Постанова

від 20.10.2020 по справі 910/30335/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2020 р. Справа№ 910/30335/15

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Майданевича А.Г.

Гаврилюка О.М.

За участю секретаря судового засідання Романової Ю.М.

Представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 20.10.2020

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 22.07.2020

у справі № 910/30335/15 (суддя Нечай О.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"

до Приватного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 4"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору :

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфіко-Холдінг"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехніка"

про стягнення 202 571,40 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Публічне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" (далі - позивач) звернулось до Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 4" (далі - відповідач) з позовом про стягнення в порядку регресу грошових коштів у сумі 141 686,40 грн та витрат з проведення судової експертизи в сумі 60 885,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку з неякісно виконаними відповідачем роботами із влаштування покриття за Контрактом № 363 від 27.10.2005, з позивача було стягнуто збитки, а також судові витрати, що підтверджується постановою про закриття виконавчого провадження з виконання наказу суду від 06.04.2015 у справі №910/5154/14, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути вказані грошові кошти з відповідача на підставі ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2016 у справі №910/30335/15, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2019, позов Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у порядку регресу в розмірі 141 686 грн 40 коп. та судовий збір у розмірі 2 125 грн 30 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 17.12.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2016 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2019 у справі № 910/30335/15 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Короткий зміст оскаржуваного рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2020 у справі №910/30335/15 в позові відмовлено.

Заяву Приватного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №4" про поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2016 у справі №910/30335/15 задоволено частково.

Здійснено поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2016 у справі № 910/30335/15.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на користь Приватного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 4" заборгованість у розмірі 141 686 грн 40 коп. та судовий збір у розмірі 2 125 грн 30 коп.

В іншій частині заяви відмовлено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на користь Приватного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 4" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3 342 грн 43 коп., витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 6 077 грн 14 коп. та витрати на проведення судової експертизи в розмірі 15 846 грн 40 коп.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2020 у справі №910/30335/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. У заяві Приватного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 4" про поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2016 у справі №910/30335/15 відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення прийняте з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, з недослідженням обставин справи, з безпідставною переоцінкою доказів, що призвело до необґрунтованого, неправового та невірного висновку суду.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2020, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Майданевич А.Г., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2020 у справі № 910/30335/15, призначено справу до розгляду на 20.10.2020.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2020, у зв`язку з перебуванням судді Коротун О.М. 20.10.2020 у відпустці, для розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 прийнято справу №910/30335/15 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2020 у справі № 910/30335/15 до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.

Позиції учасників справи

Представник Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2020 у справі №910/30335/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. У заяві Приватного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 4" про поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2016 у справі №910/30335/15 відмовити повністю.

Представник Приватного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 4" у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представники третіх осіб у судове засідання не прибули, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Своєї позиції щодо змісту і вимог апеляційної скарги не висловили, відзив на апеляційну скаргу до суду не подали.

Заслухавши думку присутніх представників сторін, враховуючи те, що явка представників учасників справи судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалася, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на обмежений статтею 273 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість апеляційного перегляду справи за відсутності представників третіх осіб у судовому засіданні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

11.07.2005 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертехніка" (далі - замовник, третя особа-2) та Акціонерним товариством Холдингова компанія "Київміськбуд", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" (далі - інвестор-генпідрядник, позивач) було укладено Договір на будівництво торгово-розважального та житлового комплексу по вулиці Срібнокільська, 3 (10 Б мікрорайон Позняки) у Дарницькому районі м. Києва (далі - Договір на будівництво), за умовами якого інвестор-генпідрядник зобов`язується за власні та або залучені кошти здійснити будівництво торгово-розважального та житлового комплексу з підземним паркінгом за адресою: вул. Срібнокільська, 3 (10 Б мікрорайон Позняки) у Дарницькому районі м. Києва, у тому числі: житловий будинок № 1, житловий будинок № 2, житловий будинок № 3, торгово-розважальний комплекс, підземний паркінг (далі - Об`єкт), відповідно до проектно-кошторисної документації і положень Договору та здати Об`єкт замовникові у встановлений Договором строк.

Підпунктами 4.2.1, 4.2.4 пункту 4.2 Договору на будівництво передбачено, що інвестор-генпідрядник для здійснення будівництва Об`єкту має право залучати інвесторів, співінвесторів та субпідрядників; інвестор-генпідрядник здійснює будівництво Об`єкту у встановлений Договором строк, самостійно визначає виконавців та укладає з ними договори на проведення будівельно-монтажних робіт, пусконалагоджувальних робіт, вимірювань потужності експозиційної дози гамма-випромінювань, з їх початком та закінчення у строки, що забезпечують введення Об`єкту в експлуатацію.

