Рішення

від 26.10.2020 по справі 908/1867/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/144/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2020 Справа № 908/1867/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Соловйової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 908/1867/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТА-ЛЮКС" (85102, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Богдана Хмельницького, буд. 1)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 2)

про стягнення 1 056 481,14 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Згідно із ст. 222 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 20.08.2020, 12.10.2020 здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу - комплексу Акорд .

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТА-ЛЮКС" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою за вих. №2/12-2020 від 08.07.2020 до Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" про стягнення основного боргу в сумі 804631,49 грн., пені в сумі 245412,60 грн., трьох процентів річних в сумі 4023,16 грн., інфляційних відрахувань в сумі 2413,89 грн. за договором поставки № 200210-3 від 10.02.2020, що разом складає 1056481,14 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2020 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 24.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1867/20, присвоєно справі номер провадження 12/144/20, визначено здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20.08.2020 о 14:15.

12.08.2020 на адресу суду від відповідача у справі - Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" надійшов відзив на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України, в якому останній проти позовних вимог заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:

- на виконання укладеного з позивачем договору поставки № 200210-3 від 10.02.2020 позивачем проведено постачання товару згідно видаткових накладних: № РН-021004 від 10.02.2020 на суму 651786,29 грн. та № РН-021006 від 10.02.2020 на суму 152845,20 грн.;

- відповідач повністю оплатив товар за видатковими накладними, зазначеними в позові, згідно платіжних доручень № 6944 від 11.08.2020 та № 6943 від 11.08.2020;

- позивачем не доведено у позові реєстрацію відповідних податкових накладних за вищезазначеними поставками, більш того, акти приймання-передачі товару, які надав позивач у справі, у відповідача відсутні;

- крім цього, позивач у справі неправильно визначає строки оплати товару при здійсненні розрахунків, так як відповідно до умов договору розрахунки здійснюються протягом 90 банківських днів, а позивач здійснив розрахунок строку настання грошового зобов`язання з урахуванням 90 календарних днів, у розрахунку ціни позову позивач помилково зазначив, що строк оплати товару настав 11.05.2020;

- таким чином, у разі підписання відповідних актів приймання-передачі 10.02.2020 та реєстрації податкових накладних по поставкам, строк оплати товару по накладним від 10.02.2020 настав 22.06.2020, а прострочка оплати за період з 22.06.2020 по 10.07.2020 складає 18 днів;

- вважає, що вимоги про стягнення інфляційних відрахувань є безпідставними, так як період прострочки складає менше одного календарного місяця;

- в розрахунку пені позивач неправильно визначив розмір пені, зазначивши розмір пені 0,5 %, хоча відповідно до договору вона складає половину облікової ставки НБУ за кожний день прострочення;

- вказує, що розмір пені за період з 22.06.2020 по 10.07.2020 складає 1187,16 грн., а розмір трьох процентів річних за період з 22.06.2020 по 10.07.2020 складає 1187,16 грн. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

12.08.2020 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання, в якому останній на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України просить закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у зв`язку з відсутністю предмету спору.

12.08.2020 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання, в якому останній зазначає, що акти приймання-передачі товару, які надав позивач у справу, у відповідача відсутні. Посилаючись на ч. 6 ст. 91 ГПК України відповідач просить суд витребувати у позивача оригінали актів приймання-передачі товару від 10.02.2020 № 143, № 139, копії яких додані до позовної заяви.

20.08.2020 на електронну адресу суду без електронного цифрового підпису від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що представник позивача Годицька О.Л. до 26.08.2020 знаходиться в щорічній черговій відпустці. При цьому у вказаному клопотанні позивач просить визнати причини відсутності представника ТОВ МЕТА-ЛЮКС у підготовчому засіданні поважними, не починати підготовче засідання за відсутності представника ТОВ МЕТА-ЛЮКС , відкласти підготовче засідання на іншу дату, повідомити ТОВ МЕТА-ЛЮКС про час і місце розгляду справи.

