Постанова

від 03.11.2020 по справі 540/115/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/115/20 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,

суддів: Кравченка К.В., Домусчі С.Д.,

секретар - Цехмейстренко Ю.В.,

за участю: представника апелянта - адвоката Осипова С.О.,

представника відповідача - Бейліна К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року по справі № 540/115/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулась з вищевказаним адміністративним позовом, у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог від 03.03.2020 просила:

- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перерахунку пенсії на підставі рішення (протоколу) № 14 від 04.10.2019;

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та стягнення переплати пенсії у сумі 269 462,85 грн;

- визнати протиправною відмову у перерахунку та встановленню законного розміру пенсії;

зобов`язати відповідача:

- припинити утримання з пенсії позивача 20 % від розміру пенсії для погашення виниклої переплати в сумі 269 462,85 грн на підставі рішення (протоколу) № 14 від 04.10.2019 та повернути ОСОБА_1 кошти, які утримані з її пенсії, починаючи з 01.01.2020;

- відшкодувати позивачу незаконно утримані 20 % від розміру пенсії для погашення виниклої переплати починаючи з 01.01.2020 до моменту вступу в законну силу рішення суду;

- розрахувати та встановити ОСОБА_1 належний розмір щомісячної пенсії за віком в сумі не менше, ніж 5 542,39 грн.;

- відшкодувати ОСОБА_1 незаконно не доплачені кошти пенсії, починаючи з 01.10.2019 до моменту вступу в законну силу рішення суду;

- стягнути з відповідача витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 6000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що ОСОБА_1 з 22.10.2010 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Пенсія обчислена з врахуванням довідок про заробітну плату від 22.11.2010 № 14 та № 15, наданих МПП "Оформлювач" за період роботи з червня 1994 року до травня 1999 року та за даними відділу персоніфікованого обліку з 01.07.2000 до 31.12.2010. З моменту призначення пенсії індивідуальний коефіцієнт склав 3,05387. З моменту призначення до вересня 2019 року позивачці була нарахована та виплачена пенсія (за листопад 2010 року - 3270,05 грн, за вересень 2019 року - 5542,39 грн). Проте, починаючи з жовтня 2019 року до моменту звернення з позовною заявою, розмір пенсії становить 2000 грн. Страховий стаж позивачки на момент призначення пенсії становив 38 років 5 місяців 1 день, в подальшому збільшений до 39 років 0 місяців 1 день. На запит позивача про причини зменшення розміру пенсії, відповідач листом від 26.11.2019 № 45/03-10 повідомив, що при проведенні перевірки обґрунтованості видачі документів по заробітній платі за період з 01.09.1991 до 31.05.2000 в МПП "Оформлювач", відповідачем встановлена невідповідність наданих до Пенсійного фонду документів, унаслідок чого виникла переплата пенсійних коштів в сумі 26 9462,85 грн та запропоновано добровільно повернути зазначену суму або звернутись до суду за захистом порушених прав. Крім того, на адвокатський запит відповідач роз`яснив, що за розрахунковий період для визначення розміру пенсії - з червня 1994 року до травня 1999 року, інформація подана на адресу відповідача відрізняється від зазначеної в довідках про заробітну плату. 04.10.2019 на підставі протоколу № 14 відповідач вирішив перерахувати розмір пенсії позивача та передати відповідні матеріали до правоохоронних органів. Позивач стверджував, що довідки на підставі яких проведено первинне нарахування, відповідають фактично нарахованій та отриманій заробітній платі за період роботи ОСОБА_1 з червня 1994 до травня 1999 року. Також зауважив, що МПП "Оформлювач" знято з обліку в Управлінні Пенсійного фонду України м. Херсоні та припинило свою діяльність лише 02.09.2013 року. Однак під час роботи підприємства так і при припиненні його діяльності відповідачем неодноразово проводились перевірки, під час яких жодних розбіжностей та порушень, що зазначені в листі від 12.12.2019 № 16344/03-01 пенсійним органом не встановлено. На підставі викладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву у якому зазначив, що Комунальною установою "Трудовий архів м.Херсона" надано довідку про заробітну плату з вересня 1991 року по червень 2000 року. У результаті співставлення архівної довідки з довідками виданими МПП"Оформлювач" та даними СПОВ виявлено розбіжності.