Відповідно до п. 6.1 Договору на будівництво інвестор-генпідрядник гарантує досягнення Об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації Об`єкта протягом гарантійного строку, якщо не відбулося порушення умов експлуатації. Гарантійний строк визначається відповідно до чинного законодавства. Гарантійний строк становить на: несучі конструкції - 5 років; огороджувальні конструкції - 3 роки; зовнішнє опорядження - 3 роки; внутрішнє опорядження - 3 роки; зовнішні інженерні мережі - 3 роки; внутрішні інженерні мережі - 3 роки; сантехнічні комунікації - 3 роки; електромережі - 3 роки; благоустрій прилеглої території - 3 роки; інженерне забезпечення - 3 роки.

27.10.2005 між позивачем та відповідачем як підрядником було укладено Контракт № 363 на будівництво торгово-розважального та житлового комплексу по вулиці Срібнокільська, 3 (10-Б мікрорайон Позняки) у Дарницькому районі м. Києва (далі - Контракт № 363), відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого сторони домовились здійснити будівництво об`єкта: торгово-розважальний та житловий комплекс з підземним паркінгом за адресою: вул. Срібнокільська, 3 (10-Б мікрорайон Позняки) у Дарницькому районі м. Києва, у тому числі: ж.б. № 1, ж.б. №2, ж.б. №3, торгово-розважальний комплекс, підземний паркінг, відповідно до проектно-кошторисної документації; підрядник виконує роботи по будівництву об`єкта з інженерним забезпеченням у відповідності із затвердженою проектною документацією і технічною характеристикою об`єкта, розробленою у відповідності з чинними державними нормами та стандартами України, із прокладанням інженерних мереж і споруд (ТП; РП; ІТП; Насосні; СТВП), освітлення, благоустрою та озеленення території в межах товарної продукції об`єкта.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 у справі №910/5154/14, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2015, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфіко-Холдінг" збитки в сумі 141 686,40 грн та витрати з проведення судової експертизи в сумі 60 885,00 грн.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.07.2015 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 у справі № 910/5154/14 повернуто скаржнику.

30.06.2015 старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу, виданого 06.04.2015 Господарським судом міста Києва, у зв`язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення суду в справі № 910/5154/14.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначив, що оскільки за неякісно виконані відповідачем роботи по влаштуванню покриття секції № 10 будівлі по вул. Срібнокільській 3-Г у м. Києві з позивача було стягнуто грошові кошти, а саме збитки в сумі 141 686,40 грн та витрати з проведення судової експертизи в сумі 60 885,00 грн, у позивача, відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, виникло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача у розмірі виплаченого відшкодування, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути вказані грошові кошти з відповідача.

Відповідач проти позову заперечує з підстав:

- відсутності у позивача права зворотної вимоги (регресу) в порядку ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, оскільки відповідач своїми діями не завдавав шкоди ані позивачу як інвестору-генпідряднику за Контрактом №363, ані третій особі-2 як замовнику будівництва за Договором на будівництво;

- проведення третьою особою-2 в період з 25.08.2011 по 30.11.2011, тобто після прийняття позивачем виконаних відповідачем робіт за Контрактом № 363, реконструкції торгово-розважального комплексу по вул. Срібнокільська, 3-Г, 3-Д у Дарницькому районі м. Києва;

- недослідження судами при розгляді справи № 910/5154/14 питання щодо проведення третьою особою-2 реконструкції торгово-розважального комплексу по вул. Срібнокільська, 3-Г, 3-Д у Дарницькому районі м. Києва;

- пропуску позивачем строку позовної давності щодо вимог про стягнення грошових коштів у порядку регресу в сумі 141 686,40 грн.

При розгляді даної справи, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 було призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення експертизи (експертів) поставлено наступні питання:

Чи підтверджується фактично та документально проведення робіт з реконструкції об`єкта (Торгово-розважального центру по вул. Срібнокільській, 3-Г у Дарницькому районі м. Києва), виконані після їх здачі відповідачем замовнику (тобто після 17.08.2010), і на які зокрема Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві зареєструвала подану замовником будівництва - ТОВ "Інтертехніка" декларацію № КВ 08311031837 про початок виконання будівельних робіт "Реконструкція частини торгово-розважального комплексу" на вул. Срібнокільській, 3Г, 3Д у Дарницькому районі міста Києва, а 30.11.2011 Інспекція зареєструвала декларацію № КВ 14311089342 про готовність об`єкта до експлуатації?

