Рішення

від 02.11.2020 по справі 826/13778/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2020 року м. Київ № 826/13778/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Марамакс (01103, м. Київ, вул.

Звіринецька, 63)

до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. М.

Грушевського, 12/2)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні

дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Марамакс (надалі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (надалі по тексту - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 25 липня 2018 року №4102-10/259 про відмову у наданні висновку щодо продовження строків розрахунків за експортними зовнішньоекономічними операціями за контрактом №DYD17123 від 25 вересня 2017 року (надалі по тексту - оскаржуване рішення); зобов`язати відповідача видати позивачу висновок щодо продовження строків розрахунків за експортними зовнішньоекономічними операціями за контрактом №DYD17123 від 25 вересня 2017 року.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що пунктом 9 Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2007 року №1409 (надалі по тексту - Порядок №1409 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні висновку, відповідачем при винесенні рішення щодо відмови не надано належного обґрунтування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2018 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представник відповідача надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що відмова у наданні відповідного висновку є обґрунтованою, а твердження позивача - безпідставними. Позивачем не було надано будь-яких підтверджуючих документів від продавця стосовно кінцевого терміну поставки обладнання, які б підтверджували, що у зв`язку з затримкою у виробництві товару за контрактом, укладеним між позивачем та компанією ZHEJIANG DAYUAN MACHINERY CO., LTD, необхідно було збільшити строк такої поставки. В поданих позивачем матеріалах було відсутнє підтвердження стосовно виробничого циклу обладнання, а відтак відповідач був позбавлений можливості встановити чи дійсно в компанії ZHEJIANG DAYUAN MACHINERY CO., LTD, виникла необхідність у додатковому часі на виробництво обладнання.

З огляду на викладене вище, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, на підставі наявних у справі матеріалів.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

25 вересня 2017 року між позивачем, як покупцем, та ZHEJIANG DAYUAN MACHINERY CO., LTD, як продавцем, укладено контракт №DYD17123, за умовами якого продавець продає, а покупець купує обладнання на умовах поставки FOB згідно Інкотермс 2010.

Пунктом 2.1 контракту визначено, що загальна сума контракту складає 64000,00 доларів США.

Згідно з пунктом 3.1 контракту, оплата проводиться у доларах США шляхом банківського переказу на рахунок продавця.

Покупець виконує оплату наступним чином: 30% - авансовий платіж, 70% - перед відправкою обладнання.

Відповідно до пункту 5.2 контракту строк поставки обладнання - протягом 45 днів після отримання авансового платежу.

16 жовтня 2017 року сторонами контракту укладено додаткову угоду №2 до контракту, згідно з якою, пункт 5.2 контракту викладено у наступній редакції: строк поставки обладнання - протягом 45 днів після оплати вартості обладнання у повному обсязі у відповідності до пункту 3.2 контракту .

30 березня 2018 року сторонами контракту укладено додаткову угоду №3 до контракту, якою визначено, що дія додаткової угоди №2 до контракту припиняється. Також зазначено, що: пункт 3.2 контракту має наступну редакцію: покупець здійснює оплату наступним чином: 30% - авансовий платіж, 70% - перед відправкою обладнання ; пункт 5.2 контракту має наступну редакцію: обладнання повинно бути виготовлено протягом 250 днів після отримання авансового внеску. У випадку отримання відповідних висновків уповноважених органів виконавчої влади України, строк може бути пролонгований додатково на 180 днів .

В подальшому листом від 13 квітня 2018 року (вх. №07/32724-18 від 10 травня 2018 року) позивач звернувся до відповідача з метою отримання висновку про віднесення операцій позивача за контрактом до таких, що здійснюються за договорами поставки складних технічних виробів, та продовження встановлених строків проведення розрахунків.

За результатами розгляду листа-звернення позивача, 30 травня 2018 року відповідачем складено висновок №349 щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, згідно з яким, строк розрахунків за зовнішньоекономічною операцією продовжено з 22 травня 2018 року до 19 червня 2018 року.

