Постанова

від 05.11.2020 по справі 905/270/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2020 р. Справа № 905/270/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Пелипенко Н.М.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику апеляційну скаргу Донецької обласної організації політичної партії "Наш Край" (вх. №1864Д/3) на рішення Господарського суду Донецької області від 24.03.2020 у справі №905/270/20 (суддя Лейба М.О., повний текст рішення підписано 24.03.2020)

за позовом Фізичної особи - підприємця Єсаян Ірини В`ячеславівни, с. Покровське, Мангушський район, Донецька область

до Донецької обласної організації політичної партії "Наш Край", м.Слов`янськ, Донецька область

про стягнення 71.234,09 грн, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фізична особа - підприємець Єсаян Ірина В`ячеславівна, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача Донецької обласної організації політичної партії "Наш Край" про стягнення 71.234,09 грн, (70.000,00 грн - основний борг; 1.234,09 грн - пеня) внаслідок невиконання останнім умов договору №01/09 від 01.09.2018 про надання послуг з проведення рекламної (их) компанії (й).

Рішенням Господарського суду Донецької області від 24.03.2020 у справі №905/270/20 позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Донецької обласної організації політичної партії "Наш Край" (84112, Донецька область, м.Слов`янськ, вул. Торська, буд. 14 А, код ЄДРПОУ 39878456) на користь Фізичної особи - підприємця Єсаян Ірини В`ячеславівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) основний борг у сумі 70.000,00 грн, пеню в сумі 1.232,12 грн та судовий збір у сумі 2.101,94 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач з вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у межах встановленого законом строку (з урахуванням положень пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України), в якій просить скасувати зазначене рішення та винести нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, заявник зазначає наступні підстави для скасування: недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також порушення норм процесуального права.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2020 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Пелипенко Н.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.08.2020 апеляційну скаргу Донецької обласної організації політичної партії "Наш Край" залишено без руху через відсутність доказів сплати судового збору у необхідному розмірі.

03.09.2020 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшло від Донецької обласної організації політичної партії "Наш Край" платіжне доручення №59035 від 31.08.2020 про сплату судового збору.

07.09.2020 ухвалою Східного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Донецької обласної організації політичної партії "Наш Край" та призначено розглядати справу №905/270/20 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Станом на момент розгляду справи відзиву на апеляційну скаргу від Фізичної особи - підприємця Єсаян Ірини В`ячеславівни на адресу апеляційного господарського суду не надійшло.

Враховуючи положення ч.ч.13, 14 ст.8 ГПК України, фіксація розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) не здійснюється.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення, а також проаналізувавши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, зважаючи на нижченаведене.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 01.09.2018 між Фізичною особою-підприємцем Єсаян Іриною В`ячеславівною (виконавець, позивач по справі) та Донецькою обласною організацією політична партія "Наш Край" (замовник, відповідач по справі), укладено договір №01/09 про надання послуг з проведення рекламної (их) компанії (й).

За умовами зазначеного договору про надання послуг:

- виконавець зобов`язується протягом строку дії договору професійно і якісно надавати послуги з проведення рекламної (их) компанії (й) для замовника на території України на узгоджених згідно акту резервування поверхнях, а замовник зобов`язується прийняти та вчасно й у повному обсязі оплатити роботи та послуги виконавця в строки та на умовах, визначених даним договором (п. 2.1 договору);

- всі необхідні умови проведення кожної окремої рекламної компанії визначаються сторонами в акті резервування. Акти резервування є невід`ємною частиною договору після підписання їх сторонами (п.2.2. договору);

- замовник зобов`язується оплачувати послуги та роботи виконавця особисто, вчасно і в повному обсязі відповідно до умов даного договору та додаткових угод до нього (п. 3.2.5. п.3.2 договору);

- вартість послуг за договором вказується сторонами в акті резервування. Ціна даного договору визначається загальною сумою вартості послуг по проведенню рекламних компаній замовника за актами резервування. Вартість кожної рекламної компанії включає ПДВ (20%) (п.п. 5.1., 5.2. договору);

- оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок виконавця до 25 (двадцять п`ятого) числа місяця, наступного за місяцем надання послуг (п.5.3. договору);

- договір є чинним з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 включно, але не раніше повного виконання сторонами своїх зобов`язань, передбачених даним договором, а також актами резервування, які є невід`ємною частиною цього договору. При відсутності заяви однієї із сторін про припинення дії договору після закінчення строку його дії, договір вважається продовженим на один календарний рік на тих же умовах. Припинення дії договору, у тому числі дострокове, не звільняє сторони від відповідальності за невиконання зобов`язань за даним договором (п.п.6.1., 6.2., 6.5. договору);

- у випадку несвоєчасної оплати вартості робіт та послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,01% від вартості відповідних послуг, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми боргу за кожен день порушення строку оплати (п. 7.1.2. п.7.1. договору).

Договір підписано представниками сторін, а саме: з боку позивача - виконавця - Єсаян І.В., з боку відповідача - замовника - ОСОБА_1 та скріплено печатками сторін.

