Рішення

від 02.11.2020 по справі 914/1779/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2020 справа № 914/1779/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ДРАЙВЕКС , м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ТБ ПАК , Львівська обл., м. Городок,

про: стягнення заборгованості 109 303, 64 грн

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання А.П. Полянський

За участю представників сторін:

від позивача: О.П. Пилип`як - представник;

від відповідача: не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю ДРАЙВЕКС до Товариства з обмеженою відповідальністю ТБ ПАК про стягнення заборгованості 109 303, 64 грн.

Ухвалою суду від 23.07.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.08.2020 року.

Підготовче засідання 25.08.2020 у зв`язку з неявкою представника відповідача, відкладено на 28.09.2020.

Ухвалою суду від 28.09.2020 закрито підготовче провадження у справі № 914/1779/20 та призначити справу до судового розгляду по суті на 19.10.2020. Ухвалою суду від 19.10.2020 відкладено розгляд справи №914/1779/20 на 02.11.2020.

Через канцелярію суду, представник позивача надіслав електронною поштою клопотання від 26.10.2020 б/н, в якому просить долучити до матеріалів справи №914/1779/20 наступні документи: Акт звірки між ТОВ Драйвекс та ТОВ ТБ ПАК , платіжне доручення №889 від 07.08.2020, платіжне доручення №952 від 14.08.2020, платіжне доручення №994 від 21.08.2020, платіжне доручення №995 від 21.08.2020.

В судове засідання 02.11.2020 представник позивача з`явився. Позовні вимоги підтримав в частині стягнення основного боргу, зважаючи на здійснені відповідачем проплати заборгованості після відкриття провадження у справі, згідно долучених до матеріалів справи платіжних доручень. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на виконання договору від 14.01.2020 позивач доставив автомобільним транспортом ввірений для перевезення вантаж, однак відповідач (замовник) не сплатив плату за перевезення вантажу. Відтак, на думку позивача, у відповідача виникла заборгованість по оплаті вартості наданих послуг у розмірі 47 807,46 грн - основного боргу; 540,98 грн - 3% річних; 863,20 грн - інфляційних втрат.

Відповідач в жодне із судових засідань участь уповноваженого представника не забезпечив, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи судом. Слід зазначити, що Господарським судом Львівської області було вжито заходів щодо належного повідомлення відповідача про рух позовної заяви, шляхом направлення копії ухвал засобами поштового зв`язку юридичну адресу відповідача,

Суд приймає до уваги, що застосовуючи згідно з частиною 2 статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

Таким чином, оскільки відповідача було належним чином повідомлено про усі судові засідання та при цьому - на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідачем, у свою чергу, не повідомлено про причини неявки в судові засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом на адресу відповідача копії ухвал у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.

Суд, враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, не вважає відсутність представника відповідача у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті. Клопотання від відповідача щодо відкладення розгляду справи не надходили.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 02.11.2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю ТБ ПАК (Замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю ДРАЙВЕКС (Перевізником) був укладений Договір №14.01.2020 перевезення вантажів (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1. Договору) Замовник доручає, а Перевізник зобов`язується доставити автомобільним транспортом ввірений для перевезення вантаж, а Замовник бере на себе зобов`язання сплатити плату за перевезення вантажу.

Пункт відправлення, пункт призначення, строки виконання, кількість вантажу, вартість перевезення вказуються у заявках до цього договору, які є його невід`ємними частинами (п.1.2. Договору).

Так, згідно заявок на транспортні послуги від 17.01.2020 року, 19.02.2020 року, 26.02.2020 року, 11.03.2020 року, 12.03.2020 року та виставлених рахунків на оплату (№38 від 20.01.2020 року, №39 від 21.01.2020 року, №40 від 22.01.2020 року, №41 від 23.01.2020 року, №48 від 24.02.2020 року, №51 від 02.03.2020 року, №53 від 20.03.2020 року, №54 від 20.03.2020 року) загальна вартість транспортних послуг по перевезенню вантажу становить 139 899,45 грн в т.ч. ПДВ 23 316,58 грн.

