Ухвала

від 02.11.2020 по справі 757/40022/20-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу директора ТДВ «СК Крок» ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 17 вересня 2020 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_6 про арешт майна та накладено арешт на кошти ТДВ «СК «Крок» (код ЄДРПОУ 38799866) на рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 відкритих в АТ «Ощадбанк» в м. Києві (МФО 322669), із забороною розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на рахунках ТДВ «СК «Крок» (код ЄДРПОУ 38799866) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 відкритих в АТ «Ощадбанк» в м. Києві (МФО 322669), за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету, із зупиненням видаткових операцій з грошовими коштами, що надходять на адресу ТДВ «СК «Крок» (код ЄДРПОУ 38799866) в банківській установі АТ «Ощадбанк» в м. Києві (МФО 322669) на банківських рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 та зупинити видаткові операції з коштами, які надійшли на адресу ТДВ «СК «Крок» (код ЄДРПОУ 38799866) та вже знаходяться на рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 видаткових операцій виключно з платежів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів та виплати заробітної плати.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, директор ТДВ «СК Крок» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 вересня 2020 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання.

Мотивуючи свої апеляційні скарги вказують на те, що грошові кошти на банківському рахунку належать до нематеріального світу і не містять найменування номіналів купюр, їх серійних номерів та інших родових та індивідуальних ознак, властивих для грошових коштів в силу своєї нематеріальної природи не можуть на собі зберегти сліди або відомості про обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, як наслідок не можуть бути речовими доказами у зв`язку із тим, що не відповідають обов`язковій ознаці, передбаченій для речового доказу, а саме матеріальності, тобто не є матеріальними об`єктами, які можуть зберегти сліди злочинів. Тобто відсутня правова підстава, на яку посилається сторона обвинувачення та слідчий суддя в оскаржуваному рішення, для арешту майна.

Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження, то, як зазначає апелянт, розгляді клопотання проводився без виклику представника власника майна, копія оскаржуваного рішення отримана лише 15.10.2020 року, а апеляційна скарга подана в межах визначених ч. 3 ст. 395 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання прокурора про арешт майна відбувсябез повідомленняпредставника власника майна, колегія суддів, виходячи з положеньст. 395 КПК України, погоджується з доводами апелянтащодо своєчасного оскарження ухвали слідчого судді.

В судове засідання прокурор та представник власника майна не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені завчасно та належним чином, що дає суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу у їх відсутність.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів справи,у провадженні Київської місцевої прокуратури №6 перебувають матеріали досудового розслідування кримінального провадження від 28.04.2020 року за №42020101060000142, зареєстрованого за фактом впровадження посадовими особами ПрАТ «СК «Мир», ПрАТ «СК «Київська Русь» та ТДВ «СК «Крок» протиправного механізму ухилення від сплати податків та заволодіння грошовими активами підприємств реального сектору економіки за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Постановою слідчого СВ Печерського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_7 від 04.09.2020 року вказане в клопотанні майно визнано в кримінальному провадженні №42020101060000142 від 28.04.2020 року речовим доказом.

17 вересня 2020 року прокурор Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотання пронакладення арешту на майно, а саме на кошти ТДВ «СК «Крок» (код ЄДРПОУ 38799866) на рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 відкритих в АТ «Ощадбанк» в м. Києві (МФО 322669), із забороною розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на рахунках ТДВ «СК «Крок» (код ЄДРПОУ 38799866) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 відкритих в АТ «Ощадбанк» в м. Києві (МФО 322669), за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету, із зупиненням видаткових операцій з грошовими коштами, що надходять на адресу ТДВ «СК «Крок» (код ЄДРПОУ 38799866) в банківській установі АТ «Ощадбанк» в м. Києві (МФО 322669) на банківських рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та №НОМЕР_3 та зупинити видаткові операції з коштами, які надійшли на адресу ТДВ «СК «Крок» (код ЄДРПОУ 38799866) та вже знаходяться на рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та №НОМЕР_3 видаткових операцій виключно з платежів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів та виплати заробітної плати, посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 вересня 2020 року клопотання прокурора частково задоволено.

З ухвали слідчого судді вбачається, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження,а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арештна майно,з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права особи з потребами кримінального провадження.

Як вбачається із матеріалів справи вказане майно постановою слідчого СВ Печерського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_7 від 04.09.2020 року вказане в клопотанні майно визнано в кримінальному провадженні №42020101060000142 від 28.04.2020 року визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Як правильно вказав в ухвалі слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, обставини, у зв`язку з якими проводиться досудове розслідування, підтверджують, що незастосування заходів забезпечення кримінального провадження на даній стадії досудового розслідування призведе до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Також, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З урахуванням цього слідчий суддя, всупереч тверджень апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

Доводи апеляційної скарги щодо неможливості арешту цього майна з підстав його нематеріальності, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений, зокрема, і на гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 вересня 2020 року, якою частково задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_6 про арешт майна та накладено арешт на кошти ТДВ «СК «Крок» (код ЄДРПОУ 38799866) на рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 відкритих в АТ «Ощадбанк» в м. Києві (МФО 322669), із забороною розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на рахунках ТДВ «СК «Крок» (код ЄДРПОУ 38799866) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 відкритих в АТ «Ощадбанк» в м. Києві (МФО 322669), за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету, із зупиненням видаткових операцій з грошовими коштами, що надходять на адресу ТДВ «СК «Крок» (код ЄДРПОУ 38799866) в банківській установі АТ «Ощадбанк» в м. Києві (МФО 322669) на банківських рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 та зупинити видаткові операції з коштами, які надійшли на адресу ТДВ «СК «Крок» (код ЄДРПОУ 38799866) та вже знаходяться на рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 видаткових операцій виключно з платежів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів та виплати заробітної плати, - залишити без змін, а апеляційну скаргу директора ТДВ «СК Крок» ОСОБА_5 без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/5760/2020 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_8

Доповідач: ОСОБА_1