Постанова

від 04.11.2020 по справі 910/6897/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2020 р. Справа№ 910/6897/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Гаврилюка О.М.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 04.11.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ященка Романа Юрійовича

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2020

у справі № 910/6897/20 (суддя - Турчин С.О.)

за заявою Ященка Романа Юрійовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна теплоізоляція"

про забезпечення позову

за позовом Ященка Романа Юрійовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна теплоізоляція"

до директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна теплоізоляція" ОСОБА_2

про стягнення 2 210 178,50 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2020 у задоволенні заяви Ященка Романа Юрійовича про забезпечення позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову суд вказав, що заявник не надав суду належних обґрунтувань та доказів у підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, не надав доказів, які підтверджують можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення заявника можливості ефективно захистити його порушені чи оспорюванні права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову.

Також, суд зазначив, що визначені позивачем способи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру та заборони відчуження цього нерухомого майна, а також накладення арешту на частку ОСОБА_2 в статутному капіталі ТОВ "Іннов інжиніринг" та ТОВ "Оселя" не співвідноситься із заявленими позовними вимогами про стягнення збитків, а позивачем належними доказами не доведено наявність фактичних обставин, з якими пов`язується необхідність застосування саме таких заходів у даному випадку.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Ященко Роман Юрійович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2020 у справі № 910/6897/20 скасувати.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.

Апелянт зазначає, що у даному випадку є чіткий зв`язок між предметом позову (стягнення збитків завданих протиправними діями відповідача) та заходами забезпечення позову, оскільки позивач просить суд забезпечити вимоги у межах суми позову 2 210 178,5 грн. шляхом накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках відповідача (у межах суми позову 2 210 178,5 гри ) та нерухоме майно відповідача, що належить йому на праві власності.

Скаржник вказав, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що відповідач розмістив оголошення про продаж нерухомого майна, а саме квартири (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1035502763101, АДРЕСА_1 , номер об`єкта в РПВН: 131396). Крім того, позивач зазначає, що іншого рухомого чи нерухомого майна за відповідачем не зареєстровано.

Апелянт наголошує, що із сайтів Судова влада України та Єдиний державний реєстр судових рішення йому стало відомо про наявність інших судових спорів та рішень щодо відповідача. На думку скаржника, вказані обставини свідчать про недобросовісність ОСОБА_2 та, як наслідок його потенційну матеріальну неспроможність виконати можливе рішення суду в даній справі. У зв`язку з чим, є необхідним здійснити тимчасові заходи забезпечення позову.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2020 справу №910/6897/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Коротун О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 поновлено Ященку Роману Юрійовичу пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 28.07.2020, відкрито апеляційне провадження та справу призначено до розгляду на 12.10.2020.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді Майданевича А.Г. з 09.10.2020 на лікарняному, розгляд справи 12.10.2020 не відбувся.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2020, у зв`язку з перебуванням судді Коротун О.М. на лікарняному, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2020 прийнято справу №910/6897/20 до провадження за апеляційною скаргою Ященка Романа Юрійовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2020 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Гаврилюк О.М. Розгляд апеляційної скарги призначено на 04.11.2020.

Явка представників сторін

Позивач та відповідач у судове засідання, призначене на 04.11.2020, не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, поверненням та роздруківкою з сайту Укрпошта , наявними у матеріалах справи.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка позивача та відповідача обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність зазначених осіб за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

У травні 2020 року Ященко Роман Юрійович звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна теплоізоляція" з позовом до директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна теплоізоляція" Ярошенка Олега Павловича, у якому просив визнати протиправним перевищення службових повноважень колишнім директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна теплоізоляція" ОСОБА_2 відносно укладення договору дарування частки 50% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердані" від 24.04.2020 та акта приймання-передачі частки 50% в статутному капіталі ТОВ "Вердані" від 24.04.2020 без відповідного погодження (рішення) загальних зборів учасників ТОВ "Інноваційна теплоізоляція". Крім того, просив стягнути збитки у сумі 2 210 178,5 грн.

24.07.2020 Ященко Роман Юрійович звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову, а саме:

накласти арешт та заборонити відчуження (заборонити укладати будь-які договори щодо передачі (відчуження) нерухомого майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію) на нерухоме майно (квартира, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1035502763101, загальна площа 57.9 кв.м, житлова площа 38.7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , номер об`єкта в РПВН: 131396, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на праві власності на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Горішнім Є. В. 15.03.2003, р/н 1079, серія та номер: 1871, від 23.09.2016, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 31539599 від 23.09.2016);

накласти арешт на грошові кошти (у розмірі суми позову 2 210178,50 грн.), що обліковуються на банківських рахунках, які відкриті на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) та будуть виявлені в ході здійснення виконавчого провадження;

накласти арешт на частку ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннов інжиніринг" (код ЄДРПОУ 35789305) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оселя" (код ЄДРПОУ 32593949).

