Рішення

від 29.10.2020 по справі 916/2570/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2570/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,

секретар судового засідання Овчар А.С.

розглянувши справу за позовом: Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (пр. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 01135) в особі Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (вул. Праці, 6, м. Чорноморськ, Одеська область, 68001)

до відповідача: Спілки професіоналів докерів-механізаторів морського порту Чорноморськ (вул. Праці, 6, м. Чорноморськ, Одеська область, 68001)

про стягнення 81571,77 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Тодорашко А.В.;

від відповідача : Середа М.Ю.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Спілки професіоналів докерів-механізаторів морського порту Чорноморськ, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача кошти в сумі 159971,77 грн, з яких: 137200,00 грн основного боргу; 12982,86 грн інфляційних втрат та 9788,91 грн 3% річних.

Позиції учасників справи

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за укладеним між сторонами договором на придбання путівок на відпочинок дітей в оздоровчому комплексі «Альбатрос» від 14.06.2019 №107-П-ЧФ-19 в частині здійснення повної та своєчасної оплати за надані позивачем путівки у період з 16.06.2019 по 21.08.2019.

22.10.2020 від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на позов, який судом не було прийнято до розгляду, враховуючи, що відзив було подано з порушенням строку, визначеного ст. 165 ГПК України без наявності поважних причин, що було визнано представником відповідача у судовому засіданні 29.10.2020. Крім цього, оскільки долучені до відзиву докази не були направлені відповідачем заздалегідь позивачу, про що свідчить долучений до відзиву опис вкладення у цінний лист, а представник позивача заперечив щодо наявності цих доказів у позивача, судом надані відповідачем докази до уваги не було прийнято.

28.10.2020 від позивача на електронну адресу суду за вх. № 28727/20 надійшла заява, в якій позивач просить суд відмовити відповідачу у прийнятті відзиву на позов та доводів, викладених у ньому, та вирішити справу за наявними у справі матеріалами.

Під час розгляду справи по суті представник позивача просив суд закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 78400,00 грн, а в іншій частині вимоги задовольнити.

Представник відповідача, в свою чергу, заперечив щодо задоволення позову, наполягав на непідвідомчості спору між сторонами господарському суду, посилаючись на викладену Великою Палатою Верховного Суду позицію у постанові від 18.02.2020 у справі №916/912/19, а також на те, що відповідач є неприбутковою організацією та не здійснює господарську діяльність. Крім цього, відповідач наголосив на відсутності предмету спору в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 78400,00 грн, у зв`язку з фактичною сплатою відповідачем коштів у вказаній сумі після відкриття провадження у справі.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.09.2020 позовну заяву Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» , в особі Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено підготовче засідання на "01" жовтня 2020 р. о 14:30.

01.10.2020 у судовому засіданні судом було протокольно ухвалено оголосити перерву до 29.10.2020 о 16год.15хв., про що представника позивача було повідомлено під розписку, а відповідача шляхом направлення відповідної ухвали в порядку ст.120 ГПК України.

Крім цього, ухвалою від 01.10.2020 судом було забезпечено можливість представнику позивача взяти участь в засіданні суду 29.10.2020 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

Ухвалою суду від 29.10.2020 судом було закрито провадження у справі в частині вимог позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 78400,00 грн.

У судовому засіданні 26.10.2020 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

14.06.2019 між Державним підприємством Адміністрація морських портів України (виконавець) та Спілкою професіоналів докерів-механізаторів морського порту Чорноморськ було укладено договір на придбання путівок на відпочинок дітей в оздоровчому комплексі Альбатрос №107-П-ЧФ-19 (надалі - договір, а.с.11-14, т.1), за умовами якого виконавець зобов`язується у період з 16.06.2019 по 21.08.2019 (1,2,3 заїзд) надати замовникові путівки у кількості 96 шт., в порядку та на умовах, визначених цим договором. З використанням власної матеріальної бази, у відповідності із графіками заїздів дітей (додаток №1) приймає на себе зобов`язання з оздоровлення та відпочинку 96 дітей, а саме: цілодобове перебування, харчування (п`ятиразове на добу), організація культурно-масових та спортивних заходів в оздоровчому комплексі Альбатрос , а замовник зобов`язується своєчасно оплатити вартість відпочинку у строки і порядку, що передбачені даним Договором.

Відповідно до п.3.1. договору вартість однієї дитячої путівки в ОК Альбатрос на оздоровчий період терміном 21 день (за умови придбання 10 і більше путівок) становить 9800,00 грн без врахування ПДВ.

Згідно з п.п.3.3., 3.4. договору підставою для платежів за даним договором є рахунок виконавця, що виставляється замовникові. Оплата за послуги має бути здійснена замовником впродовж 15 банківських днів з моменту отримання рахунку, але не пізніше останнього числа поточного року. Сторони погодились, що вручення рахунку здійснюється шляхом передачі його уповноваженій посадовій особі замовника або шляхом відправлення замовнику рекомендованим листом (в такому випадку моментом отримання рахунку є дата відправлення рахунку поштою).

За умовами п.п.4.1. та 4.4. договору, зокрема, замовник зобов`язаний сплатити вартість путівок згідно кількості дітей та терміну їх перебування, а виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги.

Відповідно до п. 4.5. договору всі права та обов`язки виконавця (в т.ч. ведення бухгалтерського обліку, проведення розрахунків, підписання первинних документів, накладної на видачу путівок за кількістю і якістю, тощо), які передбачені цим договором, виконуються Чорноморською філією Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація морського порту Чорноморськ).

Згідно з п.5.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором.

Відповідно до п.8.1. договору він набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків до його повного виконання.

Додатком №1 до договору від 14.06.2019 сторонами погоджено графік заїзду дітей в оздоровчий комплекс Альбатрос (а.с.15, т.1).

На виконання умов вищевказаного договору позивачем було надано послуги з оздоровлення та відпочинку дітей на загальну суму 823200,00 грн , що підтверджується наявними у справі:

- рахунком позивача від 16.06.2019 № Пр/АП000000381 та підписаною сторонами видатковою накладною від 16.06.2019 Пр № АП000000381 на суму 254800,00 грн (а.с.16-17, т.1);

- рахунком позивача від 29.07.2019 № Пр/АП000000436 та підписаною сторонами видатковою накладною від 29.07.2019 Пр № АП000000436 на суму 323400,00 грн (а.с.18-19, т.1);

- рахунком позивача від 01.08.2019 № Пр/АП000000462 та підписаною сторонами видатковою накладною від 01.08.2019 Пр № АП000000462 на суму 245000,00 грн (а.с.20-21, т.1).

Відповідачем обов`язок по договору з оплати вартості придбаних у позивача путівок виконано частково та сплачено на користь позивача до відкриття провадження у цій справі кошти на загальну суму 686000,00 грн наступним чином:

- 10.07.2019 сплачено 9800,00 грн згідно рахунку від 16.06.2019;

- 07.08.2019 сплачено 58800,00 грн згідно рахунку від 29.07.2019;

- 29.08.2019 сплачено 19600,00 грн згідно рахунку від 01.08.2019;

- 23.06.2020 сплачено 397800,00 грн згідно рахунку від 16.06.2019;

- 22.04.2020 сплачено 100000,00 грн згідно рахунку від 16.06.2019;

- 19.05.2020 сплачено 100000,00 грн згідно рахунку від 16.06.2019;

Здійснення відповідачем вищевказаних оплат підтверджується наявними у справі виписками по рахунку позивача (а.с.22-27, т.1).

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.28-29, т.1), позивач звертався до відповідача з претензією від 05.02.2020 №245/15-01-01-23/Вих, в якій вимагав сплатити заборгованість по договору в розмірі 735000,00 грн, яка рахувалась за відповідачем станом на час звернення із претензією.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати вартості придбаних у позивача путівок за договором, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача станом на день подання позову 137200,00 грн основного боргу, 12982,86 грн інфляційних втрат та 9788,91 грн 3% річних.