Відповідно до пункту 15.2 спірного договору всі додатки до цього договору та додаткові угоди сторін є його невід`ємною частиною та мають однакову юридичну силу.

До основного договору сторонами було підписано ряд додатків, зокрема, згідно додатку №10 від 01.06.2019 до договору, замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати послуги з обслуговування рекламоносіїв у період 01.06.2019 - 30.06.2019 вартістю 72.000,00 грн без ПДВ; згідно додатку №11 від 01.07.2019 - замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати послуги з обслуговування рекламоносіїв у липні 2019 року вартістю 19.650,00 грн без ПДВ.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач здійснив виконання робіт обумовлених договором №01/09 від 01.06.2018 на загальну суму 91.650,00 грн, про що сторонами складено відповідні акти виконаних робіт від 30.06.2019 та від 31.07.2019.

Як слідство, позивачем виставлені рахунки відповідачу на оплату вартості виконаних робіт, зокрема: №906 від 01.06.2019 на суму 72.000,00 грн та №926/2 від 01.07.2019 на суму 19.650,00 грн, що не заперечує відповідач.

В свою чергу, відповідач за отримані послуги здійснив часткову оплату, сплативши заборгованість у загальній сумі 21.650,00 грн за платіжними дорученнями: №343 від 27.08.2019 на суму 15.000,00 грн та №358 від 11.09.2019 на суму 6.650,00 грн.

Через несплату відповідачем у повному обсязі вартості послуг, позивач, в порядку досудового врегулювання спору, звернувся до відповідача з претензією №10/12 від 10.12.2019 про сплату заборгованості за договором №01/09 від 01.06.2018. Проте, жодних відповідей від відповідача позивач не отримав та претензія залишена відповідачем без виконання.

Вказане вище неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати послуг за договором та наявністю несплаченої заборгованості за ним у сумі 70.000 грн стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до Господарського суду Донецької області. Крім основної заборгованості позивачем на підставі підпункту 7.1.2. п.7.2. договору нараховано та пред`явлено до стягнення пеню в сумі 1.234,09 грн.

Господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, яким частково задовольнив позовні вимоги, зазначив, що відповідач не надав заперечень щодо кількості, якості наданих йому послуг (робіт) чи їх вартості, в зв`язку з чим, послуги (роботи) вважаються погодженими та наданими належним чином, а тому підлягають оплаті у повному обсязі. Невиконане відповідачем зобов`язання за спірним договором у сумі 70.000,00 грн підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, в зв`язку з чим, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними. А оскільки матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання свого зобов`язання з оплати послуг, то позивачем правомірно здійснено нарахування пені.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв`язок, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно приписів статей 627 та 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтями 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції та підтверджується в ході апеляційного розгляду справи, правовідносини сторін врегульовано договором №01/09 від 01.09.2018, який за своєю правовою природою є договором надання послуг та є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань відповідно до положень статей 11, 901, 903 Цивільного кодексу України.

Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 530 Цивільного Кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цій строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як вже зазначалось, на виконання умов спірного договору позивачем виконано узгоджені із відповідачем послуги на загальну суму 91.650,00 грн, а останній прийняв такі послуги (виконані роботи), що підтверджується складеними між сторонами актами виконаних робіт, підписаними повноважними представниками замовника та виконавця без зауважень .

Виконані позивачем роботи відповідають роботам, визначеним договором та додаткам до нього. Вказані акти, що містять опис виконаних робіт у певному періоді з одночасним визначенням вартості наданих послуг, є достатніми доказами настання у відповідача зобов`язання по сплаті цих послуг.

Проте, відповідачем надані послуги сплачено частково в загальній сумі 21.650,00 грн, а заборгованість в сумі 70.000,00 грн залишилась не сплаченою. При цьому, ані в суд першої інстанції, ані в суд апеляційної інстанції відповідач не надав доказів заперечення щодо кількості, якості наданих йому послуг (робіт) чи їх вартості, в зв`язку з чим, послуги (роботи) вважаються погодженими та наданими належним чином, а тому підлягають оплаті у повному обсязі.

Таким чином, зважаючи на те, що невиконане відповідачем зобов`язання за вказаними договорами у сумі 70.000,00 грн підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, місцевий господарський суд цілком обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 70.000,00 грн і з чим погоджується колегія суддів.

Щодо здійснення позивачем нарахування пені на суму основної заборгованості, то колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про задоволення позову в цій частині на суму 1234,09 грн з огляду на таке.

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання

Згідно з частинами 1, 4 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 ЦК України та ст.199 ГК України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 1 статті 230 ГК штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 ГК України).

Так, сторони у спірному договорі надання послуг визначили, що оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок виконавця до 25 (двадцять п`ятого) числа місяця, наступного за місяцем надання послуг, тобто відповідач мав сплатити вартість послуг не пізніше: за актом від 30.06.2019 - не пізніше 24.07.2019, відповідно прострочка розпочинається з 25.07.2019; за актом від 31.07.2019 - 26.08.2019 (враховуючи, що 24.08.2019 та наступний день є вихідними днями), відповідно прострочка розпочинається з 27.08.2019.