Чи призвели роботи з реконструкції об`єкта (торгово-розважального центру по вул. Срібнокільській, 3-Г у Дарницькому районі м. Києва), виконані після їх здачі відповідачем замовнику (тобто після 17.08.2010), і на які зокрема Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві зареєструвала подану замовником будівництва - ТОВ "Інтертехніка" декларацію № КВ 08311031837 про початок виконання будівельних робіт "Реконструкція частини торгово-розважального комплексу" на вул. Срібнокільській, 3Г, 3Д у Дарницькому районі міста Києва, а 30.11.2011 Інспекція зареєструвала декларацію № КВ 14311089342 про готовність об`єкта до експлуатації, у випадку їх проведення, на гідроізоляцію покрівлі об`єкта шляхом спричинення, зокрема, потрапляння води в середину приміщень об`єкту?

Чи підтверджуються фактично та документально здійснені обсяги реконструкції об`єкта (торгово-розважального центру по вул. Срібнокільській, 3-Г у Дарницькому районі м. Києва) після 17.08.2010 та які саме проводились роботи з реконструкції, і чи відповідають вони проектній документації, і чи підтверджується наявність або відсутність наслідків цих робіт у вигляді спричинення затікання води, зокрема і на підставі порушення/непорушення укладання гідроізоляційного покриття?

Чи підтверджується фактично та документально проведення робіт з реконструкції (і які саме) під час вже експлуатації об`єкта (торгово-розважального центру по вул. Срібнокільській, 3-Г у Дарницькому районі м. Києва), після їх здачі відповідачем замовнику (тобто після 17.08.2010), зокрема і покрівлі, та проведення будівельних робіт з реконструкції, які саме об`єкти або роботи були зведені/виконані внаслідок реконструкції та чи спричинили/не спричинили вони порушення гідроізоляційних властивостей (якості) покрівлі об`єкта, що призводять до затікання?

У Висновку експертів за результатами проведення комісійної будівельно-технічної експертизи № 10147/1642 від 29.09.2017, складеного за результатами виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 у справі №910/30335/15, станом на час дослідження, у зв`язку з тим, що клопотання експерта не задоволено, встановити у повному обсязі документальне підтвердження проведення робіт з реконструкції об`єкта торгово-розважального центру по вул. Срібнокільській, 3-Г у Дарницькому районі м. Києва не вбачається можливим; встановити у повному обсязі фактичне проведення робіт з реконструкції об`єкта торгово-розважального центру, по вул. Срібнокільській, 3-Г у Дарницькому районі м. Києва та їх обсяги (в тому числі створення нових споруд), відповідність проектній документації, вплив на інші будівельні елементи (в тому числі покрівлі), наслідки їх виконання, не вбачається можливим.

Верховний Суд, скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2016 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2019 у справі №910/30335/15 та направляючи справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, у постанові від 17.12.2019 вказав, що:

- суди попередніх інстанцій встановивши, що правовідносини сторін у цій справі виникли з правочину, який за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, зазначений доказ (Контракт № 363) як підставу виникнення між сторонами у справі взаємних прав та обов`язків не дослідили, не з`ясували, які умови передбачені у цьому правочині щодо відповідальності підрядника за виконані та прийняті замовником роботи, не встановили чи погоджено сторонами гарантійні строки, в межах яких підлягають заявленню вимоги щодо якості прийнятих робіт, їх тривалість та обсяг відповідальності підрядника;

- суди попередніх інстанцій, виходячи з доведеності переходу до позивача зворотного права вимоги до відповідача щодо відшкодування збитків у зв`язку з виконанням робіт неналежної якості, не дослідили умови Договору, зокрема, щодо того чи пов`язане право позивача вимагати від підрядника - відповідача відшкодування збитків щодо виконання робіт неналежної якості за Контрактом № 363, саме з фактом відшкодування збитків третій особі відповідно до Договору;

- суди залишили поза увагою посилання відповідача як на підставу своїх заперечень на ту обставину, що висновком судової експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 10147/16-42 від 29.09.2017, який міститься в матеріалах справи, підтверджено факт проведення реконструкції об`єкта будівництва вже після введення його в експлуатацію, тобто за відсутності вини відповідача;