Розрахунок спірних сум 3% річних та інфляційних втрат здійснений позивачем за зобов`язаннями по кожному місяцю окремо в межах спірного періоду та з урахуванням часткових оплат відповідача наступним чином (а.с.3, т.1):

- по рахунку від 16.06.2019 № Пр/АП000000381 за загальний період з 01.01.2020 по 22.06.2020;

- по рахунку від 29.07.2019 № Пр/АП000000436 за період з 01.01.2020 по 22.06.2020;

- по рахунку від 01.08.2019 № Пр/АП000000462 за загальний період з 01.01.2020 по 01.07.2020.

Як було встановлено, після відкриття провадження у справі позивачем в рахунок погашення заборгованості перед позивачем за договором було сплачено кошти на загальну суму 78400,00 грн , що стало підставою для закриття судом провадження в цій частині вимог. Обставина здійснення відповідачем оплати на зазначену суму підтверджується наявними у справі виписками з рахунку позивача та поясненнями сторін.

За вищевказаних обставин, станом на час вирішення спору по суті основна заборгованість відповідача перед позивачем за договором на придбання путівок на відпочинок дітей в оздоровчому комплексі Альбатрос від 14.06.2019 №107-П-ЧФ-19 складає 58800,00 грн.

Відповідач обставину наявності заборгованості у вищевказаній сумі не заперечує, що також підтверджується наявним у справі гарантійним листом відповідача від 21.10.2020 №69, в якому останній гарантував здійснити погашення заборгованості перед позивачем в сумі 58800,00 грн в повному обсязі у строк до 31.12.2020. Крім цього, у судовому засіданні представник відповідача також не заперечив щодо наявності у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 58800,00 грн та здійснених позивачем розрахунків сум інфляційних нарахувань та 3% річних.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У відповідності до ч.1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до ст. 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

За змістом ч.ч.1,2 ст. 52 ГК України некомерційне господарювання - це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. Некомерційна господарська діяльність здійснюється суб`єктами господарювання державного або комунального секторів економіки у галузях (видах діяльності), в яких відповідно до статті 12 цього Кодексу забороняється підприємництво, на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування. Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися також іншими суб`єктами господарювання, яким здійснення господарської діяльності у формі підприємництва забороняється законом.

У відповідності до статті 1 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності професійна спілка (профспілка) - це добровільна неприбуткова громадська організація, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про колективні договори і угоди колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавців. Згідно з ст. 3 Закону колективний договір укладається між роботодавцем з однієї сторони і одним або кількома профспілковими органами, а у разі відсутності таких органів - представниками працівників, обраними і уповноваженими трудовим колективом з іншої сторони.

За змістом статті 34 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності профспілки, їх об`єднання можуть мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення їх статутної діяльності. Право власності профспілок, їх об`єднань виникає на підставі: придбання майна за рахунок членських внесків, інших власних коштів, пожертвувань громадян, підприємств, установ та організацій або на інших підставах, не заборонених законодавством; передачі їм у власність коштів та іншого майна засновниками, членами профспілки, державними органами або органами місцевого самоврядування. Профспілки, їх об`єднання мають право власності також на майно та кошти, придбані в результаті господарської діяльності створених ними підприємств та організацій.

Згідно з ст. 35 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності з метою реалізації статутних завдань профспілки, їх об`єднання, які є юридичними особами, можуть здійснювати необхідну господарську та фінансову діяльність шляхом надання безоплатних послуг, робіт, створення в установленому законодавством порядку підприємств, установ або організацій із статусом юридичної особи, формувати відповідні фонди, кредитні спілки.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених зазначеним Кодексом, іншими законами або договором.

За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позиція суду

Вирішуючи питання щодо юрисдикції виниклого між сторонами спору, суд виходить з такого.

