Постанова

від 03.11.2020 по справі 640/22216/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/22216/18 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Коротких А.Ю. та Сорочка Є.О.,

за участю секретаря Лисенко І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Українська залізниця (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС України (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.01.2018 № 0001054208 та від 16.04.2018 № 0007812200.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, про відмову у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з`явилися в судове засідання, дослідивши доводи апеляційних скарг та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 22.10.2017 Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби з метою здійснення контролю за своєчасністю достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків і зборів до бюджету видано наказ Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки №2373.

Головним державним ревізором - інспектором відділу податкового супроводження підприємств нафтогазового комплексу управління податкового супроводження підприємств транспортної інфраструктури управління податкового супроводження підприємств невиробничої сфери Офісу великих платників податків ДФС Ковальчук Н.М. на підставі наказу Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки №2373 від 22.10.2017 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ Українська залізниця з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства повноти нарахування та своєчасності сплати податків при здійсненні взаємовідносин з ТОВ Спецстиль Україна за грудень 2015.

Актом про результатами документальної позапланової виїзної перевірки №9/28-10-42-08/40075815 від 10.01.2018 встановлено наступні правопорушення ПАТ Українська залізниця вимог податкового законодавства, зокрема:

п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого встановлено зниження податку на прибуток підприємства на загальну суму 1561058 грн., у тому числі за 2015 рік в сумі 1561058 грн.;

п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за грудень 2015 року в сумі 1237245 грн.

Так, перевіркою встановлено, що згідно даних податкової звітності та даних первинних бухгалтерських документів ПАТ Українська залізниця мало взаємовідносини із ТОВ Спецстиль Україна (код ЄДРПОУ 39375477) за період грудень 2015 року.

Крім того, контролюючим органом встановлено, що ТОВ Спецстиль Україна зареєстровано від 03.09.2014 №10681020000037080 Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією. Керівник та головний бухгалтер в одній особі на теперішній час - ОСОБА_1 , яка є керівником та головним бухгалтером ще 12 підприємств. Статутний капітал підприємства становить - 500000 грн. Основне місце обліку - 1603 Кременчуцька ОДПІ ГУ ДФС У Полтавській області. Юридична адреса: 39617 Полтавська обл. Автозаводський, вул. Троїцька, буд. 89 А. Основний вид діяльності - 46.41-оптова торг текстильними товарами. Декларація з податку на додану вартість за звітний податковий період грудень 2015 року подана 03.08.2016 року.

З липня 2015 року по квітень 2017 року, керівником та головним бухгалтером в одній особі " Спецстиль Україна (код ЄДРПОУ 39375477) була ОСОБА_2 . Окрім цього, перевіркою встановлено, що договір №П 151287/НЮ від 21.09.2015 року, укладений між ПАТ Українська залізниця та ТОВ Спецстиль Україна (код ЄДРПОУ 39375477), зі сторони ТОВ Спецстиль-Україна (код ЄДРПОУ 39375477) підписаний директором ОСОБА_3 , який за даними перевірки ніколи не був директором останнього.

До Міжрегіонального оперативного управління надійшла службова записка від управління податкового супроводження підприємств невиробничої сфери за вих. №55274/28-10-42-08-3 03.10.2017 щодо відпрацювання схем ризикового податкового кредиту ПАТ Українська залізниця по взаємовідносинах з ТОВ Спецстиль Україна (код ЄДРПОУ 39375477).

Згідно вищевказаної інформації було встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: м.Вінниця. За місцем реєстрації ОСОБА_2 проживають її батьки. В телефонному режимі повідомили, що ОСОБА_2 не проживає з ними, а проживає в м. Києві та працює на швейній фабриці швачкою і до підприємницької діяльності ТОВ Спецстиль Україна жодного відношення не має. За вказаною адресою проживання ОСОБА_2 у м. Києві, в результаті неодноразових виїздів, встановити останню не вдалось можливим.

Окрім цього, за результатами аналізу по ланцюгу руху податкового кредиту за грудень 2015 року відповідачем було встановлено: костюм робочий та полотно трикотажне ТОВ Спецстиль Україна в грудні 201 було придбане у ТОВ "УГЛЕКРЕПЬ" на суму ПДВ 195,12 тис. грн.

ТОВ "УГЛЕКРЕПЬ" (код ЄДРПОУ 39123121) перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві. Вид діяльності: будівництво інших споруд. Чисельність працівник виплачувалася заробітна плата у грудні 2015 року: 1 особа. Керівником та головним бухгалтером в одній особі є ОСОБА_4 , 1993 року народження.

Податковий кредит в грудні 2015 року на 61% (643,3 тис.грн) сформовано за j ТОВ"ПРАЙМ ЛЮКС", яке реалізувало обладнання для виробництва нетканих матеріалів, дзвінки дверні, електричні світлодіодні лампи, світильники настільні, штучні квіти, тарілки та (125,29 тис.грн) за рахунок ТОВ "КК"ЮГ-СТАНДАРТ", яке реалізувало посуд і прилади кухонні з пластмаси, іграшки дитячі, ліхтарі електричні портативні, вироби з чорного металу.

ТОВ"ПРАЙМ ЛЮКС" (код ЄДРПОУ 38890383) перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві. Вид діяльності: оптова торгівля деревиною, будівельними матері санітарно-технічним обладнанням. Чисельність працівників яким виплачувалася заробітна плата у грудні 2015 року: 2 особи.

ТОВ "КК"ЮГ-СТАНДАРТ" (код ЄДРПОУ 39179525) перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві. Вид діяльності: неспеціалізована оптова торгівля. Чисельність працівників яким виплачувалася заробітна плата у грудні 2015 року: 2 особи.

На думку відповідача, вищевказане свідчить про проведення позивачем транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, які не мають реального товарного характеру, так як нереальність первинного формування активу та первинної поставки і доводять нереальність послідуючого придбання саме цього товару, у з`язку з чим, ПАТ Українська залізниця здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з одержання (купівлі) товарно-матеріальних цінностей і складено/підписано первинні документи: (видаткові накладні всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пп. 2.1 і 12 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції Україні 05.06. 1995 №168/704.

За результатами розгляду Акту перевірки від 10.01.2018 № 9/28-10-42-08/40075815 контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення №0001054208 від 31.01.2018 та №0001064208 від 31.01.2018.

Позивач користуючись своїм правом досудового захисту, оскаржив спірні податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги, ДФС України прийнято рішення від 12.04.2018 №12750/6199-99-11-01-07-25, яким скаргу задоволено частково, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення від 31.01.2018 № 0001064208 в частині застосування 390264, 50 грн. штрафних санкцій, а в іншій частині спірні повідомлення-рішення залишено без змін.

За результатами розгляду скарги відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 16.06.2018 № 0007812200, яким застосовано до ПАТ Українська залізниця штрафні санкції.

Не погоджуючись із висновками перевірки та винесеними за її результатами податковими повідомленнями-рішеннями від 31.01.2018 № 0001054208 та від 16.04.2018 №0007812200, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.14.1.36. п.14.1. ст.14 Податкового Кодексу України (тут та далі в редакції чинній на час винесення спірних правовідносин), господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пункту 44.1., пункту 44.2. статті 44 Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до положень пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України (в редакції Закону від 28.12.2014 № 71-VIII) об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Тобто, податок на прибуток розраховується виходячи із бухгалтерського фінансового результату (як різниці між отриманими підприємством доходами та понесеними ним витратами протягом звітного періоду) за НП(С)БО чи МСФЗ, відкоригованого на різниці, передбачені ПК України (як то амортизаційні різниці, різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечень), різниці, які виникають під час здійснення фінансових операцій).

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Отже, формування податкового кредиту та витрат, що враховують при обчисленні об`єкта оподаткування з податку на прибуток, є відображенням наслідків господарських операцій у податковій звітності.

Податкова звітність ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, який є обов`язковим.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні у частині 1 встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинних документів встановлені частиною 2 цієї статті.

За визначеннями цього Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, будь-які документи можна вважати первинними, що є підставою для їх врахування в податковому обліку, лише в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Отже, необхідною умовою для віднесення вартості придбаних платником податків товарів та послуг до витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, а сум сплаченого ПДВ - до податкового кредиту, є факт дійсного проведення господарських операцій, обумовлених відповідними угодами, що має засвідчуватись належними первинними документами.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ Спецстиль Україна було укладено договори поставки, відповідно до умов яких постачальник - ТОВ Спецстиль Україна зобов`язується поставити і передати у зумовлені строки у власність покупцю певну продукцію, надалі товар, відповідно до специфікації № 1, розмірної специфікації № 2, які є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов даного договору.

Також на підтвердження реальності господарських операцій позивачем було надано накази про призначення, установчі документи, договори, видаткові накладні, акти прийому-передачі, товаро-транспортні накладні, платіжні доручення, сальдові відомості та картки, податкові накладні, банківські виписки, акти взаєморозрахунків, декларації з податку на додану вартість з додатками (уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок) з додатками, декларації з податку на прибуток (звітні, уточнюючі) з додатками.

Отже, фактичне виконання господарських зобов`язань підтверджується належним чином оформленими первинними документами, укладені договори відповідають економічному змісту та діловій меті, отримані блага використані Товариством у власній господарській діяльності, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі його активів.

Вказані документи підтверджують реальність руху товарно- матеріальних цінностей, виконання умов укладених договорів.

Також, судом встановлено, що відносно наданих на перевірку первинних документів за результатами взаємовідносин позивача з ТОВ Спецстиль Україна з боку відповідача не було жодних зауважень.

Позивач у своїх поясненнях зазначив, що договори укладалися за процедурою закупівлі, оголошеною ДП Південна залізниця правонаступник регіональна філія Південна залізниця ПАТ Укрзалізниця . Учасник закупівлі - ТОВ Спецстиль Україна у своїй пропозиції конкурсних торгів надав пакет документів, відповідно до переліку документації конкурсних торгів, встановленого замовником. У пакеті пропозиції було надано оригінал виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців від 14.08.2015, згідно з якою керівником був Саприкін Денис Володимирович , та копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємці від 14.08.2015 за № 21025790, що підтверджувала повноваження останнього. Також, контрагентом було надано копію наказу від 02.09.2014 №1 про призначення ОСОБА_3 директором.

Також на момент укладення договору, ТОВ Спецстиль Україна перебувало на обліку в податкових органах, мало статус платника ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання угод. Податкові накладні контрагентом зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.10 статті 201 Кодексу.

Враховуючи наведене в сукупності, колегія суддів погоджується з твердженням окружного суду про те, що наявні в матеріалах справи первинні документи є достатніми для підтвердження реальності вказаних господарських операцій АТ Українська залізниця та ТОВ Спецстиль Україна .

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв`язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Здійснення господарської діяльності контрагента не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов`язок суб`єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов`язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. Проте, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано доказів відсутності у контрагентів позивача спеціальної податкової правосуб`єктності на момент укладення з ними вказаних вище правочинів, зокрема, того, що вказана юридична особа не була зареєстровані в якості платника податку на додану вартість або того, що їхня реєстрація платником податку на додану вартість була анульована до спірного періоду.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів, які підтверджують фактичне проведення відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Колегія суддів звертає увагу, що перевіркою не встановлено відсутності документів бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для підтвердження задекларованих показників по операціям з контрагентом, обов`язок ведення і зберігання яких покладено на позивача, а наявні в матеріалах справи містять достатні дані про зміст господарських операцій та її учасників, підтверджують фактичність здійснення такої операції.

Податкові повідомлення-рішення, на підставі яких визначаються податкові зобов`язання платника податків, приймаються податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

З огляду на зазначене, враховуючи, що встановлені відповідачем за наслідком проведеної перевірки порушення позивачем вимог діючого законодавства не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що нарахування податковим органом за зазначені вище порушення сум грошового зобов`язання є протиправним, та як наслідок спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді: