Рішення

від 04.11.2020 по справі 640/6345/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2020 року м. Київ № 640/6345/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Смарт.ІТ" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Смарт.ІТ із позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення № 1068707/40227372 від 05.02.2019 комісії Головного управління Державної фіскальної служби в м.Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації щодо відмови в реєстрації податкової накладної від 01.01.2019 N 1; зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 01.01.2019 N 1;визнати протиправним та скасувати рішення № 11661/40227372/2 від 27.02.2019 комісії Державної фіскальної служби України про залишення скарги без задоволення на рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби в м.Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 01.01.2019 N 1.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем у встановленому законодавством порядку складено та направлено до контролюючого органу податкову накладну, реєстрацію якої необґрунтовано зупинено та запропоновано надати пояснення та/або копії документів.

Позивачем зазначено, що первинні документи на підтвердження показників, зазначених у податковій накладній було надано. Однак, комісією прийнято рішення про відмову у прийнятті податкової накладної. Позивач вважає необґрунтованою відмову у прийнятті податкової накладної та такою, що прийнята без дослідження наданих позивачем документів та пояснень.

Позивач наголошує на тому, що його діяльність є відкритою і зрозумілою, операції фактично виконуються та відсутні будь-які підстави для віднесення підприємства до ризикових платників податку, відносно вищезгаданої податкової накладної операції також є зрозумілими та формування податкової накладної є обов`язковим в силу проведеної оплати або наданих послуг.

Підстави як зупинення реєстрації, так і відмови у реєстрації не містять чіткого визначення підстав для вчинення таких дій та прийняття такого рішення, тому що оскаржувані рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації та рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування винесені з порушенням, є не обґрунтованими та не об`єктивними.

Відтак, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі

Відповідачами відзив на позовну заяву не наданий.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Платник є юридичною особою, зареєстрований в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, код 40227372 та платником податку на додану вартість з 01.06.2018.

05.12.2018 між позивачем, (Постачальник) та ТОВ Карпатнафтохім (Покупець) укладено договір №А201851083, за умовами якого, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві, а Покупець прийняти та оплатити товар щебінь фракції 25-60.

Відповідно до пункту 6.1. зазначеного Договору оплата за щебінь проводитися за умови 60% авансового платежу від вартості замовленої партії товару, що склала 182 476,80 грн.

Зазначена сума отримана Постачальником, що підтверджується випискою з особового рахунку позивача у АТ АКБ КОНКОРД за 28.12.2018.

При отриманні передоплати Позивачем була виписано податкову накладну від 28.12.2018 № 5, яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання зазначеного договору позивач здійснив поставку - щебеню гранітного фракцією 25-60 на загальну суму 251 437.82 грн.

На різницю між отриманими коштами та поставленою продукцією, що склала 68961,02 грн. 01.01.2019 позивачем виписано витратну накладну №4 та податкову накладну №1. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України позивач подав на реєстрацію податкову накладну № 1 від 01.01.2019.

28.01.2019. позивачем отримано квитанцію, за якою реєстрація податкової накладної була зупинена, оскільки, податкова накладна відповідала вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів.

Позивачем було направлено до ГУ в м.Києві повідомлення №1 з поясненнями та документи про підтвердження реальності здійснення господарської операції.

Рішенням комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1068707/40227372 від 05.02.2019 позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної з підстав ненадання копій документів щодо постачання/придбання товару/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти-приймання передавання товарів, робіт, послуг з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

18.02.2019 позивачем з метою адміністративного оскарження подано до ДФС України скаргу на рішення № 1068707/40227372 від 05.02.2019

Рішенням комісії з питань розгляду скарг від 27.02.2019 року №11661/40227372/2 скаргу залишено без задоволення.

Вважаючи рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1068707/40227372 від 05.02.2019 та рішенням комісії з питань розгляду скарг від 27.02.2019 року №11661/40227372/2 протиправними, а своє право порушеним, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають в процесі складення та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, регулюються зокрема положеннями статті 201 Податкового кодексу України.

Згідно з підпункту "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно положень пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За визначенням пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Закону "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" ( у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), установлено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 р. зупинено реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України від 7 грудня 2017 р. № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", та які станом на 1 грудня 2017 не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.

Вказаною Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пунктів 5-7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних., Податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 12 Порядку №117 зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до пункту 13 Порядку №117 зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних., у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Суд встановив, що Критерії ризиковості платника податку затверджені листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18, згідно з підпунктом 1.6 пункту 1 яких комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, контролюючий орган дійшов висновку про відповідність податкової накладної позивача критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку , достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, комісією податкового органу не визначено будь-якої із підстав щодо встановлення ризиковості Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт.ІТ", а відповідачами не підтверджено належними доказами того, що позивач відповідає хоча б одному із критеріїв ризиковості.