Ухвалою суду від 20.08.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче засідання на 12.10.2020 о 16:15. Також у вказаній ухвалі зазначено, що оскільки вказане клопотання позивача не містить електронного цифрового підпису, тому, з урахуванням вищезазначеного суд позбавлений можливості прийняти його в якості офіційного документу.

25.08.2020 на адресу суду від позивача надійшов оригінал раніше надісланого на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи.

31.08.2020 на адресу суду від позивача надійшли заперечення на відзив на позовну заяву, в яких останній зазначає наступне:

- звертає увагу на те, що на момент звернення позивачем з позовною заявою мав місце факт порушення відповідачем взятого на себе за договором № 200210-3 від 10.02.2020 зобов`язання, також чинним законодавством України передбачено застосування санкцій до порушника, отже порушник повинен понести передбачену законодавством України відповідальність за порушення зобов`язання;

- отже вказівка відповідача на відсутність предмету спору є нікчемною та не повинна братися судом до уваги;

- порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором;

- відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- статтею 692 ЦК України зазначено, що отриманий товар повинний бути оплачений у повному обсязі за встановленою ціною. Вказує, що наполягає на стягненні заявлених позивачем фінансових санкцій та сплаченого судового збору.

07.09.2020 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення, в яких останній зазначає, що вважає заперечення та аргументи позивача, які викладені у відповіді на відзив, необґрунтованими, відповідно, відповідач відхиляє їх в повному обсязі.

Ухвалою суду від 12.10.2020 закрито підготовче провадження у справі № 908/1867/20, призначено справу до судового розгляду по суті на 26.10.2020 о 15:00. У вказаній ухвалі суд запропонував позивачу та відповідачу надати оригінали усіх документів, доданих до позовної заяви для огляду, а також визнав явку у судове засідання уповноважених представників сторін обов`язковою.

В судове засідання 26.10.2020 представники сторін не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши клопотання відповідача про витребування від позивача оригіналів актів приймання-передачі товару від 10.02.2020 № 143 та № 139, суд вважає за необхідне зазначити, що вказана вимога обґрунтована відповідачем тим, що у нього відсутні вказані документи.

Проте, в матеріалах справи містяться докази надіслання позивачем на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками, серед переліку яких вказані акти приймання-передачі товару від 10.02.2020 № 143 та № 139. Тобто позивач надсилав вказані документи відповідачу разом із позовною заявою.

Разом з тим, клопотання про витребування доказів повинно подаватися у відповідності до приписів ст. 81 ГПК України, а саме у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Втім, відповідач, звертаючись до суду із клопотанням про витребування доказів, не зазначив в клопотанні заходи, яких він вжив для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Враховуючи підтверджений факт надіслання позивачем на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками, в тому числі витребуваних актів, та наявність в матеріалах справи документів, доданих до позовної заяви, у належним чином засвідчених копіях, суд не вбачає підстав для витребування від позивача оригіналів таких документів.

Ухвалою від 12.10.2020 суд запропонував позивачу та відповідачу надати в судове засідання 26.10.2020 оригінали усіх документів, доданих до позовної заяви для огляду. Проте представники сторін в судове засідання 26.10.2020 не з`явилися.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Неявка в судове засідання 26.10.2020 представників сторін, належним чином повідомлених про дату та час розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без їх участі за наявними матеріалами.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що 10.02.2020 між Приватним акціонерним товариством "Запорізький електровозоремонтний завод", далі Замовник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТА-ЛЮКС", далі Постачальник, був укладений договір поставки № 200210-3, далі Договір, відповідно до п. 1.1. - 1.2. якого Постачальник зобов`язується у 2020 році поставити (передати) у власність Замовникові товари, зазначені в Специфікації(ях) - додатку(ах) до цього Договору, а Замовник - прийняти і оплатити такі товари на умовах цього Договору. Найменування, номенклатура, асортимент, марка, кількість товарів: відповідно до Специфікації(ій) - додатку(ів) до цього Договору. Виробник товарів: відповідно до Специфікації(ій) - додатку(ів) до цього Договору.

