Постанова

від 05.11.2020 по справі 320/10559/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/10559/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаль М.І.

За участю секретаря: Кондрат Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Богуславської міської територіальної виборчої комісії Обухівського району Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року, суддя Колеснікова І.С., у справі за адміністративним позовом кандидата в депутати до Богуславської міської ради Обухівської району Київської області Малуки Валерія Григоровича до Богуславської міської територіальної виборчої комісії Обухівського району Київської області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

Кандидат в депутати до Богуславської міської ради Обухівської району Київської області Малука Валерій Григорович звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Богуславської міської територіальної виборчої комісії Обухівського району Київської області, я якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 31.10.2020 року вх. №37388/20, просив визнати протиправною та скасувати постанову Богуславської міської територіальної виборчої комісії Обухівського району Київської області від 27 жовтня 2020 року №91 "Про повторний підрахунок голосів виборців з усіх місцевих виборів 25 жовтня 2020 року" в частині проведення повторного підрахунку голосів по всіх виборчих дільницях.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем всупереч вимог виборчого законодавства, з огляду на відсутність у територіальної виборчої комісії правових підстав для перерахунку голосів з усіх місцевих виборів в усіх дільничних виборчих комісіях, оскільки жодних реальних порушень та фактів порушення виборчого законодавства на виборчих дільницях виявлено не було, акти з фіксацією порушень не складались та докази про наявність таких порушень до територіальної виборчої комісії не надавались.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Богуславської міської територіальної виборчої комісії Обухівського району Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року у справі №320/10559/20 та призначено розгляд справи на 14 годину 03 хвилин 05 листопада 2020 року.

05 листопада 2020 року від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає про відсутність повноважень голови Богуславської міської ТВК - Караван О.В. підписувати та подавати апеляційну скаргу, проте такі доводи є безпідставними, а колегією суддів перевірено повноваження голови Богуславської міської ТВК - Караван О.В. відповідно до відомостей розміщених на офіційному сайті у Центральної виборчої комісії (www.cvk.gov.ua).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Постановою Верховної Ради України "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році" від 15 липня 2020 року № 795-IX призначено чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на неділю 25 жовтня 2020 року.

Згідно витягу з протоколу безперервного засідання Богуславської міської територіальної виборчої комісії Обухівського району Київської області від 27.10.2020 року, комісією вирішено провести повторний підрахунок голосів виборців з усіх місцевих виборів і на усіх дільничних комісіях у зв`язку зі зверненням до територіальної виборчої комісії зі скаргами та актами про порушення виборчого процесу на території всіх дільничних виборчих комісій з усіх місцевих виборів та окремо зафіксованих фактів порушення виборчого законодавства працівниками правоохоронних органів.

Богуславською міською територіальною виборчою комісією Обухівського району Київської області прийнято постанову від 27.10.2020 року №91 "Про повторний підрахунок голосів виборців з усіх місцевих виборів 25 жовтня 2020 року", якою постановлено провести повторний підрахунок голосів виборців з усіх місцевих виборів 25 жовтня 2020 року.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Особливості судового провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій визначені ст.273 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.273 КАС України, право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб`єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб`єкти ініціювання референдуму.

Частиною 4 ст. 273 КАС України передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність територіальних (окружних) виборчих комісій щодо підготовки та проведення місцевих виборів, виборів Президента України, народних депутатів України; обласних комісій з референдуму і комісії Автономної Республіки Крим з всеукраїнського референдуму, а також членів зазначених комісій оскаржуються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.

Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються організація і порядок проведення виборів і референдумів.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що відповідно до Конституції України визначає гарантії права громадян на участь у виборах, регулює підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів, є Виборчий кодексом України від 19 грудня 2019 року № 396-IX.

Підготовка та проведення виборів регулюються Конституцією України, цим Кодексом, Законами України "Про Центральну виборчу комісію", "Про Державний реєстр виборців", іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них іншими актами законодавства та актами Центральної виборчої комісії (ст.2 Виборчого кодексу України).

За приписами ч. 1 ст. 1 Виборчого кодексу України вибори в Україні є основною формою народного волевиявлення, способом безпосереднього здійснення влади Українським народом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 3 Виборчого кодексу України відповідно до Конституції України в Україні проводяться такі типи виборів: місцеві вибори: а) вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим; б) вибори депутатів сільської, селищної, міської ради; в) вибори сільського, селищного, міського голови; г) вибори депутатів районної ради; ґ) вибори депутатів обласної ради; д) вибори депутатів районної у місті ради (у містах, де утворені районні у місті ради).

