Постанова

від 04.11.2020 по справі п/320/1349/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № П/320/1349/20 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г. В.

суддів Мєзєнцева Є. І., Парінова А. Б.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області

на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року

у справі №П/320/1349/20 (розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження)

за позовом Малого приватного підприємства КІМ

до відповідача Головного управління Державної податкової служби у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2020 року до Київського окружного адміністративного суду звернулося Мале приватне підприємство КІМ (надалі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (надалі - відповідач), в якому просило суд: скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області №0000633201 від 13.01.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі помилкових висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог законодавства у сфері виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, оскільки зазначеним законодавством не передбачено збереження марки акцизного податку на пляшці або іншій тарі у разі реалізації у закладах ресторанного господарства алкогольних напоїв на розлив.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року адміністративний позов Малого приватного підприємства КІМ - задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області №0000633201 від 13.01.2020.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що акт перевірки та винесене на підставі нього податкові повідомлення-рішення прийняті у повній відповідності до чинного законодавства України. Вказано, що в ході проведення фактичної перевірки об`єкту, яке належить Малому приватному підприємству "КІМ", посадовими особами ГУ ДПС у Київській області було встановлено факт зберігання з метою реалізації алкогольного напою без марки акцизного податку встановленого зразка, чим порушено вимоги статті 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

Крім того, апелянтом повторно подано клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні (без обґрунтування) за участю представника Головного управління ДПС у Київській області.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи встановила, що дана справа судом першої інстанції розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), а отже, клопотання апелянта (повторне) не підлягає задоволенню.

Представником позивача подано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що Мале приватне підприємство "КІМ" (ідентифікаційний код: 24223644) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 06.11.1996. Одним із видів діяльності є 56.10 діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (стор. 11-16 том І).

Головним управлінням ДПС у Київській області видано Малому приватному підприємству "Кім" ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з терміном дії з 21.01.2020 до 21.01.2021 (стор. 25 том І).

Наказом ГУ ДПС у Київській області №768 від 29.11.2019 визначено провести фактичні перевірки у грудні 2019 з метою здійснення контролю за діяльністю суб`єктів господарювання у сфері виробництва та обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (стор. 45 том І).

Згідно витягу з додатку №1 до наказу ГУ ДПС у Київській області №768 від 29.11.2019 року Мале приватне підприємство "КІМ" включено до переліку суб`єктів господарювання, які підлягають фактичним перевіркам (стор. 46 том І).

Направленням на перевірку №475, 476 від 16.12.2019 на фактичну перевірку Малого приватного підприємства "КІМ" направлено наступних посадових осіб органу державної податкової служби: Шимченко С.А., Ямнича Н.В. (стор. 47-50 том І).

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено Акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції №218/10-36-32-00-10/24223644 від 17.12.2019 року (надалі - Акт перевірки).

В акті перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000633201 від 13.01.2020 року, яким на підставі абз. 19 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 17000,00 грн.

Позивач вважаючи, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем з порушенням норм права, звернувся з даним позовом до суду за захистом порушених прав.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що висновки контролюючого органу про допущене позивачем правопорушення, а саме, зберігання алкогольних напоїв без марки акцизного податку встановленого зразка, стосується відкоркованих пляшок вина, що реалізується на розлив, а відтак виявлене порушення вимог статті 11 Закону України Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів є безпідставним.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 11 Закону № 481/95-ВР, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України, марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно із пунктом 226.2 статті 226 ПК України, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Відповідно до пункту 226.1 статті 226 ПК України, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (надалі - Положення № 1251).

Пунктом 20 Положення № 1251 передбачено, що маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Відповідно до пунктів 21-22 Положення № 1251, для прикріплення марок використовується клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання.

Марки наклеюються на пляшку П- чи Г-подібним способом через горловину.

У разі реалізації напоїв в упаковках (типу TetraPak ) марки наклеюються по осі упаковки на верхній площині.

Отже, усі алкогольні напої маркуються марками акцизного податку у такий спосіб, щоб під час відкупорювання (розкривання) марки акцизного податку розривались (пошкоджувались).

Пунктом 20 Положення № 1251 передбачено, що вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження:

- пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення;

- наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція);

- пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів;

- відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Відповідно до пункту 226.11 статті 226 ПК України, ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.

Пунктом 228.9 статті 228 ПК України встановлено, що відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Положеннями абзацу 16 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР встановлено, що у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовується фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Основні вимоги до роздрібної торгівлі горілкою і лікеро-горілчаними виробами, вином виноградним та плодово-ягідним, коньяком, шампанським, вином ігристим (далі - алкогольні напої) і спрямовані на забезпечення прав споживачів щодо належної якості товару і рівня торговельного обслуговування визначені Правилами роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854 (надалі - Правила № 854).

Згідно з пунктом 2 Правил № 854 роздрібна торгівля алкогольними напоями - діяльність з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах ресторанного господарства.

Ці правила поширюються на всіх суб`єктів господарювання на території України незалежно від форм власності, які зареєстровані в установленому порядку і мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, отриманий згідно з вимогами законодавства (пункт 3 Правил № 854).

Відповідно до абзацу 1 пункту 15 Правил № 854 не дозволяється продаж алкогольних напоїв у пляшках (іншій тарі) без етикеток або чіткого маркування, з наявними ознаками бою (тріщини, сколювання шийки, пошкодження закорковування тощо), у негерметично закоркованих пляшках, з наявністю сторонніх і завислих частинок або каламуті, осаду (якщо це не передбачено нормативним документом, обов`язковим до виконання), строк придатності яких минув.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством розповсюджується на не відкорковані напої, а на продаж повної (всієї) пляшки або іншої тари з алкогольним напоєм. Натомість, у разі реалізації у закладах алкогольних напоїв на розлив чинним законодавством не вимагається наявності марки акцизного податку на такій пляшці або іншій тарі.

Закон не покладає на платників податку обов`язку зберігати розірвані марки акцизного податку після відкупорювання (розкривання) товару, адже відкривання відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 05.02.2019 року по справі № 810/1215/18.

Як вбачається з матеріалів справи, при проведенні перевірки контролюючим органом встановлено факт зберігання з метою реалізації пляшки коньяку "Тиса" ординарний "три зірочки" об`ємом 0,5 л., міцністю 40% об., виробництва ОП "Ужгородський коньячний завод" по ціні 300 грн. за пляшку без марки акцизного податку встановленого зразка.

З наявних в матеріалах справи фотокопій виявленої пляшки вбачається, що вона є відкоркованою, тобто на момент перевірки знаходились у реалізації, оскільки пляшка є неповною та на горлечку наявні залишки пошкодженої марки акцизного податку. Наведене свідчить, що ця пляшка була відкоркована під час продажу алкогольного напою в кафе на розлив. При цьому, контролюючим органом не надано доказів того, що цей алкогольний напій призначався для продажу саме у пляшці, а не знаходились на реалізації на розлив.

Враховуючи, що реалізація позивачем алкогольних напоїв, а саме: коньяку "Тиса" ординарний "три зірочки" об`ємом 0,5 л., міцністю 40% об., виробництва ОП "Ужгородський коньячний завод" по ціні 300 грн, здійснювалась на розлив (порціями), при цьому позивач має відповідну ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а також зважаючи, що на наявності на відповідній тарі залишків марки акцизного податку, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про необґрунтованість висновку акту перевірки, яким встановлено реалізацію позивачем алкогольних напоїв, що не марковані марками акцизного податку встановленого зразка.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанцій та дана позиція не спростована доводами апеляційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним відзиву на позовну заяву, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: Є.І. Мєзєнцев

А.Б. Парінов