Згідно із п. 3.1., 3.2. Договору ціна (сума, загальна вартість) цього Договору становить 3817752,00 грн. (три мільйони вісімсот сімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят дві гривні 00 копійок), у тому числі ПДВ 20% 636 292,00 грн. (шістсот тридцять шість тисяч двісті дев`яносто дві гривні 00 копійок). Ціна за одиницю товару зазначається у Специфікації(ях) - додатку(ах) до цього Договору. Замовник оплачує поставлений Постачальником товар виключно за ціною, вказаною у Специфікації(ях) - додатку(ах) до цього Договору.

Умовами п. 4.1. - 4.3. Договору сторони узгодили, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються у безготівковій формі. Замовник здійснює оплату поставленого товару протягом 90 (дев`яносто) банківських днів з дня підписання сторонами за цим договором акту приймання-передачі товару та отримання Замовником оригіналу рахунку на оплату товарів. При цьому, Замовник здійснює оплату поставленого Товару тільки після реєстрації Постачальником відповідної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН), а у разі, якщо після постачання Товару здійснюється будь-яке збільшення суми компенсації його вартості, Замовник здійснює оплату поставленого товару тільки після реєстрації Постачальником відповідного розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН. У разі, якщо до закінчення строку оплати поставленого Товару, який зазначений у першому реченні п. 4.2. цього Договору, Постачальник не здійснив реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування до неї в ЄРПН, строк оплати поставленого Товару за цим Договором продовжується до дати реєстрації Постачальником податкової накладної та/або розрахунку коригування до неї в ЄРПН. В актах приймання-передачі товару, зазначених у абзацу першому п. 4.2. цього Договору зазначається найменування, номенклатура, асортимент, марка, кількість та ціна товарів, номер та дата Договору, номер та дата заявки на постачання товару, дата отримання Постачальником заявки на постачання товару, реквізити видаткової накладної, за якою отриманий товар, інші відомості при необхідності. Акт приймання-передачі товару повинен бути скріплений печатками сторін за Договором (при наявності). Акти приймання-передачі товару, зазначені у абзацу першому п. 4.2. цього Договору, складаються Постачальником на кожну поставку товарів (на кожну партію товарів) за цим Договором та надаються Постачальником на підписання Замовнику на протязі дії Договору. До рахунка на оплату товарів додаються: видаткова накладна, товарно-транспортна накладна.

Відповідно до п. 5.1. - 5.5., 5.12. Договору строк поставки товарів: товар повинен бути поставлений не пізніше 20 (двадцять) днів від дня отримання Постачальником письмової заявки Замовника на постачання товару. У день отримання Постачальником письмової заявки на постачання товару від Замовника, Постачальник зобов`язаний повідомити Замовника заявки на постачання товару та готовність її виконати. Місце та умови поставки товарів: товар постачається за рахунок Постачальника на склад Замовника на умовах DDP (згідно Інкотермс 2010): Україна, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2. Представник Замовника при прийнятті товару зобов`язаний звірити відповідність кількості і асортименту товару, вказаному у видатковій накладній, розписатися за отримання товару у видатковій накладній та видати представнику Постачальника довіреність на отримання їм даної партії товару. Товар постачається партіями відповідно до письмових заявок Замовника. Право власності на товар, зазначений у Специфікації(ях) - додатку(ах) до цього Договору, переходить до Замовника з моменту підписання сторонами (представниками сторін) видаткової накладної. Видаткова накладна є первинним документом. Підтвердженням про одержання товару Замовником є видаткова накладна, підписана уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 6.1. Договору передбачені обов`язки Замовника, а саме:

- своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари;

- приймати поставлені товари згідно з умовами цього Договору;

- підписати та скріпити печаткою зі сторони Замовника отримані від Постачальника акти приймання-передачі товару, які оформлені у відповідності до абзацу другого пункту 4.2. цього Договору, на протязі 7 (семи) днів після їх отримання.

Згідно із п. 10.1. Договору цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та відповідачем до вказаного Договору була складена та підписана Специфікація № 1, якою передбачається поставка товару на загальну суму 3817752,00 грн.

