Ухвала

від 04.11.2020 по справі 908/2800/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.11.2020 справа № 908/2800/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Левкут Вікторія Вікторівна, розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю САН МІЛЕТ № б/н від 30.10.2020 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/2800/20

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю САН МІЛЕТ (72364, Запорізька область, Мелітопольський район, с Костянтинівка, вул. Садова, 87)

до відповідача державного підприємства Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою (69005, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50)

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю САН МІЛЕТ звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом № б/н від 30.10.2020 про зобов`язання державного підприємства Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою видати ТОВ САН МІЛЕТ довідку про отримання документів із зазначенням їх переліку, вхідний квиток, інформаційну картку на лот та картку учасника (із зазначенням на зворотному боці умов проведення торгів) на лот № 57527.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2020 вказану справу передано на розгляд судді Левкут В.В.

Разом з позовом товариством з обмеженою відповідальністю САН МІЛЕТ подано заяву по забезпечення позову, в якій позивач просить: заборонити державному підприємству Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою провести 04 листопада 2020 року земельний аукціон на право оренди земельної ділянки за кадастровим номером 2323081200:07:008:0010, яка розташована у с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, лот 57527.

В обґрунтування своєї заяви позивач зазначив, що у зв`язку із зверненням до суду з позовом про зобов`язання вчинити певні дії, не вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони по проведенню аукціону, який призначено на 04.11.2020, призведе до неефективного захисту по поновленню порушених прав підприємства.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Частиною 1 ст. 140 ГПК України унормовано, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

За змістом норм чинного законодавства у вирішенні питання про забезпечення позову особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, а господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 74 ГПК України позивач зобов`язаний надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Позивачем, як до матеріалів заяви про забезпечення позову, так і до матеріалів позовної заяви не надано доказів фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. За змістом позовної зави позивач зазначив про звернення 27.10.2020 до виконавця торгів - відповідача у справі, із заявою встановленого зразку. Посилаючись на норми ст. 137 ЗК України та призначення торгів на 04.11.2020, позивач вказав, що строк для надання підприємству довідки про отримання документів із зазначенням всієї необхідної інформації сплинув 29.10.2020. Проте, доказів на підтвердження звернення 27.10.2020 до виконавця торгів із заявою встановленого зразку позивачем не надано. До матеріалів справи надано копію заяви про участь у земельний торгах для юридичних осіб - резидентів, датовану 27.10.2020, але жодних реєстраційних відміток заява не містить. Запис на першій сторінці заяви про отримання пакета документів 27.10.2020 з підписом та прізвищем (прізвище не розбірливе, особу не ідентифіковано) не може бути прийнята судом в якості доказів звернення 27.10.2020 до виконавця торгів із заявою встановленого зразку. Суд також визнав необхідним зауважити, що відсутність таких доказів не надає суду можливості встановити адекватність та співмірність запропонованого позивачем заходу забезпечення позову з можливим порушенням прав та інтересів третіх осіб в разі такого забезпечення.

Таким чином, за вказаних обставин, доводи позивача щодо наявності підстав для забезпечення позову шляхом заборони державному підприємству Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою проведення 04 листопада 2020 року земельного аукціону є необґрунтованими.

Зважаючи на викладене суд, у відповідності до статті 140 ГПК України, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ САН МІЛЕТ про забезпечення позову з огляду на її необґрунтованість.

Керуючись ст. 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю САН МІЛЕТ у забезпеченні позову у справі № 908/2800/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку, визначеному ст.ст. 255-257 ГПК України. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалу підписано 04.11.2020

Суддя В.В. Левкут