспекті спірних правовідносин суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Останнє розпочинається з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження, одночасно з якою державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору.

Як свідчать матеріали справи, головним державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 22.09.2020 розглянута заява про примусове виконання виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси № 711/6364/18, виданого 20.08.2020, та відкрито виконавче провадження № 63092690.

Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження № 63092690 головним державним виконавцем винесена постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі 20000,00 грн.

Разом з тим, відповідно до частини 9 статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Отже, норми статті 27 вказаного Закону містять вичерпний перелік підстав та умови за якими виконавчий збір не стягується, зокрема, визначено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, за умови, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Як зазначає позивач та свідчать наявні матеріали справи, позивач добровільно виконав рішення Придніпровського районного суду у справі № 711/6364/18 щодо зобов`язання ТОВ "Ост-Інвест-Черкаси", ТОВ "Базис-Черкаси" не чинити перешкод у користуванні ОСОБА_1 нежитловим приміщенням, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 ) та позначені на "Поверховому плані" № 3, № 4, № 5, № 6, коридором № 1, тамбуром № 1, сходами № ІІ, сходами № ІІІ та сходами № ІV, забезпечення ОСОБА_1 та іншим особам за її дорученням, безперешкодне користування визначеними приміщеннями в будь-який день року та будь-який час доби на власний розсуд, згідно його цільового використання, визначеного правовстановлюючими документами.

Вказане підтверджується, зокрема листом ТОВ "Базис-Черкаси" № 24 від 10.08.2020, відповідно до якого позивач просив начальника УПО в Черкаській області виключити приміщення № 1, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває у власності ТОВ "Базис-Черкаси", з переліку приміщень, що підлягають захисту із застосуванням технічних засобів охорони.

18 серпня 2020 року позивачем складено акт, відповідно до якого ОСОБА_1 з невідомою особою в присутності позивача та його представників безперешкодно проходила до приміщень, які знаходяться в будівлі універсального салону-магазину за адресою: АДРЕСА_1 і які відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Черкаської міської ради 27.09.2004, є її власністю.

Також, позивач направив на адресу ОСОБА_1 лист №28 від 26.08.2020 відповідно до якого позивач повідомило, що готове добровільно виконувати рішення Придніпровського районного суду №711/6364/18 від 04 лютого 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 04.08.2020.

Даний лист отриманий ОСОБА_1 27.08.2020 про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 1800901018847.

Отже, суд вважає, що рішення Придніпровського районного суду у справі № 711/6364/18 щодо зобов`язання ТОВ "Базис-Черкаси" не чинити перешкод у користуванні ОСОБА_1 нежитловим приміщенням виконане позивачем в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження.

Доказів на спростування вказаних обставин відповідач не надав, а тому суд вважає за доцільне скасувати постанову головного державного виконавця Придніпроського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фесенка Юрія Миколайовича ВП № 63248472 від 07 жовтня 2020 року про відкриття виконавчого провадження зі стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Базис-Черкаси" на користь держави виконавчого збору у розмірі 20000 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до вимог статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За частиною 4 цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до статті 30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий.

На підтвердження наявності у позивача витрат на професійну правничу допомогу останнім надано до суду копію договору про надання правової допомоги від 27.10.2020, укладеного між позивачем та адвокатом Топором Артемом Ігоровичем, за умовами якого адвокат Топор А.І. надає правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з наявного в матеріалах справи детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги станом на 02.11.2020 на підставі договору про надання правової допомоги від 27.10.2020 визначено наступну вартість послуг адвоката: підготовка та подання до Черкаського окружного адміністративного суду клопотання від 30.10.2020 у справі № 580/4583/20 - 1 год. та представництво інтересів у судовому засіданні 02.11.2020 о 12 год 00 хв. - 1000,00 грн.

На підтвердження сплати позивачем коштів до матеріалів справи долучено квитанцію до прибуткового касового ордера № 45 від 30.10.2020 на суму 1000,00 грн.

Суд зазначає, що компенсація витрат на професійну правничу допомогу може бути проведена тільки у тих випадках, якщо вона полягала в участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді - в межах судового розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, з огляду на матеріали справи, суд вважає, що відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати на сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 500 грн, що складаються з підготовки та подання до Черкаського окружного адміністративного суду клопотання від 30.10.2020.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Придніпроського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фесенка Юрія Миколайовича ВП № 63248472 від 07 жовтня 2020 року про відкриття виконавчого провадження зі стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Базис-Черкаси" на користь держави виконавчого збору у розмірі 20000 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Придніпровського відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бази-Черкаси" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі дві) грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 500 (п`ятсот) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Базис-Черкаси" (18021, м. Черкаси, вул. Припортова, 22а, код ЄДРПОУ 41344301);

2) відповідач - Придніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (18028, місто Черкаси, проспект Хіміків, 50, код ЄДРПОУ 34998092).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 05.11.2020.

Суддя В.О. Гаврилюк