- передчасними є також висновки судів про відсутність підстав для застосування до заявлених у цій справі вимог строку позовної давності, про який заявив відповідач.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У частині 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

У зв`язку з укладенням сторонами Контракту № 363, з урахуванням пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, у них виникли взаємні цивільні права та обов`язки і за своєю правовою природою вказаний Контракт № 363 є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною четвертою статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Згідно зі статтею 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Наведена норма регулює позадоговірні правовідносини, які виникають у зв`язку із завданням шкоди, в той час як спірні правовідносини у цій справі виникли з Контракту №363, отже не є деліктними (позадоговірними).

Подібну позицію викладено у постановах Верховного Суду від 26.03.2018 у справі № 910/5040/17 та від 26.11.2019 у справі № 922/359/19.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність доводів позивача щодо можливості застосування до спірних правовідносин положень ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, оскільки правовідносини сторін у цій справі виникли з Контракту № 363, за яким відповідач зобов`язався виконати роботи з будівництва Об`єкта з інженерним забезпеченням згідно із затвердженою проектною документацією і технічною характеристикою Об`єкта.

Частинами 1-3 статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.

Відповідно до п. 1.2 Контракту № 363 підрядник (відповідач) виконує роботи по будівництву об`єкта з інженерним забезпеченням у відповідності із затвердженою проектною документацією і технічною характеристикою об`єкта, розробленою у відповідності з чинними державними нормами та стандартами України.

Статтею 884 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об`єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом. Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об`єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об`єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об`єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник. У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення. Договором будівельного підряду може бути встановлено право замовника сплатити передбачену договором частину ціни робіт, визначеної у кошторисі, після закінчення гарантійного строку.

Згідно з підпунктом 3.1.14 пункту 3.1 Контракту № 363 підрядник гарантує інвестору-підряднику досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта протягом 10 років з моменту введення його в експлуатацію, якщо не відбулися порушення встановлених норм і правил експлуатації житлового будинку. Гарантійний термін не розповсюджується на обладнання, матеріали та вироби, на які постачальниками продукції видані інші гарантійні терміни.

Пунктами 4.1, 4.4 Контракту № 363 передбачено, що інвестор-генпідрядник призначає свого представника для ведення технічного нагляду й здійснення контролю за ходом будівництва. Представник здійснює приймання виконаних будівельно-монтажних робіт відділом інспекційного контролю за якістю будівництва об`єктів. Представник інвестора-генпідрядника має право безперешкодного доступу до усіх видів робіт у будь-який час протягом усього періоду будівництва. У випадку, якщо інвестором-генпідрядником будуть виявлені неякісно виконані роботи, то підрядник своїми силами у погоджений із інвестором-генпідрядником термін повинен переробити неякісно виконані роботи. При невиконанні підрядником цього обов`язку, інвестор-генпідрядник вправі залучити іншу організацію для виправлення недоліків з оплатою витрат іншій організації за рахунок підрядника.

Враховуючи наведені положення законодавства та Контракту № 363, на виконані підрядником та прийняті замовником роботи встановлено гарантійний строк, протягом якого підрядник відповідає за дефекти у виконаних роботах, якщо не доведе, що такі дефекти мають місце внаслідок природного зносу об`єкта або його частин, неправильної експлуатації або неправильної інструкції щодо його експлуатації, неналежного ремонту об`єкта замовником або іншими залученими особами, якщо інше не встановлено договором.

Крім того, за умовами Контракту № 363 позивач, як інвестор-генпідрядник, здійснював контроль за ходом будівництва, мав право безперешкодного доступу до усіх видів робіт у будь-який час протягом усього періоду будівництва та у випадку виявлення неякісно виконаних відповідачем робіт за Контрактом № 363, останній зобов`язувався своїми силами у погоджений з позивачем термін усунути недоліки виконаних ним неякісно робіт.

Як свідчать матеріали справи, Актом готовності об`єкта до експлуатації від 17.06.2010, Рішенням готовності об`єкта до експлуатації, Сертифікатом відповідності КВ 000318 від 17.08.2010 підтверджується факт виконання відповідачем робіт з будівництва торгово-розважального та житлового комплексу по вулиці Срібнокільська, 3 (10-Б мікрорайон Позняки) у Дарницькому районі м. Києва, відповідність виконаних відповідачем будівельних робіт державним будівельним нормам, стандартам та правилам, а також затвердженій проектній документації.

