Постанова

від 04.11.2020 по справі 400/4779/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/4779/19 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Джабурія О.В., судді -Вербицької Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Мегабуд-Н до Державної податкової служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю Чисто Клінінг , про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2019 року ТОВ Мегабуд-Н (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України (надалі - відповідач, ДПС), в якому просило:

- скасувати рішення комісії ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 26.11.2019 року №1338198/41528079.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що позивачем подано всі наявні документи та вчинено всі залежні від нього заходи, необхідні для реєстрації податкової накладної по взаємовідносинам із ТОВ Чисто Клінінг , однак відповідач без обґрунтування підстав, відмовив йому у реєстрації податкової накладної.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 року позовні вимоги задоволено повністю.

Дану справу було розглянуто судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ДПС подало апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти по справі нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 01.10.2019 року позивач уклав з ТОВ Чисто Клінінг договір №01-10-2019 купівлі-продажу товарів, предметом якого є поставка товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 400000,00 грн..

Згідно видаткової накладної №131 від 17.10.2019 року ТОВ Мегабуд-Н поставило на адресу ТОВ Чисто Клінінг товарно-матеріальні цінності на загальну суму 64,56 грн. із ПДВ.

17.10.2019 року позивачем було складено податкову накладну №60 та 01.11.2019 року зазначену накладну направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідач прийняв вказану податкову накладну, але реєстрація накладної була зупинена на підставі п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, що підтверджується відповідною квитанцією, доданою до матеріалів справи. У квитанції вказано, що податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку корегування в ЄРПН.

Позивач направив контролюючому органу пояснення щодо підтвердження реальності здійснення господарської операції з ТОВ Чисто Клінінг із наданням відповідних доказів.

Рішенням від 26.11.2019 року №1338198/41528079 позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної від 17.10.2019 року №60 в ЄРПН.

Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної в ЄРПН вказано ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зупиняючи реєстрацію податкової накладної, податковий орган не зазначив даних про розрахунковий показник критерію ризиковості платника податку та не зазначив конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної. При цьому позивач виконав свій обов`язок щодо надіслання до податкового органу первинних документів на підтвердження факту господарських операцій та пояснень по суті цих операцій.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010 року №1246 (надалі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 12 Порядку №1246 визначено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, у тому числі, щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Згідно п.13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

01.01.2018 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році , яким п.201.16 ст.201 ПК України був викладений в новій редакції, за якою реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, на виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №117 від 21.02.2018 року Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених , якою був затверджений, окрім іншого Порядок зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №117).

Відповідно до п.5, п.6 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з п.10 Порядку №117, ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На час виникнення спірних правовідносин Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 року №1962/99-99-29-01-01 (погоджені Міністерством фінансів України згідно з листом від 06.08.2019 року №26010-06-05/20111).

Відповідно до п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України;

- платник податку юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі Кодекс);

- в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

За правилами пункту 12 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Отже, обов`язковою складовою квитанції, якою зупинена реєстрація податкової накладної, є зазначення конкретно визначеного критерію ризиковості платника податків.

Як вбачається зі змісту квитанції від 01.11.2019 року про зупинення реєстрації податкової накладної №60, підставою для зупинення є її відповідність вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. При цьому, якому з шести критеріїв, передбачених пп.1.6 п.1, відповідає подана позивачем податкова накладна, в квитанції не зазначено.

Відповідно до п.14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пунктів 18-20 цього Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п.21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Квитанція від 01.11.2019 року про зупинення реєстрації податкової накладної №60 від 17.10.2019 року не містить конкретного критерію (одного з пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку) та вичерпного переліку документів для підтвердження реальності господарської операції. Натомість позивач надав ДПС усі наявні в нього первинні документи по операціям із постачання товару.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пп.1.6 п.1 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного критерію, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 04.12.2018 року по справі №821/1173/17 та від 10.04.2020 року №819/330/18.

Також слід зауважити, що пп.1.6. п.1 не визначає самостійні критерії ризиковості платника податків, а лише дає підстави комісіям головних управлінь ДПС обласного рівня винести відповідного платника податків на розгляд комісії, і лише за результатами проведення засідання Комісії - прийняти рішення про його віднесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

За таких підстав, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що наданими, як відповідачу, так і до суду, копіями документів підтверджується проведення господарської операції між позивачем та ТОВ Чисто Клінінг , за результатами якої складена податкова накладна від 17.10.2019 року №60.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючим органом не визначений конкретний перелік документів, яких, на думку податкового органу, не вистачає для проведення реєстрації податкової накладної, та не наведено обставини, які стали підставою для віднесення платника податків до ризикових.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що вимоги відповідача, зазначені у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, не були вичерпними, не були направлені на одержання від платника конкретних матеріалів та на встановлення дійсних показників накладної.

Враховуючи, що контролюючий орган належним чином не дослідив подані позивачем матеріали для підтвердження кількісних і вартісних показників податкової накладної, а висновки в оскаржуваному рішенні не містять належних обґрунтувань неможливості провести реєстрацію податкової накладної, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, з урахуванням правильної оцінки обставин справи та застосуванням норм матеріального права дійшов правильного висновку про наявність підстав для скасування рішення суб`єкта владних повноважень, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо розподілу судових витрат пов`язаних зі сплатою судового збору та професійної правничої допомоги, такий розподіл відповідає ч.1 ст.139 КАС України та не оскаржується сторонами по справі.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Головуючий суддя Кравченко К.В. Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.