Постанова

від 19.07.2007 по справі 3/301/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/301/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

"19" липня 2007 р. Справа № 3/301/07

Позивач: ТОВ «Завод сучасних світових технологій «Моноліт»

(вул.Декабристів, 41/3, м.Миколаїв, 54020)

Відповідач: Миколаївська міська рада (вул.Адміральська, 20, м.Миколаїв, 54027)

Про: оскарження рішення

Суддя Смородінова О.Г.

при секретарі судового засідання Вязовському М.А.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Кузовлєв В.В., Бортик Є.О., за дорученням.

Від відповідача: Єлісєєв Н.В., за дорученням.

В засіданні приймає участь: Порошина Н.Г., прокурор.

Суть спору: позов поданий про оскарження окремих положень рішення Миколаївської міської ради № 4/20 від 18.08.2006р., а саме, про визнання протиправним та скасування наступних положень рішення Миколаївської міської ради № 4/20 від 18.08.2006р. «Про погодження місць для розташування об'єктів, резервування земельних ділянок на термін виконання проектно-вишукувальних робіт юридичним особам та громадянам, внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Центральному району м.Миколаєва»:

По пункту 1.10 :

1). «1.10. Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод сучасних світових технологій «Моноліт»:

- погодити місце для будівництва об'єктів виробничого та комунально-складського призначення по пр.Героїв Сталінграда, у мікрорайоні Темвод, на земельній ділянці орієнтованою площею 51000 кв.м, за рахунок земель міста, не наданих у власність або користування;

- дозволити виконання проектно-вишукувальних робіт строком на 1 рік на земельній ділянці орієнтованою площею 51000 кв.м для будівництва об'єктів виробничого та комунально-складського призначення по пр.Героїв Сталінграда, у мікрорайоні Темвод;

-   зарезервувати строком на 1 рік, на термін проведення проектно-вишукувальних робіт, земельну ділянку площею 51000 кв.м для будівництва об'єктів виробничого та комунально-складського призначення по пр.Героїв Сталінграда, у мікрорайоні Темвод, за умови сплати 5 % від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням цільового використання (землі промисловості) (Центральний район).

          2). Протокол постійної комісії міської ради з питань регулювання земельних відносин від 05.07.2006р. № 5 «відмовити за результатами голосування за пропозицією міського голови Чайки В.Д. Головному управлінню містобудування та архітектури, управлінню земельних ресурсів, управлінню капітального будівництва, реконструкції та ремонту зробити план забудови та винести земельну ділянку на конкурс».

          Позивач позовні вимоги підтримує.

Відповідач позовні вимоги заперечив, в задоволені позову просить відмовити.

У судовому засіданні 12.07.2007р. оголошувалась перерва до 19.07.2007р. до 14-00 год., після якої розгляд справи було продовжено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

18.08.2006р. Миколаївської міської радою (далі –Відповідач) було прийняте рішення № 4/20 «Про погодження місць для розташування об'єктів, резервування земельних ділянок на термін виконання проектно-вишукувальних робіт юридичним особам та громадянам, внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Центральному району м.Миколаєва»(далі –Рішення), відповідно до якого по п. 1.10 ТОВ «Завод сучасних світових технологій «Моноліт»(далі –Позивач) було відмовлено у погодженні місця для будівництва об'єктів виробничого та комунально-складського призначення по пр.Героїв Сталінграда, у мікрорайоні Темвод, на земельній ділянці орієнтованою площею 51000 кв.м, за рахунок земель міста, не наданих у власність або користування; у дозволі виконувати проектно-вишукувальні роботи строком на 1 рік для будівництва об'єктів виробничого та комунально-складського призначення на вказаній земельній ділянці; у резервуванні земельної ділянки строком на 1 рік на термін проведення проектно-вишукувальних робіт; а головному управлінню містобудування та архітектури, управлінню земельних ресурсів, управлінню капітального будівництва, реконструкції та ремонту було доручено розробити план забудови та винести земельну ділянку на конкурс.

          Позивач вважає, що Рішення в оскаржуваній частині суперечить вимогам законодавства, є необґрунтованим, немотивованим, порушує його законні права та інтереси.

          В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до вимог законодавства він звернувся до відповідача з письмовим клопотанням № 01/06 від 01.02.2006р., в якому просив розглянути можливість виділення земельної ділянки під проектування та будівництво будівель та споруд виробничого та комунально-складського призначення у мікрорайоні Темвод на земельній ділянці орієнтованою площею 6 гектарів, що належить до земель міста. Крім того, позивачем був виготовлений акт виробу земельної ділянки, отримані позитивні погоджувальні висновки компетентних органів щодо можливості розміщення планованих об'єктів на відповідній земельній ділянці.