Відповідно до статті 6 Виборчого кодексу України, виборчі права громадян України - це гарантовані Конституцією України та цим Кодексом їхні права на участь у виборах, які проводяться в Україні. Основні виборчі права громадян України включають: 1) право вільно обирати (право голосу на виборах); 2) право бути обраним. Громадяни України мають також інші права на участь у виборчому процесі, пов`язані з їхніми основними виборчими правами. Виборчі права громадян України здійснюються в обсязі і порядку, передбачених виборчим законодавством.

Приписами ч. 1 ст. 20 Виборчого кодексу України передбачено, що виборчий процес - це здійснення протягом встановленого цим Кодексом періоду часу суб`єктами, визначеними статтею 22 цього Кодексу, виборчих процедур, пов`язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів.

Частина 1 ст. 22 Виборчого кодексу України містить перелік суб`єктів виборчого процесу відповідних виборів: 1) виборець, який має право голосу на відповідних виборах; 2) виборча комісія, уповноважена здійснювати підготовку і проведення відповідних виборів; 3) партія (організація партії), яка висунула кандидатів на відповідних виборах; 4) кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах у порядку, встановленому цим Кодексом; 5) офіційний спостерігач від кандидата чи партії (організації партії) - суб`єкта відповідного виборчого процесу або від громадської організації, зареєстрований у порядку, встановленому цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 64 Виборчого кодексу України унормовано, що суб`єкт виборчого процесу може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Разом з тим, статтею 195 цього ж Кодексу визначені строки призначення місцевих виборів та оголошення виборчого процесу, частиною першою якої передбачено, що чергові місцеві вибори призначаються не пізніше ніж за дев`яносто днів до дня виборів, позачергові місцеві вибори - не пізніше ніж за шістдесят днів до дня виборів.

Виборчий процес розпочинається за п`ятдесят днів до дня чергових, позачергових місцевих виборів.

Згідно частиною 5 ст.19 Виборчого кодексу України, перші місцеві вибори призначаються не пізніше ніж за сімдесят днів до дня виборів, а виборчий процес розпочинається за п`ятдесят днів до дня перших місцевих виборів.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 Виборчого кодексу України виборчий процес місцевих виборів включає такі етапи: 1) утворення виборчих округів; 2) утворення дільничних виборчих комісій; 3) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення; 4) висування та реєстрація кандидатів; 5) проведення передвиборної агітації; 6) голосування у день виборів; 7) підрахунок голосів виборців, установлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів зазначає, що під виборчим процесом необхідно розуміти здійснення суб`єктами виборчого процесу виборчих процедур щодо підготовки та проведення відповідних виборів у строки, передбачені законодавством, які починаються у законодавчо визначений термін та закінчуються офіційним оприлюдненням результатів виборів.

Таким чином, підрахунок голосів виборців, установлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів є одним із етапів виборчого процесу місцевих виборів у 2020 році.

Як убачається із матеріалів справи, відповідно до посвідчення №405, виданого Богуславською міською територіальною виборчою комісією Обухівського району Київської області, Малука Валерій Григорович зареєстрований кандидатом в депутати, включений до єдиного виборчого списку та територіального виборчого списку від Політичної партії "Сила і Честь" з виборів депутатів Богуславської міської ради Київської області, а тому є суб`єктом виборчого процесу та має право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій.

Згідно зі ст. 71 Конституції України, вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення.

У відповідності до часини першої ст. 16 Виборчого кодексу України, голосування на виборах в Україні є таємним. Контроль за змістом волевиявлення виборців, встановлення або розголошення змісту волевиявлення конкретного виборця будь-яким чином забороняється.

Згідно зі ст. 17 Виборчого кодексу України, кожен виборець голосує на виборах особисто. Голосування за інших осіб чи передання виборцем права голосу будь-якій іншій особі забороняється; допомога виборцю, який внаслідок інвалідності та/або стану здоров`я не може самостійно заповнити виборчий бюлетень чи опустити його у виборчу скриньку, у виконанні цих дій відповідно до його волевиявлення у випадках, встановлених цим Кодексом, не вважається порушенням вимоги особистого голосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Виборчого кодексу України, голосування проводиться у спеціально відведених та облаштованих приміщеннях, в яких обладнуються кабіни для таємного голосування та визначаються місця видачі виборчих бюлетенів і встановлення виборчих скриньок. Обладнання приміщення для голосування покладається на дільничну виборчу комісію.

Згідно з ч. 2 ст. 248 Виборчого кодексу України, організація проведення голосування та підтримання у приміщенні для голосування належного порядку, забезпечення таємності волевиявлення виборців під час голосування покладаються на дільничну виборчу комісію.

