Рішення

від 13.08.2020 по справі 649/656/20

ВЕЛИКОЛЕПЕТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 649/656/20

Провадження №2/649/162/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2020 року Великолепетиський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого Соловйова В.В.

секретаря судового засідання Погорілої О.С.

за участю: позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Лепетиха цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі - продажу дійсним та визнання права власності

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, мотивуючи свої вимоги тим, що вона - ОСОБА_3 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Велика Лепетиха Великолепетиського району Херсонської області, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 02.01.1985 року, свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 від 12.03.2005 року, свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 25.03.2016 року та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 16.06.2017 року. Так, 15.09.2003 року між нею до одруження - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . Право власності ОСОБА_5 на вказаний житловий будинок підтверджується: договором дарування від 19.06.1973 року, який записано в реєстраційно-кадастрову книгу за №2-666, інвентарна справа 529 та свідоцтвом про право на спадщину за законом від 28.05.2002 року, яке зареєстровано в реєстрі за №813. Позивач зазначила, що на виконання умов договору вона передала ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 80000,00 грн., як повну оплату за придбаний житловий будинок, та отримала від нього житловий будинок, який є предметом договору та правовстановлюючі документи на нього, що підтверджується розпискою від 15.09.2003 року. За домовленістю між ними ОСОБА_5 не деякий час залишився проживати у вказаному будинку та зобов`язався на її вимогу у встановленому законом порядку оформити договір купівлі - продажу житлового будинку. Після спливу певного часу вона звернулася до нього з вимогою про оформлення договору купівлі-продажу, але він повідомив, що на даний час подав документи, для безкоштовного оформлення у власність земельної ділянки під будинком та запропонував оформити документи на будинок та земельну ділянку разом, на що вона погодилася. Позивач вказує, що лише 11.02.2013 року ОСОБА_5 зареєстрував своє право власності на земельну ділянку, яка надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1 га., розташовану по АДРЕСА_1 , яка має кадастровий номер 6521255100:01:001:0122, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №58334154, і після вказаного він продав їй вже належну йому земельну ділянку за 5000,00 грн., про що була написана відповідна розписка від 12.02.2013 року, та зобов"язався укласти договори нотаріально. Так, після купівлі нерухомого майна, а саме житлового будинку та земельної ділянки вона, вважаючи себе їх власником провела у будинку будівельно - відновлювальні роботи, почала проживати у ньому, але коли вони вирішили нотаріально укласти договори купівлі-продажу вказаного будинку та земельної ділянки то виявилося, що ОСОБА_5 маючи договір дарування та свідоцтво про право на спадщину за законом не виготовив технічну документацію на будинок та не зареєстрував своє право на будинок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а тому він категорично відмовлявся оформити договори нотаріально, а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що призвело до порушення її прав передбачених ст. 41 Конституції України. Позивач також вказує, що ОСОБА_5 заповіту за життя не складав, а єдиним спадкоємцем після його смерті є його дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка на даний час проживає в м. Феодосія Автономної Республіки Крим, тобто на тимчасово окупованій території України та після смерті батька категорично відмовляється прибути до смт. Велика Лепетиха Херсонської області для оформлення спадщини та подальшого укладення договору купівлі-продажу, а тому позов пред"явлено саме до ОСОБА_2 , яка є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 10.08.1970 року та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 від 23.08.1980 року. Також зазначила, що лише у липні 2020 року, вона, за власні кошти, оформила технічну документацію на вище вказаний житловий будинок, але відмова відповідача від оформлення спадщини та нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу позбавляє її можливості стати повноправним власником придбаного майна, а тому просить суд: визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_2 , що був укладений 15 вересня 2003 року між нею та ОСОБА_5 та визнати за нею - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , який складається з: літ. А житловий будинок загальною площею 98,1 кв.м., житловою площею 59,1 кв.м; літ. А1 житлова прибудова; літ. а прибудова; літ. а1 тамбур; літ. Б літня кухня; літ. В сарай; літ. Г сарай, літ. Д вбиральня-літній душ; літ. Е сарай; літ. Ж сарай; літ. З сарай; літ. И погріб; №1 огорожа; №2 ворота; №3 ворота; №4 водопровід; №І вимощення, а також визнати дійсним договір купівлі-продажу земельну ділянку площею 0,1 га., яка розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6521255100:01:001:0122, що був укладений 12.02.2013 року між нею та ОСОБА_5 , та визнати за нею - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 право власності на земельну ділянку площею 0,1 га., яка розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6521255100:01:001:0122, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка належала ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_8 видане 11.02.2013 року.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з"явилася, але у позові просила суд у зв"язку з оголошеним карантином розгляд справи провести у її відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовче засідання не з"явилася, але надала до суду заяву у якій зазначила, що позов визнає, не заперечує проти його задоволення та просить суд розглянути справу у її відсутність через дальність проживання.