Оскільки при призначенні пенсії застосовано довідки про заробітну плату від 22.11.2010 №14 та №15, які підписані однією особою ОСОБА_1 як керівником так і головним бухгалтером відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV суми пенсій , виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 04 березня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовив.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- судом взагалі не дано оцінку доводам позивача, а саме період роботи за який взято до розрахунку призначення пенсії ОСОБА_1 становить з червня 1994 року по травень 1999 року, проте суд здійснив аналіз нарахування заробітної плати та звітності в періоди 1991 рік та серпень-грудень 2000 року;

- суд не звертає уваги та не дає оцінки, що навіть у разі якщо допустити отримання позивачкою дещо нижчої по розміру заробітної плати відповідач повинен був перерахувати навіть по наявній у звітності відповідача сумі, а не задовольнитись визначенням розміру заробітної плати як нуль гривень та коефіцієнт рівний нулю;

- додані відповідачем до відзиву Індивідуальні відомості про застраховану особу, а саме за 1998 рік та 1999 рік позивачкою не подавались, підпис та почерк на зазначених документах не її та навіть прізвище і по батькові написані з суттєвими помилками в деклараціях за 1998 та 1999 року зазначено індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 замість ОСОБА_1 , аналогічно і як підписант по даних деклараціях ;

- за період з 1993 року по 2013 рік Пенсійний фонд проводив неодноразово перевірки МПП Оформлювач та порушень не встановлював, з чого можливо зробити висновок, що звітність МПП Оформлювач у відповідача була та її вони вірогідно загубили. Відповідач, у 2013 році під час ліквідації теж перевіряв МПП Оформлювач та жодних порушень виявлено не було.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її часткового задоволення.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має страховий стаж 39 років 1 день та перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в Херсонській області і з 22.10.2010 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", обчислену на підставі довідок про заробітну плату від 22.11.2010 № 14, № 15, наданою МПП "Оформлювач" за періоди роботи з червня 1994 року до травня 1999 року та за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 до 31.12.2010.

Відповідно до довідок відповідача від 27.12.2019 № 4418 та від 09.01.2020 № 38/02-12, № 39/02-12 загальний розмір пенсії станом на 01.07.2019 складав - 5 542,39 грн, а з жовтня 2019 - 2 000 грн .

Згідно з постановою Правління Пенсійного фонду України від 03.09.2018 № 19-1 "Про проведення інвентаризації пенсійних справ", Порядку проведення у 2018-2019 роках інвентаризації пенсійних справ, наказу Пенсійного Фонду України від 12.10.2018 № 169 "Про проведення інвентаризації пенсійних справ" та наказу ГУ ПФУ в Херсонській області від 17.10.2018 року № 241, відповідач провів інвентаризацію пенсійних справ та створення інвентаризаційних комісій.

Відповідно до витягу з протоколу № 14 засідання інвентаризаційної комісії при Головному управлінні ПФУ у Херсонській області від 04.10.2019, за результатами інвентаризації пенсійної справи ОСОБА_1 № 965230193641 встановлено таке:

… "з дати первинного призначення 22.10.2010 пенсію обчислено із врахуванням довідки про заробітну плату від 22.11.2010 № 14 виданою малим приватним підприємством "Оформлювач" (код ЄДРПОУ 14118478, ліквідовано 04.09.2013), за період з 01.06.1994 по 31.05.1998 за підписом як керівника так і головного бухгалтера ОСОБА_1 . Індивідуальний коефіцієнт заробітку склав 3,05387 (коефіцієнт заробітку майже по всіх місяцях відповідного періоду становить 5,6 і більше).

За даними індивідуальних відомостей застрахованих осіб за 1998-1999 роки зазначені суми нарахованої заробітної плати не співпадають з сумами зазначеними в довідці про заробітну плату від 22.11.2010 № 14, надану вищевказаним підприємством. Також, відповідно до довідки від 23.09.2019 № 20739/05-04, наданої Херсонським відділом обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області нарахований фонд оплати праці в деяких місяцях теж менший.. "

На підставі вирішеного, комісія прийняла рішення: починаючи з 22.10.2010 рекомендувати здійснити перерахунок пенсії, враховуючи заробітну плату з 01.06.1994 до 31.05.1999 нульовим значенням та за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 до 31.12.2010 далі здійснити перерахунки за заявою ОСОБА_1 для здійснення обрахунку переплати пенсійних коштів. У разі відмови особи погасити переплату, вирішено передати матеріали до правоохоронних органів.

14.11.2019 відповідачем прийняте розпорядження № 193641 про здійснення ОСОБА_1 перерахунку розміру пенсії через зміну надбавки.