Пунктами 18-21 Порядку № 117 зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановлено судом, що не заперечується сторонами, позивачем направлено відповідачам пояснення та копії документів до зазначеної в податковій накладній господарської операції.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком № 117 зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток 2 до Порядку) та передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржуване рішення відповідача містить лише загальне твердження про їх ненадання, без конкретизації конкретного переліку документів, які, на думку Комісії, не надані.

Як встановлено вище, у квитанції ДФС України запропонував надати пояснення та/або копії документів, не вказавши конкретних документів, яких не вистачає; у свою чергу позивач направив до ДФС України відповідні пояснення щодо взаємовідносин реальності господарської операцій із замовником послуг, доказів на підтвердження зворотного відповідачами до суду не надано.

Разом з тим, комісією податкового органу, незважаючи на надання позивачем письмових пояснень та відсутності фактичних критерії ризиковості, відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 01.01.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З аналізу вказаного рішення судом встановлено, що воно не містить відомостей про те, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд звертає увагу, що оскаржуване рішення не містять чіткого визначення підстав для відмови в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а комісією податкового органу лише проставлено відмітки навпроти процитованих підстав для відмови без підкреслення необхідних документів, як передбачено у бланку оскаржуваних рішень.

Водночас позивач стверджує, що первинні документи, оформлені в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких наявні в матеріалах справи щодо реєстрації податкової накладної, складені у відповідності до вимог законодавства та підтверджують факт реального виконання господарської операції між позивачем та замовником послуг.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення не відповідає приписам податкового законодавства, оскільки платником податків надано всі необхідні документи на підтвердження факту здійснення господарської операції за податковою накладною, у той час, як відповідачем зазначені документи всебічно не досліджені, а доводи платника податків не спростовані.

Таким чином, рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення, про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної №1 від 01.01.2019 є протиправним та підлягає скасуванню.

Окремо суд зазначає, що відсутність чітко виписаної у законодавстві процедури, що передбачала б зрозумілі підстави для відмови у реєстрації податкової накладної, не може бути поставлена у провину позивачу, тоді як відповідальність за це має нести держава (в даному випадку в особі відповідача як контролюючого органу).

Згідно п. 70 рішення Європейського суду з прав людини у справі RYSOVSKYY v. UKRAINE (Рисовський проти України), заява № 29979/04, Судом проаналізовано поняття "належне урядування", а саме.

Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Щодо вимоги визнати протиправним та скасувати рішення № 11661/40227372/2 від 27.02.2019 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до приписів підпункту 56.1, 56.2 та 56.10 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що законодавцем чітко закріплено право платника податків на оскарження рішення податкового органу, прийнятого за результатами розгляду його скарги до суду.

Проте, суд звертає увагу на те, що конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості.

Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України, платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Суд вважає, що рішення №11661/40227372/2 від 27.02.2019 за результатами розгляду скарги на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації, саме по собі не є юридично значеним для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а відтак безпосередньо не порушує права та інтереси позивача.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.05.2019 у справі №826/1023/16, від 24.06.2019 у справі №813/5256/13-а, від 12.07.2019 у справі №813/5256/13.

Отже, враховуючи вищевикладене, позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування рішення №11661/40227372/2 від 27.02.2019 за результатами розгляду скарги на рішення Комісії яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації від про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових, задоволенню не підлягає, як така, що не призведе до відновлення його прав у сфері публічно-правових відносин.

Щодо позовної вимоги зобов`язати ДФС України зареєструвати податкову накладну № 1 від 01.01.2019, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.19, п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (із змінами; далі - Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується.

При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Відтак, оскільки рішення про відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунків підлягає скасуванню то, відповідно, з урахуванням положень пункту 19 та пункту 20 Порядку № 1246, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 01.01.2019.

Відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Згідно з ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно і всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч. 3 ст. 139 КАС України).

Отже, у зв`язку з частковим задоволенням позову, суд вважає, що на користь позивача необхідно стягнути витрати зі сплати судового збору 3842 .00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись вимогами ст.ст.2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт.ІТ" (04209, м.Київ, вул. Богатирська, будинок 16, квартира 52, код ЄДРПОУ 40227372) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації від 05.02.2019 № 1068707/40227372.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська пл. 8, код ЄДР: 39292197), зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт.ІТ"№1 від 01.01.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт.ІТ" (адреса: 04209, м.Київ, вул..Богатирська, будинок 16, квартира 52, код ЄДРПОУ 40227372) за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980). понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 1921(одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт.ІТ" (адреса: (04209, м.Київ, вул..Богатирська, будинок 16, квартира 52, код ЄДРПОУ 40227372) за рахунок бюджетних Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська пл. 8, код ЄДР: 39292197) понесені витрати зі сплати судового збору у сумі у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.С. Мазур