Прийнявши відповідно до ст. 206 ЦПК України визнання позову відповідачем та вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 15.09.2003 року між ОСОБА_6 (до одруження ОСОБА_7 , згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 12.03.2005 року, свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 25.03.2016 року та свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 16.06.2017 року) ОСОБА_8 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Право власності ОСОБА_5 на вказаний житловий будинок підтверджується: договором дарування від 19.06.1973 року, який записано в реєстраційно-кадастрову книгу за №2-666, інвентарна справа 529, згідно якого він набув право власності на 7/12 частин вищевказаного житлового будинку; свідоцтвом про право на спадщину за законом від 28.05.2002 року, яке зареєстровано в реєстрі за №813, на підставі якого Каховським БТІ видано реєстраційне посвідчення, яке записано в реєстрову книгу за №666, 29.05.2002 року, згідно яких він набув право власності на 5/12 частин вищевказаного житлового будинку, тобто став власником будинку в цілому.

На виконання умов договору ОСОБА_1 передала ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 80000,00 грн., як повну оплату за придбаний житловий будинок, та отримала від нього житловий будинок, який є предметом договору та правовстановлюючі документи на нього, що підтверджується розпискою від 15.09.2003 року.

Крім того, 11.02.2013 року ОСОБА_5 зареєстрував своє право власності на земельну ділянку, яка надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1 га., розташовану по АДРЕСА_1 , яка має кадастровий номер 6521255100:01:001:0122, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №58334154, і після вказаного він продав ОСОБА_1 вже належну йому земельну ділянку за 5000,00 грн., про що була написана відповідна розписка від 12.02.2013 року, та зобов"язався укласти договори нотаріально.

Як зазначила Позивач у позові після купівлі нерухомого майна, а саме житлового будинку та земельної ділянки вона, вважаючи себе їх власником провела у будинку будівельно - відновлювальні роботи, почала проживати у ньому, але коли вона та ОСОБА_5 вирішили нотаріально укласти договори купівлі-продажу будинку та земельної ділянки то виявилося, що ОСОБА_5 маючи договір дарування та свідоцтво про право на спадщину за законом не виготовив технічну документацію на будинок та не зареєстрував своє право на будинок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а тому він категорично відмовлявся оформити договори нотаріально, а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_9 від 13.05.2016 року, та призвело до порушення прав Позивача передбачених ст. 41 Конституції України.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, а єдиним спадкоємцем після його смерті є його дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка на даний час проживає в м. Феодосія Автономної Республіки Крим, тобто на тимчасово окупованій території України та після смерті батька категорично відмовляється прибути до смт. Велика Лепетиха Херсонської області для оформлення спадщини та подальшого укладення договору купівлі-продажу, а тому позов правомірно пред"явлено саме до ОСОБА_2 , яка є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 10.08.1970 року та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 від 23.08.1980 року.

Пунктом 2 Постанови Пленуму ВСУ № 20 від 22 грудня 1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист приватної власності" передбачена можливість розгляду судами справ про визнання права власності на майно.

Відповідно до п. 4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який набрав чинності 01.01.2004 року, даний ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Правовідносини між сторонами з приводу житлового будинку виникли 15.09.2003 року, а тому до них необхідно застосовувати норми ЦК України у редакції 1963 року.

Згідно ст. 86 ЦК України 1963 року право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Відповідно до ст. 224 ЦК України 1963 року за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає у власність майно другій стороні (покупцеві), а покупець приймає майно і сплачує за нього певну грошову суму.

Так, відповідно до ст. 227 ЦК України 1963 року договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору, тоді як статтею ст. 47 ЦК України 1963 року передбачено, що недодержання нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди, але якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Відповідно до ст.ст. 11-13 Закону України «Про власність» кожен громадянин України має право набувати право власності на майно, одержане внаслідок укладення угод.