У відповідності до ч. 5 ст. 248 Виборчого кодексу України, виборчий бюлетень заповнюється виборцем особисто в кабіні для таємного голосування. Під час заповнення виборчого бюлетеня забороняється присутність інших осіб, здійснення фото- та відеофіксації у будь-який спосіб. Виборець, який внаслідок порушення здоров`я (у зв`язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров`я, віком) не може самостійно заповнити виборчий бюлетень, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії скористатися допомогою іншого виборця, крім члена виборчої комісії, кандидата у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, довіреної особи кандидата, уповноваженої особи організації партії, офіційного спостерігача.

Згідно з ч. 6 ст. 248 Виборчого кодексу України, виборець не має права передавати свої виборчі бюлетені іншим особам. Отримання виборчих бюлетенів від інших осіб (крім уповноваженого члена виборчої комісії, який видає виборчі бюлетені), заохочення або змушування виборців до передачі виборчого бюлетеня іншим особам шляхом підкупу, погроз або в інший спосіб забороняється.

Відповідно до ч. 10 ст. 248 Виборчого кодексу України, виборець особисто опускає заповнені виборчі бюлетені до виборчої скриньки. Виборець, який через порушення здоров`я (у зв`язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров`я, віком) не може самостійно опустити виборчий бюлетень до виборчої скриньки, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії доручити зробити це у своїй присутності іншому виборцю, крім члена виборчої комісії, кандидата у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, довіреної особи кандидата, уповноваженої особи організації партії, офіційного спостерігача.

Згідно з ч. 1 ст. 239 Виборчого кодексу України, у виборчому процесі можуть брати участь офіційні спостерігачі від організацій партій, які висунули виборчі списки, кандидатів у депутати в багатомандатних виборчих округах, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.

Відповідно до п. 7 ч. 7 ст. 239 Виборчого кодексу України, офіційний спостерігач від організації партії, кандидата має право скласти акт про виявлення порушення цього Кодексу, що підписується ним та не менш як двома виборцями, які засвідчують факт такого порушення, із зазначенням їхніх прізвищ, імен, по батькові, місця проживання та адреси житла, та подати його до відповідної виборчої комісії чи до суду.

Частиною 1 ст. 254 Виборчого кодексу України передбачено, що з моменту закінчення голосування територіальна виборча комісія розпочинає безперервне засідання, яке продовжується безперервно до встановлення підсумків голосування та результатів відповідних місцевих виборів у виборчому окрузі. На цей час члени територіальної виборчої комісії не можуть залучатися до виконання інших функцій, крім участі в засіданні виборчої комісії.

Згідно ч. 2 ст. 254 Виборчого кодексу України, засідання територіальної виборчої комісії, зазначене у частині першій цієї статті, оформляється протоколом безперервного засідання, який підписується головою або головуючим на засіданні, а також секретарем виборчої комісії та/або членом виборчої комісії, який виконував на зазначеному засіданні обов`язки секретаря. До протоколу приєднуються (за наявності) окремі думки членів виборчої комісії, які брали участь у засіданні і не згодні з прийнятим окружною виборчою комісією рішенням.

У відповідності до ч 3 ст. 254 Виборчого кодексу України встановлено, що на засіданні територіальної виборчої комісії, зазначеному у частині першій цієї статті, голова територіальної виборчої комісії або визначений ним член комісії приймає запечатані пакети з протоколами дільничних виборчих комісій, розпечатує їх та оголошує зміст протоколів дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів виборців на відповідних виборчих дільницях, а також приймає запечатані пакети з іншими виборчими документами, передбаченими частиною десятою статті 251 цього Кодексу. Час прийняття територіальною виборчою комісією протоколів дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, перелік прийнятих виборчих документів і занесені до протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці відомості фіксуються у протоколі засідання територіальної виборчої комісії.

Частина 5 ст. 254 Виборчого кодексу України передбачає, що за результатами розгляду документів дільничної виборчої комісії та скарг про порушення вимог цього Кодексу під час проведення голосування та підрахунку голосів на виборчій дільниці, а також під час транспортування виборчих документів до територіальної виборчої комісії, що надійшли до територіальної виборчої комісії на момент прийняття документів дільничної виборчої комісії, територіальна виборча комісія приймає одне з таких рішень: 1) врахувати відомості протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці; 2) зобов`язати дільничну виборчу комісію виправити виявлені недоліки шляхом складання протоколу з позначкою "Уточнений"; 3) провести повторний підрахунок голосів на виборчій дільниці в порядку, встановленому цим Кодексом.

У відповідності до ч. 6 ст. 254 Виборчого кодексу України, рішення, передбачене частиною п`ятою цієї статті, приймається шляхом голосування членів територіальної виборчої комісії більшістю голосів від загального складу комісії і фіксується у протоколі засідання територіальної виборчої комісії.