Судовим рішенням у справі № 910/5154/14, яке набрало законної сили, встановлено, що 13.03.2013 було зафіксовано протікання даху будівлі (нерухомого майна), розташованої в м. Києві по вул. Срібнокільській № 3-Г (літера А), що підтверджується актом обстеження об`єкту нерухомості (далі - Акт) за участю комісії у складі: генерального директора ОСОБА_2, технічного представника ОСОБА_1 ТОВ "Інфіко-Холдінг"; директора ТОВ "ТРМ Дніпро-Плаза" ОСОБА_3; інженера технічного нагляду ТОВ "Інтертехніка" ОСОБА_4; інженера технічного нагляду ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" ОСОБА_5; адвоката ОСОБА_10; представників орендарів об`єкту нерухомості керуючого магазину "Сільпо №180" ОСОБА_6, директора магазину "Технополіс" ОСОБА_7, директора ТОВ "Еталон-Експертиза" ОСОБА_8 та директора ТОВ "Гарант-Експертиза" ОСОБА_9.

В Акті комісії зазначено наступне:

- теча покрівлі будівлі, внаслідок якої відбулося залиття торгових та допоміжних (технічних) приміщень, зафіксована за допомогою фото фіксації;

- встановлені наслідки затікання: пошкодження стін та стелі приміщень першого та другого поверху;

- перший поверх (торговий зал магазину "Сільпо"): стеля типу "Армстронг" - 36 кв.м., стіни - 48 кв.м.; складські приміщення: стіни 17 кв.м., стеля типу "Армстронг" - 4 кв.м.; побутові приміщення: стеля типу "Армстронг" - 4 кв.м., стіни - 12 кв.м.;

- другий поверх (торговий зал магазину "Технополіс"): стеля типу "Армстронг" 5,5 кв.м.; складські приміщення: сліди затікання по стінах та стелі - 15 кв.м.; побутові приміщення: стеля типу "Армстронг" - 6,5 кв.м., стіни - 1 кв.м.; також виявлені сліди затікання з покрівлі по стінах та горизонтальних поверхнях - пошкодження пофарбованих поверхонь та сліди підтікання по всьому периметру будівлі, а також утворення бурульок у щілинах стін, що є природним.

Комісією було попередньо встановлено, що затікання відбулося внаслідок неправильної гідроізоляції стиків примикань на покрівлі будівлі.

Під час розгляду справи № 910/5154/14, метою з`ясування питань, що потребують спеціальних знань, ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2014 було призначено судову будівельно-технічну експертизу.

Як зазначено у Висновку експерта № 80/37-14 від 18.12.2014 у справі №910/5154/14, розроблена проектна документація (стадія Р) на влаштування покрівлі секції 10 будівлі по вул. Срібнокільській 3 у м. Києві не відповідає вимогам пунктів 1.2, 1.3, 2.2 ДБН В.2.6-14-97 "Конструкції будинків і споруд. Покриття будинків і споруд. Том 1. Проектування" щодо забезпечення надійного відведення води з покрівлі та її довговічності; виконані будівельні роботи з влаштування покрівлі секції № 10 будівлі по вул. Срібнокільській 3-Г у м. Києві не відповідають вимогам пунктів 1.2, 1.3, 1.3, 2.1, 2.3 ДБН В.2.6-14-97 "Конструкції будинків і споруд. Покриття будинків і споруд. Том 2. Влаштування" в частині вибору технології виконання покрівельних робіт щодо забезпечення набуття фізико-механічних властивостей застосованих бентонітових матів, передбачених проектною документацією як гідроізоляційного шару (мати покладені на поверхню керамзитобетонного шару навпаки - нетканий матеріал знизу (білий), тканий (чорний) - зверху), відсутність документального рішення на виконання примикання бентонітових матів до стін вентиляційних шахт, ліфтових машинних відділень, парапетів з врахуванням їх особистих властивостей, що привело до невірного виконання цих робіт та пунктів 1.1, 8.1, 8.2, 8.3 ДБН А.3.1-5-96 "Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва" (діяв на час проведення будівельних робіт) щодо організації належного контролю при виконанні будівельних робіт для забезпечення потрібної якості і надійності влаштування гідроізоляційного шару; технічною причиною затікання рідини від атмосферних опадів через покрівлю до приміщень секції № 10 будівлі по вул. Срібнокільській 3-Г у м. Києві є те, що килим гідроізоляційного бентонітового мату покладено не тією стороною на поверхню покриття, що сприяє вимиванню глини з конструкції цього мату та втрати його гідроізоляційних властивостей; технічно невірно виконано примикання до стін вентиляційних шахт, ліфтових машинних відділень, парапетів гідроізоляційного бентонітового мату (не враховані особисті властивості глини при зволоженні збільшувати свій об`єм).