Однак, відповідач відмовив позивачеві в погоджені місця розташування об'єкта, надання дозволу на виконання проектно-вишукувальних робіт та резервування земельної ділянки і передбачив винесення земельної ділянки на конкурс.

Відповідач вказує на те, що спірна земельна ділянка віднесена до таких земельних ділянок, право оренди яких підлягає продажу з аукціону та призначена для розміщення об'єктів громадського призначення з урахуванням створення меморіалу загиблим у концтаборах; надання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки є правом, а не обов'язком.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19 Конституції України і ч. З ст. 24 ЗУ «Про місцеве самоврядування»органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено ч.ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, яка була чинною на час прийняття оскаржуваного рішення), набуття юридичними особами права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок із земель комунальної власності у власність або надання їх у користування за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, встановлених згаданим кодексом. Згідно з підпунктом а) ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальних громад належить до повноважень сільських, селищних, міських рад.

Статтею 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних  ділянок  юридичним  особам  у  постійне користування  здійснюється  на  підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами  відведення цих ділянок.

Юридична особа,  зацікавлена в одержанні земельної ділянки у  постійне  користування  із  земель  державної  або  комунальної власності,  звертається  з  відповідним  клопотанням  до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій  або сільської, селищної, міської ради.

          Відповідна  районна  державна  адміністрація або сільська, селищна,  міська рада розглядає клопотання у місячний строк і  дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

Проект   відведення   земельної  ділянки  погоджується  із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і  санітарно-епідеміологічним  органами,  органами  архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання  висновку  державної землевпорядної   експертизи   по   об'єктах,  які  їй  підлягають, подається до відповідної державної  адміністрації  або  сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах  своїх  повноважень,  визначених  цим  Кодексом,   приймають рішення про надання земельної ділянки.

Відмову  органів  місцевого  самоврядування  або  органів виконавчої  влади  у  наданні земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду в установлений строк  може  бути оскаржено  в  судовому  порядку.  Рішення  про  відмову  у наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані пояснення з  посиланням  на  відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої  містобудівної  документації   та   документації   із землеустрою.

Відповідно до ст. 151 Земельного кодексу України Юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок,   звертаються   з   клопотанням   про   погодження  місць розташування об'єктів до відповідної сільської,  селищної, міської ради,  місцевої державної адміністрації. Клопотання щодо об'єктів, вилучення яких провадиться Кабінетом Міністрів України,  подаються до   Ради   міністрів   Автономної   Республіки   Крим,  обласної, Севастопольської міської державної адміністрації.

              Відповідна  сільська,  селищна,  міська  рада  чи місцева державна  адміністрація  згідно із своїми повноваженнями розглядає клопотання і в п'ятиденний строк з дня реєстрації  направляє  його разом  з  матеріалами,  передбаченими  частиною  п'ятнадцятою цієї статті,  на  розгляд органів земельних ресурсів, природоохоронних, територіальних   органів   виконавчої   влади  з  питань  лісового господарства і санітарно-епідеміологічних   органів,   органів містобудування  і  архітектури  та  охорони  культурної  спадщини. Зазначені  органи  протягом двох тижнів з дня одержання клопотання надають  свої  висновки  відповідній  сільській, селищній, міській раді  чи  місцевій  державній  адміністрації,  які  з  урахуванням одержаних  висновків  протягом  десяти  днів приймають рішення про погодження  місця  розташування того об'єкта, під який мають право самостійно  вилучати  земельну ділянку, або мотивоване рішення про відмову.

Як свідчать матеріали справи, позивач 01.02.2006р. звернувся до відповідача з клопотанням № 01/06 про виділення земельної ділянки під проектування та будівництво будівель та споруд виробничого та комунально-складського призначення , а також, організації виробництва відповідно до вимог екології та СЕС у мікрорайоні Темвод на земельній ділянці орієнтованою площею 6 гектарів.

08.02.2006р. відповідачем позивачеві була надана відповідь № 17-524, в якій зазначалось, що для подальшого розгляду питання слід надати відповідні висновки компетентних органів.

Так, був виготовлений акт вибору земельної ділянки від 15.06.2006р., відповідно до якого комісією у складі заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органі ради –головного архітектора міста, представників управління земельних ресурсів, головного управління містобудування та архітектури, відділу охорони навколишнього середовища, відділу охорони культурної спадщини та міської СЕС, було погоджено можливість розміщення об'єктів виробничого та комунального складського призначення по пр.Героїв Сталінграда, в мікрорайоні Темвод на земельній ділянці орієнтованою площею 51000 кв.м.