У зв`язку з тим, що до 19 червня 2018 року продавцем за контрактом не було усунуто проблеми, що виникли під час виробництва обладнання, та у зв`язку з виявленням нових проблем, позивач знову звернувся до відповідача з листом від 19 липня 2018 року (вх. №07/50669-18 від 19 липня 2018 року).

Розглянувши лист-звернення позивача відповідач, листом від 25 липня 2018 року №4102-10/259, повідомив позивача, що позиція відповідача щодо продовження строків розрахунків за контрактом була викладена у листі від 02 липня 2018 року №4102-10/224, зокрема щодо відсутності строків поставки обладнання за контрактом до 19 вересня 2018 року та необхідності надання відповідного обґрунтування. Враховуючи викладене, відповідно до підпункту 1 пункту 9 Порядку №1409, у відповідача відсутні правові підстави для видачі висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, що здійснюються відповідно до контракту. У разі надання додаткових документів відповідач розгляне можливість надання висновку. При цьому, відповідно до пункту 10 Порядку №1409 у разі подання звернення після закінчення законодавчо встановлених строків розрахунків, ці строки можуть бути продовжені, починаючи з дати реєстрації відповідачем повторно поданих документів.

Незгода позивача із оскаржуваним рішенням зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР (надалі по тексту - Закон України №185/94-ВР у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України №185/94-ВР строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону, або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Частинами 2 та 3 статті 6 Закону України №185/94-ВР передбачено, що порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п`яти робочих днів з дати видачі висновку, зазначеного у частині другій цієї статті, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про видачу такого висновку.

Механізм віднесення операцій резидентів до таких, що здійснюються за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, а також умови видачі висновків щодо перевищення встановлених у статтях 1 і 2 Закону України №185/94-ВР строків проведення розрахунків за такими операціями (далі - встановлені строки) визначений Порядком №1409.

Згідно з підпунктом 6 пункту 2 Порядку №1409, до операцій, що здійснюються резидентами, належать під час виконання договорів поставки складних технічних виробів - імпортні операції з поставки устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з поставки складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів.

Так, як вбачається з матеріалів справи, у висновку від 30 травня 2018 року №349 відповідачем визнано контракт таким, що відноситься до договорів поставки складних технічних виробів.

Абзацом 1 пункту 3 Порядку №1409 встановлено, що висновок стосовно віднесення операцій резидента до таких, що здійснюються за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, та продовження встановлених строків (далі - висновок) видається Мінекономрозвитку.

Висновком відповідача від 30 травня 2018 року №349 продовжено строк розрахунків за контрактом з 22 травня 2018 року до 19 червня 2018 року.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3 Порядку №1409 визначений у висновку строк розрахунків може бути продовжений у встановленому порядку за умови подання обґрунтування необхідності такого продовження та підтвердних документів.

З аналізу наведеної норми вбачається, що обов`язковою умовою продовження строку розрахунків, визначеного у висновку, є подання обґрунтування необхідності такого продовження та підтвердних документів.

Пунктом 4 Порядку №1409 передбачено, що для одержання висновку резидент подає Мінекономрозвитку такі документи:

1) складений у довільній формі лист-звернення, що містить дані про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення, із зазначенням суми заборгованості та обґрунтуванням необхідності продовження встановленого строку на певний період;

2) засвідчені в установленому порядку: копія зовнішньоекономічного договору (контракту), в якому зазначаються адреса та банківські реквізити іноземних контрагентів. Якщо договір укладено іноземною мовою, заявник додає його переклад на українську мову; копії документів, що підтверджують здійснення зовнішньоекономічної операції, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, вантажних митних декларацій, коносамента, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг).