За приписами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Вказана правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №910/3055/18, від 13.08.2019 у справі №910/11164/16.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" №28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII).

Суд першої інстанції вірно зазначив, що при розгляді справи №910/5154/14 судом не досліджувалось питання проведення на замовлення третьої особою-2 реконструкції торгово-розважального комплексу по вул. Срібнокільська, 3-Г та 3-Д у Дарницькому районі м. Києва, у період з 25.08.2011 по 30.11.2011.

Як вбачається із матеріалів справи, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві (далі - Інспекція) у відповідь на листи відповідача №23-835 від 26.11.2015, № 23-851 від 30.11.2015 листом № 10126-62/1512/0216 від 15.12.2015 надав інформацію про те, що 25.08.2011 Інспекція зареєструвала подану замовником будівництва - ТОВ "Інтертехніка" Декларацію про початок виконання будівельних робіт "Реконструкція частини торгово-розважального комплексу" на вул. Срібнокільська, 3-Г та 3-Д у Дарницькому районі м. Києва № КВ 08311031837 від 25.08.2011, а 30.11.2011 Інспекцією було зареєстровано подану замовником будівництва - ТОВ "Інтертехніка" Декларацію про готовність вказаного об`єкта до експлуатації № КВ 14311089342. Копії вказаних декларацій містяться в матеріалах справи.

Про проведення реконструкції на об`єкті по вул. Срібнокільська, 3-Г у Дарницькому районі м. Києва та її недоліків було зазначено у листі ТОВ "Інтертехніка" вих. № 89/44 від 30.03.2012 до ТОВ "ПСМ", в якому третя особа-2 вказувала на допущені помилки, а саме неякісно покладену гідроізоляцію, що призводить до потрапляння води в будівлю торгово-розважального комплексу.

З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції правомірно відхилив як безпідставні доводи позивача стосовно того, що надані відповідачем докази, в тому числі висновок експерта, не можуть судом братися до уваги, зважаючи на те, що ці обставини вже встановлені судовим рішенням у справі №910/5154/14, яке набрало законної сили.

Зі змісту Висновку експертів за результатами проведення комісійної будівельно-технічної експертизи № 10147/1642 від 29.09.2017 вбачається, що наявною в матеріалах справи Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації щодо реконструкції частини торгово-розважального комплексу по вул. Срібнокільська, 3-Г та 3-Д у Дарницькому районі м. Києва, яка зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 30.11.2011 № КВ 14311089342, яка є документом, який передбачений "Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 № 461, документально підтверджується виконання реконструкції торгово-розважального комплексу по вул. Срібнокільська, 3-Г та 3-Д у Дарницькому районі м. Києва, проте у зв`язку з тим, що клопотання експерта не задоволено, встановити у повному обсязі документальне підтвердження проведення робіт з реконструкції об`єкта торгово-розважального центру по вул. Срібнокільській, 3-Г у Дарницькому районі м. Києва не вбачається можливим; встановити у повному обсязі фактичне проведення робіт з реконструкції об`єкта торгово-розважального центру, по вул. Срібнокільській, 3-Г у Дарницькому районі м. Києва та їх обсяги (в тому числі створення нових споруд), відповідність проектній документації, вплив на інші будівельні елементи (в тому числі покрівлі), наслідки їх виконання, не вбачається можливим.

Із матеріалів справи вбачається, що однією з підстав скасування Верховним Судом рішень судів попередніх інстанцій у даній справі, є залишення поза увагою доводів відповідача, що висновком судової експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №10147/16-42 від 29.09.2017 підтверджено факт проведення реконструкції об`єкта будівництва вже після введення його в експлуатацію.

Разом із тим, у справі № 910/5154/14 судом було встановлено в діях позивача склад цивільного правопорушення, зокрема, протиправна поведінка позивача як інвестора-генпідрядника полягала у неналежному виконанні умов Договору на будівництво від 11.07.2005, при цьому позивач вказував, що безпосереднім виконавцем будівельних робіт на об`єкті, що розташований в м. Києві по вул. Срібнокільській, 3-Г, є відповідач.