Листом від 26.11.2019 № 45/03-10 ОСОБА_1 повідомлена про необхідність сплати встановленої переплати пенсійних коштів у сумі 269 462,85 грн та у разі їх неповернення пенсійним органом з 01.01.2020 будуть відраховуватися кошти не більше, як 20 відсотків розміру пенсії. Одночасно повідомлено про можливість надання іншої довідки про заробітну плату за будь-які п`ять років (60 місяців) до 01.07.2000 року, яка підтверджена первинними документами для здійснення перерахунку пенсії.

17.12.2019 відповідач виніс розпорядження № 973 про утримання з ОСОБА_1 з січня 2020 року переплати в сумі 269 462,85 грн по 20 % пенсії до повного її погашення.

Згідно з довідкою комунальної установи "Трудовий архів м. Херсона" від 01.11.2019 № 10-15/2212, в архіві містяться накази від 14.08.1991 № 1-к про зарахування ОСОБА_1 на посаду директора МПП "Оформлювач" та від 20.07.2013 № 101-к про звільнення директора ОСОБА_1 з 20.07.2013.

Крім того, відповідно до довідок КУ "Трудовий архів м. Херсона" від 01.11.2019 №01-15/2212, № 01-15/2211, у документах архівного фонду МПП "Оформлювач" наявні відомості про нарахування заробітної плати працівникам - директор ОСОБА_1 , заробітна плата, якої з вересня 1991 року до вересня 1996 року - в українських карбованцях, а з вересня 1996 року - у гривнях, а саме: у вересні 1996 року, з січня 1997 року до грудня 1997 року - 800,00 грн, з жовтня 1996 року до грудня 1996 року та з січня 1998 року до березня 2000 року - 1000,00 грн, з квітня 2000 року до червня 2000 року - 1600,00 грн.

Також відповідачем надані довідки про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_1 від 22.11.2010 № 14, № 15, підписані керівником та головним бухгалтером МПП "Оформлювач" ОСОБА_1 , відповідно до яких дані за період з вересня 1991 року до грудня 1999 року співпадають з відомостями, наданими КУ "Трудовий архів м. Херсона" у довідках від 01.11.2019 № 01-15/2212, № 01-15/2211, натомість за 2000 рік міститься наступні відомості про заробітну плату: у січні - 350,00 грн, у лютому, березні - 400,00 грн, у квітні - червні - 500,00 грн.

Разом з тим, із досліджених судом першої інстанції Індивідуальних відомостей про застраховану особу, поданих керівником та бухгалтером МПП "Оформлювач" ОСОБА_1 до пенсійного органу 04.04.2000 за застраховану особу - ОСОБА_1 встановлено, що у 1998 році задекларовано отримання заробітної плати у сумі по 50,00 грн за період з січня до березня 1998 року; у 1999 року задеклароване отримання заробітної плати у серпні, вересні - 85,00 грн, у жовтні - 150,00 грн, у листопаді, грудні - 120,00 грн. Одночасно, трудові відносини задекларовані протягом всього 1998, 1999 років.

Також, керівником та бухгалтером МПП "Оформлювач" ОСОБА_1 20.01.2001 до пенсійного органу подані Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 за 2000 рік, а саме: задеклароване отримання заробітної плати у січні 350,00 грн, у лютому - березні - 400,00 грн, з квітня до грудня - 500,00 грн.

Зі змісту довідки від 23.09.2019 № 20739/05-04 Управління обслуговування громадян Херсонського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) про сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування до УПФУ слідує, що за період з 03.12.1993 до 31.12.1999 суми сплаченого МПП "Оформлювач" збору на обов`язкове пенсійне страхування складали: 1993, 1994 роки - інформація відсутня, 1995, 1996, 1997, 1998 роки - 0,00 карб/грн, 1999 рік - 476,10 грн. Також, за період з січня 1995 року до вересня 1997 року, грудень 1997 року, з квітня 1998 року до липня 1999 року - фонд оплати праці не нараховувався.

