Ухвала

від 05.11.2020 по справі 731/376/20

ВАРВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №731/376/20

Провадження №2/731/130/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2020 року смт Варва

Суддя Варвинського районного суду Чернігівської області Савенко А.І., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на 1/2 частину майна, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває справа ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

05 листопада 2020 року до Варвинського районного суду Чернігівської області звернулася ОСОБА_1 з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на 1/2 частину майна, разом з клопотанням про об`єднання справ в одне провадження з цивільною справою №731/376/20 та заявою про забезпечення даного зустрічного позову.

Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 05 листопада 2020 року прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на 1/2 частину майна. Об`єднано зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на 1/2 частину майна в одне провадження з цивільною справою за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Присвоєно об`єднаній цивільній справі єдиний унікальний номер 731/376/20 (Провадження №2/731/130/20).

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 зазначає, що заявлений нею зустрічний позов спрямований на недопущення порушення її права на належне їй майно, яке є спільною сумісною власністю сторін, зокрема: земельна ділянка, кадастровий номер 7421155100:01:005:0372, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею - 0,0854 га та житловий будинок загальною площею - 68,9 кв.м., житловою площею - 28,2 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . На її думку, наявні підстави вважати, що відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_2 , як одноосібний власник вказаного майна, може його в будь-який час відчужити, а тому невжиття заходів щодо забезпечення позову та накладення арешту на дане майно може істотно ускладнити або унеможливити виконання можливого рішення суду за результатами розгляду її зустрічного позову.

Розгляд заяви про забезпечення позову суд проводить відповідно до вимог ст. 153 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.

Згідно із ч. 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як зазначено в п. 4 Рішення Конституційного Суду від 31 травня 2011 року № 4-рп/2011, інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Разом з тим у Кодексі встановлено систему захисту прав особою, щодо якої застосовано заходи забезпечення позову. Складовими такої системи є: співмірність видів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами; можливість суду вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою; відшкодування особі збитків, завданих забезпеченням позову; право на апеляційне оскарження ухвали суду щодо забезпечення позову. Аналіз зазначених положень Кодексу дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, яка ініціює питання про застосування заходів забезпечення позову, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 Постанови Пленуму ВСУ від 22 грудня 2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

По суті забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у випадку задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

З матеріалів доданих до заяви про забезпечення позову та зустрічної позовної заяви, зокрема, з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №113705679 від 12 лютого 2018 року, вбачається, що житловий будинок загальною площею - 68,9 кв.м., житловою площею - 28,2 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 7421155100:01:005:0372, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0854 га, перебуває з 12 лютого 2018 року на праві приватної власності у ОСОБА_2 .

Крім того, факт перебування житлового будинку загальною площею - 68,9 кв.м., житловою площею - 28,2 кв.м., яки розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером 7421155100:01:005:0372, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0854 га, на праві приватної власності у ОСОБА_2 , також, свідчать копії відповідних договорів купівлі-продажу вказаного майна від 12 лютого 2018 року №117 та 118, які засвідчені приватним нотаріусом Варвинського районного нотаріального округу Пушкарьовою-Гезердава Н.О.

Таким чином, зважаючи на обґрунтування заяви позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , які зазначені у заяві про вжиття заходів забезпечення позову, предмет позову по даній справі, зокрема, щодо визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на 1/2 частину майна заявлений позивачем за зустрічним позовом захід забезпечення позову є взаємопов`язаний з предметом спору, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав ОСОБА_1 за захистом яких вона звернулася до суду.

Враховуючи предмет заявленого зустрічного позову, характер спірних правовідносин, які виникли між сторонами, обсяг заявлених позивачем зустрічних позовних вимог, пересвідчившись, що на момент постановлення ухвали спір по суті не вирішений, беручи до уваги наведені позивачем докази, які наявні в матеріалах заяви та матеріалах цивільної справи їх розумність та співмірність, наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача за зустрічним позовом, що дають підстави вважати, що невжиття заходів із забезпечення позовних вимог по даній цивільній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його задоволення, суд вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову частково.

Зокрема, суд бере до уваги, що предмет зустрічного позову ОСОБА_1 стосуються 1/2 частини спірного нерухомого майна, а тому зважаючи на характер спірних правовідносин, обсяг заявлених позивачем зустрічних позовних вимог, накладення арешту на все майно є не доцільним, оскільки це не відповідатиме співмірності виду забезпечення позову із заявленими позивачем за зустрічним позовом вимогами.

За таких обставин, зважаючи на реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд приходить до висновку щодо необхідності накладення арешту на 1/2 частини спірного нерухомого майна, шляхом заборони здійснювати відчуження вказаного нерухомого майна, оскільки даний спосіб забезпечення позову відповідає заявленим вимогам, є необхідним і достатнім для забезпечення виконання можливого судового рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст. 149-153 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на 1/2 частину майна, задовольнити частково.

Накласти арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) а саме: на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 7421155100:01:005:0372, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0854 га, та житловий будинок загальною площею - 68,9 кв.м., житловою площею - 28,2 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом заборони на відчуження вказаної частини нерухомого майна.

В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

Ухвала є виконавчим документом і підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали надіслати позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_1 для відому, та для виконання направити до Варвинського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

Після фактичного виконання ухвали, її копію негайно надіслати відповідачу за зустрічним позовом ОСОБА_2 .

Ухвалу може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду через Варвинський районний суд Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя А.І. Савенко