Рішення

від 03.11.2020 по справі 912/2512/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 рокуСправа № 912/2512/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи №912/2512/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ОІЛ", проспект Незалежності, буд. 66А, м. Ізюм, Харківська область, 64303

до відповідача Приватного підприємства "Млинок 2015", вул. Паркова, буд. 8, кв. 25, село Созонівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27602

про стягнення 715 362,19 грн

Представники сторін участі не брали.

У судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини рішення суду.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ОІЛ" до Приватного підприємства "Млинок 2015" про стягнення 715 362,19 грн, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов`язань по договору №1 про надання поворотної фінансової допомоги від 23.06.2017, в частині своєчасного повернення наданих коштів.

Ухвалою від 10.08.2020 господарським судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/2512/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.09.2020 та встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

20.08.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ОІЛ" засобами поштового зв`язку до суду надійшло клопотання, відповідно до якого позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд проводити підготовче засідання суду без участі його представника.

Ухвалою від 03.09.2020 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 22.09.2020.

09.09.2020 відповідачем подано суду клопотання про об`єднання справ № 912/2512/20, № 912/2691/20 та № 912/2641/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ОІЛ" до Приватного підприємства "Млинок" в одне провадження в порядку ст. 172 ГПК України.

Крім того, 09.09.2020 (в межах встановленого строку) до суду від Приватного підприємства "Млинок 2015" надійшов відзив на позовну заяву від 08.09.2020, з доказами його направлення позивачу, в якому позовні вимоги заперечив та вказав, що спірну заборгованість за усною домовленістю сторін повернуто товарно-матеріальними цінностями. Відповідачем зазначено, що докази на підтвердження вказаних обставин будуть надані до початку підготовчого засідання по даній справі у зв`язку з перебуванням бухгалтера у відпустці. Крім того, зазначив, що акт звіряння станом на 21.11.2019, на який посилається позивач в позові відповідачем не підписувався, що свідчить про не визнання заборгованості, яка відображена в даному акті.

21.09.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ОІЛ" подано до суду клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника, а також подано суду відповідь на відзив. Позивачем зазначено, що додаткових угод до договору щодо передачі товарно-матеріальних цінностей в рахунок спірного договору не укладено. Окрім того, позивач вказує, що відповідачем порушено процесуальні строки щодо подання доказів та не надано документів на підтвердження причин їх не подання, зокрема перебування бухгалтера у відпустці.

21.09.2020 відповідачем подано до суду документи на підтвердження факту повернення боргу на загальну суму 333 200,00 грн.

В підготовчому засіданні 22.09.2020 було оголошено перерву до 22.09.2020 о 15:00 год.

Ухвалою від 22.09.2020 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про об`єднання справ в одне провадження, прийнято до розгляду документи подані відповідачем 21.09.2020 (вх. № 11773/2020) та оголошено перерву в підготовчому засіданні на 05.10.2020 о 16:00 год.

05.10.2020 поштою до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ОІЛ" надійшло клопотання, за змістом якого позивач просить проводити підготовче засідання без участі його представника, а також зазначено, що 30.09.2020 позивачем отримано від відповідача копії товарно-транспортних накладних та просить суд врахувати, що вказані документи оформлені з порушенням порядку їх оформлення, містять підписи невстановлених осіб без підтверджень з боку приймаючої сторони, не містять відомостей щодо договору на виконання якого останні були виконані, фактично не мають жодного відношення до спірного договору та предмету доказування, та не спростовують доводів, підстав та обґрунтувань позовних вимог.

Ухвалою від 05.10.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, закрито підготовче провадження у справі № 912/2512/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.11.2020 о 15:00 год.

Позивач та відповідач участь повноважних представників в судовому засіданні 03.11.2020 не забезпечили, хоча належним чином повідомлені про місце, дату та час засідання суду (а.с. 38, 39). Позивач, згідно клопотання від 29.10.2020, просить розглядати справу за відсутності його представника.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 03.11.2020 за відсутності представників сторін.

В судовому засіданні 03.11.2020 господарським судом досліджено докази.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.06.2017 між Приватним підприємством "Млинок 2015" (Сторона 1, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ОІЛ" (Сторона 2, позивач) був укладений договір № 1 про надання поворотної фінансової допомоги (далі-Договір, а.с. 42-43), за умовами якого Сторона-2 надає Стороні-1 поворотну безоплатну фінансову допомогу, а Сторона-1 зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору поворотна фінансова допомога (надалі - допомога) - це сума грошових коштів в національній валюті України, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до даного Договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в межах суми 2 000 000,00 грн без ПДВ. Перераховується Стороною - 2 на поточний рахунок Сторони-1 протягом 40 календарних днів з дати підписання даного Договору. Поворотна фінансова допомога надається Стороні - 1 на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується. Поворотна фінансова допомога надається терміном на 40 днів (п.п. 2.1, 2.2, 2.3 Договору).

Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою Сторони - 2, але не пізніше 01.09.2017 року. Повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів Стороні-2 на поточний рахунок з поточного рахунку Сторони-1 в установі банку. Поворотна фінансова допомога може повертатися Стороні - 2 частками (п.п. 3.1 3.2, 3.3 Договору).

Відповідно до п. 8.1 даний договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами, та діє до повного його виконання. Договір може бути скасовано за домовленістю сторін у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Всі зміни та доповнення до даного Договору укладаються в письмовій формі та підписуються обома сторонами (п. 8.2 Договору).

31.08.2017 сторонами підписано Додаткову угоду № 1 від 31.08.2017 до договору № 1 про надання поворотної фінансової допомоги від 23.06.2017 (а.с. 44), зокрема про наступне:

"2.3 Поворотна фінансова допомога надається терміном до 30.09.2017 р."

"3.1 Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою Сторони-2, але не пізніше 30 вересня 2017 року".

На виконання умов Договору, Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ОІЛ" було перераховано відповідачу кошти на загальну суму 1 916 378,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 167 від 26.06.2017 на суму 90 000,00 грн, № 169 від 04.07.2017 на суму 150 000,00 грн, № 172 від 05.07.2017 на суму 100 000,00 грн, № 178 від 14.07.2017 на суму 200 000,00 грн, № 179 від 18.07.2017 на суму 70 000,00 грн, № 180 від 18.07.2017 на суму 380 000,00 грн, № 181 від 18.07.2017 на суму 70 000,00 грн, № 182 від 19.07.2017 на суму 51 125,00 грн, № 203 від 04.08.2017 на суму 250 000,00 грн, № 224 від 19.08.2017 на суму 28 000,00 грн, № 225 від 21.08.2017 на суму 150 000,00 грн, № 227 від 22.08.2017 на суму 100 000,00 грн, № 233 від 23.08.2017 на суму 50 000,00 грн, № 239 від 01.09.2017 на суму 50 000,00 грн, № 280 від 05.10.2017 на суму 100 000,00 грн, № 290 від 12.10.2017 на суму 77 253,00 грн (а.с. 12-19).

Відповідачем частково сплачено поворотну фінансову допомогу за Договором № 1 в загальному розмірі 1 201 015,81 грн., що підтверджується платіжними дорученнями з урахуванням зазначеного в позові, а саме: №118 від 26.06.2017 на суму 60 000,00 грн, №197 від 22.09.2017 на суму 68 675,00 грн, №207 від 26.09.2017 на суму 175 840,00 грн, №209 від 29.09.2017 на суму 48 703,00 грн, №211 від 04.10.2017 на суму 48 700,00 грн, №232 від 08.11.2017 на суму 100 000,00 грн, №247 від 06.12.2017 на суму 178 976,00 грн, №253 від 11.12.2017 на суму 70 000,00 грн, №260 від 19.12.2017 на суму 22 527,00 грн, №88 від 03.05.2018 на суму 100 000,00 грн, №127 від 08.06.2018 на суму 70 000,00 грн.: №128 від 11.06.2018 на суму 30 000,00 грн, №154 від 12.07.2018 на суму 30 000.00 грн.; №237 від 26.10.2018 на суму 54 000,00 грн, №238 від 26.10.2018 на суму 8 800.00 грн.; №240 від 31.10.2018 на суму 25 000,00 грн, №241 від 01.11.2018 на суму 40 000,00 грн.; №242 від 01.11.2018 на суму 20 000,00 грн. (а.с. 25-33, 37), а також зазначено в позові про повернення допомоги прибутковими касовими ордерами: №4 від 24.09.2018 на суму 10 000,00 грн, №5 від 25.09.2018 на суму 10 000.00 грн, №6 від 26.09.2018 на суму 10 000,00 грн., №7 від 27.09.2018 на суму 8 816.13 грн, №1 від 02.10.2018 на суму 10 000,00 грн, №3 від 17.10.2018 на суму 978,68 грн

У листопаді 2019 позивач звернувся до відповідача з претензією № 2111-1/2019 від 21.11.2019 щодо сплати заборгованості, пов`язаної за наданням поворотної фінансової допомоги, у якій він вимагав в строк до 25.12.2019 підписати та направити на адресу ТОВ "Інтер Оіл" акт звіряння взаємних розрахунків та виконати належним чином зобов`язання за Договором № 1 від 23.06.2017 про надання поворотної фінансової допомоги та перерахувати на його рахунок заборгованість в розмірі 715 362,19 грн (а.с. 5).

Дана претензія залишена відповідачем без реагування.

Станом на час звернення позивача з позовом до суду заборгованість за Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 23.06.2017 становить 715 362,19 грн.

Враховуючи, що відповідач суму наданої позики позивачу в повному обсязі не оплатив, останній просить стягнути з відповідача поворотну фінансову допомогу в судовому порядку.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

В силу приписів частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов`язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ні Господарський кодекс України, ні Цивільний кодекс України не містять визначення поворотної фінансової допомоги.