Отже, за результатами проведеної інвентаризації пенсійної справи ОСОБА_1 пенсійний орган дійшов до таких висновків:

- суми заробітної плати зазначені в довідках від 22.11.2010 № 14 та № 15 за період з жовтня по листопад 1997 року та з січня по березень 1998 року значно перевищують загальний фонд оплати праці по підприємству;

- за даними індивідуальних відомостей застрахованих осіб за 1998-1999 роки зазначені суми нарахованої заробітної плати не співпадають з сумами зазначеними в довідці про заробітну плату від 22.11.2010, а саме: 1999 рік - за даними СПОВ зазначено суми в період з січня до березня по 50,00 грн, в той час як в довідці про заробітну плату вказано що на протязі всього року нарахована заробітна плата в сумі 1000,00 грн щомісяця; 1999 рік - за даними СПОВ зазначено суми в період з серпня по вересень - по 85,00 грн; в жовтні - 150,00 грн; з листопада по грудень -120,00 грн, а в довідці на протязі всього року нарахована заробітна плата в сумі 1000,00 грн щомісяця;

- в результаті співставлення архівних довідок з довідками виданими МПП "Оформлювач" та даними СПОВ виявлено розбіжності, а саме: суми в архівній довідці за вересень 1991 року, квітень 1996 року та з січня по червень 2000 року - не співпадають з сумами в довідці МПП "Оформлювач"; суми зазначені як в архівній довідці, так і в довідці МПП "Оформлювач" не співпадають з сумами, зазначеними в індивідуальний відомості про застраховану особу з січня 1998 року по червень 2000 року.

Не погоджуючись з діями та рішенням відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії, враховуючи заробітну плату за 60 місяців до 01.07.2000 нульовим значенням та утримання надміру сплаченої суми пенсії, позивач звернулася до суду за захистом порушеного права.

Висновок суду першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при проведенні інвентаризації пенсійних справ відповідач встановив розбіжності у документах про заробітну плату позивача, зокрема, в інформаційних відомостях про застраховану особу від 04.04.2000 та від 20.01.2001, які також підписані ОСОБА_1 як в якості директора МПП "Оформлювач", так і в якості головного бухгалтера. Розбіжності щодо розміру заробітної плати ОСОБА_1 містять також довідки КУ "Трудовий архів м. Херсона" від 01.11.2019 № 01-15/2212, № 01-15/2211

Зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_1 , будучи директором МПП "Оформлювач", особисто видавала та підписувала довідки про заробітну плату, в тому числі і своєї заробітної плати, то саме на позивача покладено відповідальність за достовірність відомостей, які містили такі документи.

Колегія суддів частково не погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Положення Закону № 1058-IV суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина 4 статті 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Частиною 3 статті 44 Закону № 1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 50 Закону № 1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Стягнення може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії (абзац 4 частини 2 статті 50 Закону № 1058-IV).

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення визначає Порядок повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4 (далі - Порядок №6-4).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 6-4 переплата пенсії - сума пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій), виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.

За змістом пункту 3 Порядку № 6-4 суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії .

Частинами 1, 2 статті 103 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.

Отже, обов`язковою умовою для стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера, однак вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення пенсії на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера - в такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника. При цьому оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення/перерахунку пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд 16.06.2020 у справі №756/6984/16-а.

В свою чергу, слід зазначити, що згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Аналіз вказаної норми Кодексу дає підстави вважати, що адміністративне судочинство спрямоване на захист прав, свобод та інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. При цьому, захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту порушення законного права (свободи, інтересу) саме суб`єкта звернення до суду, тобто, позивача.

Відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Наведеним положенням Основного Закону України кореспондує частина перша статті 5 КАС України, якою передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Водночас, за змістом Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004, поняття «порушене право» , за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес» . У цьому ж Рішенні зазначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування в межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Правова позиція щодо тлумачення поняття «законний інтерес» викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 522/3665/17.

У цій постанові Суд звернув увагу на те, що заінтересованість позивача повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача. Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому.

Проаналізувавши правові норми, Верховний Суд у згаданій постанові визначив, що законний інтерес має такі ознаки: (а) має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання; (б) пов`язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом; (в) є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; (г) є персоналізованим (суб`єктивним). Тобто належить конкретній особі - позивачу (на це вказує слово «її» ); (д) суб`єктом порушення позивач вважає суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Слід зазначити, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Однак, порушення вимог Закону діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому, обов`язковою умовою для задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Отже, встановлення факту наявності порушення права, свободи чи інтересу особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковим під час судового розгляду та обов`язковою умовою для визнання протиправним рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Відсутність порушеного права (свободи, охоронюваного законом інтересу) чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову.