При цьому, абзацом 2 пункту 5 Положення про порядок видачі висновків щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 18 січня 2008 року №15 (надалі по тексту - Положення №15 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, якщо резидент звертається за висновком щодо чергового платежу (поставки товарів, виконання робіт, надання послуг) за зовнішньоекономічним договором (контрактом), за яким раніше вже надавалися висновки, то він подає до Мінекономрозвитку України лише документи, що стосуються цього платежу.

Пунктом 6 Положення №15 передбачено, що у разі продовження строку розрахунків за зовнішньоекономічною операцією, установленого у раніше виданому висновку, резидент подає відповідне обґрунтування необхідності такого продовження та підтверджуючі документи.

У такому разі у висновку після інформації про суму та строк, на який продовжено строки розрахунків за зовнішньоекономічною операцією, зазначаються дата та порядковий номер раніше виданого висновку, сума та строк на який продовжувалися розрахунки.

З аналізу наведеної правової норми вбачається, що у випадку, коли резиденту вже було видано висновок про продовження строку розрахунків за зовнішньоекономічною операцією, останньому для отримання нового висновку за вказаною операцією необхідно подати відповідне обґрунтування та підтверджуючі документи. При цьому, наведеною нормою не закріплено чіткого переліку підтвердних документів.

Так, як було встановлено судом, позивачем до листа-звернення від 19 липня 2018 року було додано копії: контракту, додатку №1 до контракту, інвойсу, додаткової угоди №2, додаткової угоди №3, пропозиції про внесення змін до контракту, документів, які підтверджують перерахування коштів за контрактом, технічних характеристик до контракту, висновку від 30 травня 2018 року №349.

Суд зауважує, що пропозиція ZHEJIANG DAYUAN MACHINERY CO., LTD, про внесення змін до контракту від 12 липня 2018 року не може бути доказом затримки поставки товару, позаяк, остання обумовлена виключно затримкою виробництва товару компанією.

Поряд з цим, позивачем до листа-звернення від 19 липня 2018 року не було надано жодного документа, який би підтверджував затримку виробництва товару.

Абзацом 1 пункту 5 Порядку №1409 передбачено, що датою подання документів, на підставі яких видається висновок, вважається дата їх реєстрації в Мінекономрозвитку.

Відповідно до пункту 7 Порядку №1409 Мінекономрозвитку розглядає подані резидентом документи протягом 10 робочих днів після їх реєстрації і видає висновок або письмово відмовляє у його видачі із зазначенням підстави.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було дотримано встановлений строк розгляду листа-звернення позивача від 19 липня 2018 року.

Відповідно до пункту 9 Порядку №1409 підставами для відмови у видачі висновку є:

1) подання резидентом документів: з порушенням вимог, зазначених у пункті 4 цього Порядку; що містять недостовірну інформацію;

2) невідповідність поданих резидентом документів законодавству.

При цьому, пунктом 10 Порядку №1409 передбачено, що у разі усунення недоліків, що стали підставою для відмови у видачі висновку, резидент може повторно подати документи для його отримання. При цьому строк розрахунків може бути продовжено починаючи з дати реєстрації в Мінекономрозвитку повторно поданих документів.

Вказані норми кореспондують приписам пункту 11 Положення №15.

Враховуючи викладене та те, що нормами чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства отримання висновку про продовження строку розрахунків за зовнішньоекономічною операцією було обумовлено обґрунтуванням резидентом такої необхідності та поданням підтверджуючих документів, а також враховуючи, що позивачем не у повному обсязі було підтверджено строки затримки поставки товару, суд дійшов висновку, що відповідач обґрунтовано відмовив останньому у наданні позитивного висновку.

За наведених обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Вимога позивача про зобов`язання відповідача видати позивачу висновок щодо продовження строків розрахунків за експортними зовнішньоекономічними операціями за контрактом є похідною, а тому також задоволенню не підлягає.

Згідно з вимогами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Закону, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що суд прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні адміністративного позову, підстави для присудження на користь позивача понесених ним судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Марамакс відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук