Постанова

від 04.11.2020 по справі 320/10555/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/10555/20 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Федотова І.В.,

при секретарі - Казюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської обласної організації Політичної партії "ЗА МАЙБУТНЄ" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Київської обласної організації Політичної партії "Слуга народу" до Бородянської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області, третя особа - Київська обласна організація Політичної партії "ЗА МАЙБУТНЄ", про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2020 року Київська обласна організація Політичної партії "Слуга народу" звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бородянської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області, третя особа - Київська обласна організація Політичної партії "ЗА МАЙБУТНЄ", в якому просила суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Бородянської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району № 46 від 28 жовтня 2020 року;

- зобов`язати Бородянську селищну територіальну виборчу комісію Бучанського району виконати постанову Бородянської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району № 45 від 27 жовтня 2020 року та завершити повторний підрахунок голосів на виборчих дільницях Бородянської об`єднаної територіальної громади з виборів депутатів Київської обласної ради, Бучанської районної ради Київської області, Бородянської селищної ради, Бородянського селищного голови.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2020 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що заява Київської обласної організації Політичної партії "За майбутнє" від 28 жовтня 2020 року, не містить інформації щодо порушення законодавства України про вибори, тому в розумінні положень Виборчого кодексу не є скаргою суб`єкта виборчого процесу. Підкреслив, що постанова Бородянської селищної територіальної виборчої комісії від 27 жовтня 2020 року № 45 Про повторний перерахунок голосів виборців на виборчих дільницях Бородянської об`єднаної територіальної громади Бучанського району Київської області з місцевих виборів 25 жовтня 2020 року не була оскаржена, не скасована і є чинною. Звернув увагу на те, що аналіз положень Виборчого кодексу дає підстави стверджувати про відсутність повноважень у територіальної виборчої комісії призупиняти повторний перерахунок голосів виборців у разі, якщо такою комісією було прийнято рішення про такий повторний перерахунок. Зауважив, що оскаржувана постанова відповідача від 28 жовтня 2020 року № 46 в даній справі не ґрунтується на дискреційних повноваженнях, та визнана судом протиправною і скасована, а тому наявні правові підстави зобов`язати відповідача завершити повторний перерахунок голосів на виборчих дільницях.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, третя особа - Київська обласна організація Політичної партії "ЗА МАЙБУТНЄ" подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що Головою Київської обласної організації Політичної партії "ЗА МАЙБУТНЄ" було подано до відповідача заяву про призупинення повторного підрахунку голосів виборців. При цьому наголошує, що відповідно до ст. 72 Виборчого кодексу України у разі задоволення скарги виборча комісія може прийняти рішення, яким поновити в інший спосіб порушенні права громадян, права та законні інтереси суб`єкта виборчого процесу. Ппідкреслює, що орган державної влади має право скасувати чи призупинити власне невиконане рішення, при цьому таке право є дискреційними повноваженнями відповідача.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, Київська обласна організація Політичної партії "Слуга народу" 07 липня 2020 року зареєстрована, як юридична особа, за адресою: 08131, Київська обл., с. Софіївська Борщагівка, вул. Івана Франка, буд. 6, офіс 431, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 43696886 вчинено відповідний запис 13391020000019868 (а.с.67).

Позивач відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 22 Виборчого кодексу України, є суб`єктом виборчого процесу.

Згідно з пунктом 1 постанови Верховної Ради України від 15 липня 2020 року № 795-ІХ "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 року році" призначено чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (крім визначених пунктами 2 і 3 цієї Постанови) на неділю 25 жовтня 2020 року. Водночас пунктом 5 указаної Постанови визначено, що чергові місцеві вибори не проводяться в разі призначення перших виборів депутатів відповідних місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на 25 жовтня 2020 року.

Так, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 715-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області" визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Київської області, зокрема Бородянську об`єднану територіальну громаду Бородянського району Київської області із центром у смт.Бородянка, до складу якої входять Бородянська, Дмитрівська, Дружнянська, Загальцівська, Качалівська, Майданівська, Мирчанська, Небратська, Новогребельська, Новозаліська, Новокорогодська, Пилиповицька, Шибенська територіальні громади, території яких входять до складу території Бородянської територіальної громади.

Постановою Бучанської районної територіальної виборчої комісії Київської області від 24 серпня 2020 року № 3 "Про утворення та формування складу сільських, селищних територіальних виборчих комісій у Бучанському районі" утворено та сформовано склад сільських, селищних територіальних виборчих комісій у Бучанському районі, зокрема, Бородянську селищну територіальну виборчу комісію Бучанського району Київської області, у складі голови комісії, заступника голови комісії, секретаря комісії та 15 членів комісії (а.с.53-54).

При цьому, 25 жовтня 2020 року відбулись чергові вибори депутатів Київської обласної ради, Бучанської районної ради Київської області, Бородянського селищного голови та перші вибори Бородянської селищної ради, які проводяться на території Бородянської об`єднаної територіальної громади Бородянського району Київської області.

З матеріалів справи вбачається, що 26 жовтня 2020 року головою Київської обласної організації Політичної партії "За майбутнє" до Бородянської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області подано скаргу про численні порушення виборчого законодавства, які ставлять під сумнів результати підрахунку голосів виборців на виборчих дільницях № № 320185, 320186, 320187, 320188, 320189, 320199, 32020 року0, 32020 року1, 32020 року2, 32020 року3, 32020 року4, 32020 року6, 32020 року7, 32020 року8, 320212, 320215, 320216, 320217, 320218, 320219, 320220, 320221, 320223, 320224, 320225, зокрема на усіх виборчих дільницях відбувались порушення порядку підрахунку голосів виборців, встановленого статтею 250 Виборчого кодексу України та порядку складання протоколу, встановленого статтею 251 Виборчого кодексу України; виявлення у скриньках виборчих бюлетенів у кількості, що може суттєво перевищувати кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені на виборчій дільниці з відповідних місцевих виборів; виявлення численних фактів незаконного голосування (а.с.45-47).

У скарзі від 26 жовтня 2020 року Київська обласна організація Політичної партії "За майбутнє" просила Бородянську селищну територіальну виборчу комісію Бучанського району Київської області прийняти рішення про проведення повторного перерахунку голосів виборців у відповідному виборчому окрузі з виборів депутатів Київської обласної ради, Бучанської районної ради Київської області, Бородянської селищної ради, Бородянського селищного голови, які проводяться на території Бородянської об`єднаної територіальної громади Бучанського району Київської області.

Поряд з викладеним суд встановив, що 27 жовтня 2020 року Бородянською селищною територіальною виборчою комісією Бучанського району Київської області за результатами розгляду скарги Київської обласної організації Політичної партії "За майбутнє" від 26 жовтня 2020 року відповідно до частини дев`ятої, десятої статті 254 Виборчого кодексу України прийнято постанову № 45 "Про повторний перерахунок голосів виборців на виборчих дільницях Бородянської об`єднаної територіальної громади Бучанського району Київської області з місцевих виборів 25 жовтня 2020 року", якою вирішено провести повторний перерахунок голосів виборців на виборчих дільницях Бородянської об`єднаної територіальної громади з виборів депутатів Київської обласної ради, Бучанської районної ради Київської області, Бородянської селищної ради, Бородянського селищного голови та розпочато проведення повторного перерахунку голосів виборців (а.с.47, зворотній бік).

Разом з тим, під час проведення повторного перерахунку голосів виборців на виборчих дільницях № № 320185, 320186, 320187, 320188, 320189, 320199, 32020 року0, 32020 року1, 32020 року2, 32020 року3, 32020 року4, 32020 року6, 32020 року7, 32020 року8, 320212, 320215, 320216, 320217, 320218, 320219, 320220, 320221, 320223, 320224, 320225 головою Київської обласної організації Політичної партії "За майбутнє" 28 жовтня 2020 року до Бородянської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району подано заяву про призупинення повторного підрахунку голосів виборців, у зв`язку з відсутністю порушення прав громадян (а.с.48, зворотній бік).

Зокрема, у заяві зазначено, що під час проведення повторного перерахунку голосів були встановлені розбіжності між протоколами дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів на виборчих дільницях № 320185, № 320186 та даними підрахунку територіальної виборчої комісії, однак, ці розбіжності не є визначальними для зміни результату підрахунку, тому з метою своєчасного встановлення волевиявлення громадян, враховуючи, що виборчі права громадян не порушені, просить призупинити повторний підрахунок голосів на ДВК № № 320187, 320188, 320189, 320199, 32020 року0, 32020 року1, 32020 року2, 32020 року3, 32020 року4, 32020 року6, 32020 року7, 32020 року8, 320212, 320215, 320216, 320217, 320218, 320219, 320220, 320221, 320223, 320224, 320225.

При цьому, 28 жовтня 2020 року Бородянською селищною територіальною виборчою комісією Бучанського району Київської області за результатами розгляду заяви Київської обласної організації Політичної партії "За майбутнє" від 28 жовтня 2020 року відповідно до частини десятої статті 72 Виборчого кодексу України прийнято постанову № 46 "Про призупинення повторного перерахунку голосів виборців на виборчих дільницях Бородянської об`єднаної територіальної громади Бучанського району Київської області з місцевих виборів 25 жовтня 2020 року", якою вирішено призупинити повторний підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях Бородянської об`єднаної територіальної громади з виборів депутатів Київської обласної ради, Бучанської районної ради Київської області, Бородянської селищної ради, Бородянського селищного голови (а.с.48).

Вважаючи постанову Бородянської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району від 28 жовтня 2020 року № 46 незаконною, позивач звернувся до суду за захистом порушеного виборчого права з даним адміністративним позовом.

На підставі встановлених вище обставин та враховуючи повноваження територіальної виборчої комісії, визначені Виборчим кодексом, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що рішення комісії про призупинення повторного перерахунку голосів виборців на виборчих дільницях Бородянської об`єднаної територіальної громади Бучанського району Київської області з місцевих виборів 25 жовтня 2020 року прийнято з перевищенням повноважень, визначених Виборчим кодексом.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до положень статті 69 Конституції України народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.

Згідно пункту 20 частини 1 статті 92 Основного Закону, виключно законами України визначаються організація і порядок проведення виборів і референдумів.

Основним нормативно-правовим актом, що визначає гарантії права громадян на участь у виборах, регулює підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів є Виборчий кодекс України у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - ВК України).

Відповідно до частини 1 статті 196 Виборчого кодексу виборчий процес місцевих виборів включає такі етапи: 1) утворення виборчих округів; 2) утворення дільничних виборчих комісій; 3) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення; 4) висування та реєстрація кандидатів; 5) проведення передвиборної агітації; 6) голосування у день виборів; 7) підрахунок голосів виборців, установлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів.

У силу приписів частини 2 статті 196 Виборчого кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, виборчий процес включає також такі етапи: 1) повторне голосування; 2) підрахунок голосів виборців, установлення підсумків повторного голосування і результатів місцевих виборів.

Порядок підрахунку голосів на виборчій дільниці встановлений статтею 250 Виборчого кодексу.

Згідно з частиною першою статті 250 Виборчого кодексу підсумкове засідання дільничної виборчої комісії розпочинається після закінчення голосування виборців на виборчій дільниці і проводиться у тому самому приміщенні, де відбувалося голосування. Підсумкове засідання проводиться без перерви і закінчується після складення та підписання протоколів про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці.

Підрахунок голосів виборців з кожних місцевих виборів завершується складанням протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці з відповідних місцевих виборів в порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу (абз.12 ч.2 ст.250 ВК).

Відповідно до частини п`ятої статті 254 Виборчого кодексу за результатами розгляду документів дільничної виборчої комісії та скарг про порушення вимог цього Кодексу під час проведення голосування та підрахунку голосів на виборчій дільниці, а також під час транспортування виборчих документів до територіальної виборчої комісії, що надійшли до територіальної виборчої комісії на момент прийняття документів дільничної виборчої комісії, територіальна виборча комісія приймає одне з таких рішень:

1) врахувати відомості протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці;

2) зобов`язати дільничну виборчу комісію виправити виявлені недоліки шляхом складання протоколу з позначкою "Уточнений";

3) провести повторний підрахунок голосів на виборчій дільниці в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно частини 6 статті 254 Виборчого кодексу рішення, передбачене частиною п`ятою цієї статті, приймається шляхом голосування членів територіальної виборчої комісії більшістю голосів від загального складу комісії і фіксується у протоколі засідання територіальної виборчої комісії.

З аналізу змісту наявного в матеріалах справи витягу з протоколу засідання Бородянської селищної територіальної виборчої комісії від 26 жовтня 2020 року № 15, на якому були присутні 16 членів комісії, вбачається, що в порядку денному на засіданні комісії стояло питання про розгляд скарги Київської обласної організації Політичної партії "За майбутнє", за результатами розгляду якої комісія постановила провести повторний підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях Бородянської об`єднаної територіальної громади з виборів депутатів Київської обласної ради, Бучанської районної ради Київської області, Бородянської селищної ради, Бородянського селищного голови. За це рішення проголосували: "за" - 13, "проти" - 0, "утримались" - 3 (а.с.50).

Згідно з частиною дев`ятою статті 254 Виборчого кодексу за наявності заяв або скарг, підтверджених відповідно оформленими актами, складеними кандидатами у депутати, кандидатами на посаду сільського, селищного, міського голови, їх довіреними особами, уповноваженими особами організацій партій, офіційними спостерігачами, виборцями, про порушення вимог цього Кодексу під час проведення голосування та/або підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, що ставлять під сумнів результати підрахунку голосів виборців на цій виборчій дільниці, територіальна виборча комісія може прийняти рішення про проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці.

При цьому, 27 жовтня 2020 року Бородянською селищною територіальною виборчою комісією Бучанського району Київської області за результатами розгляду скарги Київської обласної організації Політичної партії "За майбутнє" від 26 жовтня 2020 року відповідно до частини дев`ятої, десятої статті 254 Виборчого кодексу України прийнято постанову № 45 "Про повторний перерахунок голосів виборців на виборчих дільницях Бородянської об`єднаної територіальної громади Бучанського району Київської області з місцевих виборів 25 жовтня 2020 року" про проведення повторного перерахунку голосів виборців на виборчих дільницях Бородянської об`єднаної територіальної громади з виборів депутатів Київської обласної ради, Бучанської районної ради Київської області, Бородянської селищної ради, Бородянського селищного голови та розпочато проведення повторного перерахунку голосів виборців (а.с.47, зворотній бік).

У контексті наведеного, колегія суддів звертає увагу на те, що постанова Бородянської селищної територіальної виборчої комісії від 27 жовтня 2020 року № 45 "Про повторний перерахунок голосів виборців на виборчих дільницях Бородянської об`єднаної територіальної громади Бучанського району Київської області з місцевих виборів 25 жовтня 2020 року" не була оскаржена, не скасована і є чинною, зокрема, на підставі цієї постанови відповідачем розпочато проведення повторного перерахунку голосів виборців на виборчих дільницях Бородянської об`єднаної територіальної громади Бучанського району Київської області з місцевих виборів 25 жовтня 2020 року.

Як було встановлено раніше, під час проведення повторного перерахунку голосів виборців на виборчих дільницях № № 320185, 320186, 320187, 320188, 320189, 320199, 32020 року0, 32020 року1, 32020 року2, 32020 року3, 32020 року4, 32020 року6, 32020 року7, 32020 року8, 320212, 320215, 320216, 320217, 320218, 320219, 320220, 320221, 320223, 320224, 320225 головою Київської обласної організації Політичної партії "За майбутнє" 28 жовтня 2020 року до Бородянської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району подано заяву про призупинення повторного підрахунку голосів виборців, у зв`язку з відсутністю порушення прав громадян. Зокрема, у заяві зазначено, що під час проведення повторного перерахунку голосів були встановлені розбіжності між протоколами дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів на виборчих дільницях № 320185, № 320186 та даними підрахунку територіальної виборчої комісії, однак, ці розбіжності не є визначальними для зміни результату підрахунку, тому з метою своєчасного встановлення волевиявлення громадян, враховуючи, що виборчі права громадян не порушені, просить призупинити повторний підрахунок голосів на ДВК № № 320187, 320188, 320189, 320199, 32020 року0, 32020 року1, 32020 року2, 32020 року3, 32020 року4, 32020 року6, 32020 року7, 32020 року8, 320212, 320215, 320216, 320217, 320218, 320219, 320220, 320221, 320223, 320224, 320225.

Згідно наявного в матеріалах справи витягу з протоколу засідання Бородянської селищної територіальної виборчої комісії від 28 жовтня 2020 року № 15, на якому були присутні 16 членів комісії, вбачається, що в порядку денному на засіданні комісії стояло питання про розгляд заяви Київської обласної організації Політичної партії "За майбутнє", за результатами розгляду якого Бородянська селищна територіальна виборча комісія вирішила призупинити повторний підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях Бородянської об`єднаної територіальної громади з виборів депутатів Київської обласної ради, Бучанської районної ради Київської області, Бородянської селищної ради, Бородянського селищного голови. За це рішення проголосували: "за" - 16, "проти" - 0, "утримались" - 0 (а.с.51).

При цьому, 28 жовтня 2020 року Бородянською селищною територіальною виборчою комісією Бучанського району Київської області за результатами розгляду заяви Київської обласної організації Політичної партії "За майбутнє" від 28 жовтня 2020 року відповідно до частини десятої статті 72 Виборчого кодексу України прийнято постанову № 46 "Про призупинення повторного перерахунку голосів виборців на виборчих дільницях Бородянської об`єднаної територіальної громади Бучанського району Київської області з місцевих виборів 25 жовтня 2020 року", якою призупинено повторний підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях Бородянської об`єднаної територіальної громади з виборів депутатів Київської обласної ради, Бучанської районної ради Київської області, Бородянської селищної ради, Бородянського селищного голови (а.с.48).

Надаючи оцінку вказаним вище обставинам розгляду заяви Київської обласної організації Політичної партії "За майбутнє" від 28 жовтня 2020 року, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу, врегульовано статтями 63-72 розділу ХІ Виборчого кодексу.

Так, відповідно до частини 1 статті 66 Виборчого кодексу України скарга до виборчої комісії може бути подана суб`єктом звернення зі скаргою протягом двох днів після прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності суб`єктом оскарження, за винятком випадків, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.

У силу приписів частини 3 статті 66 Виборчого кодексу скарга щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, членів виборчих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, встановлення підсумків голосування та/або під час транспортування виборчих документів, може бути подана до виборчої комісії не пізніше наступного дня після дня прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності, але не пізніше часу прийняття відповідною виборчою комісією виборчих документів такої виборчої комісії відповідно до цього Кодексу.

При цьому, частиною 7 статті 63 Виборчого кодексу передбачено, що питання розгляду скарг виборчими комісіями, не врегульовані цим Кодексом, визначаються Центральною виборчою комісією.

З цього приводу Центральною виборчою комісією прийнято постанову від 21 серпня 2020 року № 192 "Про Порядок розгляду скарг виборчими комісіями з виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів", якою затверджено Порядок розгляду скарг виборчими комісіями з виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів.

Вказаний Порядок відповідно до частини сьомої статті 63 Виборчого кодексу України регулює питання розгляду виборчими комісіями з виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів скарг на рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу (п.1 постанови ЦВК від 21 серпня 2020 року № 192).

Згідно з пунктом 1.3 Порядку розгляду скарг виборчими комісіями з виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів, затвердженого постановою ЦВК від 21 серпня 2020 року № 192, під скаргою слід розуміти звернення, в якому міститься інформація щодо порушення законодавства України про вибори та вимога забезпечити реалізацію і захист виборчих прав, законних інтересів суб`єктів виборчого процесу, поновити порушені виборчі права.

Судова колегія звертає увагу на те, що, як було вірно зазначено судом першої інстанції, заява Київської обласної організації Політичної партії "За майбутнє" від 28 жовтня 2020 року, не містить інформації щодо порушення законодавства України про вибори, тому в розумінні положень Виборчого кодексу не є скаргою суб`єкта виборчого процесу.

Доводи апелянта про те, що вказані правовідносини мали характер досудового розгляду скарги, оскільки відповідач розглядав скаргу на дії дільничних виборчих комісій і у випадку відмови скаржника від своєї скарги не мав права продовжувати перерахунок голосів, судом апеляційної інстанції оцінюються критично з огляду на наступне.

Так, відповідно до постанови Центральної виборчої комісії "Про Порядок організації роботи та ведення діловодства виборчих комісій з виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів" від 10 серпня 2020 року № 173 затверджено Порядок організації роботи та ведення діловодства виборчих комісій з виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів (далі - Порядок № 173).

Цей Порядок спрямований на забезпечення однакового застосування положень Виборчого кодексу України з питань організації роботи виборчих комісій з виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів (крім Центральної виборчої комісії) (далі - виборчі комісії) і на підставі статей 36, 37 Кодексу встановлює єдиний порядок роботи виборчих комісій, у тому числі з документами, заявами (клопотаннями), скаргами, пропозиціями (зауваженнями), запитами (далі - документи, звернення), з моменту їх створення або одержання до завершення виконання або відправлення чи передачі на зберігання до відповідної архівної установи.

Відповідно до 8.2 Порядку № 173 виборча комісія на вимогу трьох членів комісії, а також за рішенням виборчої комісії вищого рівня або суду зобов`язана розглянути на своєму засіданні питання, що належать до її повноважень, не пізніш як у триденний строк від дня заявлення вимоги або прийняття зазначеного рішення, але не пізніше дня голосування (дня повторного голосування), а в день голосування (день повторного голосування), крім дільничної виборчої комісії, - невідкладно.

Згідно з п.9.1 Порядку № 173 за результатами розгляду та обговорення питання на засіданні виборча комісія ухвалює рішення.

Відповідно до п.9.10 Порядку№ 173 рішення виборчої комісії, що суперечить законодавству України або прийнято з перевищенням її повноважень, може бути скасовано виборчою комісією вищого рівня або судом.

При цьому, у силу приписів частини 1 статті 206 Виборчого кодексу територіальна виборча комісія на період здійснення своїх повноважень забезпечує організацію і проведення місцевих виборів у межах повноважень та в порядку, передбачених цим Кодексом та законами України.

Зміст статті 254 Виборчого кодексу, зокрема частини 9 та 10 цієї статті, на яку посилається відповідач у постанові від 27 жовтня 2020 року № 45 "Про повторний перерахунок голосів виборців на виборчих дільницях Бородянської об`єднаної територіальної громади Бучанського району Київської області з місцевих виборів 25 жовтня 2020 року" та на яку звертає увагу Київська обласна організація Політичної партії За майбутнє у тексті апеляційної скарги, надає відповідачу повноваження на прийняття рішення про проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці і таке рішення відповідачем було прийнято.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне наголосити, що аналіз положень Виборчого кодексу дає підстави суду стверджувати про відсутність повноважень у територіальної виборчої комісії призупиняти повторний перерахунок голосів виборців у разі, якщо такою комісією було прийнято рішення про такий повторний перерахунок.

Судова колегія також звертає увагу на правові висновки Конституційного Суду, викладені у рішенні від 16 квітня 2009 № 7-рп/2009 (у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), які є аналогічними до даної справи в частині оцінки правових підстав для скасування суб`єктом владних повноважень власних рішень. Відповідно до вказаного рішення Конституційного Суду, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

У пункті 5 вказаного рішення Конституційного Суду України зазначено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 дав визначення поняттю охоронюваний законом інтерес , який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям право (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції та законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. поняття охоронюваний законом інтерес у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям право має один і той же зміст.

Крім того, у постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 301/2579/17 Верховний Суд вказав на те, що суд має встановити з яких мотивів виходив відповідач змінюючи власне рішення, адже законодавством встановлені чіткі підстави, за умовами яких, суб`єкт владних повноважень може скасувати власне рішення дотримуючись принципу належного урядування .

При цьому, надаючи оцінку доводам апелянта про нормативно-правове обґрунтування оскаржуваної постанови № 46 від 28 жовтня 2020 року, яка містить посилання на частину десяту статті 72 Виборчого кодексу, судова колегія зазначає наступне.

Стаття 72 Виборчого кодексу регулює питання щодо рішень виборчої комісії за результатом розгляду скарги.

Так, згідно з частиною десятою статті 72 Виборчого кодексу у разі задоволення скарги виборча комісія може прийняти рішення, яким:

1) визнати рішення суб`єкта оскарження чи окремих його положень, дії чи бездіяльність такими, що не відповідають вимогам законодавства (є протиправними), порушують виборчі права громадян, права та законні інтереси суб`єкта виборчого процесу;

2) скасувати оскаржене рішення;

3) зобов`язати суб`єкта оскарження здійснити дії, передбачені законодавством, що регулює організацію та порядок проведення виборів;

4) зобов`язати суб`єкта оскарження утриматися від вчинення певних дій;

5) поновити в інший спосіб порушені виборчі права громадян, права та законні інтереси суб`єкта виборчого процесу;

6) зобов`язати суб`єкта оскарження здійснити передбачені законодавством, що регулює організацію та порядок проведення виборів, дії, які випливають із факту скасування рішення, визнання оскаржених дій або бездіяльності протиправними.

Як було встановлено раніше, заява Київської обласної організації Політичної партії "За майбутнє" від 28 жовтня 2020 року, не містить інформації щодо порушення законодавства України про вибори, тому в розумінні положень Виборчого кодексу не є скаргою суб`єкта виборчого процесу, а отже стаття 72 Виборчого кодексу не підлягає застосуванню при вирішенні даної заяви суб`єкта виборчого процесу.

При вирішенні заяви відповідач мав керуватися постановою Центральної виборчої комісії "Про Порядок організації роботи та ведення діловодства виборчих комісій з виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів" від 10 серпня 2020 року № 173, якою затверджено Порядок організації роботи та ведення діловодства виборчих комісій з виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів, який спрямований на забезпечення однакового застосування положень Виборчого кодексу України з питань організації роботи виборчих комісій з виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів (крім Центральної виборчої комісії) і на підставі статей 36, 37 Кодексу встановлює єдиний порядок роботи виборчих комісій, у тому числі з документами, заявами (клопотаннями), скаргами, пропозиціями (зауваженнями), запитами.

При цьому, рішення відповідача повинно прийматися тільки в межах повноважень суб`єкта розгляду заяви, на підставі та у спосіб, які визначені Виборчим кодексом.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що комісією фактично скасовано дію постанови Бородянської селищної територіальної виборчої комісії від 27 жовтня 2020 року № 45 "Про повторний перерахунок голосів виборців на виборчих дільницях Бородянської об`єднаної територіальної громади Бучанського району Київської області з місцевих виборів 25 жовтня 2020 року", що є неприпустим з огляду на те, що ТВК не має повноважень скасовувати свої постанови, оскільки згідно з частиною п`ятнадцятою статті 36 Виборчого кодексу та п.9.10 Порядку№ 173 рішення виборчої комісії, що суперечить законодавству України або прийнято з перевищенням її повноважень, може бути скасовано виборчою комісією вищого рівня або судом.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу, що у справі Рисовський проти України Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як виборчі права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип належного урядування не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова Бородянської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області від 28 жовтня 2020 року № 46 "Про призупинення повторного перерахунку голосів виборців на виборчих дільницях Бородянської об`єднаної територіальної громади Бучанського району Київської області з місцевих виборів 25 жовтня 2020 року" є протиправною та підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку доводам апелянта про те, що виконання постанови Бородянської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району № 45 від 27 жовтня 2020 року та завершення повторного підрахунку голосів на виборчих дільницях Бородянської об`єднаної територіальної громади з виборів депутатів Київської обласної ради, Бучанської районної ради Київської області, Бородянської селищної ради, Бородянського селищного голови є дискреційними повноваженнями відповідача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів РЄ державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Ради Європи 11 травня 1980 на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Водночас, згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Верховний Суд України у постанові від 16.09.2015 року у справі № 826/4418/14 зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі Hasan and Chaush v. Bulgaria № 30985/96).

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача виконати постанову Бородянської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області від 27 жовтня 2020 року № 45 "Про повторний перерахунок голосів виборців на виборчих дільницях Бородянської об`єднаної територіальної громади Бучанського району Київської області з місцевих виборів 25 жовтня 2020 року" та завершити повторний перерахунок голосів на виборчих дільницях Бородянської об`єднаної територіальної громади з виборів депутатів Київської обласної ради, Бучанської районної ради Київської області, Бородянської селищної ради, Бородянського селищного голови.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Крім того, відповідно до частини дев`ятої статті 273 КАС України, суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору.

У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, установлених цим Кодексом.

Згідно частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 4 Закону України Про судовий збір , за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 року рік передбачено, що з 01 січня 2020 року установлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 грн.

Отже, розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі становить 2102х150% = 3153,00 грн.

Враховуючи те, що апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, а при зверненні з апеляційною скаргою третьою особою не було сплачено судовий збір, слід стягнути з Київської обласної організації Політичної партії "ЗА МАЙБУТНЄ" на користь Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору у розмірі 3153,00 грн. за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 33, 34, 243, 272, 278, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Київської обласної організації Політичної партії "ЗА МАЙБУТНЄ" - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2020 року - без змін.

Стягнути з Київської обласної організації Політичної партії "ЗА МАЙБУТНЄ" (адреса: 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Будьонного, 21; код ЄДРПОУ 35089318) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів отримувач - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н; код отримувача (ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) - 899998; номер рахунка - UA638999980313171206081026007; код класифікації доходів бюджету - 22030101) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3153,00 (три тисячі сто п`ятдесят три) гривні.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий судді Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

І.В. Федотов