Крім того, у ч. 2 ст. 12 закону України "Про власність" №697-ХІІ від 07.02.1991 року, який діяв на час виникнення цивільних відносин, зазначено, що громадянин набуває право власності на майно, одержане внаслідок укладення угод, не заборонених законом, а право власності у набувача за договором виникає з моменту передачі речі, що також передбачено ч. 1 ст. 128 ЦК України 1963 року, а тому Позивач на підставі укладеного договору має право набути у власність вищевказаний житловий будинок, оскільки вона сплатила його вартість та прийняла його.

З приводу набуття у власність земельної ділянки під житловим будинком суд вважає необхідним зазначити, що дані правовідносини між сторонами виникли 12.02.2013 року, а тому до них необхідно застосовувати норми ЦК України у редакції 2004 року.

Так, підстави набуття права власності передбачені в ст. 328 ЦК України, де зазначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ст.ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст.ст. 655, 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно у власність другій стороні, а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, а суд вважає, що на підставі вищевикладеного Позивач має право набути у власність і земельну ділянку, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, оскільки вона сплатила її вартість, прийняла її та на протязі семи років відкрито, добросовісно та безперешкодно користується нею.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Із вказаного слідує, що визнання права власності на майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення таких прав у законодавче визначеному порядку.

Технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, підтверджується, що за адресою АДРЕСА_1 розташовано: літ. А житловий будинок загальною площею 98,1 кв.м., житловою площею 59,1 кв.м; літ. А1 житлова прибудова; літ. а прибудова; літ. а1 тамбур; літ. Б літня кухня; літ. В сарай; літ. Г сарай, літ. Д вбиральня-літній душ; літ. Е сарай; літ. Ж сарай; літ. З сарай; літ. И погріб; №1 огорожа; №2 ворота; №3 ворота; №4 водопровід; №І вимощення.

Беручи до уваги, те що позивачем виконані всі істотні умови договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, що підтверджується відповідними розписками від 15.09.2003 року та від 12.02.2013 року, а також те, що відповідач відмовилася привести правовстановлюючі документи у відповідність з діючим законодавством, що позбавляє позивача можливості нотаріально посвідчувати договори, відповідно до п. 4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який набрав чинності 01.01.2004 року, ст.ст. 80, 86, 224 ЦК України (в ред. 1963 року), ст.ст. 11-13 Закону України «Про власність» суд вважає можливим визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_2 , що був укладений 15 вересня 2003 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , а також визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , який складається з: літ. А житловий будинок загальною площею 98,1 кв.м., житловою площею 59,1 кв.м; літ. А1 житлова прибудова; літ. а прибудова; літ. а1 тамбур; літ. Б літня кухня; літ. В сарай; літ. Г сарай, літ. Д вбиральня-літній душ; літ. Е сарай; літ. Ж сарай; літ. З сарай; літ. И погріб; №1 огорожа; №2 ворота; №3 ворота; №4 водопровід; №І вимощення. Крім того, відповідно до ст.ст. 15, 16, 220, 316-319, 328 ЦК України суд вважає можливим визнати дійсним договір купівлі-продажу земельну ділянку площею 0,1 га., яка розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6521255100:01:001:0122, що був укладений 12.02.2013 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , а також визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 право власності на земельну ділянку площею 0,1 га., яка розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6521255100:01:001:0122, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка належала ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_8 видане 11.02.2013 року, відповідач ОСОБА_2 згідно поданої заяви позов визнала, а тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

На підставі ст. 41 Конституції України, п. 4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який набрав чинності 01.01.2004 року, ст.ст. 80, 86, 224 ЦК України (в ред. 1963 року), ст.ст. 11-13 Закону України «Про власність» , ст.ст. 15, 16, 220, 316-319, 328 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 200, 206, 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі - продажу дійсним та визнання права власності задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_2 , що був укладений 15 вересня 2003 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_5 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , який складається з: літ. А житловий будинок загальною площею 98,1 кв.м., житловою площею 59,1 кв.м; літ. А1 житлова прибудова; літ. а прибудова; літ. а1 тамбур; літ. Б літня кухня; літ. В сарай; літ. Г сарай, літ. Д вбиральня-літній душ; літ. Е сарай; літ. Ж сарай; літ. З сарай; літ. И погріб; №1 огорожа; №2 ворота; №3 ворота; №4 водопровід; №І вимощення.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу земельну ділянку площею 0,1 га., яка розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6521255100:01:001:0122, що був укладений 12.02.2013 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_5

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 право власності на земельну ділянку площею 0,1 га., яка розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6521255100:01:001:0122, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка належала ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_8 видане 11.02.2013 року.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_10 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Херсонського апеляційного суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий підпис