Крім того, в матеріалах справи містяться позитивні висновки відділу охорони навколишнього природного середовища № 196 від 01.03.2006 р., головного управлінням МНС України в Миколаївській області № 69/1317 від 01.03.2006 р., міської СЕС № 477/7 від 01.03.2006 р., управління архітектурної діяльності Миколаївської міської ради № 17-955 від 13.06.2006 року, управління земельних ресурсів міської ради № 1222/050318 від 15.06.2006 р., відділу охорони культурної спадщини міської ради № 423/3 від 15.06.2006 р., якими позивачу погоджено вибір вказаної земельної ділянки.

Також, заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради-головним архітектором міста, начальником управління архітектурної діяльності відповідача було погоджено генеральний та ситуаційний план з межами земельної ділянки, про відведення якої просить позивач, та позначенням місць розміщення запроектованих будівель та споруд.

Незважаючи на такі висновки і погодження відповідних органів місцевого самоврядування та органів державної влади, надані в березні-червні 2006 року, відповідач прийняв рішення № 4/20 від 18.08.2006 року, яким відмовив позивачу у погодженні місця розташування об'єктів виробничого та комунального складського призначення по пр. Героїв Сталінграду, в мікрорайоні Темвод на земельній ділянці орієнтовною площею 51000 кв. м, наданні дозволу на виконання проектно-вишукувальних робіт та резервування згаданої земельної ділянки, в зв'язку, як вказано в оскаржуваному рішенні, розробкою плану забудови та винесення земельної ділянки на конкурс.

Отже, позивачем були виконані вимоги чинного законодавства і отримані всі позитивні висновки, необхідні для погодження місця розташування об'єктів, надання дозволу на виконання проектно-вишукувальних робіт та резервування земельної ділянки на термін їх проведення. Проте, оскаржуване рішення прийняте відповідачем всупереч та без врахування отриманих позивачем позитивних висновків органів земельних ресурсів, природоохоронних, санітарно-епідеміологічних органів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, що є порушенням вимог ч. 7 ст. 151 Земельного кодексу України.

Також, всупереч нормам діючого законодавства, оскаржуване рішення не містить належного мотивування відмови позивачу у погодженні місця розташування земельної ділянки. Така підстава для відмови у погодженні місця розташування об'єктів як розробка плану забудови не передбачена ні Земельним кодексом України, ні ЗУ «Про оренду землі», ні іншими актами законодавства, що регулюють земельні відносини.

Що стосується передбаченого в оскаржуваному рішенні винесення земельної ділянки на конкурс, то суд звертає увагу на те, що зі змісту цього рішення неможливо   визначити   вид   конкурсу,   підстави   його   призначення   та   строки   його проведення, інші умови. З цього випливає, що оскаржуване рішення не може вважатися рішенням про оголошення конкурсу через відсутність в його тексті необхідних істотних умов проведення конкурсу, передбачених ст.ст. 136, 137 Земельного кодексу України, або п. 22 Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 2137 від 25.11.1999 року, або п. 2.11. Порядку продажу права оренди земельних ділянок у м. Миколаєві, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради № 17/42 від 17.12.2003 року.

В судовому засіданні представник відповідача, заперечуючи проти пред'явленого позову, пояснив, що, на його думку, в оскаржуваному рішенні мова йде про конкурс з продажу права оренди земельних ділянок і вказав на те, що рішенням Миколаївської міської ради № 10/61 від 01.02.2007 року передбачено продаж з аукціону права на оренду території Темводу орієнтовною площею 7 га для розміщення об'єктів громадського призначення з урахуванням створення меморіалу загиблим у концтаборах.

Суд відхиляє вказані доводи відповідача, виходячи з наступного.

Згідно з п. 8 Указу Президента України № 608/95 від 12.07.1995 року порядок придбання права на оренду-земельної ділянки на конкурентних засадах визначається відповідними радами. Відповідно до Порядку продажу права оренди земельних ділянок у м. Миколаєві, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради № 17/42 від 17.12.2003 року, підготовка та організація аукціонів (конкурсів) проводиться в кілька етапів, першим з-яких є формування переліку земельних ділянок, що виносяться на аукціон (конкурс).

Рішення № 10/61 від 01.02.2007 року про затвердження переліку земельних ділянок, право оренди яких підлягає продажу з аукціону, було ухвалене Миколаївською міською радою більш ніж через п'ять місяців після прийняття рішення № 4/20 від 18.08.2006 року, яке оскаржується по даній справі. Тобто на момент прийняття оскаржуваного рішення земельна ділянка, про відведення якої просив позивач, не була включена до переліку земельних ділянок для винесення їх на конкурс, процедура конкурсу розпочата не була, а тому відмова позивачу погодженні місця розташування об'єктів з посиланням на винесення земельної ділянки на конкурс є неправомірною.

Крім того, відповідачем не доведено, що межі земельної ділянки території Темводу орієнтовною площею 7 га, продаж права на оренду якої винесено на аукціон згідно з рішенням № 10/61 від 01.02.2007 року, повністю чи частково співпадають з межами земельної ділянки, щодо якої позивачу було відмовлено у погодженні місця розташування згідно з Оскаржуваним рішенням № 4/20 від 18.08.2006 року.