Відповідно до частин 1, 2 статті 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається зі складеного представниками відповідача Акту від 04.08.2015, при обстеженні покрівлі торгово-розважального комплексу по вул. Срібнокільській, 3-Г в м. Києві, на покрівлі 10-го блоку виявлено огородження, доступ до якого відсутній, а саме виконано рулонну покрівлю, яка не відповідає проекту.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем було надіслано позивачу та третім особам повідомлення № 23-587 від 20.08.2015 з проханням забезпечити присутність уповноважених представників для проведення комісійного обстеження покрівлі торгово-розважального комплексу по вул. Срібнокільській, 3-Г в м. Києві.

Листом вих. № 30 від 01.09.2015 третя особа-1 - ТОВ "Інфіко-Холдінг" повідомило відповідача про відсутність підстав та повноважень у відповідача щодо проведення обстеження покрівлі торгово-розважального комплексу по вул. Срібнокільській, 3-Г в м. Києві.

Згідно з Актом від 03.09.2015 представниками відповідача було зафіксовано факт неприбуття представника третя особа-1 - ТОВ "Інфіко-Холдінг" для обстеження покрівлі торгово-розважального комплексу по вул. Срібнокільській, 3-Г в м. Києві.

Матеріали справи свідчать, що для встановлення дійсних обставин даної справи двічі призначалась судова будівельно-технічна експертиза.

Проте, у розпорядження судових експертів не було надано проектну та виконавчу документацію за результатами виконання робіт на замовлення третьої особи-2 щодо реконструкції торгово-розважального комплексу по вул. Срібнокільська, 3-Г та 3-Д у Дарницькому районі м. Києва у період з 25.08.2011 по 30.11.2011, що вбачається зі змісту Висновку експертів за результатами проведення комісійної будівельно-технічної експертизи №10147/1642 від 29.09.2017, а також Повідомлення експертів про неможливість надання висновку судової будівельно-технічної експертизи №7404/18-42/7405/18-42/7406/18-43 від 07.11.2018.

Оцінюючи висновок експертів за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи №01/17-19-20/№ 93/132-19 від 14.01.2020, суд першої інстанції правомірно не прийняв вказаний висновок як належний та допустимий доказ, оскільки він не стосується предмета доказування у цій справі, враховуючи ту обставину, що на вирішення експертів були поставлені питання щодо влаштування покрівлі секцій (ділянок) №5, 6, 7, 9 будівлі по вул. Срібнокільська, 3 у Дарницькому районі м. Києва, тоді як покрівля секції (корпусу) № 10 за вказаною адресою не була об`єктом експертного дослідження.

Зі змісту вказаного висновку вбачається, що його було зроблено для використання в якості доказу в господарській справі № 910/27571/15.

Також суд першої інстанції правомірно відхилив доводи третьої особи-2 щодо неможливості проведення реконструкції секції № 10 торгово-розважального центру по вул. Срібнокільській, 3-Г у Дарницькому районі м. Києва, у зв`язку з відчуженням вказаного об`єкту нерухомості ТОВ "ТРМ Дніпро-Плаза", а в подальшому третій особі-1, оскільки доказів на підтвердження відчуження третьою особою-2 об`єкту нерухомості - секції №10 торгово-розважального центру по вул. Срібнокільській, 3-Г у Дарницькому районі м. Києва у 2009 році, як зазначає третя особа-2, ТОВ "ТРМ Дніпро-Плаза" за попереднім договором купівлі-продажу матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність доводів третьої особи-2 щодо відчуження ТОВ "ТРМ Дніпро-Плаза" за попереднім договором купівлі-продажу вказаного об`єкту нерухомості.

Третьою особою-2 зазначено, що основний договір купівлі-продажу секції №10 торгово-розважального центру по вул. Срібнокільській, 3-Г у Дарницькому районі м. Києва було укладено у 2011 році.

Дані обставини, а саме укладення між ТОВ "Інтертехніка" як продавцем та ТОВ "ТРМ Дніпро-Плаза" як покупцем 30.11.2011 (тобто після закінчення реконструкції) Договору, а також укладення 19.01.2012 між ТОВ "ТРМ Дніпро-Плаза" як продавцем та ТОВ "Інфіко-Холдінг" як покупцем Договору від 19.01.2012, відповідно до умов якого продавець продає та передає у власність покупця, а покупець відповідно купує та набуває у власність об`єкт нерухомості - секцію №10 торгово-розважального центру по вул. Срібнокільській, 3-Г у Дарницькому районі м. Києва, були встановлені судом при розгляді справи № 910/5154/14.