За визначенням, наданим у пункті 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Поворотна фінансова допомога в Цивільному кодексі України відповідає договору позики, особливості укладення та виконання якого повинні відповідати умовам ст.ст. 1046 - 1053 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 6. ч. 1 ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою. Відповідно до частини першої ст. 5 цього Закону фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.

Можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції (ч. 4 ст. 5 зазначеного Закону).

Пунктом 1 розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 31.03.2006 № 5555 "Про можливість надання юридичними особами - суб`єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, фінансових послуг з надання коштів у позику та надання поручительств", зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.04.2006 за № 477/12351, встановлено, що юридичні особи - суб`єкти господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, надають фінансові послуги з надання коштів у позику (крім на умовах фінансового кредиту) та поручительств відповідно до вимог цивільного законодавства та з урахуванням вимог законодавства України щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Таким чином, надати кошти в позику під відсотки вправі лише фінансові установи.

У спірних відносинах має місце позика, яка не передбачає нарахування процентів за користування коштами чи іншої винагороди, отже, кредитор не повинен обов`язково мати статус фінансової установи.

За своєю цивільно-правовою природою договір поворотної фінансової допомоги є договором позики.

За приписами статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на рахунок відповідача згідно платіжних доручень № 167 від 26.06.2017, № 169 від 04.07.2017, № 172 від 05.07.2017, № 178 від 14.07.2017, № 179 від 18.07.2017, № 180 від 18.07.2017, № 181 від 18.07.2017, № 182 від 19.07.2017, № 203 від 04.08.2017, № 224 від 19.08.2017, № 225 від 21.08.2017, № 227 від 22.08.2017, № 233 від 23.08.2017, № 239 від 01.09.2017, № 280 від 05.10.2017, № 290 від 12.10.2017 перераховані грошові кошти у сумі 1 916 378,00 грн.

В зазначених вище платіжних дорученнях наведено наступне призначення платежу: "Поворотна фінансова допомога за договором №1 від 23.06.2017р. Без ПДВ".

Отримання цієї суми фінансової допомоги відповідачем не заперечується.

Відповідач частково повернув суму наданої поворотної фінансової допомоги в розмірі 1 201 015,81 грн.

За положеннями статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Враховуючи умови Договору та Додаткову угоду № 1, зокрема положення п. 3.1 щодо терміну користування позикою, положення статті 1049 Цивільного кодексу України строк повернення поворотної фінансової допомоги, наданої позивачем відповідачу, надання якої підтверджується зазначеними вище платіжними дорученнями, є таким, що настав.

Доказів оплати заборгованості у розмірі 715 362,19 грн відповідач не надав.

Відповідач у відзиві заперечив позовні вимоги з підстав того, що відповідно до усної домовленості між сторонами, залишок суми, що складає 715 362,19 грн. відповідач повернув позивачу товарно-матеріальними цінностями, тому вважає взяті на себе відповідно до Договору поворотної фінансової допомоги зобов`язання, виконаними в повному обсязі.

На підтвердження повернення позивачу частини наданої поворотної фінансової допомоги товарно-матеріальними цінностями відповідач надав до матеріалів справи копії ТТН № 012101 від 25.07.2017 та ТТН № 44 від 20.07.2017 (а.с. 77-78).

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В силу частини восьмої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/5226/17.

За визначенням пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 № 363 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Правила), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора (пункт 11.1. Правил).

Згідно з пунктами 11.3, 11.4, 11.5 Правил оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.

У пункті 11.6 Правил визначено, що у разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

Отже саме товарно-транспортна накладна є тим первинним документом, який має підтвердити факт отримання замовником того чи іншого товару. При цьому товарно-транспортна накладна має містити прізвище, ім`я, по батькові представника замовника та документ, згідно з яким він уповноважений супроводжувати/отримувати вантаж. Товарно-транспортна накладна має містити, у тому числі, інформацію щодо прізвища та підпис відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Судом досліджено надані відповідачем до справи копії товарно-транспортних накладних №44 від 20.07.2017 та № 012101 від 25.07.2017 та встановлено, що в накладних містяться підписи невстановлених осіб без підтвердження повноважень з боку приймаючої сторони, не містять відомостей щодо договору на виконання якого останні були виконані.

Таким чином, подані відповідачем товарно-транспортні накладні не підтверджують факт повернення позивачу товарно - матеріальними цінностями залишок позики в сумі 715362,19 грн.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, факт порушення відповідачем зобов`язань за договором щодо повернення фінансової допомоги у встановлений строк належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 715 362,19 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Млинок 2015" (27602, Кіровоградська область, Кропивницький район, село Созонівка, вул. Паркова, буд. 8, кв. 25, ідентифікаційний код 39943341) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ОІЛ" (64303, Харківська область, м. Ізюм, проспект Незалежності, буд. 66А, ідентифікаційний код 3463018) 715 362,19 грн заборгованості, а також 10 730,44 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Примірник рішення направити позивачу - іnteroil.new@gmail.com; відповідачу - на поштову адресу.

Повне рішення складено 05.11.2020.

Суддя В.Г. Кабакова