Так, у постанові від 18.02.2020 у справі №916/912/19, на яку посилається відповідач, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір між первинною профспілковою організацією та роботодавцем повинен розглядатись за правилами цивільної юрисдикції, оскільки виник щодо виконання умов укладеного між сторонами колективного договору, що регулює питання надання гарантій, компенсацій, пільг, соціального захисту, задоволення культурних і духовних потреб працівників.

Під час розгляду цієї справи представники сторін повідомили суду, що між ними було укладено колективний договір, разом з цим в межах цієї справи відповідачем не доведено суду, що спірні правовідносини сторін стосуються виконання умов колективного договору. Натомість, як встановлено судом, спір між позивачем та відповідачем виник внаслідок виконання укладеного між сторонами договору, за яким позивач реалізував, а відповідач придбав путівки на оздоровлення дітей та зобов`язався сплатити позивачу їх вартість. Крім цього, як пояснив відповідач, путівки відповідачем було придбано не тільки для дітей співробітників позивача, а і для співробітників інших підприємств, які є членами спілки професіоналів докерів-механізаторів морського порту Чорноморськ.

Суд відзначає, що закон не обмежує відповідача, як неприбуткову організацію, мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення статутної діяльності, а згідно з положеннями ст.3 ГК України господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку. Отже, оскільки спірні відносини між сторонами виникли не на підставі колективного договору, а сторонами у справі є юридичні особи, суд дійшов висновку, що цей спір підлягає вирішенню в господарському суді.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог позивача, суд дійшов висновку про таке.

Так, під час розгляду справи судом встановлений факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за договором на придбання путівок на відпочинок дітей в оздоровчому комплексі Альбатрос від 14.06.2019 №107-П-ЧФ-19 в розмірі 58800,00 грн, а отже позов позивача в цій частині позовних вимог належить задовольнити.

У зв`язку з тим, що бездіяльність відповідача у вигляді несплати коштів за фактично отримані від позивача путівки суперечить вищевказаним нормам права та договору, позивачем правомірно нараховані до стягнення з відповідача інфляційні нарахування та відсотки річних. Перевіривши наведений позивачем у позовній заяві розрахунок спірних сум (а.с.3, т.1), суд визнає обґрунтованим розрахунок суми 3% річних та таким, що відповідає договору та вимогам законодавства. При перевірці розрахунку сум інфляційних нарахувань в межах визначеного позивачем періоду, судом встановлено, що вірною сумою інфляційних є 13980,59 грн, водночас, приймаючи до уваги положення ч.2 ст. 237 ГПК України, якими визначено, що суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, сума інфляційних нарахувань підлягає стягненню з відповідача у розмірі, заявленому позивачем, - 12982,86 грн. При цьому суд відзначає, що відповідачем розрахунок позивача не заперечений та визнано обґрунтованим.

З врахуванням вищевказаних обставин, позов Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до Спілки професіоналів докерів-механізаторів морського порту Чорноморськ слід задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 58800,00 грн, 3% річних в сумі 9788,91 грн та інфляційні нарахування в сумі 12982,86 грн.

Розподіл судових витрат.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову позивача, а також з огляду на те, що судом було закрито провадження у справі в частині вимог позивача про стягнення 78400,00 грн та повернуто позивачу частину судового збору в розмірі 1176,00 грн, на відповідача судовий збір покладається в розмірі 1223,58 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити повністю.

2 . Стягнути з Спілки професіоналів докерів-механізаторів морського порту Чорноморськ (вул. Праці, 6, м. Чорноморськ, Одеська область, 68001, код ЄДРПОУ 21006136) на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (пр. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (вул. Праці, 6, м. Чорноморськ, Одеська область, 68001, код ЄДРПОУ 38728418) основний борг в сумі 58800 /п`ятдесят вісім тисяч вісімсот/грн 00 коп, 3% річних в сумі 9788 /дев`ять тисяч сімсот вісімдесят вісім/грн 91 коп, інфляційні нарахування в сумі 12982 /дванадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят дві/грн 86 коп та судовий збір в сумі 1223 /одну тисячу двісті двадцять три/грн 58 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст складено 03 листопада 2020 р.

Суддя Д.О. Бездоля