Так, на виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу товар, передбачений умовами Специфікації № 1 на загальну суму з ПДВ 804631,49 грн., що підтверджується підписаними сторонами у справі видатковими накладними, а саме:

- видатковою накладною № РН-021004 від 10.02.2020 на суму 651786,29 грн.;

- видатковою накладною № РН-021006 від 10.02.2020 на суму 152845,20 грн.

Разом з тим факт поставки товару за вказаним Договором підтверджується також підписаними сторонами у справі товарно-транспортними накладними № РН-021004 від 10.02.2020, № РН-021006 від 10.02.2020, актами приймання-передачі товару № 143 від 10.02.2020 та № 139 від 10.02.2020, засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Зазначений товар був отриманий уповноваженим представником відповідача старшим кладовщиком Тереховою Людмилою Валентинівною на підставі довіреності № 2127 від 10.02.2020, про що свідчить її підписи на видаткових та товарно-транспортних накладних.

Матеріали справи свідчать, що позивачем на оплату поставленого товару були виписані рахунки-фактури № СФ-021005 від 10.02.2020 на суму 651786,29 грн. та № СФ-021007 від 10.02.2020 на суму 152845,20 грн.

Позивач в позовні вказує, що відповідач порушив умови Договору і не здійснив оплату за отриманий товар, у зв`язку з чим у відповідача виник борг за поставлений товар в сумі 804631,49 грн.

Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, позивач намагається стягнути з відповідача пеню за загальний період з 11.05.2020 по 10.07.2020 в сумі 245412,60 грн. на підставі п. 7.2.1. Договору. Так, умовами вказаного пункту визначено, що Замовник за даним Договором несе наступну відповідальність: у разі порушення строків оплати отриманого товару Замовник сплачує Постачальнику пеню в розмірі половини облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочки.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов`язання з боку відповідача, в зв`язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних за період з 11.05.2020 по 10.07.2020 в сумі 4023,16 грн. та інфляційні витрати за травень 2020 в сумі 2413,89 грн.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здійснення розрахунків, умови поставки, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 2 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам. Відповідач товар прийняв (про що свідчать наявні в матеріалах справи підписані з боку відповідача видаткова накладна № РН-021004 від 10.02.2020, видаткова накладна № РН-021006 від 10.02.2020, товарно-транспортні накладні № РН-021004 від 10.02.2020, № РН-021006 від 10.02.2020, акти приймання-передачі товару № 143 від 10.02.2020 та № 139 від 10.02.2020), його не повернув, а тому повинен здійснити за нього оплату за умовами договору.

Порядок здійснення оплати за товар між сторонами узгоджено в розділі 4 Договору, а саме в п. 4.2., яким передбачено, що Замовник здійснює оплату поставленого товару протягом 90 (дев`яносто) банківських днів з дня підписання сторонами за цим договором акту приймання-передачі товару та отримання Замовником оригіналу рахунку на оплату товарів. При цьому, Замовник здійснює оплату поставленого Товару тільки після реєстрації Постачальником відповідної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН), а у разі, якщо після постачання Товару здійснюється будь-яке збільшення суми компенсації його вартості, Замовник здійснює оплату поставленого товару тільки після реєстрації Постачальником відповідного розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН.

Разом з тим умовами п. 5.5. Договору сторони узгодили, що право власності на товар, зазначений у Специфікації(ях) - додатку(ах) до цього Договору, переходить до Замовника з моменту підписання сторонами (представниками сторін) видаткової накладної. Видаткова накладна є первинним документом.

Згідно з п. 5.12 Договору підтвердженням про одержання товару Замовником є видаткова накладна, підписана уповноваженими представниками сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, товар за Договором поставки був прийнятий відповідачем без зауважень щодо кількості, якості, комплектності та асортименту у зв`язку з чим на підставі п. 5.5. Договору право власності на товар перейшло до відповідача в момент підписання видаткових накладних № РН-021004 від 10.02.2020, № РН-021006 від 10.02.2020, тобто 10.02.2020.