Частинами 1, 2 статті 883 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Разом із тим, згідно з частиною шостою статті 882 Цивільного кодексу України замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

У п. 5.1 Контракту № 363 сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань згідно з цим Контрактом винна сторона відшкодовує потерпілій стороні збитки у повному обсязі.

Відповідно до підпункту 5.2.2 пункту 5.2 Контракту № 363 за неналежну якість робіт та виявлені недоліки і дефекти, а також невідповідність робіт вимогам затвердженої проектно-кошторисної документації або будівельним нормам, підрядник сплачує штраф інвестору-генпідряднику в розмірі 30 % від вартості неякісно виконаних робіт та перерахованих у цінах на день пред`явлення претензії. Висновок про відповідність робіт вимогам затвердженої проектно-кошторисної документації та будівельним нормам робить комісія, до складу якої входять представники інвестора-генпідрядника, підрядника, а при необхідності й спеціалісти інших організацій, які обізнані з цих питань. Комісія розглядає претензію протягом трьох днів і складає акт про дефекти, в якому встановлює термін для їх усунення.

Матеріали справи не містять доказів неналежного виконання відповідачем зобов`язань за Контрактом № 363, що, з урахуванням п. 5.1 Контракту № 363, виключає відповідальність відповідача за завдані збитки.

Матеріали справи також не містять доказів на підтвердження складення в порядку підпункту 5.2.2 пункту 5.2 Контракту № 363 відповідного акту про виявлені дефекти виконаних відповідачем робіт.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в обґрунтування своєї правової позиції у цьому спорі позивачем не надано належних та допустимих доказів, в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження того, що роботи були виконані відповідачем неналежної якості, містили недоліки і дефекти та не відповідали вимогам затвердженої проектно-кошторисної документації або будівельним нормам.

Щодо застосування до вимог позивача наслідків спливу строку позовної давності, суд першої інстанції вірно зазначив, що оскільки при розгляді цієї справи судом не встановлено порушення прав позивача відповідачем, відтак питання спливу строку позовної давності при зверненні з позовом у цій справі судом першої інстанції не досліджувалося.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Стосовно незгоди апелянта з висновком суду першої інстанції про поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2016 у справі № 910/30335/15, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 333 Господарського процесуального кодексу України якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи суд відмовляє в позові повністю.

Частинами 5, 6 статті 333 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

У поданій до суду першої інстанції заяві відповідач просив суд вирішити питання про поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2016 у справі № 910/30335/15 та стягнути з позивача на користь відповідача 158 192,87 грн.

Згідно з наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 1200 від 10.12.2019 відповідачем було перераховано на рахунок приватного виконавця Телявського Анатолія Миколайовича грошові кошти в сумі 143 811,70 грн, з призначенням платежу: борг згідно з АСВП № 60780780, без ПДВ.

Крім того, позивачем було сплачено грошові кошти в сумі 14 381,17 грн у рахунок оплати основної винагороди приватного виконавця, що підтверджується платіжним дорученням № 1201 від 10.12.2019.

Із матеріалів справи вбачається, що постановою приватного виконавця Телявського Анатолія Миколайовича від 11.12.2019 ВП № 60780780 було закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу від 01.11.2019, виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2016 у справі № 910/30335/15.

Оскільки відповідно до частин 2, 6 статті 333 Господарського процесуального кодексу України питання про поворот виконання рішення суду вирішується шляхом повернення стягнутих за таким рішенням грошових сум, а грошові кошти в сумі 14 381,17 грн, які були сплачені відповідачем у рахунок оплати основної винагороди приватного виконавця, не є сумою, стягнутою за таким рішенням суду, суд першої інстанції правомірно частково задовольнив заяву відповідача та стягнув з позивача на користь відповідача грошові кошти у сумі 141 686,40 грн та судовий збір у розмірі 2 125,30 грн, а також витрати відповідача по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3 342,43 грн, за подання касаційної скарги в розмірі 6 077,14 грн та витрати на проведення судової експертизи в розмірі 15 846,40 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також із дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2020 у справі № 910/30335/15 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/30335/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України та у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складене 30.10.2020

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Гаврилюк