Разом з тим, згідно з ч. 9 ст. 254 Виборчого кодексу України, за наявності заяв або скарг, підтверджених відповідно оформленими актами, складеними кандидатами у депутати, кандидатами на посаду сільського, селищного, міського голови, їх довіреними особами, уповноваженими особами організацій партій, офіційними спостерігачами, виборцями, про порушення вимог цього Кодексу під час проведення голосування та/або підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, що ставлять під сумнів результати підрахунку голосів виборців на цій виборчій дільниці, територіальна виборча комісія може прийняти рішення про проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці.

Таким чином, рішення територіальної виборчої комісії про проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці може бути прийнято за наступних умов: наявність заяв або скарг, підтверджених відповідно оформленими актами, складеними кандидатами у депутати, кандидатами на посаду сільського, селищного, міського голови, їх довіреними особами, уповноваженими особами організацій партій, офіційними спостерігачами, виборцями, про порушення вимог Виборчого кодексу України під час проведення голосування та/або підрахунку голосів виборців саме на виборчій дільниці; наявність сумніву щодо результатів підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці.

Як убачається із матеріалів справи, на засіданні Богуславської міської територіальної виборчої комісії Обухівського району Київської області прийнято рішення про проведення повторного підрахунку голосів виборців з усіх місцевих виборів і на усіх дільничних комісіях у зв`язку із зверненням до територіальної виборчої комісії зі скаргами та актами про порушення виборчого процесу на території всіх дільничних виборчих комісій з усіх місцевих виборів та окремо зафіксованих фактів порушення виборчого законодавства працівниками правоохоронних органів, що відображено в протоколі безперервного засідання територіальної виборчої комісії від 27.10.2020 року.

Як зазначено відповідачем підставами для прийняття оскаржуваної постанови були наступні обставини, а саме: заява офіційного спостерігача від Всеукраїнської громадської організації "Передові правові ініціативи" Зорби К.К. про проведення повторного перерахунку голосів виборців на виборчій дільниці у зв`язку з неможливістю усунення без перерахунку бюлетенів неточностей у протоколі дільничної виборчої комісії; заява кандидата в депутати Обухівської районної ради Київської області, висунутого Київською обласною організацією Політичної партії "Україна Славетна" у територіальному виборчому окрузі №1, ОСОБА_3 про проведення повторного перерахунку голосів виборців на виборчій дільниці у зв`язку з неможливістю усунення без перерахунку бюлетенів неточностей у протоколі дільничної виборчої комісії; скарга уповноваженої особи Київської обласної організації політичної партії "За майбутнє" Глушко В.П. від 27.10.2020 року на дії та бездіяльність територіальної виборчої комісії; акт від 27.10.2020 року уповноваженої особи Київської обласної організації політичної партії "За майбутнє" Глушко В.П. та окремих членів Богуславської міської ТВК про виявлення в приміщенні ТВК пошкоджених та незаповнених протоколів ДВК.

Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, вищезазначені заяви, скарга та акт не можуть вважатися належними доказами, передбаченими частиною 9 статті 254 Виборчого кодексу України документами, на підставі яких у територіальної виборчої комісії виникає право на прийняти рішення про проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці.

Колегія суддів звертає увагу, що заяви офіційного спостерігача від Всеукраїнської громадської організації "Передові правові ініціативи" Зорби К.К. та кандидата в депутати Обухівської районної ради Київської області, висунутого Київською обласною організацією Політичної партії "Україна Славетна" у територіальному виборчому окрузі №1, ОСОБА_3 не підтверджено відповідно оформленими актами як це передбачено нормами виборчого законодавства.

Крім того, скарга та акт уповноваженої особи Київської обласної організації політичної партії "За майбутнє" Глушко В.П. стосується діяльності саме територіальної виборчої комісії, а не виборчих дільниць.

Водночас, надані заяви, скарга та акт не містять належним чином зафіксованих порушень під час проведення голосування та/або підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці (дільницях), що ставлять під сумнів результати підрахунку голосів виборців на цій виборчій дільниці (дільницях).