Позивач надав транспортні послуги по перевезенню та, відповідно, виконав свої договірні зобов`язання в повному обсязі, про що свідчать підписані зі сторони ТОВ ТБ ПАК наступні акти наданих послуг:

- №38 від 20.01.2020 року на суму 9 333,33 грн.;

- №39 від 21.01.2020 року на суму 9 333,33 грн.;

- №40 від 22.01.2020 року на суму 9 333,33 грн.;

- №41 від 23.01.2020 року на суму 4 000,00 грн.;

- №48 від 24.02.2020 року на суму 25 092,00 грн.;

- №51 від 02.03.2020 року на суму 25 630,00 грн.;

- №53 від 20.03.2020 року на суму 28 588,73 грн.;

- №54 від 20.03.2020 року на суму 28 588,73 грн.

Позивачем складено та зареєстровано наступні податкові накладні:

№1 від 20.01.2020 року на суму 9 333,33 грн., в т.ч. ПДВ 1 555,56 грн.;

№2 від 21.01.2020 року на суму 9 333,33 грн., в т.ч. ПДВ 1 555,56 грн.;

№3 від 22.01.2020 року на суму 9 333,33 грн., в т.ч. ПДВ 1 555,56 грн.;

№4 від 23.01.2020 року на суму 4 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 666,67 грн.;

№6 від 24.02.2020 року на суму 25 092,00 грн.;

№2 від 02.03.2020 року на суму 25 630,00 грн.;

№5 від 20.03.2020 року на суму 28 588,73 грн.;

№6 від 20.03.2020 року на суму 28 588,73 грн.

Відповідно до п.4.1. Договору розрахунки між Перевізником та Замовником здійснюються у безготівковій формі, на підставі рахунка та акта виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Перевізника.

Відповідно до п.3.2.1. Договору Замовник зобов`язаних здійснювати своєчасно оплату згідно умов Договору.

Так, Відповідач здійснив часткову оплату за перевезення в сумі 31 999,99 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

- №1266 від 28.02.2020 року на суму 9 333,33 грн.;

№1267 від 28.02.2020 року на суму 4 000,00 грн.;

- №1427 від 25.03.2020 року на суму 9 333,33 грн.;

- №1905 від 15.05.2020 року на суму 9 333,33 грн;

та відповідними виписками по рахунку за 28.02.2020 року, 25.03.2020 року та 15.05.2020 року.

У зв`язку із наведеним, у ТОВ ТБ ПАК існувала заборгованість перед ТОВ ДРАЙВЕКС на суму 107 899,46 грн, про що свідчить Акт звірки взаємних розрахунків між ТОВ ДРАЙВЕКС та ТОВ ТБ ПАК , що, відповідно, свідчить про факт підтвердження (визнання) боргу Відповідачем.

Відтак, у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору замовником щодо оплати вартості наданих послуг, Товариство з обмеженою відповідальністю Драйвекс звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості за надані та неоплачені послуги перевезення у розмірі 107 899,46 грн - основного боргу; 540,98 грн - 3% річних; 863,20 грн. - інфляційних втрат, які просить стягнути з відповідача.

Після відкриття провадження у даній справі відповідач здійснив часткову оплату суми основного боргу у розмірі 60092,00 грн. У якості доказів цього подано копію Акту звірки між ТОВ Драйвекс та ТОВ ТБ ПАК , копії платіжних доручень: №889 від 07.08.2020 на суму 25092,00 грн, №952 від 14.08.2020 на суму 15000,00 грн, №994 від 21.08.2020 на суму 9370,00 грн, №995 від 21.08.2020 на суму 10630,00 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу вимог статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.4.3. Договору оплата здійснюється протягом 21 (двадцяти одного календарного дня з моменту отримання від Перевізника повного комплексу документів, а саме належним чином оформлених оригіналів акту виконаних робіт, СМR, товарно-транспортних накладних на перевезення товару та податкових накладних та документів, що супроводжують партію поставки вантажу.

Таким чином, у відповідності до вимог п.4.3. Договору Відповідач свій обов`язок перед Позивачем щодо оплати за надані послуги у повному обсязі повинен був виконати до 10 квітня 2020 року включно.

Статтею 525 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 ГК України).

Як установлено судом, правовідносини сторін у справі, яка розглядається, виникли з договору перевезення від 14.01.2020.