Як вбачається із матеріалів справи, внаслідок проведеної перевірки відповідачем прийнято три рішення (розпорядження):

1) рішення № 965230193641 від 08.10.2019 - про перерахунок пенсії з жовтня 2019 року, у зв`язку з уточненням даних в ЕПС (а.с.205-206);

2) розпорядження № 193641 від 14.11.2019 про перерахунок пенсії з 2010 року, підставою проведення якого є протокол № 14 від 04.10.2019 ( а.с. 207-208);

3) розпорядження № 973 від 17.12.2019 на підставі якого з січня 2020 року розпочалося утримання надміру виплачених пенсійних коштів у розмірі 20% загального розміру пенсії (а.с.209).

Саме ці розпорядження визначають новий розмір пенсії та фактично впливають на права та інтереси позивачки у спірних правовідносинах.

Натомість, ОСОБА_1 оскаржила дії відповідача на підставі протокольного рішення ( витяг з протоколу 14 від 14.10.2019 , а.с. 29) .

Як вбачається із цього протоколу комісія рекомендувала пенсійному фонду здійснити перерахунок пенсії, враховуючи заробітну плату ОСОБА_1 за період з 01.06.1994 по 31.05.1999 з нульовим значенням та за даними відповідного персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 21.12.2010 далі здійснити перерахунки за заявою ОСОБА_1 .

Отже, зазначені у витязі із протоколу дії відповідача окремо не порушують права та інтереси ОСОБА_1 , а відтак є правильним по суті рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову.

Водночас, правова оцінка підстав для утримання пенсійний виплат суду першої інстанції є передчасною, оскільки ці підставі застосовані відповідачем виключно ґрунтуючись на рішеннях та розпорядженнях № 965230193641 від 08.10.2019 , № 193641 від 14.11.2019, № 973 від 17.12.2019, які, як було зазначено вище, не є предметом спору у справі що розглядається.

При цьому в описовій частині рішення суду першої інстанції помилково вказана позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування розпорядження відповідача від 14.11.2019 № 193641 про перерахунок пенсії , оскільки ані у позовній заяві, ані ухвалі про відкриття та призначення справи до розгляду, ані у матеріалах справи такої вимоги не міститься.

Інші позовні вимоги про стягнення коштів є похідними та можуть бути задоволені лише в тому випадку, коли ці розпорядження, рішення ( № 965230193641 від 08.10.2019; № 193641 від 14.11.2019; № 973 від 17.12.2019 ) будуть визнані протиправними та скасовані у встановленому законом порядку, тобто колегія суддів зазначає, що позивачка не позбавлена права звернення до суду із позовом про визнання протиправними та скасування цих рішень та розпоряджень та застосування юридичних наслідків (припинення утримання з пенсії позивача 20 % від розміру пенсії, відшкодування незаконно утриманих 20 % від розміру пенсії для погашення виниклої переплати; розрахунку та встановлення належного розміру щомісячної пенсії за віком; відшкодування незаконно не доплачених коштів пенсії, тощо).

Відповідно до статі 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені до суду першої інстанції.

За таких обставин вказаний висновок суду першої інстанції слід виключити із мотивувальної частини оскаржуваного рішення.

Доводи апеляційної скарги.

Доводи апелянта стосуються фактично правомірності висновків вказаних вище рішень розпоряджень, які , як було зазначено вище не є предметом спору .

Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно по суті дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Водночас правові висновки суду першої інстанції щодо правомірності утримання з ОСОБА_1 пенсійних виплат, а також відносно того, що переплата пенсії позивачки виникла у зв`язку із поданням нею недостовірних відомостей підлягає виключенню із мотивувальної частини судового рішення.

Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції у відповідності до частини 4 статі 317 КАС України - змінити, виключити із мотивувальної частини положення, в яких надається правова оцінка.

З огляду на те, що рішення Херсонського окружного адміністративного суду про відмову у задоволенні позовних вимог позивачки по суті прийнято правильно, але не з тих мотивів, які вказані судом першої інстанції, фактичні підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року по справі № 540/115/20 - змінити.

Виключити із мотивувальної частини рішення суду першої інстанції правовий висновок щодо правомірності утримання з ОСОБА_1 пенсійних виплат, а також відносно того, що переплата пенсії позивачки виникла у зв`язку із поданням нею недостовірних відомостей з підстав, наведених у мотивувальній частині постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду .

В решті рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року по справі № 540/115/20 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Дата складення та підписання повного тексту судового рішення - 05 листопада 2020 року.

Головуючий суддя Шляхтицький О.І. Судді Домусчі С.Д. Кравченко К.В.