Разом з тим факт поставки товару за вказаним Договором підтверджується також підписаними сторонами у справі товарно-транспортними накладними № РН-021004 від 10.02.2020, № РН-021006 від 10.02.2020 та актами приймання-передачі товару № 143 від 10.02.2020 та № 139 від 10.02.2020, які містять підписи та печатки сторін.

Враховуючи те, що згідно умов п. 4.2. Договору строк оплати товару визначається з дня підписання сторонами за цим договором акту приймання-передачі товару, суд дійшов висновку, оскільки в матеріалах справи містяться підписані сторонами видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та акти приймання-передачі товару, відтак строк оплати товару (90 банківських днів з дати підписання сторонами актів приймання-передачі товар) настав 19.06.2020 (враховуючи те, що 08.03.2020, 09.03.2020, 19.04.2020, 20.04.2020, 09.05.2020, 11.05.2020, 07.06.2020, 08.06.2020, 28.06.2020 та 29.06.2020 - неробочі дні).

Докази у справі свідчать, що відповідачем було здійснено погашення боргу за поставлений товар за видатковими накладними № РН-021004 від 10.02.2020, № РН-021006 від 10.02.2020 на загальну суму 804631,49 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, засвідчені копії яких містяться у справі, а саме:

- платіжним дорученням № 6943 від 11.08.2020 на суму 651786,29 грн.;

- платіжним дорученням № 6944 від 11.08.2020 на суму 152845,20 грн.;

З матеріалів справи вбачається, що оплата боргу за поставлений товар в сумі 804631,49 грн. була здійснена відповідачем після звернення позивача з позовом до суду та відкриття провадження у даній справі.

Законодавець зазначає, що господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору (пункт 2 ч. 1 статті 231 ГПК України), зокрема у таких випадках:

· припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

· спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Оскільки відповідачем погашено повністю суму заборгованості за вказаним Договором, провадження у справі № 908/1867/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТА-ЛЮКС" до Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" щодо стягнення з останнього основного боргу в сумі 804631,49 грн. за договором поставки № 200210-3 від 10.02.2020 слід закрити за ознаками п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що відповідач порушив строк здійснення оплати за поставлений товар, встановлений умовами Договору.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором поставки нарахував відповідачу пеню за порушення строків оплати товару на підставі п. 7.2.1. Договору за період з 11.05.2020 по 10.07.2020 в сумі 245412,60 грн.

Приписами ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2.1. Договору сторони узгодили, що Замовник за даним Договором несе наступну відповідальність: у разі порушення строків оплати отриманого товару Замовник сплачує Постачальнику пеню в розмірі половини облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочки.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені суд дійшов висновку про її перерахунок, оскільки позивач в порушення умов п. 7.2.1. Договору нарахував пеню за ставкою 0,5 %, тоді як потрібно було нараховувати в розмірі половини облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочки. Крім того, позивач невірно визначив початок періоду прострочення.

Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок пені за допомогою програми «Законодавство» .

Пеня розрахована судом наступним чином:

1) на заборгованість за видатковими накладними № РН-021004 від 10.02.2020 та № РН-021006 від 10.02.2020, строк оплати якої в силу п. 4.2. Договору настав 19.06.2020, прострочка виникла з 20.06.2020, враховуючи що борг повністю оплачений 11.08.2020

- за період з 20.06.2020 по 10.07.2020 (21 день прострочення) від суми боргу 804631,49 грн. пеня (половина облікової ставки НБУ) складає 1385,02 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТА-ЛЮКС" до Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" про стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 1385,02 грн.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором поставки нарахував відповідачу нього три проценти річних за період з 11.05.2020 по 10.07.2020 в сумі 4023,16 грн. та інфляційні витрати за травень 2020 в сумі 2413,89 грн.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних суд дійшов висновку про її перерахунок, оскільки позивач допустив помилку при визначення початку періоду прострочення, у зв`язку з чим нарахував три проценти річних в більшому розмірі. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок трьох процентів річних за допомогою програми «Законодавство» .