В обґрунтування вказаної заяви позивач послався на те, що невжиття вказаних заходів до забезпечення позовних вимог може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів позивача, який діє як бенефіціарний власник, володілець 60% статутного капіталу ТОВ "Інноваційна теплоізоляція" в інтересах ТОВ "Інноваційна теплоізоляція" щодо стягнення збитків, завданих протиправними діями директора товариства ОСОБА_2 .

Заявник зазначив, що обставинам, які свідчать про утруднення реального виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог з боку ОСОБА_2 є відсутність рухомого майна, оголошення про продаж нерухомого майна та наявність судових рішень, що набрали законної сили, щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 .

Позивач наголосив, що на рахунках відповідача можуть бути грошові кошти, а відповідач, отримавши інформацію про заявлений позивачем позов про стягнення збитків, може зняти грошові кошти з відкритих рахунків в банках та уникнути таким чином відповідальності щодо компенсації збитків у межах суми позову 2210178,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2020 у задоволенні заяви Ященка Романа Юрійовича про забезпечення позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову суд вказав, що заявник не надав суду належних обґрунтувань та доказів у підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, не надав доказів, які підтверджують можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення заявника можливості ефективно захистити його порушені чи оспорюванні права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову.

Також, суд зазначив, що визначені позивачем способи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру та заборони відчуження цього нерухомого майна, а також накладення арешту на частку ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ "Іннов інжиніринг" та ТОВ "Оселя" не співвідноситься із заявленими позовними вимогами про стягнення збитків, а позивачем належними доказами не доведено наявність фактичних обставин, з якими пов`язується необхідність застосування саме таких заходів у даному випадку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Заява про забезпечення позову розглядається судом на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Правовий аналіз вищенаведених норм процесуального закону дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Проте особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника про необхідність вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника про забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2020 у справі № 909/835/18.

При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Колегія суддів, дослідивши зміст поданої до суду першої інстанції заяви про забезпечення позову та приєднаних до неї додатків, встановила, що вказана заява не містить обґрунтованих доводів реально існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про можливість невиконання судового рішення.

Так, посилання заявника на наявність у мережі Інтернет оголошення про продаж квартири у будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , не може підтверджувати існування ризику неможливості або утруднення виконання рішення, у випадку задоволення позову, оскільки містить лише загальні міркування та припущення заявника стосовно можливого вчинення відповідачем дій щодо відчуження нерухомого майна або вчинення інших навмисних дій з метою ускладнення виконання рішення по цій справі у разі задоволення позову.

Твердження позивача про можливе ухилення від виконання відповідачем зобов`язання в майбутньому, існування загрози виведення всіх коштів з рахунків ОСОБА_2 та наявність судових спорів не є беззаперечним свідченням наявності підстав вважати, що виконання рішення у справі буде ускладнено, або унеможливлено.

Крім того, колегія суддів зазначає, що заявником не надано доказів наявності коштів на банківських рахунках відповідача та того, що відповідачем вчиняються дії направлені на виведення коштів з рахунків.

Стосовно визначених позивачем способів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру та заборони відчуження цього нерухомого майна, а також накладення арешту на частку ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ "Іннов інжиніринг" та ТОВ "Оселя", колегія суддів зазначає наступне.

Як вже зазначалось у даній постанові, заходи забезпечення позову повинні відповідати принципу адекватності, оскільки обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти: збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

З матеріалів оскарження вбачається, що предметом позовних вимог у справі є визнання протиправним перевищення службових повноважень та стягнення грошових коштів, тоді як, заявник у своїй заяві просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно та на частку ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ "Іннов інжиніринг" та ТОВ "Оселя".

При цьому, суд апеляційної інстанції наголошує, що піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.

Тобто, у даному випадку відсутній зв`язок між обраним позивачем заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги у даній справі, оскільки накладення арешту на майно має стосуватись майна, що належить до предмета спору.

Аналогічного правового висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у своїх постановах від 14.06.2018 у справі № 916/10/18; від 15.01.2019 у справі № 915/870/18 та від 05.09.2019 у справі № 911/527/19.

За таких обставин вимоги заявника наведені в заяві про забезпечення позову щодо накладення арешту на майно відповідача не є співмірними із позовними вимогами останнього.

З урахуванням наведеного та встановлених у даній справі обставин, судова колегія, вважає, що місцевим господарським судом правомірно відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки позивачем належними і допустимими доказами в розумінні приписів ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України не було доведено обставин, з якими закон пов`язує застосування заходів забезпечення. Аргументи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків Господарського суду міста Києва.

Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо прийняття місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи з порушенням норм процесуального права, а також щодо невідповідності висновків суду обставинам справи, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду прийнята у відповідності з вимогами процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Ященка Романа Юрійовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2020 у справі № 910/6897/20 задоволенню не підлягає. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2020 у справі № 910/6897/20 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Ященка Романа Юрійовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2020 у справі № 910/6897/20 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2020 у справі № 910/6897/20 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на Ященка Романа Юрійовича .

4. Матеріали оскарження ухвали у справі №910/6897/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню згідно зі статтею 255, пункту 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 05.11.2020.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

О.М. Гаврилюк