Постанова

від 05.11.2020 по справі 520/7221/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2020 р. Справа № 520/7221/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Сіренко О.І. , Калиновського В.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-друк" на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 02.09.20 року по справі № 520/7221/2020

за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-друк"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача звернувся із заявою до Харківського окружного адміністративного суду, в якій просить ухвалити додаткове судове рішення по справі №520/7221/20, вирішивши питання про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-друк" витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у розмірі 7500,00 (сім тисяч п`ятсот) грн.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 року заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення по справі №520/7221/20 - задоволено частково.

Доповнено рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 року у справі №520/7221/20 за адміністративним позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-друк" про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Стягнуто з Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під`їзд, к. 16, м. Харків, 61022; код ЄДРПОУ 14070760) за рахунок бюджетних асигнувань витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-друк" (код ЄДРПОУ 40476821, Салтівське шосе, буд. 242 А, кв. 129, м. Харків, 61171) у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Відповідач, не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане додаткове рішення та прийняти нове, яким задовольнити заяву про розподіл судових витрат у повному обсязі та стягнути з позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 7500грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що заявлений обсяг витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем не містить витрат відповідача з представництва інтересів у судовому засіданні та обґрунтований фактичним об`ємом, виходячи із фактичних витрат часу й враховуючи, що справа слухалась у порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Відповідач вважає, що заявлені ним витрати на професійну правничу допомогу у цій справі у їх фактичному обсязі та характеру були неминучими, оскільки викликані відповідними діями позивача, а їх розмір обґрунтованим та співмірним, враховуючи складність справи та надані адвокатом послуги, час, витраченим адвокатом на надання таких послуг, обсяги наданих адвокатом послуг, ціну позову та значення справи для сторони.

Відповідач звертає увагу, що у застосуванні критерію співмірності витрат на отату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен грунтуватися на критеріях, які суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

На думку відповідача, спір виник внаслідок неправильних дій позивача, яким заявлено необгрунтований адміністративний позов про стягнення адміністративно-господарських санкцій, в порушення законів та міжнародних договорів України, а також сталої судової практики, отже за таких умов вимоги щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягають в повному розмірі.

Позивач не погодившись з додатковим рішенням Харківскього окружного адміністративного суду подав власну апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане додаткове рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні заяви про розподіл судових витрат у повному обсязі.

Позивач в обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що на його думку, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема: позовні заяви, що подаються відділеннями Фонду про стягнення адміністративно- господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю є одноманітними на протязі багатьох років, тому опрацювання та можливість сформувати правову позицію і визначити необхідний пакет документів доказової бази відповідно до установленої судової практики не може становити стільки часу, скільки вказує представник відповідача.

Позивач вважає, що додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 1)2 вересня 2020 року прийнято з порушенням норм матеріального права.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що заява про відшкодування позивачу судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню у сумі 3000 грн.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення заяви про розподіл судових витрат з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Колегія судів зазначає, що на підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо).

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Як встановлено з матеріалів справи між Адвокатським об`єднанням "Центр захисту права" та ТОВ "Техно-Друк" 20.06.2020 року укладено договір № 185 про надання правової допомоги. (а.с. 47-48) .

Як встановлено з акту № 185-А від 30.06.2020 року адвокатське об`єднання надало такі види правових послуг: вичення позовної заяви з додатками - 1500 грн. (1 год.); складання відзиву на позов 6000 грн. (1500Х 4 год.) (а.с. 49).

Понесені витрати підтверджуються платіжним дорученням № 1247 від 30.06.2020 р. (а.с. 50).

Із поданої представником відповідача заяви про розподіл судових витрат, на обґрунтування розміру витрат на професійну правничу допомогу (порівняння з ринковими цінами адвокатських послуг) представник відповідача посилається на ту обставину, що рішенням Ради адвокатів Харківської області 7 від 21.03.2018 р. затверджено рекомендовані (мінімальні) ставки адвокатського гонорару.

Ремендованими ставками у справах по КАСУ є: складання позовної заяви - від 2000 грн., участь у судовому розгляді справи - від 4000 грн. + 2000 грн. за судове засідання, гонорар за прийняття рішення на корист клієнта - від 5%.

Згідно статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Доказами того, що особа є адвокатом, виходячи з положень ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 12, та ст. 17 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) є свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на момент подання клопотання про відшкодування правової допомоги.

Згідно пунктів 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону № 5076-VI, до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 5076-VI, документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги можуть бути серед іншого: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 7500 грн. позивачем були надані наступні докази: договір про надання правової допомоги № 185 від 20.06.2020 року, специфікація виконаних робіт та витраченого часу № 185-С від 30.06.2020, акт виконаних робіт за № 185-А від 30.06.2020 року, платіжне доручення №1247 від 30.06.2020 року.

Понесені позивачем витрати у відповідності до вимог чинного законодавства є складовою судових витрат і не відносяться до позовних вимог, які є способами захисту прав позивача.

Відповідно до ст. 30 Закону № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Без сумніву, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Закону № 5076-VI. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04.02.2020 у справі №280/1765/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Так, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, за результатами аналізу наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України та Закону 5076-VI, колегія суддів дійшла висновку, що з 15 грудня 2017 року розмір витрат на оплату послуг адвоката обмежений їх співмірністю із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, враховуючи наявність документального підтвердження понесених відповідачем витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість наданої заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та як наслідок, необхідність її задоволення в повному обсязі.

Наведене узгоджується із правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду викладеною у постанові від 27.06.2018 року по справі № 826/1216/16, а також Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 23.05.2018 року по справі №820/2262/17 та від 31.07.2018 року по справі №820/4263/17.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем надано необхідні докази на підтвердження оплати витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для відмови в задоволенні апеляційної скарги Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-друк" та стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн.

Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції частково задовольняючи заяву про розподіл судових витрат, зробив передчасні висновки.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 року по справі № 520/7221/2020, в частині стягнення з позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 3000грн. прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення щодо задоволення заяви про розподіл судових витрат у повному обсязі та стягнення з позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 7500грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-друк" - задовольнити.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 по справі № 520/7221/2020 - скасувати в частині стягнення з Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під`їзд, к. 16, м. Харків, 61022; код ЄДРПОУ 14070760) за рахунок бюджетних асигнувань витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-друк" (код ЄДРПОУ 40476821, Салтівське шосе, буд. 242 А, кв. 129, м. Харків, 61171) у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Прийняти в цій частині постанову, якою стягнути з Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під`їзд, к. 16, м. Харків, 61022; код ЄДРПОУ 14070760) за рахунок бюджетних асигнувань витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-друк" (код ЄДРПОУ 40476821, Салтівське шосе, буд. 242 А, кв. 129, м. Харків, 61171) у розмірі 7500 (сім тисяч п`ятсот) гривень.

В іншій частині додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді (підпис) (підпис) О.І. Сіренко В.А. Калиновський