Три проценти річних розраховані судом наступним чином:

1) на заборгованість за видатковими накладними № РН-021004 від 10.02.2020 та № РН-021006 від 10.02.2020, строк оплати якої в силу п. 4.2. Договору настав 19.06.2020, прострочка виникла з 20.06.2020, враховуючи що борг повністю оплачений 11.08.2020

- за період з 20.06.2020 по 10.07.2020 (21 день прострочення) від суми боргу 804631,49 грн. три проценти річних складають 1385,02 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТА-ЛЮКС" до Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" про стягнення трьох процентів річних підлягають задоволенню частково в сумі 1385,02 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача суми інфляційних витрат суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Інфляційні втрати за своєю правовою природою є збільшенням суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов`язання з причини девальвації грошової одиниці України, яка визначається офіційними державними органами за результатами економічних процесів в конкретний місяць, тобто є помісячним індексом. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, і коли строк виконання зобов`язання настає до 15 числа місяця, то застосовується індекс інфляції за поточний місяць, а коли строк виконання зобов`язання - після 15 числа місяця, то застосовується індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно із п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Так, з розрахунку інфляційних витрат позивача вбачається, що інфляція нарахована останнім на суму боргу 804631,49 грн. за травень 2020 (індекс інфляції 1,003).

Як вказано вище, строк оплати поставленого товару за Договором настав 19.06.2020, прострочка виникла з 20.06.2020.

Враховуючи те, що строк оплати поставленого товару настав 19.06.2020, у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача інфляційних витрат за травень 2020.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТА-ЛЮКС" до Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" про стягнення інфляційних втрат за травень 2020 в сумі 2413,89 грн. слід відмовити.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно із п.3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Стосовно тверджень відповідача про те, що позивачем не доведено у позові реєстрацію відповідних податкових накладних за вищезазначеними поставками суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Докази у справі свідчать, що поставка Товару за Договором на суму 804631,49 грн. відбулась, відповідач вказаний Товар прийняв, зауважень щодо кількості, якості, комплектності та асортименту не заявляв у зв`язку з чим на підставі п. 5.5. Договору право власності на товар перейшло до відповідача в момент підписання видаткових накладних, тобто 10.02.2020, а строк оплати товару в силу умов п. 4.2. Договору настав 19.06.2020.

Крім того, відповідачем підписані акти приймання-передачі товару № 143 від 10.02.2020 та № 139 від 10.02.2020.

Ненадання позивачем доказів реєстрації відповідних податкових накладних за вищезазначеними поставками не свідчить про ненастання строку оплати прийнятого відповідачем товару.

Суд звертає увагу позивача на те, що згідно із п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Судовий збір в сумі 12069,47 грн. у зв`язку із закриттям провадження у справі № 908/1867/20 в частині вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 804631,49 грн. може бути повернутий позивачу за його клопотанням згідно із п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» .

Витрати зі сплати судового збору в сумі 41,55 грн. покладаються на відповідача у справі - Приватне акціонерне товариство "Запорізький електровозоремонтний завод" відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Витрати зі сплати судового збору в сумі 3736,20 грн. покладаються на позивача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТА-ЛЮКС" відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 26.10.2020, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В

1. Провадження у справі № 908/1867/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТА-ЛЮКС" до Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 804631,49 грн. закрити.

2. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТА-ЛЮКС" до Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 2, ідентифікаційний код 01056273) на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТА-ЛЮКС" (85102, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Богдана Хмельницького, буд. 1, ідентифікаційний код 37050701) пеню в сумі 1385 (одна тисяча триста вісімдесят п`ять) грн. 02 коп., три проценти річних в сумі 1385 (одна тисяча триста вісімдесят п`ять) грн. 02 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 41 (сорок одна) грн. 55 коп., видавши наказ.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТА-ЛЮКС" до Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" відмовити.

5. Судовий збір в сумі 12069,47 грн. у зв`язку із закриттям провадження у справі № 908/1867/20 в частині вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 804631,49 грн. може бути повернутий позивачу за його клопотанням згідно із п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» .

Повне рішення складено - 05.11.2020 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.