Як вже зазначалось, сторони по справі, підписуючи спірний договір надання послуг, погодили також відповідальність за порушення постачальником строку оплати товару. Згідно підпункту 7.1.2. п.7.1. договору, передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати вартості робіт та послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,01% від вартості відповідних послуг, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми боргу за кожен день порушення строку оплати.

Здійснивши перерахунок пені відповідно до умов договору та норм чинного законодавства за допомогою програмного забезпечення "Ліга Закон", судом встановлено, що загальний розмір пені складає 1.232,12 грн, що вірно встановив господарський суд в своєму рішенні.

Заявник апеляційної скарги посилається на те, що на його думку договір 01/09 від 01.09.2018 про надання послуг з проведення рекламної компанії є недійсним з огляду на те, що гр. ОСОБА_1 , яка підписала спірний договір з боку Донецької обласної організації політичної партії "Наш Край" не є особою, уповноваженою представляти відповідача у правовідносинах з третіми особами, та такою, що має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що предметом даного спору є стягнення з Донецької обласної організації політичної партії "Наш Край" суми заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором №01/09 від 01.09.2018 про надання послуг з проведення рекламної (их) компанії (й), який діяв протягом 2018-2019 років та на виконання якого позивач виконував певний обсяг робіт.

Тобто, умови договору виконувались, приймались без зауважень, про що складались відповідні акти робіт, виставлялись рахунки на оплату, які частково були сплачені організацією відповідача. Претензія позивача щодо невиконання умов договору - залишена без відповіді.

Відповідач - Донецька обласна організація політичної партії "Наш Край" - не звертався до суду із самостійним або зустрічним позовом та не ставив перед судом питання про визнання спірного договору недійсним з причин укладення його неповноваженою особою. Вказане свідчить, що договір про надання послуг в силу статті 204 Цивільного кодексу України є дійсним, а відтак, у суду не має підстав для застосування частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України щодо правових наслідків недійсності правочину.

Крім того, в апеляційній скарзі відповідач наполягає на порушенні господарським судом норм процесуального права. Так, відповідач зазначає, що судом першої інстанції в порушення ст. 202 ГПК України розглянуто справу без участі представника відповідача. В той же час, через введення на території України карантину відповідач не мав змоги направити свого представника в судове засідання 24.03.2020, в зв`язку з чим просив відкласти розгляд справи. Відзив на позовну заяву відповідач не мав можливості надати з огляду на те, що не отримував позовну заяву з додатками, про що він повідомляв господарський суд.

Матеріалами справи підтверджується той факт, що 27.02.2020 на адресу господарського суду першої інстанції від відповідача надійшов лист від 25.02.2020, в якому останній зазначає про не отримання ним позовної заяви. Також просив суд зобов`язати позивача направити на адресу відповідача позовну заяву з додатками; повідомити відповідача про час та місце розгляду справи та надати йому строк для підготовки відзиву на позовну заяву.

При цьому, в матеріалах справи наявні докази направлення 31.01.2020 позивачем позовної заяви з додатками на адресу відповідача зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

03.03.2020, до введення карантину по всій території України, ухвалою Господарського суду Донецької області, розгляд справи №905/270/20 відкладено на 24.03.2020 та продовжено відповідачу строк для надання відзиву на апеляційну скаргу.

Станом на момент прийняття оскаржуваного рішення від 24.03.2020 господарським судом відповідач відзиву на позовну заяву так і не надав ані за допомогою поштового зв`язку, ані за допомогою електронної пошти.

В своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що не з`явився в судове засідання 24.03.2020 через введення на території України карантину та скасування міжміського транспортного сполучення в зв`язку з цим. Проте, на електрону адресу суду ним подавалося клопотання про відкладення судового засідання через введення карантину. При цьому, доказів направлення електронною поштою клопотання про відкладення розгляду справи засвідченим електронним цифровим підписом, у відповідності до вимог ст. ст. 77, 91 Господарського процесуального кодексу України, Закону України Про електронні документи та електронний документообіг , відповідач не надав, а в матеріалах справи клопотання про відкладення розгляду справи - відсутнє.

До того ж, відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Апеляційна скарга, направлена відповідачем на адресу Східного апеляційного господарського суду, складається з двох аркушів, без будь-яких доказів та додатків на підтвердження наведених в ній доводів.

Відповідно до статей 76 - 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, відповідачем всупереч вищенаведених норм права, не було подано доказів, які б підтвердили факти, викладені в апеляційній скарзі, а наведені доводи не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю з`ясував обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Оскільки апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, то, з урахуванням положень статті 129 ГПК України, здійснені ним судові витрати за апеляційною скаргою останньому не відшкодовуються.

Керуючись статтями 129, 270, пунктом 1 частини 1 статті 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Донецької обласної організації політичної партії "Наш Край" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 24.03.2020 у справі №905/270/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 05.11.2020

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя С.В. Барбашова

Суддя Н.М. Пелипенко