Щодо наявність зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань кримінального провадження за фактом виявлення в приміщенні територіальної виборчої комісії пакету з вмістом незаповненого протоколу з підписами та печатками членів ДВК та інших заповнених протоколів дільничних виборчих комісій, колегія суддів зазначає, що відповідно до Виборчого кодексу України дана обставина не є підставою для здійснення повторного підрахунку голосів виборців з усіх місцевих виборів та на усіх виборчих дільницях.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, повторний підрахунок голосів на виборчій дільниці може мати місце за наявності порушень вимог виборчого законодавства під час проведення голосування та підрахунку голосів на виборчій дільниці, а також під час транспортування виборчих документів до територіальної виборчої комісії, що зафіксовано у спосіб, передбачений Виборчим кодексом України, а саме заявою або скаргою відповідного суб`єкта виборчого процесу, які підтверджено актом, і такі порушення ставлять під сумнів результати підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що подані заяви та скарги окремих суб`єктів виборчого процесу не містять конкретизованих порушень виборчого законодавства на конкретних виборчих дільницях та не підтверджені актами, які фіксують порушення виборчого законодавства під час перерахунку голосів дільничними виборчими комісіями, а тому не можуть бути підставою для прийняття територіальною виборчою комісією рішення про повторний перерахунок голосів на всіх виборчих дільницях.

Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції не було подано належної оцінки актам, а доводи, викладені в актах, судом не були спростовані, то колегія суддів вважає їх безпідставними.

До позовної заяви позивачем не було додано актів, про які позивач зазначає в апеляційній скарзі., окрім заяви від 28.10.2020 року і то така заява не стосувалась порушень, виявлених під час голосування.

Відповідачем подано до справи заяву офіційного спостерігача від ВГО Передові правові перспективи (а.с. 39) про проведення повторного підрахунку голосів, кандидата в депутати ОСОБА_3 (а.с. 40).

Проте, до даних заяв відповідні акти, як те передбачено ч. 9 ст. 254 Виборчого кодексу України, не подано.

Скарга від Глушко В.П. та акт від 27.10.2020 року про порушення стосуються дій та бездіяльності територіальної виборчої комісії (а.с. 51-53).

Інших актів до суду відповідачем надано не було та не заявлено про їх наявність.

Доданий до апеляційної скарги акт від 29 жовтня 2020 року кандидата ОСОБА_5 подано до Богуславської міської ТВК та стосується повторного перерахунку голосів (а.с. 77-78).

Аналогічний акт подано кандидатом ОСОБА_6 (а.с. 79-80).

Скарги чи заяви зазначених осіб апелянтом до апеляційної скарги не додано.

Скарга кандидата ОСОБА_5 також направлена до Богуславської міської ТВК та стосувалася уточненого списку виборців, проте до скарги відповідного акту додано не було.

Отже вищезазначені акти та заява також складені з порушенням ч. 9 ст. 254 Виборчого кодексу України та не можуть вважатися належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Основним завданням повторного перерахунку голосів на виборчій дільниці є усунення будь-яких сумнівів щодо правильності визначення та встановлення результатів голосування, якщо є підстави вважати, що результати голосування визначено з порушеннями виборчого законодавства і, як наслідок, такі результати можуть бути неправильними.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

З урахуванням вищевикладених доводів та встановлених у справі обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що постанова Богуславської міської територіальної виборчої комісії Обухівського району Київської області від 27.10.2020 року №91 "Про повторний підрахунок голосів виборців з усіх місцевих виборів 25 жовтня 2020 року" є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки прийнята відповідачем без наявності правових підстав передбачених статтею 254 Виборчого кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Частиною 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), викладені, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58), відповідно до яких принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Водночас, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (пункт 29).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.

Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 272 КАС України судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Разом з тим, згідно з ч. 9 ст. 273 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 3.1 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 3.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", чинного на момент звернення до суду з позовною заявою, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року встановлено у розмірі 2102 грн.

Отже, розмір судового збору за подання апеляційної скарги відповідно становить 1261,20 грн (2102*0,4=840,80; 840,8*150%/100%=1261,20).

Частиною 1 ст. 9 України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Враховуючи, що апелянтом при поданні апеляційної скарги не сплачено судовий збір то у відповідності до ст. 132 КАС України, колегія суддів доходить висновку про необхідність стягнення з Богуславської міської територіальної виборчої комісії Обухівського району Київської області до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1261,20 грн.

Керуючись ст. ст. 132, 241, 242, 243, 272, 273, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Богуславської міської територіальної виборчої комісії Обухівського району Київської області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року - без змін.

Стягнути з Богуславської міської територіальної виборчої комісії Обухівського району Київської області (09701, Київська область, м. Богуслав, вул. Острів, 1, код ЄДРПОУ 43757498) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду (стягувач: Державна судова адміністрація України; отримувач: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача: UA638999980313171206081026007; код класифікації доходів бюджету: 22030101), судовий збір у розмірі 1261,20 грн (одна тисяча двісті шістдесят одна гривня двадцять копійок).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.

Постанову виготовлено: 05 листопада 2020 року.