Також суд зауважує, що в рішенні № 4/20 від 18.08.2006 року йшла мова про винесення на конкурс, тоді як рішенням № 10/61 від 01.02.2007 року передбачено проведення аукціону. Конкурс та аукціон є різними способами набуття права на землю, порядок та умови їх проведення регламентовані окремими розділами Порядку продажу права оренди земельних ділянок у м. Миколаєві, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради № 17/42 від 17.12.2003 року (відповідно розділ 4 та розділ 5).

Під час розгляду справи судом було встановлено, що межі земельних ділянок на території мікрорайону Темвод, про відведення яких Миколаївську міську раду просили інші юридичні і фізичні особи, не співпадають з межами земельної ділянки орієнтовною площею 51000 кв. м по пр.Героїв Сталінграду, в мікрорайоні Темвод, про відведення якої просив позивач, і що стосовно відведення цієї земельної ділянки клопотань від інших осіб, ніж позивач, до Миколаївської міської ради не надходило. Крім того, як випливає з Акту вибору земельної ділянки від 15.06.2006 року, земельна ділянка, на якій позивач просить погодити йому місце розташування об'єктів, не надана у власність або у користування, тобто є вільною.

Наведене свідчить, що в даному випадку відсутні підстави для призначення конкурсу щодо набуття права оренди земельної ділянки, передбачені ч. 6 ст. 16 Закону України «Про оренду землі»у разі надходження двох або більше клопотань на оренду однієї і тієї самої земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності.

Ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не довів, що прийняте ним оскаржуване рішення відповідає нормам законодавства та не порушує прав і інтересів позивача.

Згідно з положеннями ч.ч. 16, 17 ст. 151 Земельного кодексу України, у разі відмови міської ради у погодженні місця розташування об'єкта ці питання вирішуються у судовому порядку, причому у випадку задоволення позову щодо оскарження такої відмови рішення суду є підставою для розробки проекту відведення земельної ділянки. З урахуванням ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд приходить до висновку щодо можливості задовольнити позовну вимогу щодо зазначення в резолютивній частині постанови про те, що вона є підставою для розробки проекту відведення земельної ділянки.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.158-163, 165, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, - господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

     1.      Позов задовольнити повністю.

2.   Визнати протиправними та скасувати наступні положення рішення Миколаївської міської ради № 4/20 від 18.08.2006 року «Про погодження місць для розташування об'єктів, резервування земельних ділянок на термін виконання проектно-вишукувальних робіт юридичним особам та громадянам, внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської.ради по Центральному району м. Миколаєва»:

«По пункту 1.10 „1.10. Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод сучасних світових технологій «Моноліт»:

- погодити місце для будівництва об'єктів виробничого та комунально-складського призначення по пр. Героїв Сталінграда, у мікрорайоні Темвод,  на земельній ділянці орієнтовною площею 51000 кв. м, за рахунок земель міста, не наданих у власність або користування;

-          дозволити виконання проектно-вишукувальних робіт строком на 1 рік на земельній ділянці орієнтовною площею 51000 кв. м для будівництва об'єктів виробничого та комунально-складського призначення по пр. Героїв Сталінграда, у мікрорайоні Темвод;

-          зарезервувати строком на 1 рік, на термін проведення проектно-вишукувальних робіт, земельну ділянку площею 51000 кв. м для будівництва об'єктів виробничого та комунально-складського призначення по пр. Героїв Сталінграда, у мікрорайоні Темвод, за умови сплати 5 % від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням цільового використання (землі промисловості) (Центральний район).

Протокол постійної комісії міської ради з питань регулювання земельних відносин від 05.07.06 '№ 5." відмовити за результатами голосування за пропозицією міського голови Чайки В.Д. Головному управлінню містобудування та архітектури, управлінню земельних ресурсів, управлінню капітального будівництва, реконструкції та ремонту розробити план забудови та винести земельну ділянку на конкурс».

3.          Постанова є підставою для розробки товариством з обмеженою

відповідальністю „Завод сучасних світових технологій „Моноліт" проекту відведення

земельної ділянки площею 51000 кв. м для будівництва об'єктів виробничого та

комунально-складського призначення по пр. Героїв Сталінграда, у мікрорайоні Темвод.

4. Стягнути з Миколаївської міської ради (вул.Адміральська, 20, м.Миколаїв, 54027, ЄДРПОУ 265665573) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод сучасних світових технологій «Моноліт»(вул.Декабристів, 41/3, м.Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 33969804) державне мито у сумі 3, 40 грн.

Суддя                                                                                            О.Г.Смородінова

Постанова  або ухвала суду першої інстанції,  якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.