Ухвала

від 10.07.2007 по справі 11/453/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/453/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про припинення провадження у справі

 "10" липня 2007 р. Справа № 11/453/07

м.Миколаїв

За позовом:  Першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Очаківської ОДПІ (57050, Миколаївська обл., м.Очаків, вул..Шкрептієнка, 27)

до 1 відповідача:  ТОВ “Альянс” (57515, Миколаївська обл., м.Очаків, вул.Хатагурова, 44)

до 2 відповідача:  ТОВ “Еталон С.В.” (м.Київ, вул.Флоренції,1/1)

Суддя Василяка К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача:  Кален О.Д. - дов. №9266/10/10 від 09.07.2007р.

від 1 відповідача: Горшевський Ю.А. –дов. від 02.07.2007р.

від 2 відповідача:

В засіданні приймає участь прокурор  Порошина Н.Г.

Суть спору:  визнання недійсним договору

1-відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що позов подано за правилами господарського процесуального кодексу, в той час, коли ці позовні вимоги повинні розглядатись в порядку адміністративного судочинства. Позивач не зазначає на підставі якого пункту ст.203 ЦК України необхідно визнавати договір недійсним, відсутня вина товариства.

2 відповідач  у судове засідання не з'явився, надіслана на його адресу ухвала про призначення справи до розгляду повернулась до суду з відміткою пошти про те, що адресат за даним адресом не значиться.

          Представники сторін не заперечують проти розгляду справи по суті в відсутність представника 2 відповідача.

На підставі ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без 2 відповідача.

Заслухавши представника позивача, 1 відповідача, прокурора,  вивчивши надані ними матеріали,  суд –

в с т а н о в и в:

8 квітня 2007 року до господарського суду надійшла позовна заява за підписом першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції до відповідачів: ТОВ «Альянс»та ТОВ «Еталон С.В.»про визнання договору підряду недійсним.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 11 квітня 2007 року заявнику було відмовлено у прийнятті позовної заяви на підставі того, що даний спір не підлягає розгляду в господарських судах України, оскільки державні податкові інспекції виступають як суб'єкти владних повноважень, а тому позов підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, про що прямо було вказано в зазначеній ухвалі.

Прокурор не погодився з такою думкою суду та прийнятим рішенням і оскаржив його до апеляційного суду.

Одеський апеляційний господарський суд поновив прокурору пропущений процесуальний строк внесення апеляційного подання  та своєю постановою від 22 травня 2007 року постановив скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 11.04.2007р., а позовні матеріали направити  для розгляду справи по суту.

При цьому, в описовій частині постанови апеляційний суд чітко та зрозуміло вказав на те, що пунктом 6 розділу VІІ „Прикінцевих та перехідних положень” КАС України передбачено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам, відповідно до ГПК України 1991 р., вирішують у першій та апеляційній  інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАСУ.

Відповідно до ст.4 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. № 509-ХІІ органи Державної податкової служби законодавством зараховано до суб'єктів владних повноважень, їх діяльність входить до системи публічно-правових відносин, а тому спір за заявою Першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Очаківської ОДПІ належить до компетенції адміністративних судів.

Оскільки на даний час окружні  адміністративні суди не створені, справа підлягає розгляду в господарському суді, але за правилами адміністративного судочинства.

Отже, заявнику фактично, двічі було пояснено, як місцевим, так і апеляційним судом  те, що справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Але, заявник та прокурор наполягають на її розгляду за правилами ГПК України, що призвело до затягування розгляду справи.

Позивач посилається на те, що ТОВ „Еталон С.В.” та ТОВ „Альянс” 19.10.2004 року уклали договір підряду № 09/10/04 від 19.10.2004р. за умовами якого підрядник –ТОВ „Еталон” зобов'язався виконати ремонтні роботи на загальну суму 490795,0 грн.

Згідно акту виконаних робіт за січень 2005 року вартість робіт, без ПДВ, склала 490795,0 грн. Товариство «Еталон»оформило податкову накладну № 298 від 10.02.2005р. на загальну суму 588954,0 грн., в тому числі ПДВ –98159,0 грн.

Згідно акту виконаних робіт від 28.02.2005р. вартість робіт, без ПДВ склала 381421,0 грн. Товариство оформило податкову накладну №299 від 28.02.2005р. на суму 457705,20 грн., в тому числі і ПДВ на суму 76284,20 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 07.12.2004р. установчі документи та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ „Еталон С.В.” визнані недійсними, оскільки реєстрацію підприємства проведено на підставну особу, тобто з метою ухилення від оподаткування.

Отже сторони за спірним договором  умисно ухилялись від сплати податку на додану вартість в сумі 462413 грн., чим завдали державі збитки в особливо великих розмірах.

Позивач просить визнати недійсним спірний договір, на підставі ст.ст.203, 215 ЦК України.

Суд вважає, що провадження у справі слід припинити враховуючи наступне.

          Згідно ст.4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-XII, Державна податкова   адміністрація   України   є  центральним органом виконавчої влади.     

Державні податкові інспекції у районах, містах  (крім  міст Києва та Севастополя),  районах у містах,  міжрайонні та об'єднані державні податкові  інспекції підпорядковуються   відповідним державним  податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

          Згідно ч.1 ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, до завдань органів державної податкової служби відноситься здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю  обчислення,  повнотою  і  своєчасністю   сплати   до бюджетів,    державних   цільових   фондів   податків і   зборів (обов'язкових   платежів),   а   також    неподаткових    доходів, установлених законодавством.

Тобто, органи державної податкової служби, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює державний контроль за додержанням податкового законодавства.

Відповідно до п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” до функцій державних податкових інспекцій відноситься  подання  до суду  позовів  до  підприємств,  установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход  держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках  -  коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також  про  стягнення  заборгованості  перед бюджетом і державними цільовими  фондами  за  рахунок  їх майна.

Згідно п.1 ч.1 ст.3 КАС України під справою адміністративної юрисдикції  слід розуміти переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

Згідно п.7 ч.1 ст.3 КАС України суб'єкт владних повноважень –це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, у даних правовідносинах державні податкові інспекції виступають як суб'єкти владних повноважень.

Враховуючи викладене, заявлений позивачем позов про визнання договору недійсним підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАСУ до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст.12 ГПК України Господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім: спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів.

Згідно ч. ст.4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Закону України “Про господарські суди”, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Отже норми Господарського процесуального кодексу України застосовуються господарським судом тільки при вирішенні господарських спорів, підвідомчих йому, відтак їх застосування для вирішення справи адміністративної юрисдикції є неправомірним.

Враховуючи, що даний спір не підлягає розгляду в господарських судах України, провадження у справі слід припинити на підставі п.1 ст. 80 ГПК України.

Керуючись п.1 ч.1  ст.80 ГПК України, суддя –

УХВАЛИВ:          

Провадження у справі  припинити.

Суддя К.Л.Василяка