Відтак, Позивач надав транспортні послуги по перевезенню та, відповідно, виконав свої договірні зобов`язання в повному обсязі, про що свідчать підписані зі сторони ТОВ ТБ ПАК наступні акти наданих послуг:

- №38 від 20.01.2020 року на суму 9 333,33 грн.;

- №39 від 21.01.2020 року на суму 9 333,33 грн.;

- №40 від 22.01.2020 року на суму 9 333,33 грн.;

- №41 від 23.01.2020 року на суму 4 000,00 грн.;

- №48 від 24.02.2020 року на суму 25 092,00 грн.;

- №51 від 02.03.2020 року на суму 25 630,00 грн.;

- №53 від 20.03.2020 року на суму 28 588,73 грн.;

- №54 від 20.03.2020 року на суму 28 588,73 грн.

А також, складені та зареєстровані позивачем в установленому законом порядку наступні податкові накладні:

№1 від 20.01.2020 року на суму 9 333,33 грн., в т.ч. ПДВ 1 555,56 грн.;

№2 від 21.01.2020 року на суму 9 333,33 грн., в т.ч. ПДВ 1 555,56 грн.;

№3 від 22.01.2020 року на суму 9 333,33 грн., в т.ч. ПДВ 1 555,56 грн.;

№4 від 23.01.2020 року на суму 4 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 666,67 грн.;

№6 від 24.02.2020 року на суму 25 092,00 грн.;

№2 від 02.03.2020 року на суму 25 630,00 грн.;

№5 від 20.03.2020 року на суму 28 588,73 грн.;

№6 від 20.03.2020 року на суму 28 588,73 грн

Однак, як вбачається з матеріалів справи, Відповідач здійснив часткову оплату за перевезення в сумі 31 999,99 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

- №1266 від 28.02.2020 року на суму 9 333,33 грн.;

- №1267 від 28.02.2020 року на суму 4 000,00 грн.;

- №1427 від 25.03.2020 року на суму 9 333,33 грн.;

- №1905 від 15.05.2020 року на суму 9 333,33 грн.

та відповідними виписками по рахунку за 28.02.2020 року, 25.03.2020 року та 15.05.2020 року.

Відтак, згідно акту звірки взаємних розрахунків між ТОВ ДРАЙВЕКС та ТОВ ТБ ПАК за період 01.01.2020 - 04.05.2020, ТОВ ТБ ПАК визнало наявність заборгованості перед ТОВ ДРАЙВЕКС на суму 107 899,46 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що після відкриття провадження у даній справі відповідач здійснив часткову оплату суми основного боргу у розмірі 60 092,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Одночасно слід зазначити, що під предметом спору розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Так, господарський суд закриває провадження у справі з підстав відсутності предмета спору, якщо наявними в матеріалах справи доказами підтверджується відсутність предмета спору, зокрема, у випадку припинення його існування (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Враховуючи наведене та зважаючи на відсутність предмету спору в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 60 092,00 грн провадження у справі №914/1779/20 у цій частині підлягає закриттю.

Оскільки відповідач не довів перед судом належного виконання взятого на себе зобов`язання щодо оплати вартості наданих послуг у повному розмірі, то вимоги позивача про стягнення з відповідача 47 807,46 грн вартості перевезення вантажу підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Відповідно до ст.251, 252 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк може бути визначений актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Згідно із ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно, строк 21 календарний день для оплати наданих послуг сплив 10.04.2020р., тобто, перебіг строку для нарахування 3 % річних та інфляційних втрат розпочався 11.04.2020 р.

Так, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення 540,98 грн - трьох відсотків річних, зазначає, що такий здійснено арифметично неправильно. Відтак, провівши власний розрахунок, суд дійшов висновку про підставність задоволення трьох відсотків річних у сумі 539,50 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення 863,20 грн інфляційних втрат за квітень 2020 року на суму заборгованості в розмірі 107 899,46 грн, суд зазначає, що такий розрахунок здійснено коректно. Відтак, стягнення з відповідача 863,20 грн інфляційних втрат підлягає до задоволення.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 129 судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, з відповідача підлягає до стягнення 2102,17 грн судового збору.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТБ Пак (81500, Львівська обл., м. Городок, вул. Артишівська, буд.9, корп.5; код ЄДРПОУ 40209608) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Драйвекс (79058, м Львів, пр.-т В. Чорновола, 63; код ЄДРПОУ 39047376) 47807,46 грн - сума заборгованості за надані послуги, 539,50 грн - три відсотки річних, 863,20 грн - інфляційні втрати та 2102,17 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення 60 092,00 грн основного боргу провадження у справі - закрити.

4. В стягненні 1,48 грн- трьох відсотків річних - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 05.11.2020 р.

Суддя Н.Є. Березяк